Рішення № 71727275, 12.01.2018, Луганський окружний адміністративний суд

12.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

12 січня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1399/17

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чиркіна С.М.,

за участю

секретаря судового засідання Моспанюк Є.С.,

та

представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

від відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А0989 про визнання незаконними та протиправними дій, зобов’язання вчинити певні дії, визнання незаконними, протиправними та скасування наказів від 30.05.2017, від 14.06.2017 511,-

ВСТАНОВИВ:

02 жовтня 2017 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - Позивач) до військової частини А 0989 (далі - Відповідач), в якому Позивач просить:

- визнати незаконними та протиправними дії Відповідача щодо позбавлення премій та винагород на протязі квітня – травня 2017 року на 100%, серпня – вересня 2017 року на 50%;

- визнати незаконними та протиправними дії Відповідача в частині не нарахування з 29 липня 2017 року по вересень 2017 року надбавки за вислугу років в розмірі 10%;

- визнати незаконним та протиправним наказ від 30.05.2017 № 123, яким на Позивача накладене дисциплінарне стягнення «сувора догана» та скасувати його;

- визнати незаконним та протиправним наказ від 14.06.2017 № 511, яким накладене дисциплінарне стягнення «попередження про неповну посадову відповідальність» та скасувати його;

- зобов’язати командування Відповідача виплатити премію за квітень – вересень 2017 року в розмірі 100% з урахуванням нарахованих виплачених коштів;

- зобов’язати командування Відповідача виплатити надбавку за вислугу років, яка недоотримана позивачем з липня 2016 року по вересень 2017 року.

В обґрунтуванні позовних вимог зазначено, що 05 вересня 2017 року Позивачу стало відомо, що 30.05.2017 йому було оголошено догану, 31.05.2017 сувору догану за зловживання спиртними напоями під час служби, однак, на думку Позивача, жодного підтверджуючого документу цьому немає, навіть оголошення стягнень відбулось без його присутності.

Також 05.09.2017 йому стало відомо, що наказом від 14.09.2017 № 511 його попереджено про неповну посадову відповідність, а також, що з 06.04.2017 по 11.04.2017 значився як особа, яка самовільно залишила військову частину, що не відповідає дійсності.

Внаслідок викладеного, Позивач вважає, що його протягом квітня – вересня 2017 року регулярно позбавляли премії і винагороди або частково, або повністю, однак, письмового підтвердження Позивач не отримував, також безпідставно не нараховували та досі не нараховують надбавку за вислугу років, яка вже складає з урахуванням строкової служби 2 роки та 1 рік 3 місяці попередньої служби в лавах НГУ.

Щодо незаконного залишення військової частини у квітні 2017 року, зазначив, що 04.04.2017 особисто передав рапорт про надання відпустки на 10 діб за сімейними обставинами своєму безпосередньому командиру ОСОБА_4, у зв’язку із погіршенням стану здоров’я, для проходження лікування. Враховуючи, що ОСОБА_4 особисто 04.04.2017 відвіз його до поліклініки і залишив там, Позивач вважав, що його рапорт був задоволений.

Після повернення до військової частини, жодних запитань до нього не було, пояснень щодо незаконного залишення частини не вимагали, службова перевірка, на його думку, не проводилась, його не допитували, що, на думку Позивача, свідчить про незаконність позбавлення премії і винагороди на 100%.

Щодо накладення дисциплінарних стягнень у виді суворої догани та попередження про неповну посадову відповідність за вживання спиртних напоїв під час несення військової служби пояснив, що вважає дані дії Відповідача, викликані його скаргами на незаконне позбавлення премії протягом квітня – серпня 2017 року, зазначив, що жодних пояснень при складанні адміністративного протоколу та подальшому його розгляді не писав. Зазначає, що звинувачуючи його у вживанні спиртних напоїв і перебуванні на службі в стані сп’яніння, Відповідач його не опитав, не ознайомив з наказом та результатом службового розслідування, документи щодо засвідчення стану сп’яніння відсутні.

В судовому засіданні Позивач позовні вимоги підтримав, додатково до обставин, зазначених в позовній заяві, пояснив, що порушень військової дисципліни не допускав, спиртні напої на службі не вживав, усних та письмових наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності йому не оголошували, про причини позбавлення премії та додаткової винагороди не був обізнаний. Позивач стверджує, що аркуш бесіди не підписував.

Представник позивача зазначив, що Відповідач не мав підстав для оголошення Позивачу дисциплінарних стягнень, у тому числі не мав права оголошувати усні накази та позбавляти Позивача премії та винагороди. Стверджував, що у Відповідача не було підстав вносити інформацію про дисциплінарні стягнення до службової картки Позивача.

Посилався на безпідставне твердження Відповідача про самовільне залишення Позивачем військової частини.

Позивач зазначає, що під час складання військовою частиною протоколу, він знаходився на лікарняному, а саме в шпиталі, мав температуру тіла 39,5°C градусів, спиртних напоїв не вживав, вживав лише ліки. Але на пропозицію суду об’єктивних доказів не надав.

Додатково зазначив, що Відповідачем була допущена підробка документів, у тому числі підписів Позивача, з приводу якої звернулись до прокуратури. За наслідками звернення порушено кримінальну справу. Як підтвердження відсутності вини Позивача, послався на рішення Апеляційного суду Херсонської області, прийняте за результатами розгляду адміністративного протоколу, яким закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідач адміністративний позов не визнав, про що подав заперечення (т.1 а.с. 60), в яких зазначив, що молодший сержант ОСОБА_1, зарахований до списків особливого складу та призначений на посаду водія машиніста екскаватора відділення інженерної техніки інженерно-технічної роти військової частини А0989 (колишня В2095).

З Позивачем було укладено контракт до закінчення особливого періоду. Згідно із інформацією, зазначеною у службовій характеристиці від 03.06.2017, Позивач зарекомендував себе як кваліфікований спеціаліст, поряд з цим відзначається недисциплінованістю, не працює над собою, при виконання вказівок допускає недбалість та поверхневий підхід у вирішенні завдань. Халатно відноситься до своїх службових обов’язків, схильний до зловживання спиртними напоями, за період служби в підрозділі має не зняті дисциплінарні стягнення: догана, сувора догана.

На підставі наказу командира військової частини № 511 на Позивача у відповідності до вимог Дисциплінарного статуту Збройних Сил України за систематичне вживання спиртних напоїв під час несення служби було накладено дисциплінарне стягнення – попередження про неповну службову відповідність. Відповідно до Тимчасового порядку встановлення розміру щомісячної премії військовослужбовцям ЗС України, затвердженого Міністром оборони України 17.02.2016, премія встановлюється наказами командирів (начальників, керівників) військових частин (установ). У разі, якщо військовослужбовець, притягнутий до дисціплінарної відповідальності за порушення правил несення бойового чергування, вартової служби, служби в добовому наряді, розмір премії додатково зменшується на 20%. Відповідно до пункту 7 зазначеного порядку військовослужбовцю у розрахунковому місяці премія не встановлюється у разі накладення на військовослужбовця дисциплінарних стягнень, притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності. Крім того премія не виплачується з місяця, в якому надійшов витяг з наказу про звільнення військово службовця.

Просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Представник Відповідача в судовому засіданні зазначив, що Позивачу за зловживання спиртними напоями на службі була оголошені «догана» та «сувора догана» 30.05.2017 та 31.05.2017 відповідно. Факт вживання Позивачем спиртних напоїв могли підтвердити свідки, зокрема, безпосередній командир та інші командири. Однак на теперішній час зазначені особи приймають участь у передислокації частини, тому не мають можливості прибути в судове засіданні в як свідки.

12.01.2018 представник відповідача у судовому засіданні відмовився від раніше заявленого клопотання про виклик свідків. Також послався на доданий до справи, на вимогу суду електронною поштою рапорт, при цьому погодився, що зміст рапорту не можливо прочитати, або відтворити іншим чином. Стверджував, що згідно із штатним розписом командир ОСОБА_4 за повноваженнями прирівняний до командира батальйону та має право оголошувати усні накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Позивач визнав наявність повноважень застосовування дисциплінарних стягнень, але стверджував, що підстав застосовувати спірні стягнення не було, та належним чином він не був повідомлений про їх застосування.

Стосовно утримань з грошового забезпечення за квітень 2017 року зазначив, що Позивач був знятий з усіх видів забезпечення у зв’язку із самовільним залишенням військової частини. Кошти були утримані пропорційно часу самовільного залишення Позивачем військової частини.

Представник відповідача визнав, що Позивача не було ознайомлено з наказами про нарахування або позбавлення спірних виплат, зазначені накази лише на неодноразові вимоги суду були направлені електронною поштою (т.2 а.с. 109). Також зазначив, що наказ від 03.05.2017 № 349 про максимальний розмір премії за квітень 2017 року не був скасований (т.2 а.с. 109).

Рішення про звільнення Позивача, у зв’язку з неповною службовою відповідністю не було реалізовано, оскільки останній був на лікуванні та ховався.

Відповідач на вимогу суду не надав доказів про ознайомлення Позивача з наказом про неповну службову відповідність, та вжиття заходів направлених на звільнення Позивача та уникнення останнім відповідальності.

Стверджував, що скасування Апеляційним судом Херсонської області рішення суду першої інстанції про притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності за статтею 172 КУпАП України не позбавляло права на притягнення до дисциплінарної та матеріальної відповідальності.

Ухвалою суду від 18.12.2017 вирішено подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження (т.1 а.с. 223).

Ухвалами суду від 18.12.2017, від 10.01.2018 відмовлено представнику позивача в прийнятті уточнень (доповнень) до позовних вимог (т.2 а.с. 51, 97).

Ухвалою суду від 12.01.2018 визнано поважними причини пропуску Позивачем строку звернення до суду з даним позовом (т.2 а.с. 125).

Суд вживав передбачені законом заходи, необхідні для з’ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребовування доказів з власної ініціативи (т.1 а.с 1-2, 47-48).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 72-74, 77-78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.

Позивач – ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, походить службу у військовій частині польової пошти В2095.

29.07.2016 Наказом № 210 солдата ОСОБА_1, призначеного на посаду водія – машиніста екскаватора відділення інженерної техніки інженерно-технічного взводу інженерної роти військової частини польова пошта В2095, який прибув з Маріупольського ОМВК Донецької області для подальшого проходження служби, з 29 липня 2016 року зарахувати до списків особового складу частини та на всі види забезпечення і вважати, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов’язків за посадою ВОС 837037А шпк «солдат» з посадовим окладом 530,00 грн на місяць, а з 30 липня 2016 року – на котлове забезпечення (т.1 а.с. 89).

Згідно із довідкою від 07.07.2017 анульовано умовне найменування «польова пошта В2095» та використовується умовне найменування «військова частина А0989» (т.1 а.с 88).

Відповідно до довідки, наданої Військовою частиною А0989 від 13.11.2017 № 580, станом на 01.11.2017 вислуга років у Позивача становить 2 роки 11 місяців 17 днів (т.1 а.с. 174).

Згідно інформації, зазначеної у витязі з наказу від 06.04.2017 № 90, молодшого сержанта ОСОБА_1, водія – машиніста екскаватора відділення інженерної техніки інженерно-дорожнього взводу інженерно-технічної роти групи інженерного забезпечення на підставі рапорту командира групи інженерного забезпечення від 05.04.2017, визнано таким, що самовільно залишив частину, наказано зняти з усіх видів забезпечення (т.1 а.с. 92). Представник Відповідача не зміг пояснити з якого часу на підставі наказу № 90 Позивач був знятий із забезпечення.

11 квітня 2017 року згідно інформації, зазначеної в наказі від 11.04.20017 № 95, Позивача наказано вважати таким, що повернувся з самовільної відлучки та приступив до виконання службових обов’язків, з 11.04.2017 зарахувати на всі види забезпечення (т.1 а.с. 93).

Згідно із інформацією, зазначеною в наказі від 02.07.2017 № 6 «Про преміювання військовослужбовців військової частини А0989 за їх особистий внесок у загальні результати служби за червень 2017 року» щодо виплати у 2017 році додаткових видів грошового забезпечення премія не встановлюється ОСОБА_1, в примітках зазначено дисциплінарне стягнення «попередження про неповну службову відповідальність» наказ від 14.06.2017 № 511 (т.1 а.с. 95).

Згідно із інформацією, зазначеною в наказі від 02.07.2017 № 7 «Про виплату щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовців військової частини А0989 за червень 2017 року», додаткова грошова винагорода не встановлюється ОСОБА_1, в примітках зазначено дисциплінарне стягнення «попередження про неповну службову відповідальність» наказ від 14.06.2017 № 511 (т.1 а.с. 96).

Під час розгляду справи Відповідачем на неодноразові вимоги суду надані додаткові докази зокрема накази №№ 270, 271, 349, 175, 174, уточнена довідка про нарахування заробітної плати (т.2 а.с. 109-121).

03.05.2017 наказом № 349 «Про преміювання військовослужбовців військової частини польова пошта В2095 за їх особистий внесок у загальні результати служби за квітень 2017 року» наказано військовослужбовцям військової частини виплатити премію за квітень 2017 року в максимальних розмірах, визначених наказом Міністерства оборони України від 27.01.2016 44 для відповідної категорії військовослужбовців, в тому числі молодшому сержанту ОСОБА_1 (т.2 а.с. 112).

Наказом від 02.09.2017 № 175 «Про преміювання військовослужбовців військової частини А0989 за їх особистий внесок у загальні результати служби в серпня 2017 року» наказано військовослужбовцям військової частини виплатити премію за серпень 2017 року в максимальних розмірах, визначених наказом Міністерства оборони України від 27.01.2016 44 для відповідної категорії військовослужбовців, в тому числі молодшому сержанту ОСОБА_1 (т.2 а.с. 114).

Наказом від 02.09.2017 № 174 «Про виплату щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям військової частини А0989 за серпень 2017 року» наказано виплатити військовослужбовцям щомісячну додаткову грошову винагороду у розмірі 60 відсотків від грошового забезпечення за серпень 2017 року в тому числі молодшому сержанту ОСОБА_1 (т.2 а.с. 113).

Наказом від 01.10.2017 № 270 «Про преміювання військовослужбовців військової частини А0989 за їх особистий внесок у загальні результати служби в вересні 2017 року» наказано військовослужбовцям військової частини виплатити премію за серпень 2017 року в максимальних розмірах, визначених наказом Міністерства оборони України від 27.01.2016 44 для відповідної категорії військовослужбовців, в тому числі молодшому сержанту ОСОБА_1 (т.2 а.с. 115).

Наказом від 01.10.2017 № 271 «Про виплату щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям військової частини А0989 за вересень 2017 року» наказано виплатити військовослужбовцям щомісячну додаткову грошову винагороду у розмірі 60 відсотків від грошового забезпечення за серпень 2017 року в тому числі молодшому сержанту ОСОБА_1 (т.2 а.с. 116).

Зазначені накази не були скасовані.

Згідно із інформації, зазначеної у довідці про виплату грошового забезпечення молодшого сержанта ОСОБА_1 за період з липня 2016 року по вересень 2017 року (т.1 а.с. 102-106, т.2 а.с. 117-121):

- у квітні 2017 року Позивачу грошове забезпечення не виплачене за 5 днів, надбавка за вислугу років складає 47,5 грн, премія – 3003,33 грн, щомісячна додаткова винагорода – 2272,25 грн;

- у травні 2017 року надбавка за вислугу років – 57,00 грн, премія – 0 грн (наказ від 02.06.2017 № 454 0% за вживання спиртних напоїв), щомісячна додаткова винагорода - 0 грн (наказ від 02.06.2017 № 455 0% за вживання спиртних напоїв);

- у серпні 2017 року утримано переплату у зв’язку з виплатою премії та щомісячної додаткової грошової винагороди за квітень місяць коли мав позбавитись премії та щомісячної додаткової грошової винагороди за самовільне залишення часини відповідно до наказу Міністра оборони України від 11.06.2008 № 260 у розмірі 2559,42 грн;

- у вересні 2017 року утримано переплату у зв’язку з виплатою премії та щомісячної додаткової грошової винагороди за квітень місяць коли мав позбавитись премії та щомісячної додаткової грошової винагороди за самовільне залишення часини відповідно до наказу Міністра оборони України від 11.06.2008 260 у розмірі 2559,42 грн.

Наказом від 06.06.2017 № 464 призначено службове розслідування за фактом зловживання алкогольними напоями молодшим сержантом ОСОБА_1, наказано службове розслідування провести у термін до 16 червня 2017 року (т.1 а.с. 144), на підставі рапорту від 31.05.2017 командира ГІЗ в/ч пп В 2095 ОСОБА_5, яким доведено до відома командира пп В2095, що 31.05.2017 Позивач, знаходячись в стані алкогольного сп’яніння самовільно покинув розташування підрозділу проти заборони на виконання цих дій (т.1 а.с. 145).

У службовій картці Позивача в розділі ІІ Стягнення наявні два записи (т.1 а.с. 155 зворот), а саме:

1) вид стягнення – догана, накладено за вживання алкогольними напоями під час виконання службових обов’язків, проступок вчинено 30.05.2017, стягнення накладено 30.05.2017 командиром інженерного технічної роти;

2) вид стягнення – сувора догана, накладено за вживання алкогольними напоями під час виконання службових обов’язків, проступок вчинено 31.05.2017, стягнення накладено 31.05.2017 командиром інженерного технічної роти.

Суд зазначає, що ні в першому, ні в другому випадку не зазначені номери наказів, якими на Позивача накладені стягнення та відсутні будь-які об’єктивні докази вживання алкогольних напоїв під час виконання службових обов’язків.

03.06.2017 в рамках проведення службового розслідування із Позивачем та командиром інженерно-технічної роти старшим лейтенантом ОСОБА_6, командиром ГІЗ капітаном ОСОБА_5 проведено бесіду стосовно оголошення неповної службової відповідності в порядку дисциплінарного стягнення та виплати премії за червень 2017 року в розмірі 0% на підставі матеріалів службового розслідування проведеного заступником командира інженерно-саперної роти з морально-психологічного забезпечення ГІЗ майором ОСОБА_7, про що складено аркуш бесіди (т.1 а.с. 156).

В ході проведення службового розслідування 06.06.2017 відбулось засідання постійно діючої атестаційної комісії військової частини пп В2095 у складі голови комісії: підполковника ОСОБА_8, заступника голови комісії: підполковника ОСОБА_9, членів комісії: підполковника ОСОБА_10, підполковника ОСОБА_11, підполковника ОСОБА_12, полковника ОСОБА_13, майора ОСОБА_14, майора ОСОБА_15, майора ОСОБА_16, майора ОСОБА_17, молодшого сержанта ОСОБА_1, водія – екскаваторника інженерно-технічної роти ГІЗ військової частини пп В2095, про що складено протокол 10 (т.1 а.с. 157), за результатами голосування (за – 10, проти – 0, утримались – 0) ОСОБА_1, водія – екскаваторника інженерно-технічної роти ГІЗ військової-частини пп В2095, визнано таким, що займаній посаді не відповідає. Висновок комісії – начальнику відділення персоналу підготувати відповідні документи щодо усунення від займаної посади та звільненню з лав ЗСУ (т.1 а.с. 157).

За наслідками проведеного службового розслідування складено акт 14.06.2017 (т.1 а.с. 158-160), в якому викладено пропозицію за систематичне вживання спиртних напоїв, перебування на службі в стані алкогольного сп’яніння та порушення вимог пункту 2 статті 11, статті 128 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, вимог статті 4 розділу 1 Дисциплінарного статуту Збройних сил України на Позивача накласти дисциплінарне стягнення «Попередження про неповну службову відповідність» та позбавити премії за червень 2017 року.

В судовому засіданні Позивач спростував підпис про ознайомлення з актом службового розслідування, зазначив, що з матеріалами розслідування його не знайомили (т.1 а.с. 160).

Пропозиції за службовим розслідуванням реалізовані в наказі командира військової частини польової пошти В2095 від 14.06.2017 № 511, яким на Позивача накладено дисциплінарне стягнення «Попередження про неповну службову відповідність» та позбавлено премії за червень 2017 року (т.1 а.с. 162).

Наказ від 14.06.2017 № 511 зареєстровано в книзі обліку наказів командира військової частини В2095 (т.1 а.с. 164-165).

14.06.2017 капітаном ОСОБА_18, в присутності молодшого сержанта ОСОБА_19, старшого лейтенанта ОСОБА_20 складно довідку про відмову від підпису молодшим сержантом ОСОБА_1 в службовій карточці, про відмову від ознайомлення з актом службового розслідування та наказом від 14.06.2017 № 511 (т.1 а.с. 166).

Представник Відповідача не зміг пояснити чий підпис про ознайомлення знаходиться на зворотному боці акту службового розслідування (т.1 а.с 160), чому за наявності там підпису Позивача в довідці від 14.06.2017 зазначено про відмову від ознайомлення з актом.

В наказі № 511 зазначено, що Позивач неодноразово виконував обов’язки в стані алкогольного сп’яніння, а 31.05.2017, знаходячись в стані алкогольного сп’яніння самовільно покинув розташування підрозділу… (т.1 а.с. 161-162).

Системний аналіз наказу 511 свідчить про посилання відповідачем лише на одну дату – 31.05.2017 перебування Позивача в стані алкогольного сп’яніння при виконанні обов’язків. Зазначений наказ в частині дат начебто допущених порушень не співпадає з матеріалами, на підставі яких було призначено розслідування та з актом розслідування, щодо яких йдеться мова по 25.05.2017, 30.05.2017, 31.05.2017. Представник відповідача не зміг пояснити зазначені розбіжності.

На підтвердження факту зловживання Позивачем спиртними напоями під час виконання службових обов’язків 25.05.2017 Відповідачем було складено протокол про адміністративне правопорушення від 06 червня 2017 року у відношенні Позивача за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-20 КУпАП (т.1 а.с. 154), який супровідним листом від 06.06.2017 1102 направлений до Чаплинського районного суду Херсонської області (т.1 а.с. 154).

Представник відповідача не пояснив, чому відповідні протоколи не були складені за 30.05.2017, 31.05.2017, якщо за його твердженням у ці дні Позивач також був у стані алкогольного сп’яніння.

Постановою Чаплинського районного суду Херсонської області від 27.06.2017 у справі № 665/827/17 ОСОБА_1 визнано винним у чиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-20 КУпАП, постановлено піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 1190,00 грн (т.1 а.с. 12). У постанові зазначено, що Позивач допустив вживання алкогольних напоїв 31.05.2017.

Представник відповідача не зміг пояснити розбіжності між протоколом та постановою в даті порушення, чи то було 25.05.2017 чи 31.05.2017.

Постановою апеляційного суду Херсонської області у справі № 665/827/17 постанову судді Чаплинського районного суду Херсонської області від 27.06.2017, якою Позивача визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-20 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 1190,0 грн скасовано. Провадження у справі про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 172-20 КУпАП відносно Позивача закрито у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення (т.1 а.с. 205-208, далі - Постанова Апеляційного суду).

Відповідно до частини шостої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

В постанові Апеляційного суду зазначено, що письмові пояснення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 можуть свідчити лише про суб’єктивну оцінку цими військовослужбовцями перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп’яніння. Однак не можна прийняти їх як доказ перебування ОСОБА_1 саме у стані алкогольного сп’яніння, оскільки перебування особи саме в такому стані є суто медичним критерієм стану людини і може підтверджуватися або спростовуватися лише медичною установою за результатами відповідного обстеження. З огляду на зазначене суд не приймає до уваги вказані письмові пояснення, оскільки вони не можуть бути доказами перебування ОСОБА_1 у нетверезому стані. При цьому апеляційний суд звертає увагу і на неточність у письмових поясненнях зазначених осіб, а саме невідповідність в поясненнях щодо дати виявлення правопорушника у стані алкогольного сп’яніння: в поясненнях ОСОБА_6 дата виявлення – 30 травня 2017 року, а в поясненнях ОСОБА_5 – 31 травня 2017 року. В матеріалах справи відсутні жодні докази перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння під час виконання ним обов'язків військової служби, не наведено їх і в постанові суду.

В зазначеній постанові апеляційний суд прийшов до переконання про відсутність в матеріалах справи належних, достатніх і переконливих доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували, що ОСОБА_1 31 травня 2017 року виконував обов’язки військової служби у нетверезому стані (т.2 а.с. 205-207).

Таким чином, в розумінні вимог частини шостої статті 78 КАС України апеляційним судом встановлено, що 31.05.2017 був відсутній факт виконання ОСОБА_1 службових обов’язків в нетверезому стані, відповідно були відсутні обставини для притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді «суворої догани».

Наказом т.в.о. командира військової частини А0989 від 02.07.2017 № 6 «Про преміювання військовослужбовців військової частини А0989 за їх особистий внесок у загальні результати служби за червень 2017 року» визначено не встановлювати премію молодшому сержанту ОСОБА_1, підставою є наказ № 511 від 14.06.2017, дисциплінарне стягнення «попередження про неповну службову відповідальність» (т.1 а.с. 95).

Наказом т.в.о. командира військової частини А0989 від 02.07.2017 № 7 «Про виплату щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям військової частини А0989 за червень 2017 року», визначено додаткову грошову винагороду не встановлювати молодшому сержанту ОСОБА_1, підставою є наказ 511 від 14.06.2017, дисциплінарне стягнення «попередження про неповну службову відповідальність» (т.1 а.с. 96).

Відповідачем не надано доказів ознайомлення Позивача із зазначеним наказом.

Щодо позовних вимог про визнання незаконними та протиправними наказів від 30.05.2017 № 123, від 14.06.2017 № 511 суд зазначає наступне.

Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24 березня 1999 року 551-XIV затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України, який визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.

Відповідно до вимог статей 1, 2 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

Статтею 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил визначено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Відповідно до статті 45 Дисциплінарного статуту, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення корупційних діянь чи інших правопорушень, пов'язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.

Відповідно до статті 49 Дисциплінарного статуту на солдатів (матросів) (крім військовослужбовців строкової військової служби) можуть бути накладені такі стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) призначення поза чергою в наряд на роботу - до 5 нарядів; є) позбавлення військового звання старший солдат (старший матрос); ж) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю.

Статтею 53 Дисциплінарного статуту визначено, що командир відділення має право: а) робити зауваження, оголошувати догану та сувору догану; б) позбавляти солдатів (матросів) строкової служби чергового звільнення з розташування військової частини чи корабля на берег; в) призначати солдатів (матросів) поза чергою в наряд на роботу - на 1 наряд.

Порядок накладення дисциплінарних стягнень визначений статтями 83-95 Дисциплінарного статуту.

Згідно зі статтею 83 Дисциплінарного статуту на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Відповідно до статті 84 Дисциплінарного статуту, прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Статтею 85 Дисциплінарного статуту визначено, що, службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягнути військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, воно може бути проведено особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення рядовим (матросом) чи сержантом (старшиною) - також сержантові (старшині).

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць (абзац другий).

Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України встановлюється наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях - центральними органами виконавчої влади, яким вони підпорядковані (абзац сьомий).

Згідно зі статтею 86 Дисциплінарного статуту якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення.

Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Відповідно до статті 87 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене після шести місяців з дня вчинення правопорушення. До зазначеного строку не зараховується час перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці, а також час відсутності на службі без поважних причин.

Військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду у визначений законом строк (стаття 88 Дисциплінарного статуту).

Накладення дисциплінарного стягнення на військовослужбовця, який перебуває у стані сп'яніння, та отримання від нього пояснень проводиться після його протвереження (стаття 90 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до статті 91 Дисциплінарного статуту заборонено за одне правопорушення накладати кілька дисциплінарних стягнень або поєднувати одне стягнення з іншим, накладати стягнення на весь особовий склад підрозділу замість покарання безпосередньо винних осіб.

З метою застосування єдиного порядку проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців у Збройних Силах України наказом Міністра оборони України від 15.03.2004 № 82 затверджено Інструкцію про порядок проведення службового розслідування у Збройних силах України, яку зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.03.2004 за № 385/8984 (далі – Інструкція № 82).

Згідно із пунктом 1.2. Інструкції № 82 службове розслідування проводиться у разі: невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, що загрожувало життю і здоров'ю особового складу, цивільного населення або заподіяло матеріальну чи моральну шкоду;

невиконання або недбалого ставлення до виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини;

Представник відповідача не пояснив, чому не було призначено службове розслідування з приводу наявності або відсутності вживання спиртних напоїв Позивачем 25.05.2017, 30.05.2017, 31.05.2017, та не пояснив різницю в підставах призначення службового розслідування лише за начебто фактом систематичного порушення, при цьому стверджував, що в зазначені дні Позивач знаходився в стані сп’яніння який перешкоджав навіть відібранню пояснень від останнього.

Суд вважає беззаперечним, що знаходження військовослужбовця у стані алкогольного сп’яніння, яке не дозволяє отримати пояснення від останнього може негативно вплинути на стан боєздатності, та вимагало призначення службового розслідування за кожним фактом, у разі його наявності.

Відповідно до пункту 2.1. Розділу 2 Інструкції № 82, визначено, що особам, які проводять службове розслідування, надається право:

отримувати від військовослужбовців та працівників усні чи письмові пояснення, необхідні документи, довідки, консультативні та експертні висновки;

ознайомлюватися і вивчати, в тому числі з виїздом на місце події, відповідні документи, у разі потреби знімати з них копії та долучати до матеріалів службового розслідування;

отримувати інформацію, пов'язану із службовим розслідуванням, від юридичних і фізичних осіб з дотриманням вимог чинного законодавства на підставі запиту посадової особи, яка призначила службове розслідування, чи інших уповноважених осіб відповідно до вимог законодавства України.

Посадові особи Збройних Сил України зобов'язані надавати правдиві письмові пояснення по суті предмета розслідування та поставлених їм питань, пред'являти відповідні документи чи матеріали.

Особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право давати усні та письмові пояснення, робити заяви, подавати документи і порушувати клопотання про витребування та залучення нових документів, опитування відповідних осіб, проведення додаткових ревізій (пункт 2.2 Розділу 2 Інструкції № 82).

Відповідач не надав об’єктивної інформації про відібрання пояснень від Позивача в межах розслідування або неможливості отримання пояснень.

Оглядом матеріалів службового розслідування, долучених до матеріалів справи, судом встановлено, що жодних об’єктивних доказів перебування Позивача в стані алкогольного сп'яніння під час виконання ним обов'язків військової служби немає.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» премії віднесено до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

За змістом абзаців 1 та 2 частини четвертої статті 9 цього Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок його виплати визначається у тому числі Міністром оборони України.

На виконання вимог названої норми права Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі за текстом - Постанова № 1294).

Відповідно до підпункту 2 пункту 5 Постанови № 1294 керівникам державних органів надано право у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

В силу пункту 9 Постанови № 1294 видатки, пов'язані з набранням чинності цією постановою, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення, передбачених у державному бюджеті для утримання державних органів.

Наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, яку зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 року за № 638/15329 (далі за текстом – Наказ № 260).

Системний аналіз розділу XIII наказу № 260 свідчить, що нарахування та позбавлення премії або інших додаткових винагород відбувається лише за відповідним наказом із зазначенням підстав. Таким чином, Відповідачем був порушений порядок позбавлення Позивача премій.

Суд критично оцінює твердження Позивача про не нарахування йому Відповідачем надбавки за вислугу років за період з липня 2016 року по вересень 2017 року, оскільки згідно із довідками зазначена надбавка була нарахована та сплачена (т.1 а.с 102-106, т.2 а.с. 117-121). Суд прийшов до переконання про необхідність відмови в цій частині позовних вимог.

В судовому засіданні сторонами визнано, що технічна помилка в первісній довідці про виплату грошового забезпечення виправлена Відповідачем самостійно та не вплинула на загальну спірну суму.

З урахуванням вимог статті 78 КАС України, суд критично оцінює посилання Позивача на розпочате кримінальне провадження щодо можливих протиправних дій під час складання протоколу про адміністративне правопорушення оскільки на час виникнення спірних правовідносин та розгляду справи відсутнє остаточне рішення у зазначеному проваджені (т.1 а.с. 39).

Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги не дотримання Відповідачем зазначеного порядку призначення службового розслідування за кожним фактом порушення прав військовослужбовця, передбачених пунктом 2.1. Інструкції 82 щодо ознайомлення з наказом про призначення службового розслідування, відібрання пояснень, відсутність об’єктивних доказів знаходження Позивача у стані алкогольного сп’яніння 25.05.2017, 30.05.2017, 31.05.2017, суд прийшов до переконання, що Відповідач безпідставно притягнув Позивача до дисциплінарної та матеріальної відповідальності.

Приймаючи до уваги порушення допущені Відповідачем при притягненні Позивача до дисциплінарної відповідальності, встановлення під час розгляду справи фактів не ознайомлення Позивача з усіма наказами про притягнення до відповідальності, враховуючи вимоги частини другої статті 9 КАС України, з метою захисту прав Позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог в частині уточнення дати наказу від 31.05.2017 про накладення дисциплінарні стягнення «сувора догана» та розрахунку отриманих премій та винагород.

На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 12 січня 2018 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Складення ухвали у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини шостої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин рішення у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 132, 139, 205, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини А0989 про визнання незаконними та протиправними дій, зобов’язання вчинити певні дії, визнання незаконними, протиправними та скасування наказів від 30.05.2017, від 14.06.2017 № 511 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії військової частини А0989 щодо утримання премій та щомісячної додаткової винагороди у серпні 2017 року в розмірі 2559,42 грн, у вересні 2017 року в розмірі 2559,42 грн.

Визнати протиправними та скасувати накази від 30.05.2017 та 31.05.2017, якими на ОСОБА_1 накладені дисциплінарні стягнення «догана» та «сувора догана» відповідно.

Визнати протиправним та скасувати наказ від 14.06.2017 № 511, яким на ОСОБА_1 накладене дисциплінарне стягнення «попередження про неповну посадову відповідальність».

Зобов’язати військову частину А0989 виплатити ОСОБА_1 утримані у серпні 2017 року в розмірі 2559,42 грн, у вересні 2017 року в розмірі 2559,42 грн суми премії та щомісячної додаткової винагороди в загальному розмірі 5118,84 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Донецького апеляційного адміністративного суду або через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 22 січня 2018 року.

Суддя ОСОБА_21