Постанова № 71713844, 17.01.2018, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/12209/16-цГоловуючий у 1-й інстанції Братасюк В.М. Провадження № 22-ц/789/40/18 Доповідач - Хома М.В.Категорія - 53

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2018 року м. Тернопіль

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючої - Хоми М.В.

суддів - Сташків Б. І., Костів О. З.,

секретар - Романюк Х.Ю.

з участю представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційними скаргами фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 8 листопада 2017 року (суддя Братасюк В.М.) у справі №607/12209/16-ц за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Тернопільській області, третя особа - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області про визнання недійсним та скасування акту про нещасний випадок, пов'язаного з виробництвом та акту спеціального розслідування нещасного випадку,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2016 року ФОП ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом, в якому просила визнати недійсними та скасувати акт комісії із спеціального розслідування нещасного випадку №1/24 від 09.09.2016 року за формою Н-1 та акт комісії із спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-5 від 09.09.2016 року в частині визнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом.

Позов обґрунтовано тим, що вранці 10 лютого 2016 року позивач виявила на робочому місці вантажника ОСОБА_2 з ознаками алкогольного сп"яніння. За її наказом негайно було утворено комісію та складено відповідний акт про перебування на роботі у нетверезому стані працівника ОСОБА_2 та повідомлено його про негайне залишення робочого місця та призупинення виконання трудових обов"язків. Останній від ознайомлення із актом відмовився та о 13:15 год. покинув територію підприємства, що підтверджується відео із камер зовнішнього спостереження. Цими ж камерами зафіксовано, що близько 14:20 год. ОСОБА_2 повернувся на склад. Проте, роботодавцю про це не було відомо. О 15:15 год. інший вантажник виявив ОСОБА_2 у приміщенні складу, останній був нетверезий та сидів на блоці з водою. Будь-яких тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_2 не було помітно. Працівники перенесли ОСОБА_2 у приміщення роздягальні, так як на складі було холодно. О 19:00 год. було викликано швидку, ОСОБА_2 госпіталізували та йому встановлено діагноз: "Важка закрита черепно- мозкова травма. Алкогольне сп"яніння". За результатами спеціального розслідування нещасного випадку комісією складено акт від 9.09.2016 року №1/24 про нещасний випадок, пов"язаний з виробництвом (форми Н-1) та акт від 9 вересня 2016 року (форми Н-5), згідно якого комісія прийшла до висновку, що нещасний випадок із вантажником ОСОБА_2 пов"язаний з виробництвом, оскільки він стався на території підприємства на робочому місці. Винними особами визнано ОСОБА_2 та фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, яка не провела повторний інструктаж з питань охорони праці на робочому місці із вантажником ОСОБА_4, не достатньо здійснювала контроль за додержанням вказаним працівником дисципліни, не в повній мірі розробила інструкції з охорони праці.

З даними актами позивач не згідна з таких підстав.

