Рішення № 71750550, 29.12.2017, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/1634/16

2/154/69/17

Копія.

РІШЕННЯ

іменем України

29 грудня 2017 року м. Володимир-Волинський

Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого: судді Лященка О.В.

при секретарі Оніщук О.Б.

з участю представника відповідача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Володимир-Волинський цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Правекс-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором , -

встановив:

13 червня 2016 року ПАТ «Правекс-Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 72362,48 грн.

У позовній заяві покликається на ту обставину, що відповідно до укладеного договору № 1151-002/07Ф від 13.09.2007 року ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 75000,00 грн. з кінцевим терміном повернення заборгованості до 13.09.2017 року на умовах, визначених цим Договором. Відповідач зобов'язалася прийняти, використати за цільовим призначенням та повернути кредит і сплатити відсотки за користування кредитом, комісії, неустойки та інші платежі у порядку, на умовах та у строки, визначені цим Договором.

Однак відповідач ОСОБА_2 не належним чином виконує взяті на себе зобов'язання. Станом на 03.02.2016 року заборгованість за кредитним договором становить 72362,48 грн., яка складається з наступного: 37520,04 грн. сума заборгованості за кредитом, 455,16 грн. сума заборгованості за відсотками, 16661,63 грн. сума заборгованості за простроченими відсотками, 9111,19 грн. розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту, 8614,46 грн. розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків. Просять стягнути з відповідачки в їхню користь всю суму заборгованості, а також судові витрати.

Ухвалою Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 01 липня 2016 року у справі було відкрито провадження та призначено попереднє судове засідання, в яке сторони не з'явились, а тому ухвалою суду від 21 липня 2016 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом сторін.

Заочним рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 13 вересня 2016 року позов було задоволено повністю.

Заяву представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду у даній справі ухвалою Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 06 жовтня 2016 року було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків даної заяви.

Ухвалою Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 30 листопада 2016 року заочне рішення суду у даній справі було скасовано і справу призначено до судового розгляду у загальному порядку.

У судове засідання представник позивача не з'явився, однак 13 грудня 2016 року до суду подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримує, просить його задовільнити повністю.

Представник відповідача ОСОБА_1 позов не визнав, вважає його безпідставним, оскільки відповідач виконувала належним чином свої зобов'язання, і з часу останнього зробленого нею платежу минули строки позовної давності. Просить відмовити в задоволенні позову з підстав пропуску позивачем строку позовної давності.

Ухвалою Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 25 квітня 2017 року за заявою представника відповідача ОСОБА_1 про забезпечення доказів, від позивача ПАТ «Правекс-Банк» було витребувано завірену належним чином копію платіжного документа про сплату ОСОБА_2 08.10.2013 року коштів у сумі 2450 грн. 00 коп. за кредитним договором №1151-002/07Ф від 13.09.2007 року. Дана ухвала двічі направлялась судом позивачу для виконання, однак залишилась не виконаною і витребувані докази позивачем не були надані суду.

Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, з наступних підстав.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору № 1151-002/07Ф від 13.09.2007 року ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 75000,00 грн з кінцевим терміном повернення заборгованості до 13.09.2017 року на умовах, визначених цим Договором. Відповідачка зобов»язалася прийняти, використати за цільовим призначенням та повернути кредит і сплатити відсотки за користування кредитом, комісії, неустойки та інші платежі у порядку, на умовах та у строки, визначені цим Договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 та ч. 1 ст. 252 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення, і визначається він роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а не посиланням на подію, яка має настати. Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, проведеного позивачем та наданого в додатку до позовної заяви, останній платіж відповідачем здійснено 08 жовтня 2013 року в сумі 2450 грн.00 коп. Також вбачається, що протягом 2013 року відповідач здійснювала наступні платежі: 05 лютого 2013 року в сумі 1652 грн.41 коп., 09 квітня 2013 року в сумі 1595 грн. 47 коп., 10 квітня 2013 року в сумі 834 грн. 88 коп.

На спростування даного розрахунку як належного доказу, відповідачем надано оригінали квитанцій, копії яких долучено до справи, якими стверджується, що протягом 2013 року відповідачем в рахунок виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, здійснено наступні платежі: 05 лютого 2013 року 2000 грн.00 коп., а 09 квітня 2013 року відповідачем сплачено 18 110 грн. 00 коп.

Як пояснив представник відповідача в суді, інших платежів відповідач після 09 квітня 2013 року на виконання зобов'язань за кредитним договором не здійснювала.

З метою перевірки доводів сторін, судом заклопотанням представника відповідача витребовувалась в порядку забезпечення доказів завірена належним чином копія платіжного документа про сплату ОСОБА_2 08.10.2013 року коштів у сумі 2450 грн. 00 коп. за кредитним договором №1151-002/07Ф від 13.09.2007 року. Дана ухвала двічі направлялась судом позивачу для виконання, однак залишилась не виконаною і витребувані докази позивачем не були надані суду.

За таких обставин справи, враховуючи принцип змагальності сторін, належності та допустимості доказів, суд вважає що розрахунок заборгованості, наданий позивачем на підтвердження позову, суперечить оригіналам платіжних документів, наданих стороною відповідача і не може бути розцінений судом як належний доказ.

Оскільки позивач ухвали суду про забезпечення доказів не виконав, доказів які б підтверджували факт сплати відповідачем 08 жовтня 2013 року коштів у розмірі 2450 грн.00 коп. суду не надав, а тому останньою датою внесення платежу суд визначає 09 квітня 2013 року, коли відповідачем було с сплачено 18 110 грн. 00 коп., що стверджується наданим її представником платіжним документом.

Враховуючи заяву представника відповідача про застосування строку позовної давності, суд вважає, що в задоволенні позову з цих підстав слід відмовити, оскільки після останнього платежу до дати звернення позивача з даним позовом минуло понад три роки і поважності причин пропуску цього строку суд не вбачає.

Судові витрати суд залишає за позивачем.

На підставі ст. 251, 252, 261, 267, 526, 1054 ЦК України, керуючись 12, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд-

вирішив:

У задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Правекс-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги, яка подається на протязі тридцяти днів з дня його проголошення через Володимир-Волинський міський суд Волинської області та набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Головуючий:/-/ підпис.

Згідно з оригіналом.

Суддя Володимир-Волинського

міського суду О.В. Лященко