Рішення № 71728, 03.08.2006, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

03.08.06 Справа№ 4/1377-27/187

За позовною заявою: ПП “Електропостач”, с.Підбірці Пустомитівського району Львівської області

До відповідача: Миколаївської виправної колонії №50, с.Заклад Миколаївського району Львівської області

Про стягнення 16 410,08 грн.

Суддя Н. Судова-Хомюк

В судове засідання з’явились:

від позивача: Босак О.Є., Заремба В.В. - представники

від відповідача: Кіхтан О.Б., - представник

Кузів Л.М. – головний бухгалтер

Суть спору:

Позовні вимоги заявлені ПП “Електропостач”, с.Підбірці Пустомитівського району Львівської області до Миколаївської виправної колонії №50, с.Заклад Миколаївського району Львівської області про стягнення 16 410,08 грн.

Представник відповідача позовні вимоги визнав частково у відзиві на позов від 22.06.2005 р.

В процесі судового розгляду судом з’ясовано:

ПП “Електропостач” протягом 2002-2004 рр. здійснило поставку ряду товарів Миколаївській виправній колонії №50 у Львівській області, згідно накладних, які знаходяться у матеріалах справи, на загальну суму 172 593,22 грн. За отриманий товар відповідач провів часткову оплату, перерахувавши 157 879,15 грн. на рахунок ПП “Електропостач”.

На момент розгляду справи позивач вказує на існування заборгованості в розмірі

14 714,07 грн., що складається з залишку боргу, що становить 2 939,61 грн. та окремої заборгованості, що становить 11 774,47 грн., яка підтверджується накладною №0706/2 від 07.06.2004 р.

Враховуючи бездоговірний характер правовідносин між сторонами та невизначення строку виконання зобов”язання, відповідач повинен був виконати свій обов”язок щодо оплати за відпущений товар у семиденний строк від дня пред”явлення вимоги, згідно п.2 ст.530 ЦК України, яка була направлена відповідачу 12.10.2004 р. на суму 11 774,47 грн., крім того 18.01.2005 р. позивачем надіслано повторну вимогу про сплату боргу в розмірі 14 714,07 грн.

Суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 11 774,47 грн. є безпідставними та не можуть підлягати до задоволення з наступних причин.

Твердження позивача, що по накладній №0706/2 від 07.06.2004 р. відповідач отримав продукцію (повидло) загальною вартістю 11 774,47 грн. не відповідають реальним обставинам справи, оскільки у вказаній накладній зазначене доручення серії ЯЗЖ №431467 від 25.05.2004, видане Верещинському А.Г. на отримання від ПП “Електропостач” продукції на суму 23000,00 грн.(продукція – 3000,00 грн., матеріали –20000,00 грн.), яка не відноситься до предмету спору.

Таким чином, у вказаній накладній іде посилання на доручення, по якому отримувалось господарські товари, що різняться видом і ціною від продукції, зазначеної у накладній.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Сторона позивача не навела жодних доказів, які б засвідчували отримання продукції по вказаній накладній. Посилання позивача на вчинення підпису особою, яка отримувала продукцію по попередніх накладних не може братися судом до уваги, оскільки носить суб”єктивний характер та не може вважатися належним доказом у справі. Тому суд відмовляє у стягненні 11 774,47 грн. основного боргу, 203,23 грн. –3% річних, 1318,74 грн. додаткових нарахувань із застосуванням індексу інфляції.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов”язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З відповідача підлягають до стягнення 2 939,61 грн. заборгованості.

Згідно ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Тому з відповідача підлягають до стягнення 3% річних в розмірі 27,06 грн. та 146,98 грн. додаткових нарахувань із застосуванням індексу інфляції.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно оцінивши подані докази, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають до часткового задоволення.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 193 ГК України, ст.ст.43,49,82,83,84,85, 115-118 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Миколаївської виправної колонії №50, що знаходиться за адресою: 81606, Львівська обл., Миколаївський район, с.Заклад (р/р №26001301470474 в ПІБ м.Миколаїв, МФО 325451, код ЗКПО 08680483) на користь ПП “Електропостач”, що знаходиться за адресою: 81100, Львівська область, Пустомитівський район, с.Підбірці, вул. Горішня, 14 (р/р №26003006049980 в ЛРУ АТ “Індекс банк”, МФО 325279, код ЗКПО 30937649) 2 939,61 грн. основного боргу, 27,06 грн. –3% річних, 146,98 грн. додаткових нарахувань із застосуванням індексу інфляції, 31,14 грн. держмита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Відмовити у стягненні 11 774,47 грн. основного боргу, 203,23 грн. –3% річних, 1318,74 грн. додаткових нарахувань із застосуванням індексу інфляції.

Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Суддя Судова-Хомюк Н.М.