Постанова № 71717487, 16.01.2018, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2018 рокуСправа № 916/1201/17м.Одеса

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мишкіної М.А.

суддів Будішевської Л.О., Таран С.В.

при секретарі судового засідання Станковій І.М.

за участю представників сторін:

від ОСОБА_1 частини А3519 – ОСОБА_2 – за довіреністю;

від Центрального районного центру зайнятості м. Миколаєва – не з’явився;

від ОСОБА_1 частини А3821 – ОСОБА_3 – за довіреністю

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 частини А3519

на рішення господарського суду Одеської області від 18 липня 2017 року

у справі №916/1201/17

за позовом Центрального районного центру зайнятості м. Миколаєвадо

- ОСОБА_1 частини А3519- ОСОБА_1 частини А3821

про стягнення 683,69грн.

суддя суду першої інстанції: ОСОБА_4

час і місце ухвалення рішення: 18.07.2017р. о 15год. 10хвил., м.Одеса, господарський суд Одеської області, зала судових засідань №17

повний текст рішення складений 18.07.2017р.

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

У судовому засіданні 14.12.2017р. оголошувалась перерва.

В судовому засіданні 16.01.2018р. згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

встановив:

22.05.2017р. Центральний районний центр зайнятості м.Миколаєва (надалі – позивач, Центр зайнятості) звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 частини А3519 (надалі – відповідач, ВЧ А3519), в якому просив суд стягнути з відповідача на свою користь переплачену суму допомоги по безробіттю ОСОБА_5 за період з 20.05.2016р. по 26.07.2016р. у сумі 683,69грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 13.05.2016р. ОСОБА_5 звернувся до позивача як особа, яка шукає роботу, з 13.05.2016р. по 27.07.2016р. ОСОБА_5 перебував на обліку в Центральному РЦЗ як безробітна особа та отримував допомогу по безробіттю, відповідно до ст.ст.22, 23 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Відповідно до наданих відомостей ОСОБА_5 з 19.09.2015р. по 31.03.2016р. проходив військову службу у військовій частині А3821 та перебував на всіх видах забезпечення при військовій частині А3519. Так, ОСОБА_5 для обчислення страхового стажу до Центрального РЦЗ було надано довідку про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, видану ВЧ А3821 від 03.05.2016р. №80. В подальшому Одеським міським центром зайнятості проведено розслідування страхового випадку у ВЧ А3519 та складено акт від 23.11.2016р. №397, в якому встановлено, що дані довідки №139/606 від 23.11.2016р. в частині розміру заробітної плати ОСОБА_5 не відповідають даним довідки ВЧА3821 № 80 від 03.05.2016р У зв'язку з перерахунком страхових виплат безробітного ОСОБА_5 за період з 20.05.2016р. по 26.07.2016р. з вини роботодавця виникла переплата допомоги по безробіттю у сумі 683,69 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача як заподіяна шкода.

З посиланням на норми ч.3 ст.35 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою місцевого господарського суду від 03.07.2017р. залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 частину А3821.

Рішенням господарського суду Одеської області від 18.07.2017р. (суддя Демешин О.А.) позовні вимоги задоволено - стягнуто з ОСОБА_1 частини А3519 на користь Центрального районного центру зайнятості м. Миколаєва переплачену суму допомоги по безробіттю ОСОБА_5 за період з 20.05.2016р. по 26.07.2016р. у сумі 683,69грн. та 1600грн. судового збору.

