Постанова № 71729744, 23.01.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2018 рокуЛьвів№ 876/11880/17 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Кухтей Р.В., Попка Я.С.

з участю секретаря судового засідання Мацьків М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львові апеляційну скаргу Закарпатської митниці ДФС на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 травня 2017 року під головуванням судді Придачука О.А., постанова в повному обсязі складена 26.05.2017 року в м. Ужгороді у справі № 308/12162/17 за позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В :

21 листопада 2016 року позивач звернулася до Ужгородського міськрайонного суду з позовом до Закарпатської митниці ДФС про визнання скасування постанови в справі про порушення митних правил.

Позовні вимоги мотивує тим, що 10.11.2016 року Закарпатською митницею ДФС складено постанову у справі про порушення митних правил № 308/30506/16, відповідно до змісту якої її притягнуто до відповідальності за ч.3 ст. 470 МК України та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 грн.

Згідно постанови підставою для накладення адміністративного стягнення стало те, що під час здійснення митних формальностей було проведено аналітично-перевірочні заходи з використанням баз даних, а саме ГИК "Інспектор - 2006" ЄАІС ДФС України, внаслідок яких встановлено, що згідно орієнтування Закарпатської митниці ДФС від 29.04.2016 року № 07-70-63/45-1899 позивач 03.04.2016 року ввезла на митну територію України через митний пост "Ужгород" Закарпатської митниці ДФС у митному режимі "Транзит" автомобіль «Opel Vektra», реєстраційний номер Чеської республіки НОМЕР_3, VIN-код: НОМЕР_2 та не вивезла його у визначений законодавством термін.

Позивач вважає, що вищевказана постанова винесена відповідачем без повного та належного дослідження всіх обставин справи та наданих нею доказів, а тому є незаконною і підлягає скасуванню.

Зокрема в поясненні органам митниці вона вказувала, що не вивезла вчасно транспортний засіб у зв'язку з тим, що автомобіль перебував на ремонті на підтвердження чого надала акт вилучення автомобіля.

Крім того, постанова від 10.11.2016 року винесена після закінчення 6 місячного строку притягнення до відповідальності, так як з моменту вчинення правопорушення 03.04.2016 року до моменту винесення постанови пройшов термін більше 6 місяців у зв'язку з чим відповідач повинен був винести постанову про закриття провадження.

Враховуючи наведене, позивач просить скасувати постанову про порушення митних правил № 1850/30506/16 від 10.11.2016 р. про притягнення її до адміністративної відповідальності в частині накладення стягнення.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 травня 2017 року позовні вимоги задоволено.

Постанову суду першої інстанції оскаржив відповідач, подавши на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що документів, які б підтверджували вчинення позивачем порушення митних правил внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили надано не було. Виходячи з пояснення ОСОБА_1 та наявних в матеріалах справи документів можна зробити висновок, що транспортний засіб вийшов з ладу внаслідок звичайної експлуатації, що в розрізі положень ст. ст. 95,192,460 МК України виключає ознаки аварії чи дії обставин непереборної сили. Щодо посилання позивачки на те, що постанова винесена поза межами строків, передбачених ст. 467 МК України зазначив, що вчинене правопорушення передбачене ч.3 ст. 470 МК України є триваючим, яке виявлено 07.10.2016 року, тому митницею правомірно та в межах строку встановленого ч.2 ст. 467 МК України, накладено стягнення на ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 470 МК України, оскільки перебіг шестимісячного строку притягнення до відповідальності починається з моменту виявлення правопорушення, тобто з 07.10.2016 року. А тому вважає, що постанова митниці у справі про порушення митних правил № 1850/30506/16 є обґрунтованою та такою, що винесена із дотриманням норм адміністративного та митного законодавства.

Просить скасувати постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 травня 2017 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 4 ст. 229, п.2 ч. 1 ст. 311 та ч. 2 ст. 313 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Від позивача на адресу суду 18.01.2018 року вхідний №956/118 надійшло клопотання слухати апеляційну скаргу у його відсутності.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що у відповідності до постанови про порушення митних правил № 1850/30506/16 від 10.11.2016 р. гр. ОСОБА_1 було визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 470 МК України та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 8500 гривень.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 07.10.2016 року о 15 год. 18 хв. в зону митного контролю пункту пропуску «Малий Березний - Убля» МП «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС на смугу «зелений коридор» заїхав легковий автомобіль марки «VW PASSAT» реєстраційний номерний знак Словаччини SO108AP, номер кузова НОМЕР_1 під керуванням громадянки України ОСОБА_1, яка слідувала з Словаччини в Україну.

Згідно інформації центральної бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС та орієнтування Закарпатської митниці від 29.04.2016 року № 07-70-63/45-1899 громадянкою ОСОБА_1 було ввезено транспортний засіб «Opel Vektra», реєстраційний номер Чеської республіки НОМЕР_3, VIN-код: НОМЕР_2 на митну територію України 03.04.2016 року о 09 год. 36 хв. через митний пост «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС в митному режимі «Транзит».

