Постанова № 71717795, 18.01.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 712/8982/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Пироженко В.Д.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П.,Троян Н.М.;

за участю секретаря: Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська будівельно - торгова компанія» - Макеєва Валерія Федоровича ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 листопада 2017 року (розглянута у відкритому судовому засіданні, м. Черкаси, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська будівельно - торгова компанія» до Черкаської міської ради про визнання нечинним, таким, що не набрало чинності рішення Черкаської міської ради від 25.06.2015 року за № 2-1312 «Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси»,-

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2017 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Черкаська будівельно - торгова компанія» звернулось до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до Черкаської міської ради про визнання нечинним, таким, що не набрало чинності рішення Черкаської міської ради від 25.06.2015 року за № 2-1312 «Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси» посилаючись на те, що з відповіді на поданий запит від 20.04.2017 року позивачу стало відомо, що 25.06.2015 року Черкаська міська рада прийняла рішення № 2-1312 «Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території м. Черкаси».

Дані рішення є нормативно-правовими актами, оскільки містять адміністративно-правові норми, що встановлюють загальні правила регулювання однотипних відносин у сфері справляння та сплати місцевих податків та регулює ставки вказаних податків на території міста Черкаси.

Оскільки дані проекти актів не були оприлюднені в визначений законом термін, не були опубліковані в жодному місцевому друкованому засобі масової інформації, тому рішення не вступило в дію,а тому повинно бути визнано нечинним.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 листопада 2017 року адміністративний позов залишено без розгляду.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою, представником позивача подано апеляційну скаргу, в якій просив дану ухвалу скасувати, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до п.13 ст.10 КАС України, суд під час розгляду справи в судовому засіданні здійснює повне фіксування його перебігу за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу, крім випадків, визначених цим Кодексом. Порядок такого фіксування встановлюється цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.229 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

За наявності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу проти здійснення повного фіксування судового засідання за допомогою відеозаписувального технічного засобу таке фіксування здійснюється лише за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів відповідно ч.2 ст.313 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін та їх представників.

Згідно ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

17 січня 2018 року на електронну адресу Київського апеляційного адміністративного суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська будівельно - торгова компанія» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Подане клопотання апелянта вмотивоване даними Українського гідрометцентру та МНС України та посиланням на активний циклон в Україні на 18 січня 2018 року, у зв'язку з чим ТОВ «Черкаська будівельно - торгова компанія» не зможе (без ризику для життя та здоров'я) забезпечити явку свого представника на судове засідання призначене на 18.01.2018 року та просить відкласти на більш пізніший строк.

Перевіривши матеріали справи та подане клопотання позивачем, колегія суддів вважає, що подане клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Порядок відкладення розгляду справи або оголошення перерви в її розгляді передбачено ст. 223 КАС України.

При цьому даною статтею передбачено підстави для відкладення розгляду справи або перерви в судовому засіданні.

Зокрема, відповідно до ч.1 ст. 223 КАС України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 205 цього Кодексу.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку, коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.

Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їхні представники.

З огляду на те, що розгляд зазначеної в клопотанні справи не перешкоджає подальшому перегляду в апеляційному порядку даної адміністративної справи та виходячи з правил ч. 1 ст. 223, ч.2 ст.205 КАС України колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи або перерви в судовому засіданні.

Ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 05 січня 2018 року відкрито та призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 18 січня 2018 року об 12 год. 00 хв.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що повістка повідомлення про день, час та місце судового засідання від 05 січня 2018 року у справі, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, була вручена особисто представнику апелянта за довіреністю 11 січня 2018 року.

Тобто, повістку повідомлення про призначення до розгляду апеляційної скарги у справі, на 12 год. 00 хв. 18 січня 2018 року, вручено апелянту 11 січня 2018 року.

Відповідно до ч.1 ст.309 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо залишення без розгляду позовної заяви.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що останньою пропущено строк звернення до адміністративного суду без поважних на те причин.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 6 КАС України (редакція, на момент винесення рішення у справі)кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 99 КАС України (редакція, на момент винесення рішення у справі), адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась, або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, чинне законодавство обмежує право особи на звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів конкретно визначеним строком. Це, насамперед, викликано специфікою спорів, що розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків зумовлено досягненням юридичної визначеності в публічно-правових відносинах. Дані строки обмежують час, протягом якого вказані правовідносини можуть вважатися спірними.

