
23.01.2018 227/1/18
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 січня 2018 року суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області Любчик В.М., розглянувши матеріал, який надійшов з військової частини А 1476 про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, військовослужбовця, оператора, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, за ч. 3 ст.172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
В С Т А Н О В И В:
02 січня 2018 року військовослужбовець військової частини А1476 солдат ОСОБА_1 близько 22 години 00 хвилин, самовільно залишив розташування підрозділу в/ч А 1476 в с. Вірівка Добропільського району та поїхав в кафе «Олексія» м. Добропілля. Повернувся до частини у супроводі поліції 03 січня 2018 року о 04 годині ранку з ознаками алкогольного сп'яніння. 25 вересня 2017 року постановою Слов’янського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1 було піддано адміністративному стягненню за ст. 172-20 ч. 3 КУпАП.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 пояснив, що дійсно 02 січня 2018 року, приблизно о 22 годині 00 хвилин, залишив військову частину, та поїхав до кафе «Олексія». Там замовив їжу, шампанське, коньяк, каву. Зазначив, що пив тільки шампанське, не велику кількість, яку саме він не пам’ятає, коньяк він не вживав, розлив. Поліція його підвезла до військової частини. Вважає, що огляд на стан сп’яніння проведено з порушенням законодавства, тому висновки не можуть бути взяти як доказ.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП знайшла своє підтвердження. Оскільки ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем 03 січня 2018 року о 04 годині ранку появився на території військової частини в нетверезому стані (в стані алкогольного сп’яніння), при цьому раніше, протягом року його було піддано адміністративному стягненню за таке саме порушення.
Стан алкогольного сп’яніння, підтверджується поясненнями ОСОБА_1 довідкою № 7 від 03.01.2018 року (а.с. 11), довідкою № 7 від 03.01.2018 року КЗОЗ «Добропільська лікарня інтенсивного лікування» (а.с. 14), протоколом А1476 №004 від 03.01.2018 року (а.с.3).
До протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не додані докази на підтвердження того, що адміністративне правопорушення вчинене ним в умовах особливого періоду.
Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону» особливий період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
В умовах відсутності рішення про оголошення війни або мобілізації, чи закінчення строків, встановлених для проведення мобілізації, особливий період не діє.
Посилання у протоколі на вчинення ОСОБА_1 правопорушення в особливий період є безпідставним.
Указ в.о. Президента України від 17 березня 2014 року «Про часткову мобілізацію» № 303/2014 затверджено ЗУ «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року № 1126-VII. Згідно п. 8 цього Указу він набирає чинності після його затвердження Верховною Радою України. ЗУ від 17 березня 2014 року № 1126-VII «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» набрав чинності з дня його опублікування, а саме 18 березня 2014 року. Відповідно до п. 3 зазначеного Указу мобілізація проводиться протягом 45 діб із дня набрання чинності цим Указом. Таким чином, 18 березня 2014 року в Україні відповідно до абзацу 11 ст. 1 ЗУ «Про оборону України» та абзацу 4 ст. 1 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» настав особливий період, тривалість якого пов'язується з тривалістю мобілізації, строк якої встановлено п. 3 Указу, тобто 45 діб. Отже, тривалість особливого періоду відповідно до Указу в.о. Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 становила 45 діб: з 18 березня 2014 року по 02 травня 2014 року.
Згідно Указів Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014, від 06 травня 2014 року № 454/2014, від 21 липня 2014 року № 607/2014, від 14 січня 2015 року № 15, затверджених Законами України, особливий період в Україні діяв з 18 березня 2014 року по 02 травня 2014 року; з 07 травня 2014 року по 21 червня 2016 року; з 24 липня 2014 року по 07 вересня 2014 року; з 20 січня 2015 року по 22 серпня 2015 року.
Таким, чином, станом на момент вчинення адміністративного правопорушення, а саме 02 січня 2018 року, особливий період не діяв.
У зв’язку з тим, суд вважає за необхідне виключити кваліфікуючу ознаку як «в умовах особливого періоду».
Відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, суд при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суд врахував особу правопорушника, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, характер вчиненого правопорушення та небезпеку можливих наслідків, приходить до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП у вигляді штрафу. Саме таке стягнення, на думку суду, буде достатнім для виправлення правопорушника та попередженням вчинення ним нових адміністративних правопорушень.
Відповідно п. 12 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: військовослужбовці, військовозобов’язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори - у справах, пов’язаних з виконанням військового обов’язку, а також під час виконання службових обов’язків.
Керуючись п. 12 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», ст. ст. 33, 172-20, 221, 283, 284 КУпАП України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, військовослужбовця, оператора, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, паспорт серія МВ 454935 виданий Конотопським МВ ГУМВС України в Сумській області 15 листопада 2010 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, визнати винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 215 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3655,00 грн. (три тисячі шістсот п'ятдесят п'ять гривень 00 коп.), який слід сплатити на розрахунковий рахунок 31114106700226, код платежу 21081100, код банку МФО 834016, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37755456, банк отримувач - ГУ ДКСУ у Донецькій області.
У разі несплати правопорушником штрафу не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу, постанова про накладання штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова суду може бути оскаржена в Апеляційний суд Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя В.М. Любчик
23.01.18
Судове рішення № 71744409, Добропільський міськрайонний суд Донецької області було прийнято 23.01.2018. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 227/1/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: