Рішення № 71733359, 17.01.2018, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/1845/17

Провадження № 2-а/553/32/2018

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17.01.2018 рокум. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді - Парахіної Є.В.,

при секретарі - Остапченко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві справу за адміністративним позовом БІЛОХВОСТ ОСОБА_1 до ОСОБА_2 внутрішніх справ України, третя особа – Головне управління Національної поліції в Полтавській області, про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_3 до МВС України про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії, в якому позивач посилаючись на безпідставне повернення матеріалів на виплату їй одноразової грошової допомоги як інваліду 2 групи та неприйняття рішення про призначення такої допомоги, просить суд визнати протиправними дії ОСОБА_2 внутрішніх справ України щодо повернення матеріалів на виплату ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги як інваліда 2-ї групи у зв’язку з невідповідністю вимогам законодавства до ОСОБА_4 управлінням Національної поліції в Полтавській області та неналежного їх розгляду ОСОБА_2 внутрішніх справ України згідно з вимогами Постанови КМУ від 21.10.2015 № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" з урахуванням порядку та вимог законодавства, встановлених постановою Ленінського районного суду м. Полтави від 12.01.2017 року по справі № 816/1595/16, яка набрала законної сили, та ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2017 року по справі № 816/1595/16; визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_2 внутрішніх справ України щодо неприйняття рішення на виплату ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги згідно вимог Постанови КМУ від 21.10.2015 № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" та неприйняття рішення по виплаті одноразової грошової допомоги як інваліду 2-ї групи згідно вимог Постанови КМУ від 21.10.2015 № 850 по обставинам та порядку, встановленим постановою Ленінського районного суду м. Полтави від 12.01.2017 року по справі № 816/1595/16, яка набрала законної сили, та ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2017 року по справі № 816/1595/16; зобов'язати ОСОБА_2 внутрішніх справ України повторно розглянути висновок з відповідними документами відносно ОСОБА_3 про призначення виплати одноразової грошової допомоги як інваліду 2-ї групи у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до "Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850, з урахуванням обставин, встановлених судами; зобов'язати ОСОБА_2 внутрішніх справ України прийняти рішення на виплату ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги згідно вимог Постанови КМУ від 21.10.2015 № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" та рішення по виплаті одноразової грошової допомоги як інваліду 2-ї групи згідно вимог Постанови КМУ від 21.10.2015 № 850 по обставинам та порядку, встановленим постановою Ленінського районного суду м. Полтави від 12.01.2017 року по справі № 816/1595/16, яка набрала законної сили, та ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2017 року по справі № 816/1595/16; зобов'язати ОСОБА_2 внутрішніх справ України здійснити призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 як інваліду 2-ї групи у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до "Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850.

Ухвалою суду від 24.10.2017 року до участі у справі залучено в якості третьої особи Головне управління Національної поліції в Полтавській області.

Позивач в судове засідання не з’явилася, надавши заяву, в якій просить розглядати справу у її відсутність, на підставі нотаріально посвідченої довіреності доручила представляти свої інтереси ОСОБА_5.

Представник позивача ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві. Після оголошеної в судовому засіданні перерви до суду не з'явився, про причини неявки не повідомив, доказів існування поважних причини неявки, як і клопотання про відкладення розгляду справи суду не надав.

Представник відповідача ОСОБА_6 та представники третьої особи ОСОБА_7М, ОСОБА_8 в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що особи, які проходили службу в органах внутрішніх справ і з 07.11.2015 були прийняті на службу в органи Національної поліції України, за наявності підтверджуючих документів, у зв’язку з втратою працездатності та/або встановленням інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, мають право на отримання відповідної одноразової грошової допомоги, яка передбачена статтею 97 Закону України "Про Національну поліцію". Призначення, нарахування та виплата одноразової грошової допомоги у зв’язку з втратою працездатності та/або встановленням інвалідності даним особам, здійснюється на підставі ч. 4 ст. 100 Закону України "Про Національну поліцію" та "Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського", затвердженого наказом МВС України від 11 січня 2016 року № 4, за останнім місцем проходження служби поліцейським. Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги відповідно до "Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850 застосовується виключно до працівників міліції, тобто осіб, які не працювали в органах поліції, у зв'язку з чим вважають позовні вимоги ОСОБА_3 безпідставними та просили в задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна доводити ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків , встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 в період з 09.09.1999 року по 06.11.2015 року проходила службу в органах внутрішніх справ України та з 07.11.2015 року по 30.06.2016 року проходила службу в Національній поліції України.

