Ухвала суду № 71731284, 18.01.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/4047/16-к Провадження №11-кп/773/19/18 Головуючий у 1 інстанції:Квятковський М. С. Категорія:ч.ч.,2, 3 ст.185 КК України. Доповідач: Філюк П. Т.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Філюка П.Т.,

суддів -Клока О.М., Подолюка В.А.,

при секретарі - Білоусі І.Л.,

з участю прокурора - Грицюка Р.П.,

потерпілого - ОСОБА_1,

представника потерпілого - ОСОБА_2,

захисників - Урина О.І., Юнчик О.М., Ляльки Ю.А.,

обвинувачених - ОСОБА_6, ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_7, захисника Юнчик О.М. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 та прокурора у кримінальному провадженні на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 червня 2017 року, яким

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, громадянин України, з вищою педагогічною освітою, неодружений, працюючий слюсарем ТзОВ «Гермес ЛТД», раніше не судимий,

засуджений за ч.2 ст.185 КК України на 1 (один) рік позбавлення волі;

за ч.3 ст.185 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно ОСОБА_6 призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець та житель АДРЕСА_2, громадянин України, з середньою освітою, одружений, має на утриманні малолітню дитину, працюючий сторожем Дубенського районного спортивно-технічного клубу, раніше не судимий,

засуджений за ч.2 ст.185 КК України на 1 (один) рік позбавлення волі;

за ч.3 ст.185 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно ОСОБА_7 призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

До вступу вироку в законну силу, застосовано до обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 1, 2 і 3 ч.5 ст. 194 КПК України

Строк відбуття покарання обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7, рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Вироком вирішено долю речових доказів та цивільний позов.

Крім того, даним вироком засуджений ОСОБА_8, однак вирок суду щодо нього не оскаржується.

Розглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд,

ВСТАНОВИВ:

Згідно вироку суду, з 27 на 28.04.2015 року обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7, діючи умисно, з корисливих мотивів та керуючись метою таємного викрадення чужого майна, за попередньою змовою між собою, в АДРЕСА_3, з вантажного автомобіля, таємно викрали: акумуляторні батареї, чим спричинили потерпілому ОСОБА_9 майнову шкоду на загальну суму 4 000 грн.

Крім цього, в ніч з 13 на 14.05.2015 року обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, керуючись метою таємного викрадення чужого майна, за попередньою змовою між собою, в АДРЕСА_4, проникли у приміщення гаража, який є одним цілим приміщенням з новобудовою, викрали майна на загальну суму 9 530 грн., чим спричинили потерпілому ОСОБА_10 майнову шкоду.

Також, в ніч з 15 на 16.05.2015 року, обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та керуючись метою таємного викрадення чужого майна, за попередньою змовою між собою, в АДРЕСА_4, проникли в приміщення новобудови, звідки таємно викрали майна на загальну суму 12 156 грн., чим спричинили потерпілому ОСОБА_11 майнову шкоду.

В період з 04.07.2015 року по 06.07.2015 року, обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_7, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, керуючись метою таємного викрадення чужого майна, за попередньою змовою між собою, в АДРЕСА_5, проникли в приміщення новобудови, звідки таємно викрали майна на загальну суму 10 370 грн., чим спричинили потерпілому ОСОБА_12, майнову шкоду

Крім цього, в ніч з 11 на 12.08.2015 року, обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, керуючись метою таємного викрадення чужого майна, за попередньою змовою між собою, в АДРЕСА_4, проникли у приміщення новобудови, звідки таємно викрали майна на загальну суму 14 250 грн., чим спричинили потерпілому ОСОБА_13, майнову шкоду.

Також, в ніч з 11 на 12.08.2015 року, обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та керуючись метою таємного викрадення чужого майна, за попередньою змовою між собою, в АДРЕСА_4, проникли в підсобне приміщення, звідки таємно викрали пристрій для нагріву води вартістю 200 грн., чим спричинили потерпілому ОСОБА_14 майнову шкоду на вказану суму.

В ніч з 11 на 12.08.2015 року, обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, керуючись метою таємного викрадення чужого майна, за попередньою змовою між собою, в АДРЕСА_6, проникли у приміщення новобудови, звідки таємно викрали будівельні матеріали на загальну суму 1 250 грн., чим спричинили потерпілому ОСОБА_15, майнову шкоду.

Також, в період з 29.08 по 17.09.2015 року, обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7, у нічну пору доби, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, керуючись метою таємного викрадення чужого майна, за попередньою змовою між собою, в АДРЕСА_7, проникли у приміщення новобудови, звідки таємно викрали майна, на загальну суму 75 800 грн., чим спричинили потерпілому ОСОБА_1 майнову шкоду.

В поданій апеляційній скарзі захисник Юнчик О.М. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6, не оспорюючи фактичних обставин справи та кваліфікацію дій обвинуваченого, вважає вирок суду в частині призначеного покарання надто суворим. Посилається на те, що ОСОБА_6 вину у скоєних кримінальних правопорушеннях визнав повністю, активно сприяв розкриттю злочинів, щиро розкаявся, частково відшкодував заподіяні збитки. Також зазначає, що обвинувачений є особою молодого віку, має постійне місце проживання та роботи, характеризується позитивно, хворіє, раніше не судимий. Просить вирок суду в частині призначеного покарання змінити та застосувати до ОСОБА_6 положення ст. 75 КК України.

