Рішення № 71715089, 09.01.2018, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2018 р.м. Херсон Справа № 821/1719/1715 год. 07 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Мельник О.О.,

за участю

представника позивача - Матвєєнко І.А.,

відповідача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу,

встановив:

13 листопада 2017 року Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - позивач, ГУ ДФС у Херсонській області) звернулося до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_2.) про стягнення податкового боргу по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, норм регулювання готівки в сумі 1 630,21 грн.

Вказані вимоги позивач обґрунтовує тим, що станом на 07.04.2017 р. у ФОП ОСОБА_2 по коду платежу 21080900 " штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання готівки" виник податковий борг в сумі 1 630,21 грн., що складає залишок несплачених узгоджених грошових зобов'язань в сумі 6 676,25 грн., визначених рішенням ГУ ДФС у Херсонській області від 09.03.2017 р. № 000871405 на підставі акту фактичної перевірки від 06.03.2017 р. №071/21/22/РРО/НОМЕР_1. Позивач вказує, що отримана ФОП ОСОБА_2 засобами поштового зв'язку податкова вимога від 03.07.2017 р. № 1501-17 на суму 1 630,21 грн. залишилась несплаченою і тому просить стягнути вказаний податковий борг у судовому порядку.

07.12.2017 р. відповідач надав суду письмові заперечення, відповідно до яких не погоджується з вказаними позовними вимогами, оскільки стверджує, що грошові зобов'язання в сумі 6 676,25 грн., визначені рішенням від 09.03.2017 р. № 000871405 сплачені ФОП ОСОБА_2 в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 37 від 03.04.2017 р., чим спростовується наявність у ФОП ОСОБА_2 несплаченого податкового боргу в сумі 1 630,21 грн. за вказаним рішенням. Крім того, 27.12.2017 року відповідач надав суду додаткові пояснення, відповідно до яких не погоджується з актом звірки від 15.12.2017 р. за № 2969-07, за даними якого у ФОП ОСОБА_2 обліковується податковий борг у сумі 1 630,21 грн., який включає штрафні санкції на загальну суму 955,00 грн. застосовані за податковими-повідомленнями рішеннями від 26.12.2012 року за № 0005552205 на суму 530,00 гривень та від 08.01.2013 року за № 0000082205 на суму 425,00 грн. Відповідач також стверджує, що, по-перше, суми штрафів за вказаними рішеннями були сплачені ФОП ОСОБА_2 в повному обсязі, що підтверджується квитанціями від 28 грудня 2012 року, від 18 січня 2013 р., по-друге, по вказаній сумі боргу сплив строк стягнення, що встановлений п. 102.4 ст. 102 ПК України і тому підлягає списанню. Щодо суми пені 675,21 грн., то відповідач не може надати пояснення, оскільки з вказаного акту звірки неможливо встановити період її виникнення. З огляду на вказані обставини відповідач просить суд відмовити у задоволені позовних вимог.

Ухвалою суду від 16 листопада 2017 року провадження у справі відкрито.

Ухвалою суду від 16.11.2017 року закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду на 24.11.2017 року.

Ухвалою суду 24.11.2017 р. зупинено провадження у справі за обґрунтованим клопотанням сторони до терміну, встановленого судом, з призначенням дати наступного судового засідання 30.11.2017 року.

Ухвалою суду від 30.11.2017 р. продовжено строк зупинення провадження у справи до терміну, встановленого судом, з призначенням дати наступного судового засідання 11.12.2017 року.

Судове засідання, призначене на 11.12.2017 р., не відбулось у зв'язку з відрядженням судді.

15.12.2017 набрав чинності Закон України " Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 3 жовтня 2017 року № 2147 - VІІІ, яким, зокрема, Кодекс адміністративного судочинства України викладено у новій редакції ( далі - КАС України, в редакції Закону України № 2147 - VІІІ).

Судове засідання, призначене на 18.12.2017 р., не відбулось у зв'язку з технічними проблемами щодо фіксування судового засідання відповідно до вимог КАС України, в редакції Закону України № 2147 - VІІІ).

В судовому засіданні, яке відбулось 05.01.2018 р., суд протокольною ухвалою поновив провадження у справі та оголосив перерву в судовому засіданні до 09.01.2018 року.

Представник позивача позовні вимоги, з викладених вище підстав, підтримав у повному обсязі та просив задовольнити позов.

Відповідач та його представник позовні вимоги не визнали у повному обсязі, в задоволенні позову просили відмовити з підстав, викладених у запереченнях проти позову від 07.12.2017 р. та додаткових поясненнях від 27.12.2017 р.

Дослідивши подані сторонами документи, заслухавши пояснення учасників справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини суд вказує про наступне.

Статтею 20 ПК України передбачено, що контролюючи органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини ( п.п. 20.1.34. п. 20.1. ст.. 20 ).