Відповідно до свідоцтва про хворобу № 134 від 10.06.2016 року військово-лікарської комісії ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області" в результаті медичного огляду капітана поліції ОСОБА_3 встановлено, що вона отримала закриту черепно-мозкову травму зі струсом головного мозку (20.07.2015 року), забій м’яких тканин голови та шийного відділу хребта, отримана травма пов’язана з виконанням службових обов’язків.

Висновком перевірки за заявою ОСОБА_3 з приводу можливих неправомірних дій окремих працівників УМВС в частині непогодження висновку службового розслідування за фактом отримання нею тілесних ушкоджень від 11.01.2016 року, складеного ліквідаційною комісією УМВС України в Полтавській області, встановлено наступне: висновок службового розслідування проведеного Полтавським МУ УМВС від 30.10.2015 року за фактом отримання 30.07.2015 року капітаном міліції ОСОБА_3 тілесних ушкоджень скасувати в зв’язку з тим, що розслідування проведено з недотриманням вимог нормативно-правових актів, які діяли на час події, не встановлення всіх обставин, а також в зв’язку з неправильним трактуванням факту отримання тілесних ушкоджень. На підставі наявних матеріалів перевірки тілесні ушкодження 30.07.2015 року у вигляді "ЗЧМТ, струсу головного мозку та забою м’яких тканин голови і шийного відділу хребта" ОСОБА_3 отримані в період проходження служби при виконання службових обов’язків.

Згідно з ОСОБА_9 про нещасний випадок № 10, затвердженим 05 лютого 2016 року головою ліквідаційної комісії Полтавського РВ УМВС України в Полтавській області, встановлено, що травма отримана ОСОБА_3 30.07.2015 року внаслідок нещасного випадку при виконанні службових обов’язків.

Крім того, відповідно до ОСОБА_9 розслідування нещасного випадку, що стався 30.07.2015 року, приблизно о 16 год. 15 хв., складеного за формою №Н-5* від 05.02.2016 року, Ліквідаційна комісія Полтавського РВ УМВС України в Полтавській області прийшла до висновку, що нещасний випадок, який мав місце 30.07.2015 року з ОСОБА_3 стався при виконанні нею службових обов’язків.

Згідно довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеню втрати професійної працездатності у відсотках серії АГ № 0005093, виданої обласною МСЕК 07.07.2016 року, ступінь втрати професійної працездатності ОСОБА_3 у відсотках становить 70 %, причина втрати професійної працездатності – травма, пов'язана з виконанням службових обов’язків.

Відповідно до Виписки з акту огляду МСЕК, ОСОБА_3 встановлена друга група інвалідності на строк до 01.08.2018 року.

Позивач ОСОБА_3 являєтьсь інвалідом 2-ї групи та згідно з посвідченням серії ВІ 000486 від 22.07.2016 року, виданим Управлінням соціального захисту населення Подільської районної у м. Полтаві ради, має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – інвалідів війни.

19 липня 2016 року ОСОБА_3 подала заяву (рапорт) від 15.07.2016 року на ім’я Начальника ГУНП в Полтавській області, в якій просила провести їй виплату одноразової допомоги у зв’язку з тим, що отримала другу групу інвалідності внаслідок травм, пов’язаних з виконанням службових обов’язків. До заяви позивачем надані всі необхідні документи, перелік яких наведений в самій заяві.