Комісією не взято до уваги той факт, що ОСОБА_2 у зв"язку з перебуванням у стані алкогольного сп"яніння був відсторонений від роботи, о 13:15 год. він покинув територію підприємства та повернувся на робоче місце без відому роботодавця. Відповідно до п.п.2, 3 п.16 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, алкогольне сп"яніння працівника є однією з тих обставин, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов"язані з виробництвом.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 8 листопада 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі фізична особа-підприємець ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції, оскільки воно є незаконним, та ухвалити нове про задоволення позовних вимог. Вважає, що судом неправильно застосовано норми матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Судом не враховано, що ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у невстановленому місці, перебуваючи у стані алкогольного сп"яніння, після відсторонення його від роботи. 19.04.2016 року було складено акт форми Н-5, згідно якого нещасний випадок не пов"язаний з виробництвом, однак за скаргою ОСОБА_2 була створена спеціальна комісія, яка безпідставно прийшла до протилежного висновку та пов"язала отримані ОСОБА_2 травми з виробництвом та зазначила про те, що нещасний випадок зумовлений як діями самого ОСОБА_2, так і діями та бездіяльністю роботодавця. Суд неправомірно погодився з висновком комісії щодо наявності вини роботодавця, вказавши, що наказ про відсторонення працівника ОСОБА_2 існував виключно формально, за відсутності реалізації та контролю за його виконанням, тому суд вважав, що потерпілий офіційно не був відсторонений від роботи. Також суд зазначив, що ОСОБА_2 не був ознайомлений з актом фіксації перебування його на роботі у нетверезому стані. При цьому суд не взяв до уваги покази свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які пояснили, що цей акт оголошувався ОСОБА_2, але останній від підпису відмовився. В цьому акті чітко зазначена вимога, адресована ОСОБА_2 - негайно залишити робоче місце та призупинити виконання трудових обов"язків. Винесення рішення у формі наказу про відсторонення від роботи одночасно із фіксацією факту сп"яніння не регламентовано жодним нормативно-правовим актом України. Судом безпідставно застосовано Закон України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів і зловживання ними" та Інструкцію про порядок виявлення та постановки на облік осіб, які незаконно вживають наркотичні засоби або психотропні речовини. Вказане законодавство не регулює правовідносини, що виникли у даному випадку. Немає жодного нормативно-правового акту, який би зобов"язував роботодавця в обов"язковому порядку повідомляти органи міліції про факт появи найманого працівника у стані алкогольного сп"яніння. Особа має право відмовитись від добровільного медичного огляду або обстеження на стан сп"яніння, а примусовий привід з такою метою не передбачений. Більше того, ОСОБА_2 відмовився від проходження такого огляду. Суд не врахував, що ОСОБА_2 о 13.00. год покинув територію підприємства, на яку повернувся близько 14:20 год. без відому роботодавця. Рішення суду базується на припущеннях, так як акти форми Н-5 та Н-1 містять вказівку на "ймовірне" місце настання нещасного випадку, та зазначено, що вантажник "міг" отримати травми у приміщенні складу.

В апеляційній скарзі Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позов ФОП ОСОБА_1 задовольнити. Вказує, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом не взято до уваги окрему думку члена комісії спеціального розслідування ОСОБА_7, який вважає, що травму ОСОБА_2 отримав не під час виконання трудових обов"язків, впливу виробничого фактору не було. Судом не враховано, що ОСОБА_2 перебував у стані алкогольного сп"яніння, безпідставно застосовано Закон України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів і зловживання ними" та ст.13 Закону України "Про охорону праці". Власник не повинен здійснювати контроль за виконанням робіт відповідно до вимог охорони праці ОСОБА_2, якого було відсторонено від роботи, котрий без відома ОСОБА_1 проник на територію складу та ніяких робіт не виконував. Задокументоване відсторонення ОСОБА_2 якраз і є офіційним відстороненням від роботи. Висновок як спеціальної комісії, так і суду про те, що місце нещасного випадку - склад, грунтуються на припущеннях.

Заслухавши пояснення представників фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - ОСОБА_8, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області - ОСОБА_9, які підтримали доводи апеляційних скарг, представника Управління Держпраці у Тернопільській області - ОСОБА_10, який вважає рішення суду законним і обгрунтованим та заперечив проти задоволення апеляційних скарг, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційних скарг в їх межах, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку, що спеціальна комісія, провівши розслідування нещасного випадку відповідно до Порядку проведення розслідувань та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 30.11.2011 року №1232, дійшла законного та обгрунтованого висновку про те, що нещасний випадок, який стався з ОСОБА_2, є таким, що пов"язаний з виробництвом, акти форми Н-1 та Н-5 прийняті відповідно до вимог чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 з 29.01.2015 року перебував у трудових відносинах з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, працюючи вантажником на складі продовольчих товарів, який знаходиться по вул. Живова, 11 у м.Тернополі.