Перевіряючи правомірність вимог позивача на предмет їх узгодженості з фактичними обставинами та вимогами Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI ( далі - ПК України), суд вказує про наступне.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з п. 38.1 ст. 38 цього Кодексу, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Разом з тим, у п. 87.9 ст. 87 ПК України встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статі 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Тобто, практичне виконання податковим органом приписів п. 87.9. ст. 87 ПК України (фактичні дії щодо розподілу коштів та зміни призначення платежу, визначеному платником податків), має місце лише у випадку наявності у платника податкового боргу, в погашення саме якого податковим органом спрямовуються (зараховуються) кошти.

При цьому, визначальним при застосуванні приписів цієї статті є наявність податкового боргу, а зміст графи "призначення платежу" у платіжних дорученнях за будь-яких умов не має значення, що прямо передбачено п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідно до наданого позивачем розрахунку податкового боргу та зворотного боку інтегрованої картки платника податків по коду платежу " штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання готівки…" станом на 30.04.2017 р. у ФОП ОСОБА_2 обліковується заборгованість у сумі 1 630,21 грн.

У березні 2017 р. податковим органом було проведено перевірку магазину, розташованого за місцем фактичного провадження діяльності ФОП ОСОБА_2, а саме АДРЕСА_1, за результатами якої складено акт фактичної перевірки від 06.03.2017 р. № 071/21/22/РРО/НОМЕР_1. На підставі висновків даного акту перевірки позивачем прийнято рішення від 09.03.2017 р. № 000871405, яким до ФОП ОСОБА_2 застосовано штраф у сумі 6 676,25 грн. за порушення п. 2.6. гл. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. за № 637.

При цьому, судом встановлено, що 03.04.2017 р. відповідачем дійсно був сплачений штраф в сумі 6 676,25 грн. відповідно до вказаного рішення, що підтверджується наявною у справі копією платіжного доручення за № 37.

Однак, відповідно до приписів п. 87.9 ст. 87 ПК України позивачем вказані грошові кошти було зараховано в рахунок погашення податкового боргу наявного на момент сплати, а саме відповідно до інтегрованої картки платника податків ФОП ОСОБА_2 станом на 01.01.2017 року обліковувався податковий борг в сумі 955,00 грн., який внаслідок внесення грошових коштів в сумі 6 676,25 грн. відповідно до платіжного доручення від 03.04.2017 року № 37 був відповідним чином погашений.

Крім того, за даними інтегрованої картки платника податків ФОП ОСОБА_2 за 2017 рік вказані грошові кошти були направлені на погашення пені в загальній сумі 675,21 грн., яка нарахована 03.04.2017 р. відповідно до п.п. 129.1, 129.4 ст. 129 ПК України на борги минулих періодів, а саме,

за період з 08.01.2013 р. по 02.04.2017 р. в сумі 376,90 грн. за рішенням про застосування штрафних санкцій № 0005552205 від 26.12.2012 р. на суму 530,00 грн.,

за період з 28.01.2013 р. по 02.04.2017 р. в сумі 298,31 грн. за рішенням про застосування штрафних санкцій № 0000082205 від 08.01.2013 р. на суму 425,00 грн.

В судовому засіданні представником відповідача факт наявності у останнього станом на дату сплати грошового зобов'язання непогашеної суми податкового боргу у сумі 955,00 грн. заперечувався з посиланням його погашення в повному обсязі відповідно до наданих суду платіжних документів.

Перевіряючи вказаний довід відповідача судом встановлено наступне.

За приписами пп.62.1.1-62.1.2 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Як передбачено п.1 Розділу І "Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", затвердженого 07.04.2016 р. наказом Міністерства фінансів України № 422, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за №751/28881 (надалі - Порядок № 422), цей Порядок визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно з п.2 Розділу І цього Порядку терміни в ньому вживаються в таких значеннях: інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Відповідно до п.1 Глави 1 Розділу ІІ Порядку № 422 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Із наявних в матеріалах справи інтегрованої картки платника податків (далі - ІКПП) ФОП ОСОБА_2 за платежем "штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання готівки…." за 2012-2016 роки вбачається, що позивачем здійснювалися як нарахування поточних грошових зобов'язань, так і сплата відповідачем відповідних сум таких податкових зобов'язань. У зв'язку із вказаним, в ІКПП відображалось погашення одних податкових зобов'язань та нарахування інших поточних податкових зобов'язань.

Так, за даними ІКПП станом на 30.11.2012 р. обліковувалась недоїмка в сумі 3 739 грн.

26.12.2012 р. за податковим повідомленням-рішенням № 0005552205 до ФОП ОСОБА_2 було застосовано штрафну санкцію в сумі 530,00 грн., яка 28.12.2012 р. була сплачена останнім, що підтверджується квитанцією за № 0110008.

За даними ІКПП, позивачем вказані грошові кошти було направлено на погашення боргу минулих періодів в сумі 3 739 грн., який обліковувався на момент їх зарахування, внаслідок чого залишок недоїмки станом на 01.01.2013 р. склав 3 209,00 грн.

При цьому, 06.01.2013 р. в ІКПП ФОП ОСОБА_2 було відображено податкове повідомлення-рішення за № 0005552205 від 26.12.2012 р. на суму штрафних санкцій 530,00 грн., внаслідок чого сума недоїмки збільшилась і станом на 06.01.2013 р. склала 3 739 грн.