Колегія суддів звертає увагу на те, що адміністративний позов щодо визнання нечинним та таким, що не набрало чинності рішення Черкаської міської ради надійшов до суду 18.07.2017 року.

На підставі вище зазначеного колегія суддів приходить до висновку, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду з даним позовом.

Перебіг встановленого Кодексом адміністративного судочинства для позивача розпочався з часу фактичного використання у своїй діяльності положень оскаржуваного рішення Черкаської міської ради.

Позивач протягом 2015 року, самостійно обчислював та декларував і сплачував до місцевого бюджету податки на підставі рішення, яке позивач оспорює.

Щодо посилання на те, що оскаржуване рішення дізнався лише з відповіді Черкаської міської ради на запит від 20.04.2017 року, а тому строк позовної давності ним не пропущений, колегія суддів зазначає наступне.

Так, колегія суддів критично ставиться на зазначені вище посилання позивача та розцінює звернення позивача з запитом до Черкаської міської ради 20.04.2017 року, як штучне створенням умов для звернення до суду з адміністративним позовом поза межами встановленого законом шестимісячного строку.

Згідно з частиною 2 статті 8 КАС України (редакція, на момент винесення рішення у справі)суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За приписами статті 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують під час розгляду справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

Колегія суддів звертає увагу на практику Європейського Суду з прав людини ( справа «Каменівська проти України»), право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру.

Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України» (заява № 32053/13).

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою.

Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Якщо національний суд просто обмежився вказівкою на наявність у відповідача «поважних причин» для поновлення пропущеного строку оскарження, то, відтак, він (суд) не вказав чітких причин такого рішення (пункт 52 рішення).

За цих підстав Суд одноголосно постановив, що було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та дійшов висновку, що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження остаточної постанови у справі заявника без наведення відповідних причин та скасувавши в подальшому постанову суду, порушили принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції (пункт 53 цього ж рішення).

Отже, за практикою Європейського Суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Колегія суддів звертає увагу на те, що вимоги позивача про визнання нечинним, таким, що не набрало чинності рішення Черкаської міської ради від 25.06.2015 року за № 2-1312, при цьому позов поданий до суду липні 2017 року.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що з урахуванням дати подачі позову 18.07.2017 року та норми вищенаведеної ст. 99 КАС України, вимоги позивача про визнання нечинним, таким, що не набрало чинності рішення Черкаської міської ради від 25.06.2015 року за № 2-1312 заявляються зі спливом строку звернення до адміністративного суду.

Дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Тому в разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи.

З огляду на зазначене вище, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

У рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» (№ 3236/03 від 03 квітня 2008 року, §41) зазначено, що «…Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави».

Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України (редакція, на момент винесення рішення у справі) передбачено, що адміністративний позов,поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд, на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем будь яких доказів на підтвердження поважності причин пропущення процесуального строку звернення до суду за захистом порушеного права не надано та не наведено, заяв про поновлення строку не подано.

Відповідно до ч.3 ст. 162 КАС України (редакція, на момент винесення рішення у справі), якщо в ході розгляду справи суд встановить, що провадження у справі було відкрито за позовною заявою, поданою з пропущенням строків звернення до суду, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, позовна заява залишається без розгляду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мір досліджено обставини справи на підставі яких суд прийшов до правильного висновку щодо відсутності підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду, тому даний позов підлягає залишенню без розгляду.

Колегія суддів дійшла висновку, що суддею суду першої інстанції винесено законне, обґрунтоване рішення з врахуванням норм чинного законодавства і не знаходить підстав для його скасування.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним та є таким, що не відповідають обставинам справи.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з додержання норм процесуального та матеріального права, в зв'язку з чим вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній до 15.12.2017), ст.ст. 2, 10, 11, 229, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 310, 312, 316, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська будівельно - торгова компанія» - Макеєва Валерія Федоровича - залишити без задоволення, а ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 листопада 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 19 січня 2018 року).

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак,

Н.М. Троян