Постанова № 71729492, 22.01.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: Є.Б. Супрун

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/1327/17Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Катунова В.В.

суддів: Ральченка І.М. , Бершова Г.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Приватна телекомпанія "Візит" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.10.2017, повний текст складено 31.10.17 по справі № 816/1327/17

за позовом Приватного підприємства "Приватна телекомпанія "Візит"

до Головного управління ДФС у Полтавській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Приватна телекомпанія "Візит" (надалі - позивач, ПП "ПТК "Візит") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі - відповідач, ГУ ДФС у Полтавській області) про скасування податкових повідомлень-рішень від 13.04.2017:

- №0003981202, яким позивача зобов'язано сплатити штраф (10%) у сумі 1 292,23 грн за затримку на 30 календарних днів сплати грошового зобов'язання з орендної плати;

- №0003961202, яким позивача зобов'язано сплатити штраф (20%) у сумі 1 728,32 грн за затримку на 31 календарний день сплати грошового зобов'язання з орендної плати.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.11.2017 в задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Приватна телекомпанія "Візит" відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. При цьому, апелянт зазначає, що суд першої інстанції неповністю з'ясував обставини, які мають значення для справи, у зв'язку з чим дійшов помилкових висновків.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

16.01.2018 до Харківського апеляційного адміністративного суду від позивача надійшло клопотання про судовий розгляд справи за його відсутності.

Відповідач будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до приписів ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з неприбуттям жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Згідно ч. 4 ст. 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 20.03.2017 старшим державним інспектором відділу адміністрування податку на прибуток, місцевих податків, екологічного податку та рентної плати управління податків і зборів з юридичних осіб Кременчуцької ОДПІ Черкащенко І.А. проведено перевірку своєчасності сплати плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), результати якої оформлено актом від 20.03.2017 №793/16-31-12-02-43/13932372 (а.с. 11).

За результатами проведеної перевірки встановлено факти несвоєчасного подання платіжного доручення до установи банку на перерахування належної до сплати суми орендної плати з юридичних осіб за серпень 2016 року по строку сплати 30.09.2016, вересень 2016 року по строку сплати 30.10.2016, жовтень 2016 року по строку сплати 30.11.2016, листопад 2016 року по строку сплати 30.12.2016, грудень 2016 року по строку сплати 30.01.2017, чим порушено п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України.

Не погодившись із висновками перевірки, заступник директора ПП "ПТК "Візит" Мельник Р.О. подав заперечення, за наслідками розгляду яких ГУ ДФС у Полтавській області висновки акту залишило без змін (а.с. 18-19).

На підставі висновків зазначеного акту перевірки ГУ ДФС у Полтавській області 13.04.2017 винесено податкові повідомлення-рішення (форма "Ш"):

-№0003961202, яким ПП "ПТК "Візит" за затримку на 31 календарний день сплати грошового зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб в сумі 8 641,56 грн зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% в сумі 1 728,32 грн (а.с. 12);

-№0003981202, яким ПП "ПТК "Візит" за затримку на 30 календарних днів сплати грошового зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб в сумі 12 922,28 грн зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% в сумі 1 292,23 грн (а.с. 13).

Позивач, не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, оскаржив їх в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України.

За результатами розгляду скарги, податкові повідомлення - рішення залишено без змін (а.с. 20-24).

Із даним рішенням позивач також не погодився та оскаржив податкові повідомлення - рішення до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для задоволення позову, оскільки дійшов до висновку, що оскаржувані рішення відповідача прийнято у відповідності до вимог діючого законодавства з урахуванням встановлених в ході перевірки фактів порушення позивачем п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

При цьому, відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, вказаною нормою Податкового кодексу України визначено обов'язок податкового органу на зарахування усіх платежів на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків та заборони платнику податків спрямовувати кошти на погашення податкового зобов'язання при наявності податкового боргу.

Визначальним при застосуванні приписів цієї статті є наявність податкового боргу.

При цьому, зміст графи "призначення платежу" у платіжних дорученнях за будь-яких умов не має значення, що прямо передбачено п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України.

Як свідчить зміст акту перевірки, висновок відповідача ґрунтується на встановлених перевіркою обставинах несвоєчасної сплати податкових зобов'язань з орендної плати за землю з юридичних осіб за період серпень-грудень 2016 року, у зв'язку з чим порушено п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України.