ОСОБА_4 управління Національної поліції в Полтавській області від 25.07.2016 року за вих. №29/Б-101 ОСОБА_3 повернуто пакет документів, повідомлено, що заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв’язку з установленням групи інвалідності потрібно до оформити в частині відмітки кадрового підрозділу "Подія настала", у поданих нею документах не вистачає 3 сторінки акту № 10 від 05.02.2016 року про нещасний випадок, яку потрібно долучити до документів, а також роз’яснено, що для прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги необхідно доповнити пакет документів висновком службового розслідування та актами ф. Н-1, НТ нещасного випадку з отриманням ЗЧМТ, що стався з нею 25.08.2009 року, оскільки діагноз МСЕК (Т-90.5) – наслідки внутрішньочерепної травми, а підставою для виплати являється висновок службової перевірки, який виключає підстави, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється.

При цьому, відповідно до змісту вказаного вище листа, основною підставою для відмови у позитивному вирішенні заяви ОСОБА_3 зазначено те, що вона була звільнена з Національної поліції, а травма отримана в період проходження служби в ОВС, у зв’язку з чим застосувати норми наказу МВС України від 11.01.2016 року № 4 чи постанови КМУ від 21.10.2015 року № 850, на жаль, не можливо.

Згодом ОСОБА_3 повторно зверталася до ОСОБА_4 управління Національної поліції в Полтавській області з заявою про проведення виплати їй одноразової допомоги у зв’язку з отриманням другої групи інвалідності внаслідок травм, пов’язаних з виконанням службових обов’язків.

Відповідно до звернення від 29.08.2016 року на ім'я начальника ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_3 просила розглянути її документи на виплату допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності – в разі направлення матеріалів для виплати (чи висновку) до МВС України згідно постанови КМУ від 21.10.2015 № 850 просила надати завірені належним чином копії супровідного листа, в разі ненаправлення – надати змістовні роз’яснення з даного приводу в строк до 02.09.2016 року.

Відповідь на вказане звернення надано позивачу ОСОБА_3 листом від 09.09.2016 року за вих. № 29/Б-129, Б-131, Б-135, Б-140, Б-141, Б-133, БЕ-752/Кц, БЕ-755/Кц, БЕ-756/Кц за підписом заступника начальника ГУ НП в Полтавській області, яким повідомлено, що виплата поліцейським одноразової грошової допомоги згідно Закону України "Про Національну поліцію" передбачена у разі встановлення інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманих під час виконання ним повноважень та основних завдань поліції, у той час як у довідці МСЕК та інших документах (свідоцтві про хворобу ВЛК, висновках службових розслідувань, атах розслідуваення нещасних випадків тощо) наданих нею, зазначено, що травми отримані в період проходження служби в органах внутрішніх справ. Ураховуючи викладене, застосувати норми Закону України "Про Національну поліцію" на наказ МВС від 11 січня 2016 року № 4 для проведення виплати одноразової грошової допомоги неможливо.

Не погоджуючись з діями ГУ НП в Полтавській області щодо ненаправлення до ОСОБА_2 внутрішніх справ України матеріалів для виплати одноразової грошової допомоги, вона звернувся до суду щодо оскарження дій ГУ НП в Полтавській області.

Постановою Ленінського районного суду м. Полтави від 12.01.2017 року по справі № 816/1595/16 (провадження №2-а/553/24/2017), позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено - визнано протиправною бездіяльність ОСОБА_4 управління Національної поліції у Полтавській області щодо ненаправлення до ОСОБА_2 внутрішніх справ України матеріалів для виплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги згідно з п. 8 "Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 року. Зобов'язано Головне управління Національної поліції у Полтавській області направити до ОСОБА_2 внутрішніх справ України висновок з відповідними документами відносно ОСОБА_3 для вирішення питання про призначення та виплату одноразової грошової допомоги як інваліду 2-ї групи у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, відповідно до "Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 року.

В обґрунтування прийнятого рішення суд послався на наступні обставини.

Частиною 6 статті 23 Закону України "Про міліцію" № 565-XII від 20.12.1990 року, чинного на час отримання травми позивачем, встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" Кабінет Міністрів України постановою № 707 від 12.05.2007 затвердив "Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції".

Постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 року затверджений "Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", що додаються, та у становлено, що особам, які до набрання чинності Законом України від 13 лютого 2015 року № 208-VIII "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції" мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до "Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 707.

Разом з тим, не викликає сумніву, що позивач по справі отримала каліцтво під час виконання службових обов’язків, яке стало підставою для присвоєння їй групи інвалідності, 30.07.2015 року, виплата одноразової допомоги у розмірі, передбаченому ст. 23 Закону України "Про міліцію" має відбуватись в порядку та на умовах, встановлених "Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 року.

Згідно пункту 1 зазначеного вище Порядку та умов № 850 від 21.10.2015 року він визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Положеннями підпункту 2 пункту 2 Порядку № 850 від 21.10.2015 року передбачено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Згідно виписки з акту огляду медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_3 оглянута вперше 07.07.2016 року та їй присвоєна 2 група інвалідності з 05.07.2016 року, у зв’язку з отриманням травми, пов’язаної з виконанням службових обов’язків.

Відповідно до довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії АГ № 0005093, ОСОБА_3 втратила 70 % професійної працездатності по причині отриманої травми, пов’язаної з виконанням службових обов’язків.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку № 850 від 21.10.2015 року грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, у разі встановлення інвалідності II групи.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" №580-УІІІ від 02.07.2015 року. З прийняттям зазначеного Закону втратив чинність Закон України "Про міліцію".

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" одноразова грошова допомога призначається та виплачується у разі визначення поліцейському інвалідності, яка настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання службових обов'язків під час участі в антитерористичній операції, захисту незалежні суверенітету та територіальної цілісності України.

Відповідно до ч. 2 ст. 97 вищевказаного Закону, порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейським встановлюється ОСОБА_2 внутрішніх справ України.

Розділом XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" (п. 15) встановлено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Враховуючи вище викладене, суд дійшов до висновку, що позивач не втратила право на отримання одноразової грошової допомоги через те що інвалідність у неї настала внаслідок травми, отриманої під час виконання нею службових обов’язків в органах внутрішніх справ, а відповідні заперечення представника відповідача не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, прямо суперечать положенням Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію", у зв’язку з чим не можуть бути взяті до уваги.

Згідно пункту 9 "Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 року, МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Суд аналізуючи норми чинного законодавства, дійшов переконливого висновку про те, що одноразова грошова допомога позивачу має здійснюватись саме на підставі "Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 року.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 управління Національної поліції у Полтавській області залишено без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Полтави від 12.01.2017 року залишено без змін.

Таким чином, Ленінський районний суд м. Полтави під час розгляду справи № 816/1595/16 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 управління Національної поліції в Полтавській області, Управління МВС України в Полтавській області в особі ліквідаційної комісії про визнання дій та бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити дії дійшов висновку про те, що позивач по справі отримала каліцтво під час виконання службових обов’язків, яке стало підставою для присвоєння їй групи інвалідності, 30.07.2015 року, та виплата одноразової допомоги має бути проведена їй у розмірі, передбаченому ст. 23 Закону України "Про міліцію", в порядку та на умовах, встановлених "Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 року.

Вказані висновки місцевого суду були перевірені судом апеляційної інстанції та залишаючи без змін постанову Ленінського районного суду м. Полтави від 12.01.2017 року колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду в ухвалі від 20 березня 2017 року зазначив, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

В подальшому на виконання постанови Ленінського районного суду м. Полтави від 12.01.2017 року ОСОБА_4 управлінням Національної поліції в Полтавській області в Полтавській області було складено висновок про призначення одноразової допомога та направлено до Департаменту фінансово-облікової політики МВС України.

Керуючись ст. 40 Конституції України, ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» позивачем 14.04.2017 через Державну установу "Урядовий контактний центр" Національної системи опрацювання звернень до органів виконавчої влади було направлено відповідне звернення особисто Міністру внутрішніх справ України ОСОБА_9 з проханням розгляду матеріалів та ініціювання виплати грошової допомоги згідно вимог Постанови КМУ від 21.10.2015 № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", вжити всіх належних заходів реагування згідно з вимогами Постанови КМУ від 21.10.2015 № 850.

