Постанова № 71729243, 22.01.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2018 рокуЛьвів№ 876/11109/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Іщук Л.П., Обрізка І.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду, прийняту о 9 годині 58 хвилин 19 жовтня 2017 року у м. Івано-Франківську суддею Матуляком Я.П. (повний текст постанови складено 24 жовтня 2017 року), у справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 до Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України та її голови ОСОБА_3 про скасування протоколу та зобов'язання до вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

4 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила скасувати протокол № 2300 від 18 червня 2015 року, складений на засідання Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України (далі - ЦВЛК) по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця ОСОБА_4, у якому «причиною захворювань та причиною смерті, так, пов'язані з проходженням військової служби».

Одночасно просила зобов'язати ЦВЛК скласти протокол по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця ОСОБА_4, яка трапилася під час перебування ним у відрядженні, що є підставою вважати, що даний випадок смерті мав місце під час виконання ним обов'язків військової служби.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року у справі № 809/1338/17 у задоволенні позову було відмовлено.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила зазначене судове рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову у повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що є мамою малолітнього ОСОБА_2, батько якого - ОСОБА_4 - був призваний на особливий період військової служби 28 січня 2015 року Коломийським РВК Івано-Франківської області та помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Причиною смерті є внутрішньо-мозковий крововилив внаслідок гострої мозкової недостатності.

У наказі командира військової частини - польова пошта В 0425 від 28 квітня 2015 року № 67 зазначено, що смерть солдата ОСОБА_4 пов'язана з виконанням обов'язків військової служби, однак у оспорюваному висновку ЦВЛК (протокол № 2300 від 18 червня 2015 року) зазначено, що він «помер від внутрішньо-мозкового крововиливу внаслідок гострої мозкової недостатності - 02.04.2015 року» - причиною захворювань та причиною смерті, так, пов'язані з проходженням військової служби.

Вважає, що судом не було враховано витяг із наказу командира військової частини - польова пошта В 0425 від 28 квітня 2015 року № 67, у якому зазначено, що смерть ОСОБА_4 пов'язана з виконанням обов'язків військової служби, а також його ж наказ від 27 квітня 2015 року № 57 «Про результати проведення спеціального розслідування», у якому зазначено, що смерть солдата ОСОБА_4 трапилася під час перебування у відрядженні, що є підставою вважати, що даний випадок смерті мав місце під час виконання ним обов'язків військової служби.

Звертає увагу на те, що відповідно до пункту 3 частини 3 статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено за наказом відповідного командира (начальника). При цьому ОСОБА_4 на момент смерті перебував у відрядженні до військової частини - польова пошта А 0734 м. Полтава для отримання техніки на підставі наряду № 100327 від 30 січня 2015 року військової частини А 0106 м. Київ, що підтверджується витягом із наказу командира військової частини - польова пошта В 0425 від 23 березня 2015 року № 30, який також не був врахований судом при винесенні постанови.

Особи, які беруть участь у справі, на виклик апеляційного суду не прибули, що не перешкоджає розгляду справи відповідно до частини 3 статті 313 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що ЦВЛК при прийнятті оскаржуваної постанови діяла в межах наданих їй повноважень, а отже відсутні підстави для визнання її незаконною та скасування із зобов'язанням складати новий протокол по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції та не заперечується учасниками справи, ОСОБА_4 був призваний на особливий період військової служби 28 січня 2015 року Коломийським РВК Івано-Франківської області та помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року у Полтавській обласній лікарні, куди був переведений з військового шпиталю м. Полтава, внаслідок гострої мозкової недостатності, яка виникла через внутрішньо-мозковий крововилив.

При цьому на час настання смерті ОСОБА_4 перебував у відрядженні відповідно до наказу командира військової частини - польова пошта В 0425 від 23 березня 2015 № 30 м. Суми з 24 березня 2015 до військової частини польова пошта А 0734 м. Полтава для отримання техніки на підставі наряду № 100327 від 30 січня 2015 року військової частини А 0106 м. Київ.

Відповідно до приписів частини 3 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суть даного публічно-правового спору, на переконання апеляційного суду, зводиться до оцінки обґрунтованості висновку ЦВЛК, викладеному у протоколі засідання № 2300 від 18 червня 2015 року, про те, що причина смерті ОСОБА_4 пов'язана з проходженням ним військової служби, а не із виконанням обов`язків військової служби, на чому наполягає позивач ОСОБА_5

Порядок встановлення причинного зв'язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, які призвані на збори, та колишніх військовослужбовців зі службою у Збройних Силах України регламентовано п. 21 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (далі - Положення № 402).

Підпунктом 21.30. п. 21 Положення № 402 передбачено, що постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), яке призвело до смерті військовослужбовця, і причину смерті приймається в одному з формулювань, вказаних у пунктах 21.5, 21.6 розділу II Положення.

Відповідно до пп. 21.5. п. 21 розділу II Положення № 402 постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються, зокрема, в таких формулюваннях:

б) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане (крім випадків протиправного діяння), у разі фактичного виконання службових обов'язків під час проходження військової служби в частинах, які не входили до складу діючої армії.

При ураженнях, зумовлених дією ДІВ, КРП, джерел ЕМП, ЛВ, мікроорганізмів I - II груп патогенності, а також токсичних речовин, які виникають у зв'язку з виконанням обов'язків військової служби, приймається постанова - «Травма (зазначити фактор), ТАК, пов'язана з виконанням обов'язків військової служби».

Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, у випадках, передбачених частиною 3 статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».

д) «Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби» - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.

У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні.

Відповідно до частини 3 статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби:

1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);

2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;

3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);

4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою;

5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

На переконання апеляційного суду, незаперечним є те, що солдат ОСОБА_6, перебуваючи у відрядженні поза військовою частиною за наказом відповідного командира, виконував обов'язки військової служби.

Однак, для встановлення причинного зв'язку смерті ОСОБА_4 із виконанням обов'язків військової служби на підставі п. «б» пп. 21.5 п. 21 Положення № 402 необхідним є встановлення факту одержання ним поранення (травми, контузії, каліцтва) при виконання службових обов'язків під час проходження військової служби в частинах, які не входили до складу діючої армії.

Разом із тим, матеріали справи не містять доказів одержання ОСОБА_4 будь-якого поранення (травми, контузії, каліцтва) при виконання службових обов'язків під час проходження військової служби.

Відповідно до результатів спеціального розслідування, затвердженого наказом командира військової частини В 0425 від 27 квітня 2015 року № 57, та лікарського свідоцтва про смерть № 120 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року причиною смерті ОСОБА_4 стала гостра мозкова недостатність, яка виникла через внутрішньо-мозковий крововилив, тобто захворювання.

З огляду на викладене апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції у тому, що ЦВЛК зроблено обґрунтований висновок про те, що захворювання ОСОБА_4: «внутрішньо-мозковий крововилив внаслідок гострої мозкової недостатності», яке стало причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року, пов'язане із проходженням ним військової служби, а отже підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 про скасування протоколу ЦВЛК № 2300 від 18 червня 2015 року та зобов'язання відповідача прийняти рішення, яким вважати, що смерть ОСОБА_4 за наведених обстави мала місце під час виконання ним обов'язків військової служби, немає.

Порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянтів та доводів, викладених у апеляційних скаргах, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року у справі № 809/1338/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді Л.П.Іщук

І.М.Обрізко

Постанова у повному обсязі складена 22 січня 2018 року.