Встановлені обставини справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги свідчать про те, що ПП "ПТК "Візит" 11.02.2015 подано до Кременчуцької ОДПІ податкову декларацію з плати за землю з юридичних осіб за 2015 рік (а.с. 169-171), якою визначено річну суму в розмірі 86 679,68 грн, з розбивкою: за січень 2015 року - 7223,31 грн, лютий 2015 року - 7223,31 грн, березень 2015 року - 7223,31 грн, квітень 2015 року - 7223,31 грн, травень 2015 року - 7223,31 грн, червень 2015 року - 7223,31 грн, липень 2015 року - 7223,31 грн, серпень 2015 року - 7223,31 грн, вересень 2015 року - 7223,31 грн, жовтень 2015 року - 7223,31 грн, листопад 2015 року - 7223,31 грн, грудень 2015 року - 7223,27 грн.

06.07.2015 позивач подав уточнюючу податкову декларацію з орендної плати за землю з юридичних осіб за 2015 рік (а.с. 173-176), якою визначено річну суму в розмірі 107 721,89 грн, з розбивкою: за січень 2015 року - 8976,83 грн, лютий 2015 року - 8976,83 грн, березень 2015 року - 8976,83 грн, квітень 2015 року - 8976,83 грн, травень 2015 року - 8976,83 грн, червень 2015 року - 8976,83 грн, липень 2015 року - 8976,83 грн, серпень 2015 року - 8976,83 грн, вересень 2015 року - 8976,83 грн, жовтень 2015 року - 8976,83 грн, листопад 2015 року - 8976,83 грн, грудень 2015 року - 8976,76 грн.

05.02.2016 підприємством подано податкову декларацію з плати за землю з юридичних осіб за 2016 рік (а.с. 90-91), якою визначено річну суму в розмірі 132 317,35 грн, з розбивкою: за січень 2016 року - 11 026,45 грн, лютий 2016 року - 11 026,45 грн, березень 2016 року - 11026,45 грн, квітень 2016 року - 11 026,45 грн, травень 2016 року - 11 026,45 грн, червень 2016 року - 11026,45 грн, липень 2016 року - 11 026,45 грн, серпень 2016 року - 11 026,45 грн, вересень 2016 року - 11 026,45 грн, жовтень 2016 року - 11 026,45 грн, листопад 2016 року - 11 026,45 грн, грудень 2016 року - 11 026,40 грн.

З наданої банківської виписки за 2016 рік (а.с. 96-103), вбачається, що позивачем сплачувалася орендна плата за землю:

- за грудень 2015 року сплачено 29.01.2016 в сумі 8 977,34 грн (термін сплати 30.01.2016);

- за січень 2016 року сплачено 03.03.2016 в сумі 11 026,45 грн (термін сплати 01.03.2016);

- за лютий 2016 року сплачено 30.03.2016 в сумі 11 026,45 грн (термін сплати 30.03.2016);

- за березень 2016 року сплачено 28.04.2016 в сумі 11 026,45 грн (термін сплати 30.04.2016);

- за квітень 2016 року сплачено 25.05.2016 в сумі 11 026,45 грн (термін сплати 30.05.2016);

- за вересень 2016 року сплачено 28.10.2016 в сумі 11 000,00 грн (термін сплати 30.10.2016);

- за жовтень 2016 року сплачено 30.11.2016 в сумі 11 000,00 грн (термін сплати 30.11.2016);

- за листопад 2016 року сплачено 29.12.2016 двома платежами в сумі 2 500,00 грн та 8500,00 грн (термін сплати 30.12.2016);

- за грудень 2016 року сплачено 30.01.2017 в сумі 11 026,45 грн (термін сплати 30.01.2017).

Колегія суддів зазначає, що єдиною підставою якою позивач обґрунтовує свій позов є не включення контролюю сум донараховних грошових зобов'язань по справі № 816/572/16.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що постановами Полтавського окружного адміністративного суду, залишеними без змін ухвалами Харківського апеляційного адміністративного суду по справах:

- №816/4847/16 за позовом ПП "ПТК "Візит" до Кременчуцької ОДПІ про скасування вимоги, податкових повідомлень-рішень та зобов'язання вчинити дії визнано частково протиправною та скасовано податкову вимогу від 25.09.2014 №5870-25/340, в т.ч. на суму орендної плати за землю з юридичних осіб в розмірі 93 375,18 грн; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 18.11.2014, яким до ПП "ПТК "Візит" за затримку на 176 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 17 636,40 грн застосовано штраф у розмірі 3524,28 грн; зобов'язано анулювати по особовому рахунку визначену податковою вимогою суму, в тому числі по орендній платі за землю з юридичних осіб в розмірі 93 375,18 грн (а.с. 210-219);

- №816/572/16 за позовом ПП "ПТК "Візит" до Кременчуцької ОДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.02.2016 №0001831504/210, яким до підприємства за затримку на 184 календарні дні сплати грошового зобов'язання в сумі 26 323,40 грн та зобов'язано сплатити штраф у сумі 5264,68 грн (а.с. 111-117).