Рішення суду обґрунтовано посиланнями на норми ч.6 ст.10, ч.3 ст.35 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», п., п. 1, 2 Положення про Державну службу зайнятості, затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України 20.01.2015р. №41, та вмотивовано наступним. Відповідно до листа ВЧ А3821 від 12.09.2016 № 1631 вказана військова частина знаходилася на всіх видах забезпечення (у тому числі на фінансовому) у ВЧ А3519 (відповідач), згідно вимог спільної директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу ЗСУ від 15.07.2015 № Д-322/1 21 дск та листа Фінансово-економічного управління ОСОБА_6 Військово-морських Сил ЗСУ №154/24/2-692 від 20.07.2015 року. У зв'язку з наданням недостовірних відомостей (довідка №80 від 03.05.2016р.) ВЧ АЗ821 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_5, на підставі яких призначено допомогу по безробіттю ОСОБА_5, Центральний РЦЗ провів перерахунок страхових виплат безробітної особи, з дня їх призначення, на підставі довідки ВЧ А3519 про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором) №139/606 від 23.11.2016р., наданої ВЧ А3519 під час проведення перевірки Одеським МЦЗ. У зв'язку з перерахунком страхових виплат безробітного ОСОБА_5 за період з 20.05.2016р. по 26.07.2016р. з вини роботодавця виникла переплата допомоги по безробіттю у сумі 683,69 грн. Центральний РЦЗ на адресу ВЧ А3519 було направлено претензію від 15.12.2016р. № 07-4240, в якій вимагалось у місячний термін повернути суму переплати допомоги по безробіттю ОСОБА_5 за період з 20.05.2016р. по 26.07.2016р. у сумі 683,69 грн. У вказаний термін сума заборгованості не була погашена. З огляду на наведене, позовні вимоги, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду від 18.07.2017р., ОСОБА_1 частина А3519 звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення, визнати неналежним відповідачем ОСОБА_1 частину А3519 та відмовити у задоволенні позовних вимог Центрального районного центру зайнятості м.Миколаєва до ОСОБА_1 частини А3519.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 частина А3519 зазначила, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, підлягає скасуванню з наступних підстав. Відповідно до ОСОБА_6 Військово-Морських Сил Збройних Сил України № 154/24/2-968 від 04.07.2016р. військова частина А3821 з 01.07.2016р. знята з фінансового забезпечення військової частини А3519 і в тому числі здійснює виплату грошового забезпечення самостійно і по теперішній час. Довідка №80 від 03.05.2016р. була видана військовою частиною А 3821 за підписом головного бухгалтера. Таким чином, в травні дана військова частина перебувала ще на забезпеченні військової частини А 3519, та не мала права видавати довідки про заробітну плату(грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором), так як сама безпосередньо її не нараховувала. ОСОБА_1 частина А З519 зі свого боку надала правдиві відомості щодо нарахування заробітної плати, а тому не вбачається причинного зв'язку між діями військової частини А3519 та наслідком — переплати суми по безробіттю у розмірі 683,69грн. Одеський МЦЗ у проведеному розслідуванні страхового випадку, за яким було складено акт №397 у висновку зазначає, що довідка, видана військовою частиною А3519 №139/606 від 23.11.2016р. відповідає даним бухгалтерського обліку. Отже відповідно до ст.24 ГПК України військова частина А3519 є неналежним відповідачем та не має відповідного причинно-наслідкового зв'язку між її діями та завданою шкодою. Крім того, суд порушив норми процесуального права, яке виразилось у тому, що ухвала господарського суду Одеської області від 03.07.2017р. про призначення розгляду справи на 18.07.2017р. і про визнання явки представників обов'язковою, надійшла до військової частини А3519 лише 19.07.2017р., тобто вже після самого судового засідання. Таким чином, відповідно до ст. 87 ГПК представник військової частини А3519 не з'явився на судове засідання внаслідок неналежного його повідомлення.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 11.09.2017р відновлено скаржнику пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги; прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні.

28.09.2017р. Центральний районний центр зайнятості м. Миколаєва надіслав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому просив суд залишити оскаржене рішення без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

17.11.2017р. позивач надіслав Одеському апеляційному господарському суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника Центрального районного центру зайнятості м.Миколаєва.

23.11.2017р. ВЧ А3821 надіслала суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому просила відмовити ВЧ А3519 в частині визнання ВЧ А3519 неналежним відповідачем та визнання ВЧ А3821 належним відповідачем.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 23.11.2017р. залучено до участі у справі №916/1201/17 за позовом Центрального районного центру зайнятості м.Миколаєва до ОСОБА_1 частини А3519 як іншого відповідача ОСОБА_1 частину А3821, змінивши її процесуальний статус з третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача на іншого відповідача. В засіданні суду апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 частини А3519 підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Представник ОСОБА_1 частини А3821 заперечував проти доводів та вимог апеляційної скарги з підстав законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення.

Центральний районний центр зайнятості м.Миколаєва свого представника в засідання суду апеляційної інстанції 16.01.2018р. не направив.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017р. N2147-VIII (який набрав чинності 15.12.2017р.) Господарський процесуальний кодекс України викладено у новій редакції.

