Ухвала суду № 71748945, 16.01.2018, Апеляційний суд міста Києва

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

У Х В А Л А

Іменем України

16 січня 2018 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді - Дзюбіна В.В.

суддів - Лашевича В.М., Рибака І.О.

при секретарі судового засідання - Корчук І.О.,

переглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзвўязку з Державною установою «Київський слідчий ізолятор» матеріали судового провадження за апеляційною скаргою адвоката Лещенка СергіяОлександровича, який діє у захист прав та інтересів підозрюваного ОСОБА_2, на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08 грудня 2017 року,

за участю прокурора - Дядюк Ю.О.

підозрюваного - ОСОБА_2

захисників - адвокатів Лещенка С.О., ЛевадногоО.Л.,

у с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08 грудня 2017 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12017110030000830 від 11.02.2017 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, було задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУ Національної поліції в Київській області Мельниченка О.О., погоджене із прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю прокуратури Київської області Дядюк Ю.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який народився в м. Донецьку, із середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, не судимого, -

якому оголошена підозра у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 02 лютого 2018 року, включно.

Одночасно підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 800 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1280000 (один мільйон двісті вісімдесят тисяч) гривень у національній грошовій одиниці України.

У разі внесення застави, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покладено на підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні процесуальні обов'язки:

- не відлучатися із населеного пункту, де проживає - м. Київ, без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Визначено 2-х місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесенні застави, з дня її внесення.

Згідно ухвали суду, слідчий суддя, врахувавши наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого йому кримінального правопорушення, характеризуючі дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, а також врахувавши наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, прийшов до висновку про те, що жоден із більш м'яких, окрім виняткового, запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам та забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

При цьому слідчий суддя, враховуючи тяжкість злочину, конкретні обставини кримінального провадження, майновий та сімейний стан підозрюваного, дійшов висновку, що ОСОБА_2 слід визначити заставу у спів становленні з існуючими ризиками та даними про особу підозрюваного, у розмірі 1280000 гривень.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, адвокат Лещенко Сергій Олександрович, який діє у захист прав та інтересів підозрюваного ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08 грудня 2017 року про обрання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із непомірною заставою та ухвалити нову ухвалу обравши ОСОБА_2 більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або з визначенням застави у значно меншому розмірі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, захисник зазначає, що обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із заставою з максимальним розміром, передбаченим щодо особи підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України є занадто суворим запобіжним заходом, розходиться з практикою ЄСПЛ та практикою України та є непомірно великою сумою для підозрюваного.

Вказує на те, що оголошена ОСОБА_2 підозра у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КПК України є необґрунтованою, оскільки слідством не доведено причетність ОСОБА_2 до вчинення даного злочину.

Вважає, що жодний ризик, передбачений ст. 177 КПК України слідчим та прокурором не доведений.

На підставі викладеного, сторона захисту вважає, що правова позиція суду першої інстанції не відповідає вимогам КПК України.

Заслухавши доповідь судді, захисників та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти апеляційної скарги, вважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали судового провадження за клопотанням прокурора, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, при цьому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з наданих до апеляційного суду матеріалів справи, слідчим слідчого управління ГУ Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017110030000830 від 11.02.2017 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.

07.12.2017 року о 15:02 години ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 08.12.2017 року йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, яка ґрунтується на доказах, що наведені в клопотанні.

08.12.2017 року старший слідчий СУ ГУ Національної поліції в Київській області Мельниченко О.О., за погодженням із прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю прокуратури Київської області Дядюк Ю.О., звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

08.12.2017 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва дане клопотання слідчого було задоволено та застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 02 лютого 2018 року, включно, із одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 800 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1280000 (один мільйон двісті вісімдесят тисяч) гривень у національній грошовій одиниці України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності зазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що зазначені вимоги закону суддею дотримані.

Застосовуючи відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді взяття під варту судом перевірено, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України. Вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення доведена слідчим та прокурором та сумнівів у суду щодо їх достатності, не викликала.