При цьому вказаними судовими рішеннями встановлено, що у період з 26.11.2013 по 04.08.2014 у зв'язку з проведеними державним реєстратором реєстраційними діями за рішеннями Автозаводського районного суду м. Кременчука ПП "ПТК Візит" за кодом ЄДРПОУ 13932372 як юридична особа припинило свою цивільну правоздатність і не мало цивільної дієздатності (під цим кодом перебувало в реєстрі Мале колективне підприємство "Візит"). Тому фактично подана від імені ПП "ПТК "Візит" податкова звітність за цей період, відповідно до п. 48.7 ст. 48 Податкового кодексу України, не може вважатися податковою декларацією.

Вказані судові рішення виконані у повному обсязі шляхом коригування сум податкової заборгованості позивача за відповідні періоди в обліковій картці платника, що підтверджується наданими суду витягами з картки (а.с. 57-78).

Так, згідно витягу з інтегрованої картки ПП "ПТК "Візит" встановлено, що 08.06.2016 контролюючим органом вилучено суму в розмірі 61 079,95 грн, яка згідно пояснень представника відповідача складала суму самостійно задекларованих податкових зобов'язань за половину квітня 2014 року, травень-липень 2014 року.

08.06.2016 до інтегрованої картки платника було включено/поновлено штрафні санкції:

- за податковими повідомленнями-рішеннями від 17.04.2012 №0002861503/397 на суму 19 320,06 грн, в т.ч. основний платіж - 15 909,80 грн, штрафні санкції - 3 410,26 грн; від 24.07.2012 №0005541503/0/1055 на суму штрафних санкцій 567,21 грн (справа №2а-1670/5816/12, а.с. 214-221);

- за податковими повідомленнями-рішеннями від 30.08.2012 №0006601503 на суму 1334,77 грн та від 30.08.2012 №0006611503 на суму 3092,55 грн (а.с. 222-223).

Крім того, до картки було включено пеню в розмірі 3 543,65 грн за період надходження ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду (справа №2а-1670/5816/12) та рішення ДПС України до Кременчуцької ОДПІ до дати формування податкових повідомлень - рішень 2012 року, а також виключено пеню, нараховану в автоматичному режимі ІС "Податковий блок" за несвоєчасну сплату скасованих податкових зобов'язань згідно податкової декларації по платі за землю за 2014 рік в сумі 2778,14 грн, за 2015 рік в сумі 18 884,24 грн, за 2016 рік в сумі 12 091,59 грн.

В результаті проведених коригувань, станом на 08.06.2016, з урахуванням фактичних проплат, у ПП "ПТК "Візит" була наявна переплата в розмірі 78 223,45 грн (а.с. 73, зворот).

Однак, позивач у червні 2016 року подав в електронному вигляді:

- уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) за 2014 рік (реєстраційний №9082253217 від 08.06.2016), яку ПП "ПТК "Візит" прохали вважати такою, що не є податковою звітністю (а.с. 228-229);

- уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) за 2014 рік, реєстраційний №9082253883 від 10.06.2016, а.с. 230-231).

Внаслідок цього підприємством задекларовано податкові зобов'язання за 2014 рік в сумі 104 727,91 грн (8 727,33 грн щомісячно), що спричинило виникнення податкового боргу в сумі 26 504,46 грн, а також визначено розмір завищення податкового зобов'язання за 2014 рік на суму 61 091,26 грн, у зв'язку з чим виникла переплата в розмірі 34 586,80 грн (а.с. 74, зворот).

В подальшому, контролюючим органом виключено з інтегрованої картки суму в розмірі 5 264,68 грн за наслідками скасування податкового повідомлення-рішення від 19.02.2016 №0001831504/210 за постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.07.2016 (справа №816/572/16), у зв'язку з чим у позивача утворилася переплата в розмірі 39851,48 грн (а.с. 74, зворот).

Однак, у зв'язку з самостійно нарахованими грошовими зобов'язаннями за 2016 рік (щомісячно по 11 026,45 грн) в інтегрованій картці платника відобразилася до зменшення за період травень - серпень 2016 року сума 44 105,80 грн, що спричинило виникнення податкового боргу в розмірі 4 254,32 грн станом на 30.09.2016 (а.с. 75).

