Ухвала суду № 71736672, 17.01.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

17.01.2018м. ДніпроСправа № 904/9568/17

За позовом Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк", м. Київ

до Приватного акціонерного товариства "Енерготехнологія", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 34875350,66 грн

Суддя Воронько В.Д.,

при секретарі судового засідання Батир Б.В.,

за участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_1, довіреність від 07.12.2017, представник,

розглянувши матеріали справи, -

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: 13.11.2017 Публічне акціонерне товариство "Діамантбанк" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Енерготехнологія" (далі - відповідач) про стягнення 34875350,66 грн заборгованості за кредитними договорами, з яких:

1) заборгованість за Договором кредитної лінії № 1152 від 12.11.2010:

- 2000000,00 грн заборгованості за кредитом;

- 39561,80 грн строкової заборгованості по відсоткам;

- 233431,75 грн простроченої заборгованості по відсоткам;

- 28866,47 грн пені;

- 94219,55 грн штрафу;

2) заборгованість за Договором кредитної лінії № 83 від 14.06.2012:

- 800000,00 грн заборгованості за кредитом;

- 19156,18 грн строкової заборгованості по відсоткам;

- 220512,34 грн простроченої заборгованості по відсоткам;

- 23133,22 грн пені;

- 116121,96 грн штрафу;

3) заборгованість за Договором кредитної лінії № 462 від 07.06.2013:

- 19561597,72 грн заборгованості за кредитом;

- 468406,62 грн строкової заборгованості по відсоткам;

- 5659264,93 грн простроченої заборгованості по відсоткам;

- 595680,73 грн пені;

- 1115424,43 грн штрафу;

4) заборгованість за Договором кредитної лінії № 603 від 29.11.2013:

- 300000,00 грн заборгованості за кредитом;

- 5622,10 грн строкової заборгованості по відсоткам;

- 22273,90 грн простроченої заборгованості по відсоткам;

- 1372,38 грн пені;

- 11136,95 грн штрафу;

5) заборгованість за Договором кредитної лінії № 652 від 31.01.2014:

- 2500000,00 грн заборгованості за кредитом;

- 59862,92 грн строкової заборгованості по відсоткам;

- 708417,09 грн простроченої заборгованості по відсоткам;

- 7437917,17 грн пені;

- 142568,27 грн штрафу.

Ухвалою суду від 15.11.2017 порушено провадження у справі та її розгляд призначено в засіданні на 28.11.2017 о 10:30 год.

27.11.2017 відповідач надіслав на електронну пошту суду клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на те, що він лише в цей день дізнався про дату судового засідання.

Позивач надав до справи виписки по особовим рахункам відповідача.

В судовому засіданні 28.11.2017 розгляд справи відкладено на 12.12.2017 о 10:15 год.

12.12.2017 відповідач подав до суду клопотання про призначення по справі судової економічної експертизи, в якому посилається на неможливість самостійного здійснення відповідачем перевірки здійснених позивачем розрахунків, а також на наявність розбіжностей в обліку боржника та заявлених розрахунках стосовно нарахувань та сплати за кредитними договорами. З огляду на дані обставини відповідач просить призначити по справі судову економічну експертизу, проведення якої доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз (49000, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 17, офіс 361) та покласти витрати по проведенню експертизи на відповідача. На вирішення експертизи відповідач просить поставити наступні питання:

1. Чи відповідає наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості позичальника (по сплаті процентів за кредит, пені, комісії, штрафу та погашення основної суми боргу) перед банком умовам укладених між вказаними сторонами договорами кредитної лінії № 1152 від 12.11.2010, № 83 від 14.06.2012, № 462 від 07.06.2013, № 603 від 29.11.2013, № 652 від 31.01.2014 та розрахунковими документами щодо видачі та погашення кредиту за вказаними кредитними договорами?

2. Чи відповідає метод нарахування банком процентів за договорами кредитної лінії № 1152 від 12.11.2010, № 83 від 14.06.2012, № 462 від 07.06.2013, № 603 від 29.11.2013, № 652 від 31.01.2014 вимогам Положення про кредитування банку ПАТ "Діамантбанк"?

У судовому засіданні 12.12.2017 оголошено перерву до 20.12.2017.

15.12.2017 на підставі Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VIII від 03.10.2017 набула чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України.

Пунктом 9 частини першої розділу ХІ "Перехідні положення" нової редакції Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Таким чином, розгляд цієї справи здійснюється за правилами, що передбачені новою редакцією ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального та спрощеного).

За приписами ч.ч. 1 та 2 ст. 247 ГПК України у спрощеному провадженні господарський суд розглядає малозначні справи, а крім того, у спрощеному порядку може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ зазначених у частині четвертій цієї статті.