Пунктом 9 частини 1 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147- VIII від 03.10.2017р. установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 15.01.2018р. постановлено розпочати апеляційний розгляд справи №916/1201/17 по суті за правилами спрощеного позовного провадження з відкриття першого судового засідання 16.01.2018р.

Відповідно до ст.269 ГПК України (в редакції Закону України №2147- VIII від 03.10.2017р.) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідачів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази стосовно фактів, наведених скаржником та в/ч А3821, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення виходячи із наступного.

З матеріалів справи вбачається, що наказом т.в.о. командира ОСОБА_1 частини А3821 №12 від 21.09.2015р. молодшого лейтенанта ОСОБА_5, офіцера мобілізаційного Центрально- Миколаївського об’єднаного районного військового комісаріату м.Миколаєва оперативного командування «Схід» Сухопутних військ, призначеного наказом начальника Генерального штабу- Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 15.09.2015р. №561 на посаду заступника начальника штабу з мобілізаційної роботи штабу військової частини А3821, шпк «капітан», ВОС-2901003, посадовий оклад 960-1028 гривень, з 19.09.2016р. зараховано до списків особового складу частини, на всі види забезпечення (продовольче, речове, грошове) при військовій частині А3519, а на котлове забезпечення (польові умови) через військову частину А3519 при військовій частині А2800 з 22.09.2015р. (а.с.9).

Наказом командира ОСОБА_1 частини А3821 (по стройовій частині) від 01.04.2016р. №64 ОСОБА_5, військовослужбовця призваного під час мобілізації, заступника начальника штабу з мобілізаційної роботи штабу військової частини А3821, звільненого наказом командувача Військово-Морських Сил України від 31.03.2016р. №44 у запас за підпунктом «є» пункту 1 частини 8 статті 26 ЗУ « Про військовий обов’язок і військову службу», вважати таким,що справи та посаду 01 квітня 2016 року здав та вибув для зарахування на військовий облік до Новобузького районного військового комісаріату Миколаївської області (а.с.10).

13.05.2016р. ОСОБА_5 звернувся до Центрального районного центру зайнятості м.Миколаєва із заявою про надання йому статусу безробітного (а.с.14), на підставі якої йому було надано статус безробітного.

З 13.05.2016р. по 27.07.2016р. ОСОБА_5 перебував на обліку в Центральному районному центрі зайнятості м.Миколаєва, як безробітна особа та отримував допомогу по безробіттю, що підтверджується відомостями, які зазначені у персональній картці №140516051300005, копія якої наявна в матеріалах справи (а.с.13).

ОСОБА_5 для обчислення страхового стажу до Центрального РЦЗ було надано довідку про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, видану 03.05.2016р. ОСОБА_1 частиною А3821 за №80.

Розмір допомоги, яка була виплачена ОСОБА_5 був розрахований позивачем на підставі відомостей про заробітну плату, які містились у довідці №80 від 03.05.2016р.

На підставі листа Центрального районного центру зайнятості м.Миколаєва №04-3428 від 11.10.2016р. та наказу Одеського міського центру зайнятості №247 від 11.11.2016р. Одеським міським центром зайнятості було проведено звірку (перевірку) щодо підтвердження факту перебування у трудових відносинах в/с ОСОБА_7 з ОСОБА_1 частиною А3821 та отриманні ним доходу (грошового забезпечення).

Під час проведення перевірки ОСОБА_1 частиною А3519 було надано довідку №139/606 від 23.11.2016р. про заробітну плату ОСОБА_5, дані якої відрізняються від даних, які містяться у довідці ОСОБА_1 частини А3821 від 03.05.2016р. №80, а саме за даними довідки №80 за період листопад 2015р.- квітень 2016р. ОСОБА_5 отримав 71451,79грн.; за даними довідки №139/606- за жовтень 2015р.- квітень 2016р. – 68212,86грн.

За наслідками проведення вищезазначеної перевірки Одеським міським центром зайнятості був складений ОСОБА_3 №397 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення від 23.11.2016р., в якому зазначені наступні висновки: у результаті звірки встановлено, що гр.ОСОБА_5 з 19.09.2015р. справи та посаду заступника начальника штабу з мобілізаційної роботи військової частини А3821 прийняв та приступив до виконання службових обов’язків. Звільнений у запас за підпунктом «є» п.1 ч.8 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», справи та посаду 01.04.2016р. здав та вибув для зарахування на військовий облік до Новобузького РВК Миколаївської області. Довідка про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від 23.11.2016р. №139/606 гр.ОСОБА_5 відповідає даним бухгалтерського обліку ВЧ А3519.