10.05.2017 року ОСОБА_2 внутрішніх справ України за вих. № 15/2-Б-201, 204, 223-227, 231 надало відповідь за підписом начальника Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку МВС України ОСОБА_10 щодо неможливості проведення виплати одноразової грошової допомоги згідно Постанови КМУ від 21.10.2015 № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції". В обґрунтування вказаного висновку посилається на те, що 02.07.2015 року було прийнято Закон України "Про Національну поліцію", який набрав чинності 07.11.2015 року. Даним законом, зокрема, було визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про міліцію". Слід зазначити, що відповідно до п. 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію" зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом. Тобто, фактично цією нормою було закріплено право працівників міліції, які були звільнені зі служби в міліції до 07.11.2015 року і не продовжили подальшому службу в поліції, на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності та/або встановленням інвалідності. Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції затверджений постановою КМУ від 21.10.2015 № 850. Слід зазначити, що на ОСОБА_3 як поліцейського поширюється саме норма Закону, згідно з ч. 2 ст. 97 якого порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності поліцейського встановлюється ОСОБА_2 внутрішніх справ України. Наказом МВС України від 11.01.2016 року № 4 затверджено "Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського. Зважаючи на викладене, призначення та виплата ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги повинна здійснюватися ГУНП України в Полтавській області відповідно до зазначених вище Закону та Наказу за рахунок асигнувань, передбачених у державному бюджеті на зазначені цілі Національної поліції України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Листом від 25.04.2017 року Департамент фінансово-облікової політики МВС повернув без розгляду матеріали відносно ОСОБА_3 щодо призначення їй одноразової грошової допомоги, які направлялись ГУ НП в Полтавській області на виконання постанови ленінського районного суду м. Полтави від 12.01.2017 року.

Так, з 07 листопада 2015 року набрав чинності Закон України "Про Національну поліцію".

До набрання чинності вказаним Законом порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано нормами статті 23 Закону України "Про міліцію" та Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про міліцію", у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

На виконання зазначеної норми Закону постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 затверджено Порядок № 850.

Пунктом 3 Порядку № 850 визначено, що грошова допомога призначається і виплачується у разі, часткової втрати працездатності працівником міліції без установлення йому інвалідності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, залежно від ступеня втрати працездатності, який установлюється медико-соціальними експертними комісіями, - у розмірі, що визначається у відсотках 100-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення ступеня втрати працездатності. При цьому розмір грошової допомоги не повинен бути меншим за 20-кратний прожитковий мінімум, установлений законом для працездатних осіб, та більшим за 100-кратний прожитковий мінімум, установлений законом для працездатних осіб.

Днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії, що передбачено пунктом 2 Порядку № 850.

Згідно пунктів 7 - 9 Порядку № 850, працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.

ОСОБА_2 внутрішніх справ України в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Виплата грошової допомоги проводиться шляхом перерахування органом внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, суми виплати на рахунок, відкритий особою, якій призначається грошова допомога, в установі банку або через касу органу внутрішніх справ.

Відповідно до пункту 5 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" (набрав чинності 07 листопада 2015 року) визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про міліцію".

За змістом пункту 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Проаналізувавши наведені норми законодавства, суд приходить до висновку, що за колишніми працівниками міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про міліцію", виплата якої здійснюється відповідно до Порядку №850. Зазначеним Порядком чітко встановлено, що заяву про виплату цієї допомоги такий працівник подає керівнику органу внутрішніх справ, у якому проходив службу, останній складає висновок щодо виплати грошової допомоги та надсилає його до МВС для прийняття відповідного рішення.

