Ухвала суду № 71715093, 19.01.2018, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

______________

УХВАЛА

19 січня 2018 р. м. ХерсонСправа № 821/1769/17

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Перебийніс Н.Ю., за участю представника позивача - Миловського С.В., представника відповідача-2 - Скорозінської О.В., представників третьої особи - Білика В.Є., Крижановського М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Таргет-Фіш" до Державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального Управління юстиції у Херсонській області Пигиди Андрія Борисовича, Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, за участю третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог - Відкритого акціонерного товариства "Трест "Генічеськагробуд" про скасування рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Таргет-Фіш" звернулось до суду з адміністративним позовом до державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції Пигиди Андрія Борисовича, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просить скасувати рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Херсонської області Пигиди Андрія Борисовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10.03.2016 р., індексний номер - 28645911.

18 січня 2018 року третьою особою ВАТ "Трест "Генічеськагробуд" подано до суду заяву, в якій, на підставі ст. 19 Конституції України, п. 10 частини першої розділу VII "Перехідні положення", п. 1частини першої статті 19, п. 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, ліквідатор ВАТ "Трест "Генічеськагробуд" просить суд закрити провадження у справі, посилаючись на те, що у відповідності з вимогами пункту 6 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. Тому, на думку 3-ї особи, з 15.12.2017 даний спір не підвідомчий адміністративним судам, а має розглядатись за правилами цивільного чи господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін.

У судовому засіданні 19.01.2018 представники третьої особи та представник відповідача-2 підтримали заяву про закриття провадження у справі.

У судовому засіданні 19.01.2018 представник позивача заперечив проти задоволення вищезазначеної заяви, з підстав необґрунтованості. Представник позивача повідомив суд, що спору про право користування земельною ділянкою немає між ТОВ "Таргет-Фіш" та іншими суб'єктами, а спір щодо неправомірності рішення державного реєстратора має публічно-правовий характер, а отже підлягає вирішенню за правилами адміністративного судочинства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, третьї особи, суд прийшов до наступного.

Позивач по справі (ТОВ "Таргет-Фіш") звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати незаконними та скасувати рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції Пигиди Андрія Борисовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10.03.2016 р., індексний номер - 28645911 щодо реєстрації права постійного користування земельною ділянкою площею 9.7391га кадастровий номер 6522186500:11:004:0296 за ВАТ «Трест «Генічеськагробуд». Позивач вважає, що державним реєстратором під час вчинення спірних реєстраційних дій було порушено положення Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", зокрема, відповідачем здійснена реєстрація права користування ділянкою на підставі копії акту на право постійного користування землею, а не на підставі оригіналу такого акту, не було звернуто увагу на суперечності у документах, не враховано тієї обставини, що на земельній ділянці було зареєстровано нерухоме майно позивача.

Справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, визначені статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України. У відповідності з вимогами пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Частина 1 та 2 статті 2 КАС України передбачає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе , неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Пункт 7 частини 1 статті 4 КАС України визначає, що суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать, зокрема, спір юридичної особи з органом державної влади, їх посадовою або службовою особою, предметом якого є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" № 1952-IV від 01.07.2004 року (далі - Закон №1952-IV), який визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державною цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр).

За приписами п. 1 ч.3 ст. 10 цього Закону державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації. Згідно з ч. 4 ст. 18 Закону № 1952-IV державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Відповідно, оскаржувані у справі рішення державного реєстратора є управлінськими рішеннями, які прийняті уповноваженими державою органами, в особі, зокрема, державних реєстраторів.

Суд зазначає, що в даній справі спір про право відсутній, дослідженню підлягають виключно владні, управлінські рішення та дії відповідача державного реєстратора, який діяв від імені держави як суб'єкт владних повноважень. Як передбачено в постанові Верховного Суду України від 24.04.2017 по справі № 6-843цс17, суд повинен перевірити правильність дій державного реєстратора щодо поданого пакету документів та правомочність прийнятого рішення в порядку адміністративного судочинства. Спори, які виникають з приводу оскарження дій або бездіяльності державного реєстратора, відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства (п. 8 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013). Як зазначив позивач в позовній заяві, підставами його позову є те, що державний реєстратор, наділений владними функціями приймати рішення про державну реєстрацію прав, не мав законодавчо визначених підстав на вчинення спірної реєстраційної дії, оскільки вона суперечила нормам діючого законодавства. Із викладеного слідує висновок, що у даній справі спір про право відсутній, а дослідженню підлягають виключно владні, управлінські рішення та дії відповідача, який у межах спірних правовідносин діє як суб'єкт владних повноважень.

Посилання на норму п.6 ч.1 ст. 20 ГПК України суд не приймає до уваги, оскільки вона відносить до юрисдикції господарських судів справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору. Предметом даного спору не є земельна ділянка чи права на неї.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає безпідставним та необґрунтованим клопотання третьої особи ВАТ «Трест Генічеськагробуд» щодо закриття провадження у справі.

Керуючись ст. 238, 243, 248 КАС України,

ухвалив:

Відмовити Відкритому акціонерному товариству "Трест "Генічеськагробуд" в задоволенні заяви про закриття провадження у справі.

Ухвала окремо від судового рішення не оскаржується.

Суддя Хом'якова В.В.