Також, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, на які вказує слідчий у клопотанні, існують та підтверджуються матеріалами кримінального провадження, а саме ризики того, що підозрюваний ОСОБА_2 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, продовжити злочин у якому підозрюється, а тому підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу за матеріалами справи не вбачається.

Отже, під час розгляду клопотання, слідчий суддя місцевого суду встановив наявність достатніх підстав вважати, що обставини визначені п. п. 1-3, ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному кримінальному провадженні, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризиками є обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані та доведені прокурором, при цьому підтверджуються матеріалами справи. Обґрунтовуючи свої висновки, слідчий суддя місцевого суду в сукупності із зазначеним, врахував тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2 та відомості про його особу в їх сукупності.

На підставі чого, за результатами розгляду клопотання, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що прокурором під час судового розгляду доведено, що більш м'який запобіжний ніж тримання під вартою не зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_2 покладених на нього процесуальних обов'язків.

З огляду на викладені обставини колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки специфіка вчинення кримінального правопорушення та суворість можливого покарання за вчинений злочин, не дає підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу. При цьому слідчий суддя прийняв правильне рішення про необхідність задовольнити клопотання слідчого.

Застосувавши до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді взяття під варту, суд на законних підставах визначив йому заставу в розмірі 1280000 (один мільйон двісті вісімдесят тисяч) гривень у національній грошовій одиниці України.

Такий розмір є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Згідно ухвали, слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного, обставини вчинення злочину, тяжкість злочину у вчиненні якого ОСОБА_2 підозрюється, наявність ризиків у даному кримінальному провадженні, а тому правильно визначив саме такий розмір застави, що відповідає вимогам ч. 5 ст. 182 КПК України.

Доводи апелянта про те, що за матеріалами справи відсутні будь-які докази, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, а також про наявність ризиків неправомірної поведінки підозрюваного не можуть бути прийняті до уваги, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання виключного запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення. Отже, твердження в апеляційній скарзі захисника про невмотивованість висновків суду щодо необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 є безпідставними, оскільки суперечать наявним у матеріалах кримінального провадження доказам, які містять фактичні дані на підтвердження наведених слідчим суддею в ухвалі обставин.

Крім того, як встановлено колегією суддів апеляційного суду, обставини підозри судом з'ясовані в тій мірі, в якій закон на даному етапі кримінального провадження вимагає від слідчого судді. Так з положень п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України вбачається, що при обранні запобіжного заходу слідчий суддя перш за все має переконатися в наявності доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, закон не вимагає щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений в обранні того чи іншого запобіжного заходу. При цьому слідчий суддя місцевого суду не знайшов у висновках, які зробив орган досудового слідства, чогось очевидно необґрунтованого чи довільного. Не виявлено таких обставин і колегією суддів апеляційного суду.

Всі інші підстави підлягають з'ясуванню судом під час розгляду справи по суті.

За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, та обрання підозрюваному іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, колегія суддів - не знаходить.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів - не виявлено.

Зважаючи на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції остаточно дійшла висновку, що апеляційна скарга адвоката ЛещенкаСергія Олександровича, який діє у захист прав та інтересів підозрюваного ОСОБА_2, з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 309, 404, 405, 407 ч. 3 п. 1, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва -

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08 грудня 2017 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12017110030000830 від 11.02.2017 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, було задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУ Національної поліції в Київській області Мельниченка О.О., погоджене із прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю прокуратури Київської області Дядюк Ю.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 02 лютого 2018 року, включно, з одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 800 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1280000 (один мільйон двісті вісімдесят тисяч) гривень у національній грошовій одиниці України, а також покладенням зазначених процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, - залишити без змін.

Апеляційну скаргу адвоката Лещенка СергіяОлександровича, який діє у захист прав та інтересів підозрюваного ОСОБА_2, - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С У Д Д І:

В. В. Д з ю б і н В. М. Л а ш е в и ч І. О. Р и б а к