Постанова № 71728953, 22.01.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/2937/17 Суддя (судді) першої інстанції: Лапій С.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В.,

Кучми А.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Прудиус І.С.

розглянувши у судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року (повний текст виготовлено 18 жовтня 2017 року) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Астерс Груп» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2017 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Астерс Груп», звернулись до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просили визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0003761402 від 06 червня 2017 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року позовні вимоги задоволено частково:

визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0003761402 від 06 червня 2017 року у частині нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 48 298 грн. 93 коп.;

у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу у якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права та процесуального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для вирішення справи. Зокрема, відповідач посилається на те, що відлік законодавчо встановленого строку розрахунків починається з наступного календарного дня після дня оформлення митної декларації.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами не заперечується, що позивач відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності.

У період з 28 квітня 2017 року по 05 травня 2017 року посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за договором: № 1/FG-AG від 12 липня 2016 року (згідно з повідомленням банка ПАТ «Універсал банк» № 221 вх. від 05 січня 2017 року), № 0368го від 06 лютого 2017 року, № 0749го від 06 березня 2017 року.

За результатом перевірки складено Акт від 15 травня 2017 року №1018/28-10-14-02/35995595, яким встановлено порушення позивачем законодавчо встановлених строків, передбачених статтею 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», у частині несвоєчасного звернення до судових органів, згідно з договором від 12 липня 2016 року № 1/FG-AG, укладеного з нерезидентом Товариством з обмеженою відповідальністю «Фуршет Джорджия» (Республіка Грузія).

У додатку № 1ЕК до Акта перевірки визначено перелік митних декларацій з нарахуванням пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, а саме: МД від 01 вересня 2016 року № 100270004/2016/060060 на загальну суму 15 276,16 дол. США - сума пені 74 766 грн. 94 коп. (к-сть днів прострочки 60); МД від 08 вересня 2016 року № 100270004/2016/060100 на загальну суму 14 079,38 дол. США - сума пені 58 846 грн. 01 коп. (к-сть днів прострочки 53); МД від 30 вересня 2016 року № 100270004/2016/060230 на загальну суму 11 770,80 дол. США - сума пені 29 789 грн. 73 коп.. (к-сть днів прострочки 31); МД від 07 жовтня 2016 року № 100270004/2016/060276 на загальну суму 13 958,28 дол. США - сума пені 27121 грн. 81 коп. (к-сть днів прострочки 24); МД від 20 жовтня 2016 року № 100270004/2016/060389 на загальну суму 12 568,77 дол. США - сума пені 11 194 грн. 08 коп. (к-сть днів прострочки 11); МД від 28 жовтня 2016 року № 100270004/2016/060485 на загальну суму 13 300,48 дол. США - сума пені 3220 грн. 80 коп. (к-сть днів прострочки 3); МД від 25 листопада 2016 року № 100270004/2016/060590 на загальну суму 15 189,44 дол. США - сума пені 3698 грн. 92 коп. (к-сть днів прострочки 3); МД від 25 листопада 2016 року № 100270004/2016/060583 на загальну суму 14 661,92 дол. США - сума пені 3570 грн. 46 коп. (к-сть днів прострочки 3).

06 червня 2017 року, на підставі висновків Акта перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0003761402, яким застосовано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 212 208 грн. 75 коп..

Вважаючи, що його права та законні інтереси порушено, позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається виключно на те, що судом першої інстанції неправильно визначено момент поставки товару та, як наслідок, помилково встановлено терміни порушення розрахунків у сфері ЗЕД.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції, крім іншого, зазначив, що моментом вчинення імпортної (експортної) операції, зокрема, моментом поставки товару за такою операцією, є момент фактичного перетину товаром митного кордону України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діє після 15 грудня 2017 року), суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Системний аналіз тексту постанови суду першої інстанції та доводів апеляційної скарги дає підстави для висновку про те, що предметом перегляду у апеляційному порядку є виключно питання визначення моменту поставки товару при здійсненні зовнішньоекономічних операцій позивача.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ст.. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», експорт (експорт товарів) - продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів.

Момент здійснення експортного (імпортного) контракту - момент, на який здійснено всі обов'язки за зазначеним контрактом, включаючи оформлення векселів (тратт) або укладення кредитних угод.

Момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Відповідно до ст.. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Згідно з ст. 321 Митного кодексу України, товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

За змістом п. 1 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450, митна декларація - документ на підставі якого декларуються товари, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України підприємствами, та інші товари.

Так, оформлена митна декларація не є єдиним документом, яким засвідчується факт та дату фактичного переміщення через митний кордон товарів, а є документом, що містить відомості про товари та мету їх переміщення через митний кордон України і засвідчує наявність у суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності права на розміщення товарів у визначений митний режим, підтверджує, а не встановлює, права і обов'язки зазначених у осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських операцій, тобто перебування під митним контролем товарів неможливе без їх фактичного ввезення в Україну. При цьому первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність на вантаж товаросупровідного документа, наявність на якому запису митного органу «під митним контролем» з відповідною датою засвідчує факт і дату перетину митного кордону України.

