Ухвала суду № 71716455, 19.01.2018, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________

УХВАЛА

19 січня 2018 року Справа № 913/893/17

Провадження №25пд/913/893/17

Розглянувши матеріали позовної заяви

Керівника Старобільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Лиманської сільської ради Старобільського району Луганської області, с.Лиман Старобільського району Луганської області

до Публічного акціонерного товариства “Укртелеком”, м.Київ

про визнання договору оренди недійсним та зобов’язання повернути приміщення

Суддя Господарського суду Луганської області Іноземцева Л.В.

Секретар судового засідання Бережна Л.В.

У засіданні брали участь:

від органу прокуратури: ОСОБА_1 – прокурор відділу прокуратури Харківської області за службовим посвідченням;

від позивача: представник не прибув;

від відповідача: ОСОБА_2 – представник за довіреністю №2549 від 12.12.2017.

Керівник Старобільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Лиманської сільської ради Старобільського району Луганської області звернувся до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства “Укртелеком”, про:

- визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення №63G340-527/16 від 08.04.2016, який укладений між Лиманською сільською радою Старобільського району Луганської області та Публічним акціонерним товариством “Укртелеком”, та припинення виконання зобов’язання;

- зобов’язання Публічне акціонерне товариство “Укртелеком” повернути Лиманській сільській раді Старобільського району Луганської області приміщення площею 34 м2 та вартістю 9762 грн 00 коп., яке розташоване за адресою: вул.Дибко, с.Лиман Старобільського району Луганської області.

Позовні вимоги з посиланням на ст.ст.203, 207, 215 Господарського кодексу України, статті 7, 9-11, 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” обґрунтовані невідповідністю договору оренди нерухомого майна №63G340-527/16 від 08.04.2016, який укладений між Лиманською сільською радою Старобільського району Луганської області та Публічним акціонерним товариством “Укртелеком”, приписам Закону України “Про оренду державного та комунального майна” та ОСОБА_2 оцінки об’єктів оренди.

11.12.2017 до канцелярії суду від Лиманської сільської ради Старобільського району Луганської області надійшли письмові пояснення №595 від 04.12.2017, якими рада позовні вимоги визнає в повному обсязі, та просить розглядати справи без участі її представника.

Відповідач проти позову заперечує, у відзиві №26-15/918 від 19.12.2017 на позовну заяву зазначає, що 31.10.2017 між ПАТ “Укртелеком” та Лиманською сільською радою укладено додаткову угоду №3403/17 до договору оренди нерухомого майна №63G340-527/16 від 08.04.2016, якою з 01.11.2017 достроково розірвано вищевказаний договір. 31.10.2017 ПАТ “Укртелеком” повернув Лиманській сільській раді об’єкт оренди, на підтвердження чого відповідачем представлений суду акт приймання-передачі нежитлових приміщень від 31.10.2017.

19.01.2018 прокурор подав клопотання №114/277 вих.18 від 18.01.2018, в якому зазначив, що під час розгляду справи сторонами було мирним шляхом врегульовано питання по суті спору, майно повернуто, договір оренди розірвано, з огляду на що прокурор відмовляється від позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення заявника та представника відповідача, господарський суд

в с т а н о в и в:

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.54 Господарського процесуального кодексу України органи та особи, які відповідно до цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов’язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком обмежень, передбачених частиною другою цієї статті. Відмова органів та осіб, які відповідно до цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, від поданої ними заяви або зміна позовних вимог не позбавляє особу, на захист прав та інтересів якої подано заяву, права вимагати від суду розгляду справи та вирішення вимоги у первісному обсязі.

Частиною 1 ст.46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з п.4 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Згідно з ч.3 ст.231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв’язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

З огляду на викладене господарський суд вважає можливим прийняти відмову прокурора від позову, оскільки дане право надано йому процесуальним законодавством і не порушує нічиїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Представник відповідача, присутній в судовому засіданні, не заперечує проти закриття провадження у справі, у зв’язку з відмовою прокурора від позову.

Таким чином, провадження у справі слід закрити на підставі п.4 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету (ч.4 ст.231 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Згідно з ч.3 ст.7 Закону України “Про судовий збір” у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

При зверненні Керівника Старобільської місцевої прокуратури з позовом до суду Прокуратурою Луганської області було сплачено судовий збір за платіжним дорученням №1152 від 25.10.2017 у сумі 3200 грн 00 коп.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв’язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Враховуючи, що підставою для закриття провадження у справі є відмова прокурора від позову, судовий збір у сумі 1600 грн 00 коп. у відповідності до приписів Закону України “Про судовий збір” може бути повернутий ухвалою господарського суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

Судовий збір у сумі 1600 грн 00 коп. покласти на заявника.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.130, 231, 234, 235 ГПК України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Провадження у справі за позовом Керівника Старобільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Лиманської сільської ради Старобільського району Луганської області до Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” про визнання договору оренди недійсним та зобов’язання повернути приміщення закрити.

2. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1600 грн 00 коп. віднести на заявника.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення 19.01.2018 у відповідності до ст.235 ГПК України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 ГПК України та порядку, визначеному п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя Л.В. Іноземцева