В подальшому, 08.01.2013 р. за податковим повідомленням-рішенням № 0000082205 до ФОП ОСОБА_2 було застосовано штрафну санкцію в сумі 425,00 грн., яка 18.01.2013 р. була сплачена останнім, що підтверджується квитанцією за № 0110002.

За даними ІКПП, позивачем вказані грошові кошти було направлено на погашення боргу минулих періодів в сумі 3 739 грн., який обліковувався на момент їх зарахування, внаслідок чого залишок недоїмки станом на 18.01.2013 р. склав 3 314,00 грн.

При цьому, податкове повідомлення-рішенням за № 0000082205 від 08.01.2013 р. на суму штрафних санкцій 425,00 грн. було відображено в ІКПП ФОП ОСОБА_2 лише 26.01.2013 р., внаслідок чого сума недоїмки збільшилась і станом на 31.01.2013 р. склала 3 739 грн.

Згідно даних ІКПП ФОП ОСОБА_2 за платежем "штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання готівки…." сальдо на 31.12.2013 р. в сумі недоїмки 3 739,00 грн. залишилось незмінним.

В подальшому, протягом 2014-2016 років вказана сума недоїмки за вказаним платежем була зменшена на 2 784,00 грн. на підставі рішень керівника ОДПС про прощення ( списання) визнання погашеною безнадійної заборгованості і станом на 31.12.2016 р. сума недоїмки вже склала 955,00 грн., що підтверджується наявною у справі ІКПП за 2016 рік.

Щодо обґрунтованості пені в сумі 675,21 грн., нарахованої позивачем за даними ІКПП ФОП ОСОБА_2 по коду платежу за платежем "штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання готівки…." за 2017 рік, то суд вказує про наступне.

Згідно до п.п. 129.1, 129.4 ст. 129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Як вбачається з ІКПП ФОП ОСОБА_2 за 2017 рік пеня у загальній сумі 675,21 грн., нарахована податковим органом відповідно до пп. 129.1.1 п.129.1 ст. 129 ПК України за несвоєчасну сплату податкового боргу, який виник за податковим повідомленням-рішенням за № 0005552205 від 26.12.2012 р. про застосування до ФОП ОСОБА_2 штрафної санкції в сумі 530,00 грн. та за податковим повідомленням-рішенням за № 0000082205 від 08.01.2013 р. про застосування до ФОП ОСОБА_2 штрафної санкції в сумі 425,00 грн., який був фактично був погашений у квітні 2017 року за рахунок отриманих від ФОП ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 6676,25 грн. відповідно до приписів п. 87.9 ст. 87 ПК України.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, суд приходить до висновку щодо правомірності нарахування позивачем вказаної суми пені внаслідок несвоєчасної сплати узгоджених грошових зобов'язань за податковими повідомленнями - рішеннями за № 0005552205 від 26.12.2012 р. та за № 0000082205 від 08.01.2013 р.

Оскільки, факт наявності у відповідача станом на 01.01.2017 року податкового боргу в сумі 1630,21 грн. підтверджено відомостями з інтегрованої картки вказаного платника податків, при цьому дії податкового органу по зарахуванню відповідної оплати в рахунок погашення грошових зобов'язань за минулий період незалежно від призначення платежу, вказаного ФОП ОСОБА_2 є правомірними та такими, що відповідають приписам чинного податкового законодавства, тому твердження відповідача щодо відсутності у нього в обліку несплаченого податкового боргу внаслідок його сплати не знайшов підтвердження під час розгляду даної справи та спростовується вищевказаними висновками суду.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися податковим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, до яких належить стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно вимог пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Судом встановлено, що позивачем було вжито заходів щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законом порядку, а саме, на адресу відповідача направлена податкова вимога форми "Ю" № 1501-17 від 03.07.2017 р. на суму 1630,21 грн., проте кореспонденція повернулася на адресу ГУ ДФС у Херсонській області з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Частиною 1 ст. 77 КАС України, в редакції Закону України № 2147 - VІІІ, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що на момент розгляд даної справи, податковий борг ФОП ОСОБА_2 по коду платежу 21080900 " штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання готівки" в сумі 1 630,21 грн., є не сплаченим і тому підлягає стягненню в судовому порядку.

Згідно ч. 2 ст. 139 КАС України, в редакції Закону України № 2147 - VІІІ, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. У зв'язку з чим, судові витрати не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позовну заяву Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області ( місцезнаходження 73026, м. Херсон, пр. Ушакова, буд. 75, код за ЄДРПОУ 39394259) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 ( 73000, АДРЕСА_2, код РНОКПП НОМЕР_1) про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (код РНОКПП НОМЕР_1) податковий борг по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, норм регулювання готівки ( код платежу 21080900) у сумі 1 630,21 гривень ( одна тисяча шістсот тридцять грн. 21 коп.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 22 січня 2018 р.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 8.2.3.