Постанова № 71728951, 22.01.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/2601/16 Суддя (судді) першої інстанції: Келеберда В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В.,

Кучми А.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Прудиус І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві, у порядку ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційну скаргу відповідача - Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2017 року (повний текст виготовлено 19 січня 2017 року) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВН Капітал» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа: Приватна пошуково-виробнича фірма «М-ЕКО» про визнання незаконними рішень,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2016 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «АВН Капітал», звернулись до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просили визнати протиправними та скасувати протокол № 3-Л-З-2112/2 від 21 грудня 2015 року, припис № С-2112/2 від 21 грудня 2015 року та постанову № З-3012/8-10/10-30/3012/09/02 від 30 грудня 2015 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2017 року позовні вимоги задоволено частково:

визнано протиправним припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 21 грудня 2015 року № С-2112/2 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

визнано протиправною та скасовано постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 30 грудня 2015 року № З-3012/8-10/10-30/3012/09/02 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу у якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права та процесуального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для вирішення справи. Зокрема, відповідач посилається на те, що порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності позивачем не спростовано, а судом у повному обсязі не досліджено.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів на місці ухвалила проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами не заперечується, що Проектно-пошукова фірма «М-ЕКО» є замовником будівництва багатоквартирного житлового будинку з елементами обслуговування по вул.. Черняховського, 20 у м. Бровари Київської області. Позивачем розроблено технічну документацію на будівництва зазначеного об'єкта.

21 грудня 2015 року посадовою особою Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України (в особі головного інспектора будівельного нагляду Мельниченка Б.М.), відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553, на підставі звернення ОСОБА_4, у присутності керівника приватної проектно-пошуково-виробничої фірми «М-ЕКО» Чихуна А.А. проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Приватної проектно-пошуково-виробничої фірми «М-ЕКО», яка є замовником будівництва багатоквартирного житлового будинку з елементами обслуговування по вул. Черняхівського, 20 в місті Бровари Київської області, та є власником земельної ділянки, на якій здійснюється будівництво, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 449174.

За результатом перевірки складено Акт від 21 грудня 2015 року, яким встановлено такі порушення:

при розрахунку категорії складності та відповідальності проектною організацією ТОВ "АВН Капітал" було занижено категорію складності до ІІІ, тобто: при розрахунку кількості людей, які постійно перебувають в вбудованих приміщеннях(нежитлове приміщення № 009-199,73 м2, нежитлове приміщення № 010-97,15 м2, нежитлове приміщення № 011-95,85 м2, нежитлове приміщення № 012-96,67 м2, нежитлове приміщення № 013-61,58 м2, нежитлове приміщення № 014-67,44 м2) проектною організацією визначено кількість працюючих у кількості 36 осіб, проте відповідно поданої замовником декларації встановлено, що функціональне призначення нежитлового приміщення № 009 «фітнес клуб з приміщеннями для надання косметичних та оздоровчих послуг», для якого відповідно до табл.. 9 ДБН В.2.2-13-2003 пропускна здатність при груповому зайнятті з загальної фізичної підготовки становить 20 осіб. Таким чином, кількість осіб, які постійно перебувають у житловому будинку 259+36+20=315 осіб. За кількістю осіб, які постійно перебувають на об'єкті, житловий будинок відноситься до ІV категорії складності, відповідно до ДСТУ-НБВ.1.2-16:2013 р. Крім того, при розрахунку не враховано кількість працюючих у приміщенні хімчистки (нежитлове приміщення № 008), аптеці (нежитлове приміщення № 107), кофейні (нежитлове приміщення № 108), магазину продуктів (нежитлове приміщення № 109), адміністративному приміщенні (нежитлове приміщення № 110), та адміністративному приміщенні(нежитлове приміщення № 111), вказаних замовником будівництва в декларації про початок виконання будівельних робіт;

