
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2018 рокуЛьвів№ 876/11574/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Довгополова О.М.,
суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,
з участю секретаря судового засідання Копанишин Х.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної міграційної служби України на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2017 року про відмову в роз'ясненні рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2, про визнання протиправними дій, скасування наказів, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
суддя (судді) в суді першої інстанції - Гавдик З.В. (головуючий), Грень Н.М., Гулик А.Г.,
час ухвалення рішення - 14:15:35 год.,
місце ухвалення рішення - м. Львів,
дата складання повного тексту рішення - 15.11.2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Державна міграційна служба України звернулась до суду із заявою, в якій просила роз'яснити постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року в частині зобов'язання поновити ОСОБА_1 на посаді.
На обґрунтування вимог заяви зазначено, що у випадку визнання звільнення незаконним суд поновлює працівника на посаді, яку він обіймав перед звільненням. Однак суд поновив ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління - начальника управління з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області. Дану посаду позивач не обіймав, оскільки перед звільненням працював на посаді заступника начальника Головного управління - начальника управління з питань громадянства, реєстрації та роботи з громадянами з тимчасово окупованої території України Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області. При цьому, на посаду, на яку суд поновив ОСОБА_1, призначено іншого працівника - ОСОБА_2 Заявник наголошував, що нормами законодавства про працю і про державну службу не передбачено можливості призначення на одну посаду декількох осіб. Також відсутні передбачені законодавством підстави для звільнення ОСОБА_2 із займаної посади. За таких обставин заявник вказує, що йому не зрозуміло в який спосіб і в якому порядку слід виконати рішення про поновлення позивача на посаді заступника начальника Головного управління - начальника управління з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2017 року у задоволенні заяви відмовлено.
Ухвала мотивована тим, що відповідно до змісту ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, що виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення. Постановою від 25.10.2017 року вирішено поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління - начальника управління з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області. Таким чином, обставини, про які зазначає заявник у поданій заяві та які просить роз'яснити, на думку суду, стосуються порядку виконання рішення суду і жодним чином не вказує на незрозумілість судового рішення. Також суд зазначив, що згідно з ст. ст. 49, 70 Кодексу адміністративного судочинства України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, чого заявник не зробив. Виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку, що резолютивна частина постанови від 25.10.2017 року є зрозумілою, а тому в задоволенні заяви про її роз'яснення слід відмовити.
Ухвалу в апеляційному порядку оскаржила Державна міграційна служба України, вважає її необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання. Просить скасувати ухвалу і направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає ті самі мотиви, що й на обґрунтування вимог заяви про роз'яснення рішення суду.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановив суд, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року було задоволено позов ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області, зокрема, поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління - начальника управління з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області. Постанову в частині поновлення позивача на посаді суд допустив до негайного виконання.
Частиною 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній на час подання заяви та постановлення судом оскарженої ухвали, було передбачено, що якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Згідно із змістом даної норми роз'ясненню підлягає рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення його неможливо чи складно виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини судового рішення. В такому випадку в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення.
Однак, як правильно зазначив суд першої інстанції, заявник не вказує, в чому саме полягає незрозумілість постанови Львівського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року в частині поновлення позивача на посаді, а саме які висновки чи мотиви судового рішення є незрозумілими.
Тому колегія суддів вважає правильним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що відповідач не навів у своїй заяві передбачених ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для роз'яснення зазначеної вище постанови.
Крім того, на думку колегії суддів, із заяви відповідача вбачається, що заявник фактично просить роз'яснити порядок та спосіб (механізм) виконання постанови суду, а не саму постанову. Однак встановлення порядку та способу виконання рішення суду, як підстава для роз'яснення судового рішення, положеннями ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачена, а тому не може бути підставою для його роз'яснення.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що постанова Львівського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року є зрозумілою і не потребує роз'яснень, а заява Державної міграційної служби України про роз'яснення цієї постанови є безпідставною і не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 308, 310, 312, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 316, 321, 322, ч. 1 ст. 325 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державної міграційної служби України залишити без задоволення.
Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2017 року про відмову в роз'ясненні рішення суду у справі № 813/1854/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2, про визнання протиправними дій, скасування наказів, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя О. М. Довгополов судді Л. Я. Гудим В. В. Святецький
Судове рішення № 71729216, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 23.01.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 813/1854/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: