Постанова № 71728977, 18.01.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/11632/16 Суддя (судді) першої інстанції: Аблов Є.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Губської О.А.

суддів: Ключковича В.Ю., Кучми А.Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання Сергієнко Т.О.,

позивача - ОСОБА_2.,

представника позивача - ОСОБА_3,

представника відповідача - Перепеліцина К.М.,

представників третьої особи (Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) - Крайньої Л.В., Коляденка В.М.,

представника третьої особи (ГО «Українська асоціація інвалідів АТО») - Тріскача С.М.,

представника третьої особи (ГО «Київська міська спілка ветеранів АТО») - Шевченка А.В.,

представника третьої особи (ГО «Київська міська спілка ветеранів Афганістану») - Гончаренка М.М.,

представника третьої особи (ТОВ «Комфорт Лайф 2000») - Литвинова Д.О.,

представника третьої особи (ТОВ «Техносфера-Караван») - Родіна Р.В.,

представника третьої особи (ГС «Всеукраїнське громадське об'єднання родин загиблих та безвісти зниклих, учасників антитерористичної операції, ветеранів війни та активістів волонтерського руху «Крила 8 Сотні») - Макідон О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради, треті особи: Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), ГО «Родина Героїв «Небесної Сотні», ГО «Українська асоціація інвалідів АТО», ГО «Київська міська спілка ветеранів АТО», ГО «Київська міська спілка ветеранів Афганістану», Київський міський центр з фізичної культури і спорту інвалідів «Інваспорт», ТОВ «Комфорт Лайф 2000», ПП «Аглайс», ТОВ «Техносфера-Караван», ГС «Всеукраїнське ГО родин загиблих та безвісти зниклих учасників антитерористичної операції, ветеранів війни та активістів волонтерського руху «Крила 8 Сотні» про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з позовом до Київської міської ради, треті особи: Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), ГО «Родина Героїв «Небесної Сотні», ГО «Українська асоціація інвалідів АТО», ГО «Київська міська спілка ветеранів АТО», ГО «Київська міська спілка ветеранів Афганістану», Київський міський центр з фізичної культури і спорту інвалідів «Інваспорт», ТОВ «Комфорт Лайф 2000», ПП «Аглайс», ТОВ «Техносфера-Караван» ГС «Всеукраїнське ГО родин загиблих та безвісти зниклих учасників антитерористичної операції, ветеранів війни та активістів волонтерського руху «Крила 8 Сотні» про визнання протиправним та скасування рішення №330/330 від 14.04.2016 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 березня 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

На вказане судове рішення позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати названу постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, при цьому посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Обґрунтовуючи доводи своєї скарги, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тій обставині, що проект детального плану території, що був затверджений оскаржуваним рішенням КМР, розроблений із порушенням норм чинного законодавства та не пройшов громадські слухання; затверджений детальний план території селища Биківня у Деснянському районі м. Києва не відповідає Генеральному плану м. Києва; склад погоджувальної комісії, що розглядала Детальний план території селища Биківня у Деснянському районі м. Києва, був сформований із порушеннями чинного законодавства, що визнано в судовому порядку.

Відповідачем, Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), ТОВ «Комфорт Лайф 2000» подано заперечення на апеляційну скаргу, в яких останні зазначають, що судом першої інстанції винесено обґрунтоване рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у справі та з врахуванням норм чинного законодавства.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 березня 2017 року у справі за його позовом до Київської міської ради, треті особи: Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), ГО «Родина Героїв «Небесної Сотні», ГО «Українська асоціація інвалідів АТО», ГО «Київська міська спілка ветеранів АТО», ГО «Київська міська спілка ветеранів Афганістану», Київський міський центр з фізичної культури і спорту інвалідів "Інваспорт", ТОВ "Комфорт Лайф 2000", ПП "Аглайс", ТОВ «Техносфера-Караван», ГС «Всеукраїнське ГО родин загиблих та безвісти зниклих учасників антитерористичної операції, ветеранів війни та активістів волонтерського руху «Крила 8 Сотні» про визнання протиправним та скасування рішення - зупинено до вирішення Вищим адміністративним судом України справи №826/512/16.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року провадження по даній справі поновлено в зв'язку з тим, що обставини, які були підставою для його зупинення, відпали.

У судовому засіданні 18 січня 2018 року позивач, представник позивача апеляційну скаргу підтримали. Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив наступні обставини, які учасниками процесу не оскаржуються.

Судом встановлено, що відповідно до статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішення Київської міської ради від 13.11.2013 № 518/10006 «Про затвердження міської програми створення (оновлення) містобудівної документації у м. Києві» Київська міська рада прийняла рішення № 330/330 від 14 квітня 2016 року «Про затвердження детального плану території селища Биківня у Деснянському районі м. Києва».

Даним рішенням внесено до рішення Київської міської ради від 13.11.2013 № 518/10006 «Про затвердження міської програми створення (оновлення) містобудівної документації у м. Києві» такі зміни: позицію 86 Переліку містобудівної документації для розроблення (оновлення) у м. Києві у 2013 - 2016 рр. (додаток до Програми створення (оновлення) містобудівної документації в м. Києві) викладено в новій редакції.

Крім того, даним рішенням затверджено детальний план території селища Биківня у Деснянському районі м. Києва відповідно до основних техніко-економічних показників (техніко-економічні показники та основні положення з графічними матеріалами додаються) як основу планувальної організації та функціонального зонування території, розташування червоних ліній вулиць і доріг, кварталів садибної забудови, граничної поверховості та щільності забудови для подальшого розроблення документації із землеустрою та прийняття рішень щодо розміщення об'єктів містобудування.

Вважаючи вказане рішення відповідача незаконним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем у відповідності з діючим чинним законодавством та в межах наданих повноважень.

Колегія суддів апеляційної інстанції, перевіряючи у межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість рішення місцевого адміністративного суду, зазначає наступне.

Так, частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання щодо розробки детального плану території врегульовано Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI). Зазначений закон встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку території з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.16 вищезгаданого Закону планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Згідно з ч. 1 ст. 6, ч. 1 ст. 7 Закону №3038-VI управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю, яке зокрема, здійснюється шляхом планування територій на державному, регіональному та місцевому рівнях, відноситься серед інших суб'єктів владних повноважень і до компетенції органів місцевого самоврядування.

Положеннями ст.8 цього Закону встановлено, що планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування. Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

Таким чином, планування територій м. Києва, що, в тому числі, передбачає розробку детальних планів територій в межах м. Києва, чинним законодавством віднесене до компетенції Київської міської ради та її виконавчих органів, на які законом фактично покладений обов'язок щодо реалізації регулювання планування територій.

Київська міська рада рішенням від 13.11.2013 №518/10006 затвердила Програму створення (оновлення) містобудівної документації у м. Києві (далі - Програма).

Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідно до Програми виступає замовником створення (оновлення) містобудівної документації.

Подання містобудівної документації на затвердження Київській міській раді забезпечують Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та постійна комісія Київської міської ради з питань земельних відносин, містобудування та архітектури.

Додатком до Програми затверджено перелік містобудівної документації для розроблення (оновлення) у м. Києві у 2013 - 2016 р.р.

До позиції 86 Переліку містобудівної документації для розроблення (оновлення) у м. Києві у 2013 - 2016 рр. (додаток до Програми створення (оновлення) містобудівної документації в м. Києві) увійшов детальний план території селища Биківня у Деснянському районі м. Києва.

Враховуючи зазначене суд першої інстанції правильно визначив, що розгляд та затвердження проекту детального плану території селища Биківня здійснює Київська міська рада.

В свою чергу, згідно з нормами ст.19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план у межах населеного пункту уточнює положення Генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

Детальний план території визначає: 1)принципи планувально-просторової організації забудови; 2)червоні лінії та лінії регулювання забудови; 3)функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; 4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; 5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; 6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; 7) черговість та обсяги інженерної підготовки території; 8) систему інженерних мереж; 9) порядок організації транспортного і пішохідного руху; 10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; 11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об'єктів (у разі відсутності плану зонування території).

Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2011 №290 затверджений Порядок розроблення містобудівної документації, розділ IV якого регламентує порядок розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні.

Пунктом 4.1. цього Порядку передбачено, що рішення про розроблення Генерального плану, плану зонування території, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, а також внесення змін до цієї містобудівної документації приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

Згідно з п. 4.8. наведеного Порядку детальний план території розробляється для територій житлових районів, мікрорайонів, кварталів нової забудови, комплексної реконструкції кварталів, мікрорайонів застарілого житлового фонду, територій виробничої, рекреаційної та іншої забудови.

Частинами 5-7 статті 19 Закону №3038-VI передбачено, що детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів.

Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Матеріали детального плану території не можуть містити інформацію з обмеженим доступом та бути обмеженими в доступі. Загальна доступність матеріалів детального плану території забезпечується відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, у місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації, у загальнодоступному місці у приміщенні органу місцевого самоврядування.

При цьому, ч. 9 вказаної статті передбачено, що детальний план території не підлягає експертизі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 21 Закону №3038-VI громадським слуханням підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.

Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у ч. 1 цієї статті, без проведення громадських слухань щодо проектів такої документації забороняється.

За змістом ч. 3 ст. 21 Закону №3038-VI сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи зобов'язані забезпечити: 1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками; 2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні та доступ до цієї інформації громадськості; 3) реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні (у разі її утворення); 4) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію; 5) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

Згідно з ч. 5-6 вказаної статті оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування. Пропозиції громадськості мають бути обґрунтовані в межах відповідних законодавчих та нормативно-правових актів, будівельних норм, державних стандартів і правил та надаватися у строки, визначені для проведення процедури громадських слухань. Пропозиції, надані після встановленого строку, не розглядаються.

При цьому, відповідно до п. 7, 8 Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 №555 (далі - Порядок №555), встановлено, що пропозиції до проектів містобудівної документації мають право подавати:

1) повнолітні дієздатні фізичні особи, які проживають на території, щодо якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні;

2) юридичні особи, об'єкти нерухомого майна яких розташовані на території, щодо якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні;

3) власники та користувачі земельних ділянок, розташованих на території, щодо якої розроблено проект містобудівної документації, та на суміжних з нею територіях;

4) представники органів самоорганізації населення, діяльність яких поширюється на відповідну територію;

5) народні депутати України, депутати відповідних місцевих рад.

Пропозиції, подані особами, не визначеними пунктом 7 цього Порядку, або подані після встановленого органом місцевого самоврядування строку, залишаються без розгляду.

У відповідності до частини восьмої статті 21 Закону №3038-VI для розгляду спірних питань, що виникають у процесі громадських слухань, може утворюватися погоджувальна комісія. Погоджувальна комісія протягом двох тижнів після її створення розглядає спірні питання, зафіксовані у протоколі громадських слухань, та ухвалює рішення про врахування або мотивоване відхилення цих пропозицій (зауважень).

Відповідно до ч.2 ст.3 КАСУ у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) були дотримані встановлені законом вимоги до проведення громадських слухань детального плану території, зокрема, було опубліковано у газеті «Хрещатик» від 14.08.2015 № 117(4713) оголошення про проведення громадських слухань проекту детального плану.

В подальшому, комунальною організацією «Інститут Генерального плану м. Києва» було розроблено Детальний план території селища Биківня площею близько 400 га. Цим проектом передбачалось розміщення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва членам родин Героїв Небесної сотні, киянам-учасників антитерористичної операції, воїнам-афганців, учасникам Параолімпійських ігор, реконструкцію існуючої забудови та урахування раніше наданих земель іншим фізичним особам.

Під час громадських слухань, які проходили з 17 серпня по 24 вересня 2015 року, мешканці селища Биківня висловились проти прийняття запропонованого проекту детального плану, про що свідчить Протокол громадських слухань проекту детального плану території селища Биківня у Деснянському районі м. Києва від 3 вересня 2015 року (т.2, а.с.58).

Як вбачається із Журналу реєстрації пропозицій та зауважень громадян до проекту детального плану території селища Биківня у Деснянському районі м. Києва, мешканцями було офіційно надано 107 письмових пропозицій та зауважень (т.3, а.с.117-194).

17 грудня 2015 року Київською міською радою прийнято рішення 23/23 «Про утворення погоджувальної комісії із вирішення спірних питань, які виникли під час громадського обговорення детального плану території селища Биківня у Деснянському районі м. Києва» (т.6, а.с.14).

Розпорядженням Київського міського голови «Про затвердження персонального складу погоджувальної комісії із вирішення спірних питань, які виникли під час громадського обговорення детального плану території селища Биківня у Деснянському районі м. Києва» від 11.01.2016 затверджено персональний склад комісії ( т.1, а.с.29).

Після розгляду зауважень КО «Інститут Генерального плану м. Києва» був розроблений новий варіант детального плану, в якому було змінено основні рішення та показники. Так, зокрема, територія детального плану зменшена на 240 га (до 176 га), тобто більше ніж вдвічі; розрахункова кількість населення зменшена з 24 тис. осіб до 7,9 тис. осіб; середня поверховість значно понижена. Тобто, взято до уваги зауваження та пропозиції громадян, подані до проекту детального плану території селища Биківня у Деснянському районі м. Києва, який був обговорений на громадських слуханнях з 17 серпня по 24 вересня 2015 року.

Крім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, матеріали на пленарне засідання Київської міської ради 14.04.2016 щодо проекту рішення Київської міської ради «Про затвердження детального плану території селища Биківня у Деснянському районі м. Києва» містять протокол засідання погоджувальної комісії із вирішення спірних питань, які виникли під час громадського обговорення детального плану території від 20.01.2016 № 6, та висновок погоджувальної комісії із вирішення спірних питань, які виникли під час громадського обговорення детального плану території від 20.01.2016.

Отже, враховуючи наведене вище, колегія суддів не може погодитись з доводами позивача про те, що детальний план території розроблений із порушенням норм чинного законодавства та не пройшов громадські слухання.

При цьому, посилання апелянта, як на підставу для визнання оскаржуваного рішення Київської міської ради незаконним, на скасування постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.05.2016 у справі № 826/512/16, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.08.2017, розпорядження Київського міського голови від 11.01.2016 №1 «Про затвердження персонального складу погоджувальної комісії із вирішення спірних питань, які виникли під час громадського обговорення детального плану території селища Биківня у Деснянському районі м. Києва», колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Скасування зазначеним судовим рішенням розпорядження Київського міського голови від 11.01.2016 №1 не вплинули на результати проведення громадського обговорення детального плану території, оскільки самі рішення погоджувальної комісії, відповідно до яких був погоджений детальний план території, оформлені протоколом від 20.01.2016 №6 та висновком від 20.01.2016, в судовому порядку не визнані незаконними, відтак, зазначені рішення, на момент розгляду справи, є чинними.

Крім того, відповідно до п.1.ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації.

Відповідно до п. 15 «Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні» , затвердженому Постановою КМУ №555 від 25 травня 2011 року, у разі неспроможності комісії врегулювати спірні питання між сторонами остаточне рішення приймає відповідний орган місцевого самоврядування під час затвердження містобудівної документації .

Отже, рішення погоджувальної комісії стосовно погодження детального плану території фактично носять рекомендаційний характер та не є обов'язковими для Київської міської ради, яка є колегіальним органом та приймає рішення на власний розсуд. І саме рішення органу місцевого самоврядування є остаточним при вирішенні вказаного питання.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що названий позивачем детальний план території №2, яким було зменшено територію детального плану, кількість населення та знижено середню поверховість по суті є детальним планом території №1, що був змінений за результатом проведення громадського обговорення, у т.ч. й з врахуванням позиції погоджувальної комісії на завершальній стадії громадського обговорення.

З приводу посилань апелянта на невідповідність детального плану території Генплану, державним будівельним нормам та нормам чинного законодавства, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п. 4.2 ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану територій», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України від 12.03.2012 №107, детальний план розробляється, зокрема, на структурно-планувальні елементи території населеного пункту, які мають цілісний планувальний характер, - на основі затвердженого генерального плану цього населеного пункту відповідно до чинного законодавства, плану зонування (за наявності) з використанням матеріалів містобудівного та земельного кадастрів.