Ця справа не відповідає ознакам малозначної справи, наведеним у ч. 5 ст. 12 ГПК України. Обставини справи, що згідно ч. 3 ст. 247 ГПК України мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, наразі також свідчать про відсутність підстав для розгляду цієї справи у спрощеному порядку.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що ця справа підлягає подальшому розгляду за правилами загального позовного провадження на стадії підготовчого провадження у зв'язку з необхідністю визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.

20.12.2017 представник позивача надав до суду заперечення на клопотання відповідача про призначення експертизи, в яких посилається на те, що матеріали справи не містять суперечливих доказів щодо надання кредиту відповідачу і у даному випадку висновок експерта можуть замінити інші засоби доказування (виписки по особовим рахункам, розрахунки заборгованості, тощо). Окрім того, позивач вважає, що винесені відповідачем питання на вирішення судового експерта можуть бути вирішені судом шляхом надання оцінки умовам кредитного договору з урахуванням внесених до нього змін у сукупності з іншими наявними у справі доказами.

20.12.2017 представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, у якому підтримав раніше заявлене ним клопотання про призначення експертизи та просив відмовити позивачу у задоволенні позову з урахуванням висновків експертизи в частині невірності (неправильності) проведених нарахувань, що включені до загальної суми заборгованості.

У судовому засіданні 20.12.2017 оголошено перерву до 11.01.2018.

05.01.2018 на електронну поштову скриньку суду від відповідача надійшло доповнення до відзиву з розрахунками заборгованості за кредитними договорами, у яких розмір розрахованих відповідачем відсотків та пені суттєво відрізняється в сторону зменшення.

09.01.2018 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача, в якій позивач повторно заперечив проти проведення експертизи по даній справі, а також надав заперечення щодо викладених відповідачем доводів щодо неправильності одночасного стягнення з останнього пені та штрафу.

У судовому засіданні 11.01.2018 оголошено перерву до 17.01.2018 у зв'язку з клопотанням представника позивача надати час для вивчення наданих відповідачем розрахунків.

У судове засідання, призначене на 17.01.2018, представник позивача не з'явився, однак до засідання надав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, вмотивоване необхідністю надання додаткового часу для підготовки письмових пояснень з приводу здійсненого відповідачем розрахунку у зв'язку з великим обсягом останнього та наявності у позивача зауважень щодо нього.

В засіданні 17.01.2018 представник відповідача повністю підтримав раніше заявлене клопотання про призначення експертизи.

Враховуючи приписи чинного законодавства, розглянувши клопотання відповідача про призначення експертизи, суд дійшов висновку про необхідність його задоволення з огляду на наступне.

В силу приписів п. 8 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд вирішує питання, зокрема, про призначення експертизи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованість за 5 кредитними договорами, при цьому в обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем надано ряд розрахунків заборгованості по кредитним договорам. При цьому позивачем жодним чином не зазначено про методику проведення розрахунків та порядку їх обчислення. Надані позивачем розрахунки є незрозумілими та позивачем не надано роз'яснень щодо порядку нарахування заявлених до стягнення сум.

Пунктом 3.2.2 кредитного договору № 83 від 14.06.2012 передбачено, що позичальник має щомісячно протягом дії договору не пізніше останнього робочого дня поточного місяця сплачувати проценти за користування кредитом, що нараховані по 24 число такого місяця включно.

Як приклад можна привести розрахунки по договору № 83 від 14.06.2012 на аркуші 84 першого тома справи, де зазначено, що за період з 25.01.2017 по 30.01.2017 нараховано 6736,30 грн відсотків, з 31.01.2017 по 24.02.2017 - 126007,24 грн, з 25.02.2017 по 24.03.2017 - 10639,97 грн, що разом за цей період складає 143383,51 грн.

Розраховуючи пеню за прострочку сплати процентів, починаючи з 03.04.2017, позивач без зазначення причини вказав суму боргу 146858,62 грн.

Слід зазначити, що кожний період виникнення заборгованості має свою дату початку прострочення, що впливає на період нарахування пені, передбачений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Наданий до справи розрахунок не містить розрахунку пені за кожним періодом заборгованості окремо, що ускладнює можливість перевірки судом правильності здійснених нарахувань.

Відповідно до ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі – Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд" одним з аспектів якого є право на розгляд справи упродовж розумного строку.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Папазова та інші проти України" (заяви №№ 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07) від 15.03.2012 (пункт 29) суд повторює, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

- для з’ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

- жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз’яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов’язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Пунктом 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" роз'яснено, що відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Відповідно до п. 5 вказаної постанови пленуму питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань, та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті. При цьому, в силу ст. 99 Господарського процесуального кодексу України господарський суд сам визначає, чи є у нього необхідність у спеціальних знаннях і, відповідно, призначення для цього експертизи, чи такої необхідності немає, і суд може вирішити спір на підставі інших доказів, поданих у справі.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (заява № 61679/00) від 01.06.2006 зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.

