
УХВАЛА
22 січня 2018 р.Справа № 816/1900/17 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Подобайло З.Г.
Суддів: Григорова А.М. , Тацій Л.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.12.2017р. по справі № 816/1900/17
за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5
до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області
про визнання протиправними дій,зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.12.2017 року задоволено частково позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про зобов'язання вчинити дії.
На зазначену постанову 02.01.2018 року Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області було подано апеляційну скаргу в якій заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до винисення рішення по даній справі.
Колегія суддів розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору вважає, що таке клопотання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України", яким Кодекс адміністративного судочинства України викладено у новій редакції.
Згідно ч.3 ст.3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
В п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакціі, що діяла на момент подання апеляційної скарги) встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.
Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі
Таким чином, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
В клопотанні заявник апеляційної скарги, посилається на те, що у Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області не має можливості сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю коштів, призначених на цю мету, посилається рішенння Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням асоціації "Дім авторів музики в Україні" щодо офіційного тлумачення положень пункту 7 частини першої статті 5 Закону у взаємозв'язку з положеннями пункту "г" частини першої статті 49 Закону України "Про автарське право і суміжні права" №12-рп/2013 від 28.11.2013 р. Зазначає, що гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Також посилається на пленуми вищих судових інстанцій (п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах"; п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України"; Постанова Пленум Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 року №2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір"), та на те, що Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.ХІ.1950), Рекомендацією щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнятою Комітетом міністрів ради Європи 14 травня 1981 року і практикою Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнається необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду, тому просить відстрочити сплату судового збору.
Разом з тим, доводи заявника щодо необхідності відстрочення сплати судового збору та неспроможності сплатити судовий збір не підтверджуються жодними належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами, а отже, не є достатньою і необхідною підставою для відстрочення йому сплати судового збору (або для звільнення від його сплати), у відповідності до ч. 1 ст. 133 КАС України, тому таке клопотання задоволенню не підлягає.
Доказів в підтвердження обставин за яких заявник апеляційної скарги на час подання апеляційної скарги не мав можливості сплатити судовий збір останнім не надано, а тому клопотання про відстрочення сплати судового збору є таким, що задоволенню не підлягає.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні клопотання Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області слід відмови.
Керуючись ст.ст. 3, 73, 74, 133 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
У задоволенні клопотання Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Григоров А.М. Тацій Л.В.
Судове рішення № 71729601, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 22.01.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 816/1900/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: