Постанова № 71718678, 18.01.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 149/2691/17

Головуючий у 1-й інстанції: Вергелес В.О.

Суддя-доповідач: Біла Л.М.

18 січня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Граб Л.С. Гонтарука В. М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на постанову Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 28 листопада 2017 року, повний текст якої складено в м. Хмільнику 04 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2017 року позивач - ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії.

Постановою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 28 листопада 2017 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо не проведення перерахунку пенсії пенсіонеру органів внутрішніх справ України ОСОБА_2. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок пенсії та її виплату ОСОБА_2 з 01.01.2016, як пенсіонеру органів внутрішніх справ України, відповідно до довідки № 9023 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, згідно з Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" № 900-VIII від 23 грудня 2015 року. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь ОСОБА_2 640 гривень витрат, понесених ним на оплату судового збору.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

09 січня 2018 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від позивача, в якому останній просив залишити апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. При цьому, 17 січня 2018 року позивач надіслав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, з 1998 року позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ.

29 грудня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей" від 23 грудня 2015 року №900-VIII, яким ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" після ч. 2 доповнено новою частиною наступного змісту: "Перерахунок пенсії особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України ( міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських".

18 вересня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача з заявою про проведення перерахунку розміру пенсії відповідно до довідки № 9023, виданої на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції".

Листом від 02.10.2017 №861/М-12 Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області відмовило у перерахунку пенсії позивачу, у зв'язку з тим, що Пенсійним фондом України сформовано потребу в бюджетних коштах, необхідних для проведення перерахунку пенсій та направлено до Міністерства соціальної політики України; перерахунок та виплату перерахованих пенсій буде здійснено після виділення додаткових коштів з Державного бюджету України.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з за захистом своїх прав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, одержавши довідку про грошове забезпечення для перерахунку пенсії позивача, з урахуванням положень п. 4 Порядку №45 та Закону № 2262-ХІІ зобов'язаний був ухвалити рішення про перерахунок раніше призначеної пенсії і здійснити виплату перерахованого розміру пенсії.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Правовідносини щодо порядку та умов перерахунку призначених пенсій військовослужбовцям, в тому числі особам, які перебували на службі в органах внутрішніх справ, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 pоку №2262-XII (далі - Закон №2262-XII), Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей" від 23 грудня 2015 року №900-VIII (далі - Закон №900-VIII) із змінами та доповненнями, що були чинні на день виникнення спору.

Згідно з ч. 18 ст. 43 Закону №2262-XII у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 63 Закону №2262-XII перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Аналіз вказаних правових норм дає підстави для висновку, що підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" встановлено грошове забезпечення поліцейських.

Згідно з п. 1 зазначеної Постанови грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Водночас, положеннями абз. 2 п. 15 розділу XI "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України " Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII, із змінами згідно із Законом №900-VIII) передбачено, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Крім того, нормами ст. 102 Закону №580-VIII встановлено, що пенсійне забезпечення поліцейських здійснюються також в порядку та на умовах, визначених Законом №2262-ХІІ.

Відповідно до п. 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (надалі - Порядок №45) перерахунок раніше призначених згідно із Законом №2262-XII пенсій проводиться в разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

За приписами п. 2 вказаного Порядку рішення Кабінету Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, є тією підставою, що зобов'язувало Міністерство внутрішніх справ України у п'ятиденний строк повідомити Пенсійний фонд України про підстави перерахунку пенсій вказаній категорії військовослужбовців.

В той же час, Пенсійний фонд України повідомляє у п'ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку.

В свою чергу, Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Положеннями п. 3 Порядку № 45 встановлено, що на підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

У разі ліквідації таких органів, установ, організацій чи підприємств довідки видаються правонаступниками, а у разі їх відсутності або перейменування (відсутності) посад - у порядку, встановленому Мінсоцполітики.

Відповідно до п. 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону № 2262-12). Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Даючи правову оцінку доводам апелянта стосовно неможливості провести перерахунок та виплату пенсії позивачу до виділення додаткових коштів з Державного бюджету України, колегія суддів враховує наступне.

З матеріалів справи слідує, що 17.05.2017 ГУПФУ у Вінницькій області отримало виготовлену на ім'я позивача за формою згідно з додатком № 2 Порядку № 45 довідку про грошове забезпечення для перерахунку пенсії.

Суд апеляційної інстанції вважає, що з урахуванням положень п. 4 Порядку №45 та ч. ч. 2, 3 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ відповідач зобов'язаний був ухвалити відповідне рішення про перерахунок раніше призначеної позивачу пенсії і здійснити виплату перерахованого розміру пенсії.

Однак, орган Пенсійного фонду не прийняв рішення про перерахунок чи про відмову у перерахунку раніше призначеної позивачу пенсії на підставі отриманої довідки, а відтак не здійснив перерахунку раніше призначеної йому пенсії на підставі вказаної довідки з 01 січня 2016 року.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, внаслідок чого порушив гарантоване державою право позивача на пенсійне забезпечення. Посилання ж апелянта на відсутність виділення коштів з Державного бюджету України як на обґрунтовану підставу для затримки проведення перерахунку та виплати пенсії позивачу суперечать нормам Закону №2262-ХІІ та Порядку №45.

Крім того, згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Колегія суддів також приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини у справах "Кечко проти України", "Ромашов проти України", "Шевченко проти України", відповідно до якої Суд зауважив, що реалізація особою права, яке пов'язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, є безпідставними. Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Вказане узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України викладеною в ухвалі від 06.10.2017 у справі №К/800/32316/17.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що обмежене фінансування або відсутність коштів у державному бюджеті України не може бути підставою для відмови або не здійснення перерахунку та виплаті пенсії особам, які мають на це право.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції обрав необхідний та достатній спосіб відновлення порушеного права позивача, визнавши протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії та зобов'язавши здійснити відповідний перерахунок пенсії позивачу відповідно до довідки № 9023 з 01 січня 2016 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 229, 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 28 листопада 2017 року без змін.

Постанова суду набирає законної сили у порядку статті 325 та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 22 січня 2018 року.

Головуючий Біла Л.М. Судді Граб Л.С. Гонтарук В. М.