Ухвала суду № 71750070, 22.01.2018, Верховний Суд (діє з 15.12.2017)

У Х В А Л А

22 січня 2018 року

м. Київ

справа № 357/2418/15-ц

провадження № 61-1959 ск 18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Олійник А. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Київської області від 12 грудня 2017 року у справі за позовом Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави до ОСОБА_1, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, третя особа - фермерське господарство «Багатий край», про визнання недійсними наказів та договорів оренди земельних ділянок, скасування державної реєстрації договорів оренди,

ВСТАНОВИВ :

29 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду України із касаційною скаргою на рішення апеляційного суду Київської області від 12 грудня 2017 року.

Водночас, у поданій касаційній скарзі, заявник просить звільнити його від сплати судового збору за подання та розгляд касаційної скарги, посилаючись на те, що його майновий стан унеможливлює сплату судового збору у визначеному законом розмірі, оскільки він не має постійного доходу та фактично знаходиться на утриманні інших осіб.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Згідно із частиною третьою статті 136 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема, за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Разом з тим, ОСОБА_1 не надав доказів на підтвердження майнового стану, що унеможливлює сплату судового збору у визначеному законом розмірі.

У разі ненадання доказів на підтвердження звільнення від сплати судового збору, заявнику необхідно сплатити судовий збір та надати документ, що підтверджує сплату судового збору.

Так, відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, позов містить дві вимоги немайнового характеру.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру становить 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі з 1 січня 2015 року становить 1218 грн.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюванної суми.

Таким чином, розмір судового збору за подання та розгляд касаційної скарги становить -974 грн 40 коп (1218 Ч0,2х2х200%).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО: 820019, рахунок отримувача: 31213207700007, ККДБ: 22030102.

У порушення пункту 1 частини другої статті 392 ЦПК України касаційну скаргу адресовано до Верховного Суду України, однак відповідно до статті 388 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Київської області від 12 грудня 2017 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 22 лютого 2018 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. С. Олійник