Той факт, що позивач після звільнення зі служби в органах внутрішніх справ була прийнята на службу в органи поліції, на переконання суду, не позбавляє її права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку № 850.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до Закону України "Про Національну поліцію", Постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення Національної поліції України" № 641 від 02.09.2015 року та "Положення про Національну поліцію", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 877 від 28 жовтня 2015 року, Національна поліція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через ОСОБА_2 внутрішніх справ, і який реалізує державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

З положень вказаних нормативно-правових актів не вбачається, що органи Національної поліції є правонаступниками органів внутрішніх справ.

Також суд враховує, що відповідно до ч. 4 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, зокрема, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Тобто, необхідною умовою для отримання поліцейським зазначеної допомоги є визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням службових обов'язків саме в органах поліції, а не в органах внутрішніх справ, а тому на позивача не розповсюджується зазначена норма.

Як зазначалось, позивачу встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, а тому вона має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про міліцію", виплата якої здійснюється відповідно до Порядку № 850, тобто за останнім місцем служби саме в органах внутрішніх справ і рішення щодо такої виплати має прийняти саме ОСОБА_2 внутрішніх справ України.

З метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, відповідно до статей 97 - 101 Закону України "Про Національну поліцію", наказом ОСОБА_2 внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4 затверджено "Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського", який визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.

Наказом МВС України № 916 від 12 вересня 2016 року, який зареєстровано в ОСОБА_2 юстиції України за № 1277/29409 від 22 вересня 2016 року, пункт 5 розділу 1 Порядку № 4 доповнено підпунктом 4, яким передбачено призначення поліцейському одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності, чи втрати працездатності, яка виникла внаслідок отриманого поліцейським захворювання або поранення (контузії, травми, каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ.

Враховуючи наведені вимоги законодавства, доводи представника відповідача щодо необхідності застосування до спірних правовідносин положень Порядку № 4, зі змінами, внесеними наказом МВС України № 916 від 12 вересня 2016 року, не заслуговують на увагу, оскільки на час звернення позивача за призначенням одноразової грошової допомоги Порядок № 4 не містив положень, які регулювали порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги особам, яким установлено групу інвалідності чи визначено втрату працездатності, що пов'язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

З огляду на вищенаведене суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання протиправними дій відповідача ОСОБА_2 внутрішніх справ України щодо повернення матеріалів на виплату позивачці одноразової грошової допомоги як інваліду 2-ї групи без розгляду згідно з вимогами "Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 року та бездіяльності щодо неприйняття рішення про виплату ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги.

Поряд з цим, суд вважає доведеним той факт, що ОСОБА_3 має право на отримання одноразової грошової допомоги як інвалід 2-ї групи, присвоєної у зв’язку з отриманням травми, пов’язаної з виконанням службових обов’язків під час несення служби в органах внутрішніх справ, подала за місцем служби усі документи у відповідності до вимог "Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 року.

Як встановлено в ч. 4 ст. 245 КАСУ, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті (визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії), суд може зобов’язати відповідача - суб’єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб’єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача ОСОБА_3 про покладення обов’язку на МВС України повторно розглянути висновок з відповідними документами про призначення одноразової грошової допомоги як інваліду 2-ї групи у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до "Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850, прийняти рішення на виплату цієї допомоги та здійснити ї виплату.

А тому позов ОСОБА_3 підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5-12, 192-194, 241-246 КАС України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов БІЛОХВОСТ ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати протиправними дії ОСОБА_2 внутрішніх справ України щодо повернення матеріалів на виплату ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги як інваліду 2-ї групи без розгляду згідно з вимогами "Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 року, та бездіяльність щодо неприйняття рішення про виплату ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги.

Зобов'язати ОСОБА_2 внутрішніх справ України повторно розглянути висновок з відповідними документами відносно ОСОБА_3 про призначення одноразової грошової допомоги як інваліду 2-ї групи у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до "Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850.

Зобов'язати ОСОБА_2 внутрішніх справ України прийняти рішення на виплату ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги згідно вимог Постанови КМУ від 21.10.2015 № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" та здійснити виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 як інваліду 2-ї групи у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до "Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 22.01.2018 року.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави ОСОБА_11