Відповідно до повідомлення Одеської митниці ДФС про фактичне вивезення товарів дати перетину кордону товаром за митними деклараціями: -№ 100270004/2016/060060 від 01 вересня 2016 року - 10 вересня 2016 року; № 100270004/2016/060100 від 08 вересня 2016 року - 11 вересня 2016 року; № 100270004/2016/060230 від 30 вересня 2016 року - 04 жовтня 2016 року; № 100270004/2016/060276 від 07 жовтня 2016 року - 19 жовтня 2016 року; № 100270004/2016/060389 від 20 жовтня 2016 року - 25 жовтня 2016 року; № 100270004/2016/060485 від 28 жовтня 2016 року - 07 листопада 2016 року; № 100270004/2016/060590 від 25 листопада 2016 року - 03 грудня 2016 року; № 100270004/2016/060583 від 25 листопада 2016 року - 03 грудня 2016 року.

Отже, валютна виручка повинання надійти не пізніше 180 календарних днів: за МД №100270004/2016/060060 від 01 вересня 2016 року - до 08 січня 2017 року включно; за МД № 100270004/2016/060100 від 08 вересня 2016 року- до 09 січня 2017 року включно; за МД № 100270004/2016/060230 від 30 вересня 2016 року - до 01 лютого 2017 року; за МД № 100270004/2016/060276 від 07 жовтня 2016 року - до 16 лютого 2017 року включно; за МД № 100270004/2016/060389 від 20 жовтня 2016 року - до 22 лютого 2017 року включно; за МД № 100270004/2016/060485 від 28 жовтня 2016 року - до 07 березня 2017 року включно; за МД № 100270004/2016/060590 від 25 листопада 2016 року - до 02 квітня 2017 року включно; за МД № 100270004/2016/060583 від 25 листопада 2016 року - до 02 квітня 2017 року включно.

Так, перебіг строку нарахування пені починається з наступного дня після вказаних дат.

28 лютого 2017 року позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення заборгованості з нерезидента Товариства з обмеженою відповідальністю «Фуршет Джорджия» у сумі 80 953,87 дол. США (по митним деклараціям №60060, 60276, 60100, 60389 60485, 60230), у зв'язку з невиконанням умов договору від 12 липня 2016 року № 1/FG-AG.

Ухвалою Господарського суду м. Києва порушено провадження у справі №910/2364/17 від 01 березня 2017 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Астерс Груп» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фуршет Джорджия» про стягнення заборгованості у сумі 80 953,87 дол. США.

28 березня 2017 року позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення заборгованості з нерезидента Товариства з обмеженою відповідальністю «Фуршет Джорджия» у сумі 73895,45 дол. США (по митним деклараціям №60590,60583, 60602, 60643, 60683) у зв'язку з невиконанням умов договору від 12 липня 2016 року № 1/FG-AG.

Ухвалою Господарського суду м. Києва порушено провадження у справі №910/5257/17 від 03 квітня 2017 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Астерс Груп» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фуршет Джорджия» про стягнення заборгованості на суму 73 895,45 дол. США.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються, і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Таким чином, пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД підлягає нарахуванню: за МД №100270004/2016/060060 від 01 вересня 2016 року - з 09 січня 2017 року по 28 лютого 2017 року; за МД № 100270004/2016/060100 від 08 вересня 2016 року - з 10 січня 2017 року по 28 лютого 2017 року; за МД № 100270004/2016/060230 від 30 вересня 2016 року - з 02 лютого 2017 року по 28 лютого 2017 року; за МД № 100270004/2016/060276 від 07 жовтня 2016 року - з 17 лютого 2017 року по 28 лютого 2017 року; за МД № 100270004/2016/060389 від 20 жовтня 2016 року - з 23 лютого 2017 року по 28 лютого 2017 року; за МД № 100270004/2016/060485 від 28 жовтня 2016 року - не нараховується; за МД № 100270004/2016/060590 від 25 листопада 2016 року - не нараховується; за МД № 100270004/2016/060583 від 25 листопада 2016 року - не нараховується.

Порядок здійснення обрахунку судом першої інстанції розміру пені відповідачем у аеляційній скарзі не оспорюється.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що загальний розмір пені, яку має сплатити позивач за порушення строків надходження валютної виручки від експортних операцій, становить 163 909,82 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Астерс Груп» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Згідно з положеннями ст.. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог ст.. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.

Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст.. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст виготовлено 22.01.2018

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Н.В. Безименна,

А.Ю. Кучма