10 лютого 2016 року ОСОБА_2 був травмований та о 19 год. цього ж дня госпіталізований з приміщення складу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 по вул. Живова, 11 у м.Тернополі бригадою швидкої медичної допомоги, яку викликали дружина та син потерпілого.

З 10 лютого по 9 березня 2016 року ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні КЗТОР "Тернопільська університетська лікарня" з діагнозом : Важка закрита черепно-мозкова травма. Забій-стиснення головного мозку гострою субдоральною та внутрішньо мозковою гематомою скроневої долі зліва. Перелом склепіння черепа зліва. Забій м"який тканин скроневої ділянки зліва, та ін.

Згідно інформації КЗТОР "Тернопільська університетська лікарня", 10.02.2016 року станом на момент госпіталізації, ОСОБА_2 перебував у стані алкогольного сп"яніння.

Наказом ФОП ОСОБА_1 від 22.02.2016 року створено комісію у складі ФОП ОСОБА_1, ОСОБА_11 - юрисконсульта ФОП ОСОБА_1, ОСОБА_12 - головного спеціаліста сектору профілактики виробничого травматизму відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в м.Тернополі. За наслідками розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_2, комісія прийшла до висновку, що даний нещасний випадок не пов"язаний з виробництвом, оскільки основною його причиною є алкогольне сп"яніння ОСОБА_2, не пов"язане з виробничим процесом, за відсутності технічних та організаційних причин його настання, про що складено відповідний акт від 19.04.2016 року.

Із даним актом ОСОБА_2 не погодився та звернувся із відповідною заявою до Управління Держпраці у Тернопільській області.

Наказом Управління Держпраці у Тернопільській області від 15 серпня 2016 року призначено комісію із спеціального розслідування нещасного випадку, яка у період з 15 серпня по 9 вересня 2016 року у відповідності до Порядку проведення розслідувань та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 30.11.2011 року №1232, провела спеціальне розслідування нещасного випадку.

За результатами роботи комісії 9.09.2016 року складено акт №1/24 про нещасний випадок, повязаний з виробництвом (форми Н-1) та акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 10 лютого 2016 року о 15 год. 30 хв. у фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (форми Н-5).

Комісією встановлено, що нещасний випадок стався у приміщенні складу з продуктами харчування фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 по вул. Живова, 11 у м.Тернополі. Причини настання нещасного випадку : організаційні - неякісне проведення інструктажу з питань охорони праці, що виразилось у непроведенні повторного інструктажу з питань охорони праці з вантажником ОСОБА_2; неякісне розроблення, недосконалість інструкцій з охорони праці; порушення трудової дисципліни, що виразилось у перебуванні ОСОБА_2 на робочому місці у стані алкогольного сп"яніння; психофізіологічні - алкогольне сп"яніння потерпілого.

Вказані акти підписали усі члени комісії, однак двоє із них - ФОП ОСОБА_1 та представник Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, висловили окрему думку та вважають, що нещасний випадок не пов"язаний з виробництвом.

До висновку про те, що нещасний випадок є пов"язаним із виробництвом, так як він стався на території підприємства на робочому місці, комісія прийшла, всебічно встановивши обставини, за яких стався нещасний випадок.

Зокрема, як вбачається із змісту акту форми Н-5, комісією перевірено систему охорони праці у ФОП ОСОБА_1, оглянуто приміщення складу, медичну документацію щодо госпіталізації ОСОБА_2, опитано свідків - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_13, а також потерпілого ОСОБА_2, оглянуто записи із камер завнішнього спостереження, на яких зафіксовано, що о 14.20 год 10 лютого 2016 року ОСОБА_2 зайшов у приміщення складу і вже не виходив із нього.

Комісією встановлено наступні обставини, за яких стався нещасний випадок.

10 лютого 2016 року вантажник ОСОБА_2 з 8.00 год. працював на продовольчому складі ФОП ОСОБА_1 і виконував роботу згідно із своїми обов"язками.