Відповідно до п. 3.12 ДБН Б. 1-3-97 «Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження генеральних планів міських населених пунктів», затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 25.09.1997 №164, чинного на час прийняття Київрадою рішення від 28.03.2002 №370/1804 «Про затвердження Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року» на основному кресленні генерального плану вказують існуючий стан та пропозиції щодо архітектурно-планувальної організації і функціонального зонування, використання та забудови територій населеного пункту, а саме:а) межа населеного пункту (міська межа);б) магістральні, жилі вулиці і площі у червоних лініях (з назвами) та транспортні розв'язки в одному та різних рівнях; в) території житлової забудови (садибної, мало: поверхової, середньоповерхової, багатоповерхової);г) території цивільної забудови та громадські центри загальноміського і районного значення; д) озеленені території загального користування та спеціального призначення; е) промислові, комунальні і складські території та їх розподіл у відповідності з санітарною класифікацією підприємств; ж) території міського та зовнішнього транспорту; з) території спеціального призначення; й) природоохоронні, оздоровчі, рекреаційні, історико-культурні території; к) курортні території; л) території садівничих товариств та дачної забудови; м) території сільськогосподарських підприємств; н) ліси, лісопарки, лугопарки, водойми, водотоки; о) території, на яких заплановано здійснення загальних та спеціальних заходів з інженерної підготовки і захисту територій, природозахисних заходів та розміщення відповідних споруд і пристроїв; п) території, передбачені для розміщення головних споруд інженерної інфраструктури; р) території пріоритетного розвитку на першу чергу реалізації; с) резервні території для розвитку населеного пункту за його межами.

З огляду на викладене, як вірно зазначено судом першої інстанції, Генпланом передбачено розвиток напрямів використання територій міста, а не її стале використання, на що помилково посилається позивач.

Крім того, колегія суддів зазначає, що судом вірно було вказано, що з графічних матеріалів Генплану вбачається, що на одній з його складовій схемі, а саме « 2. Опорний план» територія с. Биківня позначена різними кольорами, якими умовно позначені: житлова забудова (садибна, мало та середньоповерхова), громадська забудова (заклади торгівлі та обслуговування), промислово-комунальні території (установи комунального господарства, склади та бази) тощо. Водночас, територія на сході та північному сході від території селища позначена кольором, який не означає «ліси та лісопарки», і саме на цій території, як видно з оприлюднених графічних матеріалів детального плану території, заплановано збільшення житлової забудови селища.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів того, що територія, на якій заплановано здійснення забудови селища відноситься до території лісів та лісопарків. З пояснень представника відповідача вбачається, що територія селища Биківня у Деснянському районі м. Києва не відноситься до земель лісового фонду, знаходиться в межах міста Києва та не знаходиться на балансі будь-якого державного органу, як землі лісового фонду, що не було спростовано позивачем.

Крім того, згідно з детального плану території перспективне будівництво житла планується лише на існуючих ділянках промислового та комунально-складського призначення та на ділянках, невкритих лісом, саме з метою недопущення вирубки лісових насаджень.

Також, як вірно зазначено судом першої інстанції, державним органом, уповноваженим здійснювати державну політику у сфері містобудування та архітектури є Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, а тому безпідставним є посилання позивача на лист Державної інспекції сільського господарства в м. Києві від 13.05.2016 №01-11/942, як на доказ невідповідності детального плану території, затвердженого оскаржуваним рішенням, положенням Генплану.

З огляду на викладене, рішення Київської міської ради №330/330 від 14.04.2016 прийняте відповідачем у відповідності з діючим чинним законодавством та в межах наданих повноважень.

Надавши правову оцінку всім доводам скаржника, викладеним у апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що ним не спростовано правильності висновків суду першої інстанції.

Під час апеляційного перегляду, судом апеляційної інстанції не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, а тому колегія суддів не вбачає правових підстав для виходу за межі доводів апеляційної скарги згідно з ч. 2 ст. 308 КАС України.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 243, 308, 310, 315, 321, 322, 325, 329 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд,

П О С ТА Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради, треті особи: Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), ГО «Родина Героїв «Небесної Сотні», ГО «Українська асоціація інвалідів АТО», ГО «Київська міська спілка ветеранів АТО», ГО «Київська міська спілка ветеранів Афганістану», Київський міський центр з фізичної культури і спорту інвалідів «Інваспорт», ТОВ «Комфорт Лайф 2000», ПП «Аглайс» ТОВ «Техносфера-Караван», ГС «Всеукраїнське ГО родин загиблих та безвісти зниклих учасників антитерористичної операції, ветеранів війни та активістів волонтерського руху «Крила 8 Сотні» про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 березня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддяО.А. Губська СуддяВ.Ю.Ключкович СуддяА.Ю.Кучма

Повне судове рішення складено 23 січня 2018 року