- завданням на проектування від 19 лютого 2015 року передбачено наступний рівень висоти поверхів 13 пов.+36.900м., 14 пов.+39.900м., 15 пов.+42.900м., 16 пов.+45.900м., 17 пов.+49.200м, що не узгоджується з кресленням будівельного генплану 12-02/03-2015-1-ПВР. Стадія Р.арк.6, де рівень висоти поверхів: 13 пов+37.200м., 14 пов+40.500м., 15 пов+43.800м., 16 пов+47.100м., 17 пов+51.00м;

- містобудівними умовами та обмеженням забудови земельної ділянки № 17 від 02 квітня 2015 року з внесеними змінами № 21 від 07 квітня 2015 року передбачено техніко-економічні показники об'єкта будівництва: кількість двокімнатних квартир - 56, кількість однокімнатних квартир - 14, площа будинку 14 641,68 м2, загальна площа квартир у будинку - 8 974,28 м2, площа приміщень загального користування - 2 393,84 м2, площа вбудованих нежитлових приміщень - 1155, 95 м2, площа технічних приміщень - 835,73 м2, будівельний об'єм - 52151,10 м3, що не узгоджується з техніко-економічними показниками проектної документації, де в п.10 "основні техніко-економічні показники" Тому 1 зазначено: кількість двокімнатних квартир - 60, кількість однокімнатних квартир - 10, площа будинку - 13 803,01 м2, загальна площа квартир у будинку - 9054,74 м2, площа приміщень загального користування - 2284,45 м2, площа вбудованих нежитлових приміщень - 1288,86 м2, площа технічних приміщень - 856,57 м2, будівельний об'єм - 51 890,41 м3;

- пункт 1 містобудівних умов та обмежень гранична висота будівлі становить 45,20 м, проте згідно розрізу житлового будинку на буд генплані 12-02/03-2015-1-ПВР, стадія Р, арк. 6 висота будинку становить 47,10 м.;

- пункт 3 містобудівних умов та обмежень встановлює максимально допустиму щільність населення - 450 чол./га, проте у пункті 11 "розрахунок класу наслідків (відповідальності) та категорії складності" розселення на будинок становить 259 осіб. Площа земельної ділянки по вул. Черняховського, 20 в місті Бровари становить 0,39 га. Отже, щільність населення становить 665 чол./га.;

- відстань від багатоквартирного житлового будинку до існуючої будівлі промислового підприємства ТОВ "Євро Фудс ГБ Україна" становить 43 м, та відстань до межі земельної ділянки промислового підприємства становить 3,1 м. Зазначені дії порушують пункт 4.3 наказу Міністерства охорони здоров'я України "Про затвердження Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів" № 173 від 19 червня 1996 року, де зазначено, що відстань від житлового будинку до межі території об'єкту промислового підприємства повинна бути не менше 50 м.;

- проектна документація оформлена з порушенням додатку Д (обов'язковий), додатку П (обов'язковий) ДСТУ Б А.2.4-4:2009 "основні вимоги до проектної та робочої документації", а саме: не проставлені дати в графі "дати" основного напису в проектній документації.;

- проектна документація розроблялася з порушенням вихідних даних, а саме: містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки № 17 датовані 02 квітня 2015 року, тоді як Генеральний план стадії П арк.3. та арк.4 підписані головним архітектором проекту 03.2015 року.;

- проект стадія П не відповідає проекту стадія Р, а саме: кресленням будинку 11-19/02-2015-АР. стадія П, арк.8 передбачено наступний рівень висот поверхів: 13 пов.+36900 м., 14 пов.+39900 м., 15 пов.+42900 м., 16 пов.+45900 м., 17 пов.+49800 м., що не узгоджується з кресленням будгенплану 12-02/03-2015-1-ПВР. стадія Р. арк. 6, де рівень висоти поверхів: 13 пов.+37200 м., 14 пов.+40500 м., 15 пов.+43800 м., 16 пов.+ 47100 м., 17 пов.+51,00 м.;

- завдання на проектування датоване 19 лютого 2015 року, проте з пункту 3 "підстава для проектування" даного завдання наявні відомості про містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки від 02 квітня 2015 року та зміни до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 07 квітня 2015 року.

Посадовою особою відповідача винесено припис № С-2112/2 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та надано позивачу строк до 01 березня 2016 року для усунення виявлених порушень.

30 грудня 2015 року відповідачем винесено постанову № З-3012/8-10/10-30/3012/09/02, відповідно до якої визнано приватну проектно-пошуково-виробничу фірму «М-ЕКО» винною у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.2 ч.1 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 124 020 грн.

Згідно з довідкою про допущену технічну помилку у постанові від 30 грудня 2015 року, в постанові на третій сторінці після слів «Постановив: визнати» замість «приватну проектно-пошуково-виробничу фірму «М-ЕКО» читати «Товариство з обмеженою відповідальністю «АВН КАПІТАЛ».

Вважаючи, що його права та законні інтереси порушено, позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції зазначив, що надані позивачем доводи та документальні докази цілком спростовують висновки відповідача про порушення у сфері містобудівної діяльності.

Доводи апеляційної скарги зводяться до необґрунтованості висновків суду першої інстанції щодо таких порушень: при розрахунку категорії складності та відповідальності проектною організацією ТОВ «АВН Капітал» занижено категорію складності до ІІІ, тобто: при розрахунку кількості людей, які постійно перебувають в вбудованих приміщеннях; завданням на проектування від 19 лютого 2015 року передбачено рівень висоти поверхів, що не узгоджується з кресленням будівельного генплану.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діє після 15 грудня 2017 року), суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Системний аналіз тексту постанови суду першої інстанції та доводів апеляційної скарги дає підстави для висновку про те, що предметом перегляду у апеляційному порядку є виключно доведення відповідачем у діях позивача порушень щодо відповідності пропускній здатності категорії складності та відповідність рівня висоти поверхів кресленням будівельного генплану.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Сторонами не заперечується, що встановлені відповідачем порушення кваліфіковані як правопорушення, передбачене абз.2 ч.1 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження класу наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва: експертна організація - у розмірі вісімнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Так, згідно з п. 11 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об'єктів будівництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

За твердженням позивача, проектна документація на забудову земельної ділянки по вул.. Черняховського, 20 у м. Бровари Київської області розроблена з урахуванням вимог містобудівної документації - Містобудівних умов та обмежень №17 від 02 квітня 2015 року (з урахуванням подальших змін).

Сторонами не заперечується, що завданням на проектування від 19 лютого 2015 року передбачено рівень висоти поверхів: 13 пов.+ 36.900 м., 14 пов. +39.300 м., 15 пов. + 42.900 м., 16 пов. + 45, 900 м., 17 пов. + 49,200 м..

Натомість, кресленням генплану будівництва 12-02/03-2015-1ПВР. Стадія Р. арк. 6 встановлено рівень висоти поверхів: 13 пов. .+ 37,200 м., 14 пов. +40,500 м., 15 пов. + 49.800 м., 16 пов. + 47, 100 м., 17 пов. + 51, 00 м..

Як вбачається з матеріалів справи та доведено позивачем, зазначені кресленні встановлюють різні показники. Зокрема, у завданні на проектування визначається рівень висоти поверхів, що визначається на рівні перекриття, а у кресленні генплану будівництва 12-02/03-2015-1ПВР встановлено відмітки, що визначають верх виступаючих частин балконів, на які встановлюються відповідні огороджуючи конструкції. Зазначене твердження відповідачем у апеляційній скарзі не спростоване.

Крім зазначеного, відповідачем встановлено, що кількість осіб, які постійно перебувають у житловому будинку 259+36+20=315 осіб. За кількістю осіб, які постійно перебувають на об'єкті, житловий будинок відноситься до ІV категорії складності, відповідно до ДСТУ-НБВ.1.2-16:2013 р. Крім того, при розрахунку не враховано кількість працюючих у приміщенні хімчистки (нежитлове приміщення № 008), аптеці (нежитлове приміщення № 107), кофейні (нежитлове приміщення № 108), магазину продуктів (нежитлове приміщення № 109), адміністративному приміщенні (нежитлове приміщення № 110), та адміністративному приміщенні(нежитлове приміщення № 111), вказаних замовником будівництва в декларації про початок виконання будівельних робіт.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд (далі - клас наслідків) - це характеристика рівня можливої небезпеки для здоров'я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об'єкті або які знаходитимуться зовні такого об'єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов'язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об'єкта.

Згідно з п. 4.8. ДСТУ-НБВ.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальність) та категорії складності об'єктів будівництва), при підрахунку кількості осіб, яким може загрожувати небезпека для життя і здоров'я, вважають, що на об'єкті постійно перебувають люди, якщо вони знаходяться там більше 8 годин на добу та не менше 150 днів на рік (загалом не менше 1200 годин на рік).

Тобто, у межах спірних правовідносин встановленню підлягає кількість осіб, які постійно, а не тимчасово перебувають на об'єкті або які знаходитимуться зовні такого об'єкта.

Так, в розрахунок проектної документації позивачем включено кількість осіб, працюючих у приміщеннях, що знаходяться на об'єкті - 36 осіб. Тобто, для визначення клас наслідків, позивачем визначено, що кількість осіб, які перебувають на об'єкті становить 295 осіб (259+36).

Натомість, відповідач зазначає, що при розрахунку не враховано кількість працюючих у приміщенні хімчистки (нежитлове приміщення № 008), аптеці (нежитлове приміщення № 107), кофейні (нежитлове приміщення № 108), магазину продуктів (нежитлове приміщення № 109), адміністративному приміщенні (нежитлове приміщення № 110), та адміністративному приміщенні(нежитлове приміщення № 111), вказаних замовником будівництва в декларації про початок виконання будівельних робіт.

Зокрема, відповідач зазначає, що функціональне призначення нежитлового приміщення № 009 «фітнес клуб з приміщеннями для надання косметичних та оздоровчих послуг», для якого, відповідно до табл.. 9 ДБН В.2.2-13-2003, пропускна здатність при груповому зайнятті з загальної фізичної підготовки становить 20 осіб.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем не доведено, що пропускна здатність у 20 осіб, що встановлена для нежитлового приміщення № 009, відноситься до кількості осіб, що перебувають на об'єкті постійно - у розумінні п. 4.8. ДСТУ-НБВ.1.2-16:2013.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так, відповідачем не спростовано вищевказані доводи позивача та, як наслідок, не доведено правомірність оскаржуваних рішень. Будь-які інші доводи у апеляційній скарзі відстуні.

Щодо посилання відповідача у апеляційній скарзі на судове рішення у адміністративній справі №810/760/16, колегія суддів зазначає таке.

Згідно з доводами апелянта, в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2016 року надано правову оцінку обставинам справи щодо дій замовника будівництва.

Згідно з ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що обов'язковими для врахування адміністративним судом є саме обставини, наведені у рішенні в адміністративній, цивільній або господарській справі, яке набрало законної сили. Тобто преюдиційними є фактичні обставини, що мали місце у певних правовідносинах.

Так, висновки інших судів щодо правомірності чи протиправності дій відповідача, які є предметом розгляду в адміністративній справі, не є обов'язковими для адміністративного суду, який таку справу розглядає.

Висновки та оцінки іншого суду щодо правомірності дій відповідача не позбавляють адміністративний суд, який розглядає по суті справу, права надати їм власну оцінку.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «АВН Капітал» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання незаконними рішень.

Згідно з положеннями ст.. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог ст.. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.

Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2017 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст.. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст виготовлено 23.01.2018

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Н.В. Безименна,

А.Ю. Кучма