Згідно витягу з інтегрованої картки ПП "ПТК "Візит" 30.09.2016 контролюючим органом донараховано штрафні санкції в розмірі 1 102,65 грн за податковим повідомленням-рішення від 15.09.2016 №0012721202 (а.с. 75).

Як встановлено вище, позивач після сплати грошового зобов'язання за квітень 2016 року (25.05.2016 в сумі 11 026,45 грн) здійснив сплату узгодженого податкового зобов'язання лише 28.10.2016 на суму 11 000,00 грн з призначенням платежу: "за вересень 2016 року" (а.с. 75, 101).

Таким чином, ПП "ПТК "Візит" оплат своїх узгоджених податкових зобов'язань за період травень - серпень 2016 року на суму 44 105,80 грн не здійснювало.

Як пояснив представник позивача, несплата за період травень - серпень 2016 року самостійно задекларованих податкових зобов'язань була обумовлена його власним переконанням про наявну за ПП "ПТК "Візит" переплату у зв'язку з поданим уточнюючим розрахунком від 10.06.2016.

За наслідками сплати 11 000,00 грн станом на 28.10.2016 за ПП "ПТК "Візит" знову виникла переплата в розмірі 5 629,47 грн, яка включала недоїмку в розмірі 5 643,03 грн та пеню в розмірі 13,56 грн. При цьому, 30.10.2016 в інтегрованій картці платника відображено нарахування грошового зобов'язання за вересень 2016 року в сумі 11 026,45 грн, у зв'язку з чим знову виникла заборгованість, яка станом на 30.10.2016 становила 5 396,98 грн (а.с. 75, зворот).

У зв'язку із запізненням надходження скарги на податкове повідомлення - рішення від 15.09.2016 №0012721202 з інтегрованої картки платника було виключено штрафні санкції в сумі 1 102,65 грн, тому заборгованість зменшилася та становила 4 294,33 грн.

30.11.2016 позивач здійснив черговий платіж в сумі 11 000,00 грн з призначенням платежу "за жовтень 2016 року" (а.с. 75, зворот, а.с. 102), а в інтегрованій картці платника здійснено нарахування самостійно задекларованого податкового зобов'язання за жовтень 2016 року в сумі 11 026,45 грн, у зв'язку з чим станом на 30.11.2016 виникла заборгованість в розмірі 4 320,78 грн.

Позивачем 29.12.2016 проведено сплату двома платежами в сумі 2 500,00 грн та 8 500,00 грн з призначенням платежу "за листопад 2016 року", термін сплати 30.12.2016 (а.с. 103), а в картці відображено нарахування грошового зобов'язання за листопад 2016 року в розмірі 11026,45 грн станом на 30.12.2016 рахувалася заборгованість в розмірі 4 347,23 грн (а.с. 76, зворот).

За грудень 2016 року позивач здійснив сплату 30.01.2017 в сумі 11 026,45 грн (термін сплати 30.01.2017) та цією ж датою нараховано самостійно обчислене грошове зобов'язання з цього податку в розмірі 11 026,40 грн, у зв'язку з чим станом на 30.01.2017 за позивачем рахувалася переплата в розмірі 4 347,18 грн.

Таким чином, хоча позивач і здійснював сплату узгоджених податкових зобов'язань у строки визначені законодавством, проте, з урахуванням існуючої заборгованості, податковий орган спрямовував сплачені кошти на погашення постійно існуючої недоїмки, що утворилася внаслідок самостійного коригування 10.06.2016 позивачем показників податкової звітності за 2014 рік, внаслідок чого і виникло не від'ємне, як вважає позивач, а позитивне значення податкового зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб.

Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з приводу необґрунтованості стверджень позивача про включення контролюючим органом податкових зобов'язань зі штрафних санкцій в розмірі 24 214,59 грн за податковими повідомленнями - рішеннями 2012 року, тобто з порушенням строку позовної давності, оскільки вказані штрафні санкції були правомірно нараховані ще в 2012 році, однак включені до інтегрованої картки платника податків лише в 2016 році за наслідками оскарження рішень в адміністративному і судовому порядку.

З огляду на встановлені судом фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, колегія суддів підтверджує висновки суду першої інстанції про правомірність дій податкового органу та прийнятих ним спірних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши постанову суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Приватна телекомпанія "Візит" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.10.2017 по справі № 816/1327/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.В. Катунов Судді І.М. Ральченко Г.Є. Бершов

11