Згідно із п. 12 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" № 4 від 23.03.2012 недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі зупиняється у випадку, встановленим пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.

Отже, вказаною нормою ГПК України передбачено право суду зупинити провадження у справі у випадку призначення господарським судом судової експертизи за наявності дійсної необхідності її призначення та у разі неможливості суду вирішити питання, що входять до предмету доказування без її призначення.

В матеріалах справи містяться документи, які підтверджують наявність суттєвих розбіжностей в розрахунках заявленої до стягнення суми, здійсненими як позивачем, так і відповідачем, надані докази є взаємосуперечливими, при цьому, беззаперечною є складність розрахунків відповідно до умов кредитних договорів, що у своїй сукупності свідчить про те, що з метою належної перевірки здійсненого розрахунку заборгованості виникла дійсна потреба у призначенні відповідної судової економічної експертизи із залученням відповідних фахівців у даній сфері.

Згідно з п. 1.2.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998, (далі - Інструкція) та п. 3.1 III Розділу Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень однією з основних видів (підвидів) експертизи, зокрема, є економічна: бухгалтерського та податкового обліку; фінансово-господарської діяльності; фінансово-кредитних операцій.

Основними завданнями експертизи документів фінансово-кредитних операцій, зокрема, є: визначення документальної обґрунтованості оформлення банківських операцій з відкриття рахунків, руху грошових коштів на рахунках; визначення документальної обґрунтованості оформлення та відображення в обліку операцій з видачі, використання та погашення кредитів.

Відповідно до положень п. 3.2 Розділу III Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень на вирішення експертизи документів фінансово-кредитних операцій можуть бути поставлені питання, зокрема, чи відповідає наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості позичальника (по сплаті процентів за кредит та погашення основної суми боргу) перед банком умовам укладеного між вказаними сторонами кредитного договору та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за цим кредитним договором? Чи відповідає метод нарахування банком процентів за кредитним договором вимогам Положення про кредитування банку?

Пунктами 1, 2 статті 98 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Враховуючи наявність розбіжності в розрахунках стягуваної суми, значний обсяг договорів та складність розрахунків заборгованості за ними, велику кількість платіжних документів, рахунків, суд вважає необхідним призначити судову економічну експертизу, проведення якої доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз. За таких обставин судом задовольняється клопотання відповідача про призначення експертизи.

А тому, беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням судової економічної експертизи, з огляду на наявність сумнівів щодо правильності здійсненого розрахунку заборгованості, на складність розрахунку сум, які є предметом позову, необхідність дослідження значного обсягу первинних фінансових документів та їх співставлення, у тому числі на відповідність умовам кредитного договору, що потребують спеціальних економічних знань, а також, зважаючи на дійсну потребу у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, адже висновок експерта у даній справі не можуть замінити інші засоби доказування.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові ВГСУ від 13.12.2017 по справі № 904/6781/17.

Суд відхиляє клопотання відповідача від 17.01.2018 про відкладення розгляду справи, оскільки дійшов висновку про необхідність проведення судової експертизи, справа перебуває в провадженні суду вже більше ніж 2 місяці і подальше її відкладення приведе до збільшення терміну розгляду.

Відповідно до положень п. 23 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. У зв'язку з вищезазначеним витрати на проведення судової експертизи покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 99-101, 177, 182, 228, 229, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Розглядати справу за правилами загального позовного провадження на стадії підготовчого провадження.

2. Призначити по справі № 904/9568/17 судову економічну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:

1. Чи відповідає наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості позичальника (по сплаті процентів за кредит, пені, комісії, штрафу та погашення основної суми боргу) перед банком умовам укладених між вказаними сторонами договорами кредитної лінії № 1152 від 12.11.2010, № 83 від 14.06.2012, № 462 від 07.06.2013, № 603 від 29.11.2013, № 652 від 31.01.2014 та розрахунковими документами щодо видачі та погашення кредиту за вказаними кредитними договорами?

2. Чи відповідає метод нарахування банком процентів за договорами кредитної лінії № 1152 від 12.11.2010, № 83 від 14.06.2012, № 462 від 07.06.2013, № 603 від 29.11.2013, № 652 від 31.01.2014 вимогам Положення про кредитування банку ПАТ "Діамантбанк"?

3. Проведення експертизи доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз ( м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 17, офіс 361).

4. Витрати по проведенню експертизи покласти на відповідача по справі.

5. Направити експертній установі копію цієї ухвали та матеріали справи № 904/9568/17.

6. Підготовче провадження по справі зупинити до отримання висновку експертизи.

Суд попереджає експертів про кримінальну відповідальність відповідно до ст. 384 Кримінального кодексу України.

В судовому засіданні відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням положень ч. 1 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення - 17.01.2018 та підписана 22.01.2018.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя ОСОБА_2