Згідно ст. 95 МК України встановлено, що строк транзиту для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Таким чином, враховуючи інформаційні дані центральної бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС громадянка ОСОБА_1 мала вивезти належний їй транспортний засіб за межі митної території України до 13.04.2016 року.

В поясненні громадянка України ОСОБА_1 вказала, що не вивезла вчасно транспортний засіб, оскільки даний автомобіль по теперішній час знаходиться в ремонті у м. Мукачево, однак документів, що підтверджували б проведення ремонтних робіт по належному їй транспортному засобу або щодо звернення до лікарняного закладу не надала.

На підставі викладеного, у зв'язку із тим, що вказані дії позивача містили ознаки порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України, відносно неї був складений протокол про порушення митних правил № 1850/30506/16 від 07.10. 2016 та в подальшому винесено оскаржувану постанову № 1850/30506/16 від 10.11.2016 року, відповідно до якої гр. ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення передбаченого ч.3 ст. 470 МК України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 8500 грн. відповідно до санкції статті.

Задовольняючи позовні вимоги у справі, суд першої інстанції виходив з того, що про перевищення строку тимчасового ввезення транспортного засобу відповідачу було відомо ще у квітні 2016 року в зв'язку з чим до автоматизованої системи аналізу управління ризиками Закарпатською митницею ДФС було внесено орієнтування.

Зазначені обставини вказують на те, що відповідачу було відомо про перевищення гр. ОСОБА_1 строку транзиту автомобіля «Opel Vektra», реєстраційний номер Чеської республіки НОМЕР_3, VIN-код: НОМЕР_2, ще у квітні 2016 року.

Однак, не зважаючи на можливість зафіксувати порушення митних правил у межах строків накладення стягнення передбачених ст. 467 МК України службовими особами Закарпатської митниці ДФС протокол про порушення митних правил складено лише 07.10.2016 р., хоча факти вказують на те, що позивач і до цього часу перетинала митний кордон. Про це свідчить і той факт, що протокол про порушення митних правил складено під час її в'їзду на територію України.

Таким чином, є безпідставним твердження відповідача про те, що розглядуване порушення було виявлено лише 07.10.2016 року в день складення протоколу про порушення митних правил.

Враховуючи вищевикладене суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскаржувана постанова винесена поза межами строків, передбачених статтею 467 МК України, що у свою чергу виключає можливість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил та накладення на нього адміністративного стягнення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком та аргументами суду першої інстанції з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 318 МК України передбачено, що митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

За приписами ч. 3 ст. 318 МК України митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

В силу п. 1.7. Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 09.10.2012 року № 1066, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.12.2012 року № 2120/22432, для здійснення контролю за переміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення і виявлення фактів їх недоставлення до митниці призначення використовується Єдина автоматизована інформаційна система митних органів України (далі - ЄАІС).

Частиною 1 ст. 381 МК України встановлено, що транспортні засоби особистого користування, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, дозволяється ввозити на митну територію України з метою транзиту без письмового декларування та внесення на рахунок митного органу, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів з метою вільного обігу.

Відповідно до гл. 55 розділу ХІІ МК України поміщення громадянином-резидентом транспортного засобу, постійно зареєстрованого у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, у будь-який інший митний режим ніж транзит супроводжуватиметься обов'язковим письмовим декларуванням цього транспортного засобу та виконанням інших митних формальностей, передбачених МК України (письмове зобов'язання, застосування заходів гарантування тощо).

Згідно ст. 95 Митного кодексу України для автомобільного транспорту встановлено строк транзитного перевезення в десять діб, а у разі переміщенні в зоні діяльності однієї митниці - п'ять діб.

Частиною 3 ст. 470 МК України передбачено, що перевищення встановленого ст. 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто, обов'язковим елементом складу правопорушення є перевищення строку вивезення більш як на 10 діб, що вже свідчить про триваючий характер правопорушення.

А тривати дане правопорушення може як декілька днів так і декілька років, тобто до завершення процедури митного оформлення, в даному випадку виконання обов'язку по доставці транспортного засобу до митного органу.

Згідно з ч.1 ст.467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до ст.522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень. Тобто ст 467 МК України не визначає виключного переліку триваючих порушень, а тільки вказує на деякі з них.

Колегія суддів зазначає, що триваючі правопорушення слід розглядати як формально закінчені з моменту їх суб'єктивного офіційного виявлення, тобто з часу виявлення і фіксації в протоколі про адміністративне правопорушення, приписі, акті перевірки і т.д.

Статтею 487 МК передбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Так, за фактом перевищення встановленого ст. 95 МК України транзитного строку перевезення автомобіля марки «Opel Vektra», реєстраційний номер Чеської республіки НОМЕР_3, VIN-код: НОМЕР_2, що перебуває під митним контролем, більш ніж на десять діб, відносно позивача складено протокол про порушення митних правил від 07.10.2016 року № 1850|30506|16.