В поданій апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7, не оспорюючи фактичних обставин справи та кваліфікацію своїх дій, вважає призначене йому покарання надто суворим. Посилається на те, що вину у вчинених кримінальних правопорушення він визнав повністю, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочинів, частково відшкодував заподіяну шкоду, має на утриманні малолітню дитину. Просить вирок суду змінити та призначити йому покарання із встановленням іспитового строку.

В поданій апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи фактичних обставин справи та кваліфікацію дій обвинувачених, вважає вирок суду в частині призначеного покарання обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_6 необґрунтованим. Зазначає, що обвинуваченим інкримінується 8 епізодів крадіжки з проникненням, вказані злочини були вчинені через короткий проміжок часу, що свідчить про їхню суспільну небезпеку. Також вказує, що потерпілі ОСОБА_14 та ОСОБА_1 наполягали на призначені суворого покарання. Просить вирок суду в частині призначеного покарання обвинуваченим ОСОБА_6 і ОСОБА_7 скасувати та постановити новий, яким призначити ОСОБА_6 за ч.2 ст. 185 КК України 2 роки 6 місяців позбавлення волі, за ч.3 ст. 185 КК України 4 роки позбавлення волі, і на підставі ч.1 ст. 70 КК України остаточно визначити покарання 5 років позбавлення волі; ОСОБА_7 за ч.2 ст. 185 КК України 2 роки 6 місяців позбавлення волі, за ч.3 ст. 185 КК України 4 роки позбавлення волі, і на підставі ч.1 ст. 70 КК України остаточно визначити покарання 5 років позбавлення волі.

Заслухавши доповідача який виклав суть вироку суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, обвинувачених, їх захисників, потерпілого ОСОБА_1 та його представника, які апеляційну скаргу прокурора заперечили, а інші апеляційні скарги підтримали, прокурора, який свою апеляційну скаргу підтримав, а інші апеляційні скарги заперечив, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і його висновок про доведеність винуватості ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні ними кримінальних правопорушень, за які їх засуджено, ґрунтується на об'єктивно досліджених доказах, які всебічно і повно перевірені судом з дотриманням вимог кримінально процесуального законодавства.

У відповідності з вимогами ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Фактичні обставини справи, доведеність вини та кваліфікація дій обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за ч.ч.2, 3 ст. 185 КК України ніким не оспорюється, а тому в порядку ст. 404 КПК України в цій частині висновки суду в апеляційному порядку не перевіряються.

Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані.

Як убачається з вироку, призначаючи покарання обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7, суд першої інстанції врахував характер і ступінь тяжкості вчинених злочинів, кількість епізодів, а також дані про їх особи.

Так, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 судом першої інстанції враховано, що обвинувачений має постійне місце роботи хворіє, займається благодійністю, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Також, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7 місцевим судом враховано, що останній вперше притягується до кримінальної відповідальності, одружений, має на утриманні малолітню дитину, приймав участь в обласних спортивних змаганнях, працює, займається благодійністю, характеризується позитивно.

Крім того, місцевим судом при призначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_6 враховано пом'якшуючі покарання обставини, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів, часткове відшкодування завданих збитків, а також відсутність обтяжуючих покарання обставин.

В судовому засіданні апеляційної інстанції надано розписки, згідно яких потерпілому ОСОБА_1 повністю відшкодовано матеріальну і моральну шкоду, претензій до обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 він немає, прохає призначити останнім покарання не пов'язане з позбавленням волі.

Разом з тим, дана обставина поряд з іншими обставинами, не дають підстав для звільнення обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 від призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України.

В поданій апеляційній скарзі прокурор, в обґрунтування призначення судом обвинуваченим надто м'якого покарання, фактично посилається лише на тяжкість вчинених злочинів та кількість епізодів.

Доводи прокурора, які наведені в апеляційній скарзі, фактично враховані і оцінені судом першої інстанції при постановленні вироку та призначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Врахувавши ці та інші обставини справи, зокрема і ті, на які посилаються в апеляційних скаргах як прокурор, так і сторона захисту в їх сукупності, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність призначення покарання обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7за ч.ч. 2, 3 ст.185 КК України ближче до нижньої межі, яке необхідно відбувати реально, оскільки відсутні підстави для можливості звільнення обвинувачених від відбуття покарання на підставі ст.75 КК України, з чим повністю погоджується апеляційний суд.

Істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність судом першої інстанції, які б тягнули за собою безумовне скасування судового рішення, у кримінальному провадженні не встановлено.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України, Апеляційний суд Волинської області,

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7, захисника Юнчик О.М. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 та прокурора у кримінальному провадженні залишити без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 червня 2017 року щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 без змін.

Касаційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий

Судді