Постанова № 71716925, 16.01.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2018 р. Справа№ 910/13234/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Гаврилюка О.М.

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання : Стаховській А.І.

від позивача: Шевченко В.О. довіреність № б/н від 18.12.2017 року;

від відповідача: не прибув,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

"Квадрат-Гната Юри"

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2017 року

у справі № 910/13234/17 (суддя: Плотницька Н.Б.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Клінінгова компанія "ДЕН"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Гната Юри"

про стягнення 161 160,07 грн заборгованості

Встановив

Товариство з обмеженою відповідальністю "Клінінгова компанія "ДЕН" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Гната Юри" (далі відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 161160,07 грн заборгованості за договором про надання послуг № 03-06/11 від 01.06.2011 року, в тому числі: 143 824,76 грн основної заборгованості, 1 281,25 грн 3 % річних, 10 850,78 грн штрафних санкцій та 5 203,01 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Гната Юри" в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору про надання послуг № 03-06/11 від 01.06.2011 року належним чином не виконало взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість.

Господарський суд міста Києва позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Клінінгова компанія "ДЕН" задовольнив повністю своїм рішенням від 23.10.2017 року.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2017 року у справі № 910/13234/17 скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Крім того, скаржник, як на підставу для скасування оскаржуваного рішення вказав, що позивач починаючи з січня 2017 року перестав надавати послуги порушуючи умови договору, що призвело до тимчасового призупинення оплат та розірвання договору.

Київський апеляційний господарський суд прийняв апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Гната Юри" до свого провадження своєю ухвалою від 20.11.2017 року.

У судовому засіданні 16.01.2018 року представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін, зазначивши, що суд першої інстанції прийняв правомірне та обґрунтоване рішення.

Представник відповідача у судове засідання 16.01.2017 року не з'явився. Про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням №19108493.

Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

При цьому, положеннями вказаної статті передбачено право, а не обов'язок суду відкласти апеляційний розгляд справи.

Враховуючи те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, зважаючи на обмежений ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України строк для перегляду рішення місцевого господарського суду, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність здійснення перевірки рішення Господарського суду міста Києва в апеляційному порядку за відсутності представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2017 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Гната Юри"

- без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

01.06.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Клінінгова компанія "ДЕН" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Гната Юри" (замовник) було укладено договір про надання послуг № 03-06/11, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання з надання комплексу послуг по щоденному прибиранню приміщень Торгового центру "Квадрат", розташованого за адресою: м. Київ, вул. Гната Юри, 20. Послуги надаються з використанням інвентарю, чистячи та миючих засобів виконавця.

У відповідності до пунктів 6.1. та 6.2. договору сторонами погоджено, що даний договір набирає чинності з 01.06.2011 року і діє включно до 01.06.2012 року. Договір автоматично продовжується на кожен наступний рік, якщо не надійшла письмова заява однієї із сторін про його розірвання за один місяць до закінчення терміну вказаного в пункті 6.1.

Згідно з п. 3.2. договору вартість послуг в місяць по щоденному прибиранню за даним договором складає 238 432,00 грн. Загальна договірна вартість в місяць по щоденному прибиранню не включає в себе вартість послуг по вивезенню твердих побутових відходів.

Загальна договірна вартість в місяць послуг по вивезенню сміття складає 6641,76 грн з ПДВ (п. 3.3 договору).

Відповідно до п. 3.4. договору оплата послуг проводиться наступним чином - передплата в сумі 150000,00 грн не пізніше 20 числа поточного місяця, остаточний розрахунок - протягом 10 днів з моменту підписання акту прийому-передачі наданих послуг і надання виконавцем рахунку.

Здача-прийом наданих послуг оформлюється щомісячно в останній день місяця актом здачі-приймання послуг, в якому фіксується об'єм виконаних основних і додаткових послуг, терміни і вартість наданих послуг. Оформлені виконавцем акт і рахунок передаються замовникові протягом 3 робочих днів місяця, наступного за звітним (п. 4.1. договору)

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження скаржника, що суд першої інстанції неправильно визначився із характером спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, на виконання умов договору про надання послуг № 03-06/11 від 01.06.2011 року за період з лютого по квітень 2017 року позивачем були надані послуги на загальну суму 367 850,48 грн, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами здачі-приймання робіт (надання послуг): № 17 від 28.02.2017 року на суму 238 432,00 грн, № 29 від 31.03.2017 року на суму 64 709,24 грн, № 39 від 30.04.2014 року на суму 64 709,24 грн (наявні в матеріалах справи).

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження скаржника, як на підставу для скасування оскаржуваного рішення, що позивач починаючи з січня 2017 року перестав надавати послуги порушуючи умови договору.

Відповідач в свою чергу в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати наданих послуг, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем за надані в період з лютого по квітень 2017 року послуги у розмірі 143 824,76 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та враховуючи факт невиконання відповідачем обов'язку з оплати отриманих послуг за договором про надання послуг № 03-06/11 від 01.06.2011 року та факту наявності заборгованості за отримані послуги за період з лютого 2017 року по квітень 2017 року включно у розмірі 143 824,76 грн, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення основної суми заборгованості.

Крім того, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення 10850,78 грн пені, 1 281,25 грн 3 % річних та 5 203,01 грн інфляційних втрат, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Нормами статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 5.1. договору при порушенні замовником термінів сплати за надані послуги, замовнику виплачує виконавцеві настройку у розмірі 0,1 % від суми за кожен день прострочення.

Київський апеляційний господарський суд перевіривши розрахунок пені, 3 % річних та інфляційних втрат, погоджується з судом першої інстанції щодо стягнення за період з 13.03.2017 року по 07.08.2017 року 10 850,78 грн пені, 1 281,25 грн 3 % річних та 5 203,01 грн інфляційних втрат.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Так, скаржник, не надав суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.

При цьому, колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010).

Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняте господарським судом рішення відповідає ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для скасування чи зміни рішення, в тому числі, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

За таких обставин, рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2017 року у справі №910/13234/17 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Гната Юри" - задоволенню не підлягає.

Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Гната Юри" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2017 року у справі №910/13234/17 - залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Матеріали справи №910/13234/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді О.М. Гаврилюк

А.Г. Майданевич

Повний текст судового рішення складено 22.01.2018 року