15.12.2016р. Центральний районний центр зайнятості м.Миколаєва надіслав ОСОБА_1 частині А3519 претензію на суму 683,89грн., в якій зазначив, що у зв’язку із перерахунком страхових виплат безробітного ОСОБА_5 у період з 20.05.2016р. по 26.07. 2016р. з вини роботодавця виникла переплата допомоги по безробіттю у сумі 683,69грн., які ОСОБА_1 частина А3519 відповідно до ч.ч.2,3 ст.35 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», п.6 Порядку розслідування страхових виплат та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого спільними наказами Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 № 60/62 повинна повернути у 15-ти денний термін з моменту отримання претензії через установи банку на розрахунковий рахунок Центрального районного центру зайнятості м.Миколаєва (а.с.17).

При цьому роботодавцем ОСОБА_5 в ОСОБА_3 №397 зазначається ОСОБА_1 частина А3519.

Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначив, що переплата в сумі 683,69грн. (кошти виплачені ОСОБА_5В.) виникла з вини роботодавця ОСОБА_5 – ОСОБА_1 частини А3519 та ці кошти відповідно до приписів ч.3 ст.35 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» підлягають стягненню з відповідача.

Суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо обґрунтованості позовних вимог Ценрального районного центру зайнятості м.Миколаєва з огляду наступного.

Відповідно до п., п. 1, 2 Положення про Державну службу зайнятості, затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України 20.01.2015р. №41 (зі змінами) Державна служба зайнятості (далі Служба) є централізованою системою державних установ, діяльність якої спрямовується та координується Міністерством соціальної політики України. Служба складається з Центрального апарату Служби, Центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських центрів зайнятості, районних, міських, районних у містах та міськрайонних центрів зайнятості, навчальних закладів державної служби зайнятості, центрів професійної орієнтації населення, інших підприємств, установ, організацій, утворених Службою.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Відповідно до ч.6 ст.10 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» районний центр зайнятості є робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Згідно із ч.ч.1,2 ст.8 ЗУ „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”. Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій. Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом,

Центральний районний центр зайнятості м.Миколаєва виконує завдання і функції у сфері зайнятості населення, трудової міграції та соціального захисту від безробіття, а також функції виконавчої дирекції Фонду.

Згідно п.3 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб які шукають роботу затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №198 від 20.03.2013р., реєстрація безробітних, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні (далі - реєстрація), проводиться центром зайнятості незалежно від ; зареєстрованого місця проживання чи перебування; реєстрація проводиться за умови пред'явлення паспорта громадянина України або тимчасового посвідчення громадянина України, облікової картки платника податків, трудової книжки (цивільно-правового договору чи документа, який підтверджує період зайнятості), а в разі потреби також військового квитка, диплома або іншого документа про освіту.

Відповідно до ч.1 ст.22 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно із ч.1 ст.23 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу.

Процедура, умови надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, та механізм обчислення районними, міськими, районними у містах та міськрайонними центрами зайнятості державної служби зайнятості врегульована Порядком надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України №613 від 15.06.2015р. (надалі – Порядок №613).

Відповідно до підпункту 2 п.1 Розділу III Порядку №613 страховий стаж обчислюється центрами зайнятості за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру, а за періоди до його запровадження - у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01 січня 2011 року, з урахуванням проходження служби військовослужбовцями (крім військовослужбовців строкової військової служби), особами рядового та начальницького складу, які проходили військову службу у військових частинах та органах, які виплачують грошове забезпечення, зараховується на підставі довідки (довідок) з військового комісаріату, військової частини або іншого формування, утвореного відповідно до законів України, яке виплачує грошове забезпечення, про строки проходження служби, які включаються до страхового стажу, у періодах після запровадження страхування на випадок безробіття, а саме починаючи з 13 січня 2009 року.

ОСОБА_5 для обчислення страхового стажу подав до Центрального районного центру зайнятості м.Миколаєва довідку про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням №80 від 03.05.2016р., яка була видана ОСОБА_1 частиною А3821, на підставі якої Центральним РЦЗ призначено та розпочато виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_5 з 20.05.2016.

Як вбачається з персональної картки №140516051300005, копія якої наявна в матеріалах справи, виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_5 було припинено 26.07.2016р. на підставі п.1 ч.1 ст.31 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (працевлаштування безробітного).

Відповідно до абз.1 п.3 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 № 60/62, у разі коли подані застрахованою особою документи дають їй право на одержання допомоги по безробіттю відповідно до ч.1 ст.22 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” районними, міськрайонними, міськими та районними у містах центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття проводиться перевірка, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття.

Згідно із ч.ч.1-2 ст.35 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» роботодавець має право: брати участь в управлінні страхуванням на випадок безробіття через своїх представників відповідно до цього Закону і статуту Фонду; на судовий захист своїх прав. Роботодавець зобов'язаний: 1) під час перевірки правильності використання коштів Фонду та достовірності поданих роботодавцем даних, зазначених у пункті 2 цієї частини, надавати посадовим особам територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, необхідні документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірки; 2) подавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в установленому порядку відповідно до законодавства відомості про: прийняття на роботу працівників; розмір заробітної плати та використання робочого часу працівників; виплату застрахованим особам допомоги по частковому безробіттю; використання коштів Фонду за іншими визначеними цим Законом напрямами.

ОСОБА_1 частиною А3519 на вимогу Одеського міського центру зайнятості під час проведення перевірки надано довідку №139/606 від 23.11.2016р., дані якої в частині розміру заробітної плати ОСОБА_5 не відповідають даним довідки ОСОБА_1 частини А3821 №80 від 03.05.2016р., але відповідають даним бухгалтерського обліку в/ч А3519, яка фінансувала виплату грошового забезпечення ОСОБА_5

Відповідно до ч.3 ст.35 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» достовірність зазначених у документах даних перевіряється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції. У разі подання недостовірних відомостей, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, використання роботодавцем коштів Фонду з порушенням встановленого порядку роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду. Роботодавець несе відповідальність відповідно до законодавства за шкоду, заподіяну застрахованим особам внаслідок невиконання або неналежного виконання обов'язків, визначених частиною другою цієї статті. Роботодавцеві забороняється вчиняти будь-які дії, що можуть призвести до прийняття ним разом із застрахованою особою спільного рішення, яке може в подальшому зашкодити цій особі або членам її сім'ї реалізувати своє право на забезпечення та отримання соціальних послуг відповідно до цього Закону.

Згідно відомостей, зазначених у листі ОСОБА_1 частини А3821 від 12.09.2016р. за №1631 (наданого на ім’я директора Біляївського районного центру зайнятості на запити стосовно громадян ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_5 та ОСОБА_10В.) відповідно до вимог спільної директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних сил України від 15.07.2015 №Д-322/1 21 дек та листа Фінансово-економічного управління ОСОБА_6 Військово-морських Сил ЗСУ № 154/24/2-692 від 20.07.2015 року ОСОБА_1 частина А3821 знаходиться на всіх видах забезпечення (у тому числі на фінансовому) у ОСОБА_1 частини А3519. Виплата грошового забезпечення під час проходження служби по мобілізації через військову частину А3519, хоча службу проходили у військовій частині А3821. Даним громадянам довідки про доходи виписувались при військовій частині А3821 (звідки вони уходили в запас), тому є можливість проблеми звірки даних особи з ПФУ (а.с.16).

У зв'язку з наданням недостовірних відомостей (довідка №80 від 03.05.2016р.) ВЧ АЗ821 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_5, на підставі яких призначено допомогу по безробіттю останньому, позивач провів перерахунок страхових виплат безробітної особи, з дня їх призначення на підставі довідки ВЧ А3519 про заробітну плату №139/606 від 23.11.2016р., наданої ВЧ А3519 під час проведення перевірки Одеським міським центром зайнятості.

У зв'язку з перерахунком страхових виплат безробітного ОСОБА_5 за період з 20.05.2016р. по 26.07.2016р. виникла переплата допомоги по безробіттю у сумі 683,69 грн., яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки ВЧ А3519 вистурала роботодавцем ОСОБА_5

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про обґрунтованість позовних вимог Центрального районного центру зайнятості.

Доводи апеляційної скарги ВЧ А3519 колегія суддів відхиляє з огляду такого.

Приписи ч.3 ст.35 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» покладають відповідальність за надання страховику недостовірних відомостей саме на роботодавця, який добровільно чи за рішенням суду має відшкодовувати Фонду заподіяну цим шкоду.

Відповідно до ст.1 Закону, терміни «застрахована особа», «страхувальники» та «роботодавці» вживаються у цьому Законі у значенні, наведеному у Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Згідно із ч.1 чт.4 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Довідка №80 військовою частиною А3821 була видана ОСОБА_5 03.05.2016р., тобто у той період, коли військова частина А3821 знаходилась на всіх видах забезпечення при військовій частині А3519 та ще не набула статусу юридичної особи.

Отже в даному випадку роботодавцем ОСОБА_5 в період виплати грошового забезпечення є саме військова частина А3519, оскільки за проміжок часу з 01.09.2015р. по 01.07.2016р. військова частина А3821 знаходилась на всіх видах забезпечення при військовій частині А3519.

Посилання скаржника на те, що ОСОБА_1 частина А3821 не мала права видавати ОСОБА_5 довідку №80 від 03.05.2016р. колегія суддів відхиляє, оскільки ОСОБА_5 проходив службу саме у ВЧ А3821.

Крім того, з матеріалів справи вбачається (а.с.51), що 31.07.2017р. господарським судом Одеської області був виданий наказ про примусове виконання рішення по даній справі.

У своєму відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що вищезазначений наказ був звернутий ним до виконання; відповідно до листа Головного управління державної служби України в Одеській області від 30.08.217р. наказ господарського суду Одеської області від 31.07.2017р. №916/1201/17 на суму 683,69грн. виконаний у повному обсязі (а.с.114).

Отже наразі відповідач – ОСОБА_1 частина А3519 не позбавлена права звернутись до суду з регресним позовом про стягнення 683,69грн. до осіб, з вини яких ОСОБА_5 була видана довідка №80 від 03.05.2016р.,провівши відповідне службове розслідування.

Посилання скаржника на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, яке виразилось у тому, що ухвала господарського суду Одеської області від 03.07.2017р. про призначення розгляду справи на 18.07.2017р. надійшла до військової частини А3519 лише 19.07.2017р., тобто вже після самого судового засідання, колегія суддів відхиляє, враховуючи, що судом першої інстанції виконано вимоги ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017р.) щодо повідомлення ОСОБА_1 частини А3519 про час і місце розгляду справи.

При цьому розгляд справи відбувався в судових засіданнях 13.06.2017р., 03.07.2017р., 18.07.2017р., в жодне з яких представник ВЧ А3519 не з’явився без повідомлення причин неявки, та за повідомленням відділення поштового зв’язку не отримував судову ухвалу про відкриття провадження у справі (а.с.32-34).

Також після одержання ухвали від 13.06.2017р. про відкладення розгляду справи (03.07.2017р. а.с.52) представник військової частини А3519 не виявив жодної зацікавленості в отриманні інформації щодо руху господарської справи в суді, що у сукупності із викладеним вище свідчить про необґрунтованість послань на порушення норм процесуального права, які є безумовною підставою для скасування рішення.

За цих обставин вважати, що справу №916/1201/17 розглянуто за відсутності представника відповідача, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду, що є підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення згідно п.3 ч.3 ст.277 ГПК України, підстави відсутні.

Інші висновки за цим доводом скаржника колегія суддів вважає такими, що суперечили би завданням господарського судочинства відповідно до ч.ч.1,2 ст.2 ГПК України, відповідно до чого завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави; суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення господарського суду Одеської області від 18.07.2017р. відповідає обставинам справи та нормам чинного законодавства, зміні або скасуванню не підлягає, а відтак, залишається без змін на підставі ст.276 ГПК України.

Відповідно до п.«в» ч.4 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

В даному випадку витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги), покладаються на ОСОБА_1 частину А3519, оскільки доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Керуючись ст.ст.129, 233, 269, 275,276, 281, 282, 283, 284 ГПК України, колегія суддів –

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 18.07.2017р. по справі №916/1201/17 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1 частину А3519.

Постанова в порядку ст.282 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст.284 ГПК України.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення згідно положень т.286 ГПК України.

Повна постанова складена 22 січня 2018 року.

Головуючий суддя Мишкіна М.А.

Суддя Будішевська Л.О

Суддя Таран С.В.