Рішення № 71739241, 15.01.2018, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/15540/17

Провадження 2/201/726/2018

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2018 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Федоріщева С.С.,

при секретарі - Разумняк К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

19 жовтня 2017 року позивач звернувся до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська з вищезазначеною позовною заявою.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що між ПАТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 500271436 від 23.04.2012р. на суму 19900 гривень. 30 вересня 2014 року між ПАТ «Альфа Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дата Майнінг Груп» було укладено Договір факторингу, відповідно до умов якого до ТОВ «Дата Майнінг Груп» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 500271436 від 23.04.2012р. 10 жовтня 2016 року між ТОВ «Дата Майнінг Груп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №2016-1ДМГ/ЄАПБ, у відповідності до умов якого, ТОВ «Дата Майнінг Груп» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» належне йому Право вимоги до відповідача коштів, що включають в себе суму заборгованості за основною сумою кредитів, нарахованими процентами, комісіями та всіма іншими платежами за основними договорами, право на одержання яких належить ТОВ «Дата Майнінг Груп», а ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги грошових коштів від відповідача. Відповідно до Додатку №1-1 до договору факторингу №2016-1ДМГ/ЄАПБ від 10.10.2016 - характеристики права вимоги, переданих фактору клієнтом за договором та боржникові за основними договорами ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги відповідача в сумі 35 691,72 гривень. Відповідач не виконує свої зобов'язання за кредитним договором належним чином, тому відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом станом на 10 жовтня 2016 року сума боргу становить 35 691,72 гривень. У зв'язку з викладеним позивач просив суд стягнути з відповідача вказану суму заборгованості та судові витрати.

Представник позивача надав заяву з проханням справу розглядати без його участі, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, проти розгляду справи у заочному порядку не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Зважаючи на ці обставини, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов'язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.). У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст.ст. 280, 281,282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами.

Справа розглянута відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу технічними засобами.

Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, які є належними, допустимими і достовірними, судом встановлено наступні обставини та визначені відповідні до них правовідносини.

Згідно частин 1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ст. 13 ЦПК України Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

У відповідності до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Судом встановлено, що між Публічним акціонерним товариством «Альфа Банк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 500271436 від 23.04.2012р. на суму 19900 грн. (а.с.6)

30 вересня 2014 року між ПАТ «Альфа Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дата Майнінг Груп» було укладено Договір факторингу, відповідно до умов якого до ТОВ «Дата Майнінг Груп» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №500271436 від 23.04.2012р. 10 жовтня 2016 року між ТОВ «Дата Майнінг Груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 2016-1ДМГ/ЄАПБ, у відповідності до умов якого, ТОВ «Дата Майнінг Груп» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» належне йому право вимоги до відповідача коштів, що включають в себе суму заборгованості за основною сумою кредитів, нарахованими процентами, комісіями та всіма іншими платежами за основними договорами, право на одержання яких належить ТОВ «Дата Майнінг Груп», а ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги грошових коштів від відповідача.

Відповідно до Додатку №1-1 до Договору факторингу №2016-1ДМГ/ЄАПБ від 10.10.2016 року - характеристики права вимоги, переданих фактору клієнтом за договором та боржникові за основними договорами ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги відповідача в сумі 35 691,72 грн, з яких: - 13 448,51 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 9 143,21 грн. - заборгованість за процентами та комісією; - 13 100 грн. - пеня, штраф, неустойка. Відповідач не виконує свої зобов'язання за кредитним договором належним чином, тому відповідно до розрахунку заборгованості станом на 10 жовтня 2016 року відповідач має заборгованість у розмірі 35 691,72 гривень.

На виконання умов договору факторингу №2016-1ДМГ/ЄАПБ від 10 жовтня 2016 року, відповідно до вимог ст.ст. 512-514, 516 ЦК України, на адресу відповідача, зазначену в кредитному договорі, від імені ТОВ «Дата Майнінг Груп» відповідачу направлено повідомлення про відступлення права вимоги до ТОВ «ФК «ЄАПБ» (а.с. 12).

Згідно з умовами Кредитного договору позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі. У строки і на умовах передбачених цим договором, передбачених договором.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва.

Згідно зі ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно з умовами кредитного договору позивальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах передбачені цим договором. Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов'язку та перестав повертати наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором.

У зв'язку з істотними порушеннями відповідачем умов кредитного договору, позивачем, який набув права грошової вимоги, на адресу відповідача було направлено повідомлення про порядок погашення заборгованості по Кредитному договору та включення персональних даних відповідача до бази персональних даних разом з вимогою про погашення загальної суми боргу.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.

При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначені повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов'язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунок Попереднього кредитора ТОВ «Дата Майнінг Груп» або ж на рахунок первісного кредитора ПАТ «Альфа Банк», які вказані в кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.

Відповідно до п. 4.4.3 Договору факторингу від 30 вересня 2014 року, укладеному між ПАТ «Альфа Банк» та «ТОВ «Дата Майнінг Груп», ПАТ «Альфа Банк», у разі отримання коштів від боржників в рахунок виконання зобов'язань за основними договорами після відступлення права грошової вимоги ТОВ «Дата Майнінг Груп», перераховує ці кошти ТОВ «Дата Майнінг Груп», протягом трьох робочих днів з дати їх отримання.

В свою чергу, згідно п. 5.4.3 Договору факторингу №2016-1ДМГ/ЄАПБ від 10.10.2016 року, у разі отримання коштів від боржників, Державної виконавчої служби в рахунок виконання зобов'язань за Основними договорами після дати підписання цього договору, ТОВ «Дата Майнінг Груп» зобов'язане перерахувати ці кошти протягом п'яти банківських днів з дати їх отримання на рахунок ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Таким чином, в разі сплати відповідачем коштів на рахунок Попередніх Кредиторів, вони були б перераховані на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ» та зараховані на погашення кредитної заборгованості.

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, тому сума заборгованості відповідача складає 35 691,72 грн, з яких: - 13 448,51 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 9 143,21 грн. - заборгованість за процентами та комісією; - 13 100 грн. - пеня, штраф, неустойка.

Відповідності до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків, належних йому.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Враховуючи викладене, позовні вимоги знайшли своє підтвердження в ході судового засідання і вони підлягають задоволенню.

Оскільки позовні вимоги задоволені, суд вважає за необхідне на підставі ст. 141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого при подачі позову судового збору в розмірі 1600 гривень, що підтверджується платіжним дорученням (а.с. 4).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 530, 549, 550, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст.10, 12, 13, 76, 77, 81, 141, 263, 264, 265, 280-285 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (інн НОМЕР_1, 49000, АДРЕСА_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, поверх 4, ЄДРПОУ 35625014, п/р № 26500000127001 в ПАТ «ТАСкомбанк», МФО 339500) заборгованість за кредитним договором № 500271436 від 23.04.2012р. у розмірі 35 691 гривень 72 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 (інн НОМЕР_1, 49000, АДРЕСА_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, поверх 4, ЄДРПОУ 35625014, п/р № 26500000127001 в ПАТ «ТАСкомбанк», МФО 339500) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600 гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 289 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана відповідачем протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом 30 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області.

Суддя С.С. Федоріщев