При цьому вчинене позивачем правопорушення є триваючим та виявлене у квітні 2016 року і саме з цієї дати відраховується строк накладення адміністративного стягнення, однак зафіксовано протоколом про порушення митних правил від 07.10.16 року № 1850|30506|16.

Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно із нормами ч. 2 ст. 95 МК України до строків зазначених у ч.1 даної статті, не включається час дії обставин, зазначених у ст.192 МК України.

Разом з тим, ч. 1 ст. 192 МК України передбачено, що у разі, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до митного органу призначення, перевізник зобов'язаний терміново повідомити найближчий митний орган про обставини події, місце знаходження товарів і транспортного засобу.

Зазначена норма чітко визначає умови звільнення особи від відповідальності за вказане порушення митних правил. Такими умовами відповідно є: аварія, дія обставин непереборної сили або протиправні дії третіх осіб, що підтверджується відповідними документами.

У відповідності до Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 17.11.2005р. №1118, до обставин непереборної сили відносяться смерть власника транспортного засобу, стихійне лихо (пожежа, повінь, інше стихійне лихо чи сезонне природне явище, закриття шляхів тощо), військові дії чи надзвичайний стан у регіоні, через який переміщується транспортний засіб, страйк, злочинні дії третіх осіб, спрямовані проти власника транспортного засобу, дорожня пригода за участю транспортного засобу, яка спричинила повне або часткове його пошкодження, неможливість подальшого руху транспортного засобу, якщо зсув або ожеледиця створює небезпеку чи загрозу дорожньому руху, життю чи здоров'ю людей або навколишньому середовищу, інші схожі за характером обставини чи події.

Розділом VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 31.05.2012 р. № 657, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.10.2012 р. № 1669/21981 (далі - Порядок), визначено порядок документального підтвердження факту аварії чи дії обставин непереборної сили.

Пунктом 2 розділу VIII Порядку визначено, що обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема, стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових дії особи, закриття шляхів, проток каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події; аварія - небезпечна подія техногенного характеру, у зв'язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Отже, обов'язковою ознакою обставин непереборної сили є надзвичайність та невідворотність такої.

Колегія суддів звертає увагу, що надані позивачем документи вказують лише на те, що автомобіль перебував на ремонті, проте жодних доказів того, що такого ремонту транспортний засіб потребував в результаті аварії або дії обставин непереборної сили, наявні документи не містять.

Крім того, означений ремонт транспортного засобу не міг завадити вивезти його за межі митної території України за допомогою буксирування на лафеті, або на автопричепі чи у інший спосіб.

Крім того, відповідно до п.5 розділу VIII Порядку якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

Колегія суддів вважає безпідставним покликання позивача на те, що акт прийому автомобіля для ремонту видана ПП ОСОБА_3 є належним та допустимим доказом по справі, оскільки його зміст не містить відомостей про те, що ремонт автомобіля є наслідком факту аварії або дії обставин непереборної сили.

Крім того, позивачем не було надано жодних документів від дорожньо-експлуатаційних служб чи поліції, які б підтверджували факт обставин непереборної сили або аварії до вищевказаного повідомлення, відтак таке повідомлення не може свідчити про виконання обов'язку передбаченого ст.192 МК України.

Таким чином, автомобіль марки «Opel Vektra», реєстраційний номер Чеської республіки НОМЕР_3, VIN-код: НОМЕР_2, який не був вчасно вивезений за межі митної території України відповідно до вимог ст. 95 МК України, у зв'язку з ремонтом, не може бути віднесений до аварії чи обставин непереборної сили, в розумінні ст.192 МК України.

Разом з тим, апеляційний суд вказує, що жодною нормою законодавства не встановлено обов'язкової вимоги вивезення транспортних засобів іноземної реєстрації за межі митної території України у справному стані та власним ходом. Чинним законодавством лише передбачено обов'язок доставити транспортний засіб у митний орган призначення до закінчення встановленого строку, проте жоден із будь-яких можливих способів виконання цього обов'язку законодавцем не обумовлений.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що безпідставним є твердження апелянта про те, що правопорушення було виявлено лише 07.10.2016 року ( так як в квітні 2016 року було внесено орієнтування до автоматизованої системи аналізу управління ризиками), а тому Закарпатська митниця ДФС неправомірно прийняла оскаржувану постанову від 10.11.2016 року №308/30506/16, оскільки така винесена після строку накладення стягнення передбаченого ст.. 467 Митного кодексу України.

А відтак, аргументи апеляційної скарги жодним чином не спростовують обставин встановлених судом, не містять підстав, які свідчили б про неправильне застосування судом першої інстанції матеріального або процесуального права та заперечуються матеріалами справи.

Враховуючи вищенаведене, колегія суду вважає, що даний адміністративний позов є підставним, обґрунтованим і підлягає до задоволення.

А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при вирішенні оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам у справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 229, 243, 270, 271, 272, 286, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Закарпатської митниці ДФС - залишити без задоволення.

Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 травня 2017 року у справі № 308/12162/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Р. П. Сеник судді Р. В. Кухтей Я. С. Попко Повне судове рішення складено 23.01.2018 року