Близько 13 год. ОСОБА_1 та ОСОБА_5 виявили ОСОБА_2 у нетверезому стані (запах алкоголю з рота, нерозбірлива мова) та у приміщенні складу склали акт фіксації перебування на роботі ОСОБА_2 у нетверезому стані, показали цей акт останньому та повідомили, щоб він негайно залишив робоче місце.

Наказ про відсторонення ОСОБА_2 від роботи виданий не був.

О 15.30 год. ОСОБА_5 виявив у приміщенні складу ОСОБА_2, який сидів на блоці з водою. На запитання відповідав нерозбірливо, з його рота було чути запах алкоголю, про що негайно було повідомлено ОСОБА_1 Будь-яких ушкоджень на тілі чи одязі ОСОБА_2 не було видно.

На прохання ОСОБА_1 до приміщення складу о 16 год. прибув ОСОБА_13, який разом з іншими працівниками перенесли ОСОБА_2 у приміщення роздягалки, так як останній не міг самостійно пересуватися, а в приміщенні складу було холодно.

Біля 19 год. на підприємство прибули дружина та син потерпілого, які викликали швидку медичну допомогу.

Комісія також оглянула приміщення складу та встановила, що його розмір 9х13 м, висотою 4 м, у ньому встановлені трьохярусні металеві стелажі. Між стелажами є проходи шириною 1 м. На нижньому ярусі на підлозі розміщені важкі товари, на другому і третьому - легші у вазі товари. Відстань від підлоги до полиці третього ярусу приблизно 3м. Підлога у приміщенні бетонна. Освітлення штучне.

Висновки комісії узгоджуються із наявними у матеріалах справи доказами.

Суд першої інстанції вірно погодився із висновками комісії та прийшов до обгрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову ФОП ОСОБА_1

Доводи апеляційної скарги ФОП ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у невстановленому місці, о 13.00 год. він покинув територію підприємства, на яку повернувся близько 14:20 год. без відому роботодавця, після відсторонення його від роботи, акти форми Н-5 та Н-1 містять вказівку на "ймовірне" місце настання нещасного випадку, та зазначено, що вантажник "міг" отримати травми у приміщенні складу, таким чином рішення суду базується на припущеннях, колегія суддів оцінює критично, виходячи з такого.

У матеріалах справи наявний ряд доказів, які свідчать про те, що місцем травмування ОСОБА_2 є саме приміщення складу ФОП ОСОБА_1 по вул. Живова, 11 у м.Тернополі.

Так, сама ФОП ОСОБА_1 у повідомленні про нещасний випадок вказала, що нещасний випадок з ОСОБА_2 стався 10 лютого 2016 року приблизно о 15 год. 30 хв., місце нещасного випадку - приміщення складу по вул. Живова, 11 у м.Тернополі (а.с.105).

Створена за наказом ФОП ОСОБА_1 комісія по розслідуванню нещасного випадку із ОСОБА_2 в акті від 19.04.2016 року хоча й прийшла до висновку про те, що нещасний випадок не пов"язаний з виробництвом, проте місцем нещасного випадку зазначила саме приміщення складу по вул. Живова, 11 та вказала, що на час огляду комісією місце нещасного випадку збережене (а.с.82).

ОСОБА_2 госпіталізований саме з приміщення складу по вул. Живова, 11, у яке він зайшов самостійно близько 14.20 год. і не виходив, про що свідчить запис із камер відеоспостереження, а через деякий час (приблизно о 15.15 год.) був виявлений іншими працівниками у такому стані, що не міг самостійно пересуватися, працівники перенесли його з холодного складу у роздягалку.

З екстреного повідомлення про звернення потерпілого щодо настання нещасного випадку на виробництві, поданого 11.02.2016 року комунальним закладом Тернопільської обласної ради "Тернопільська університетська лікарня" (п.8) вбачається, що небезпечний, шкідливий фактор, який спричинив травмування ОСОБА_2 - падіння з висоти.

За таких обставин, висновок спеціальної комісії, з яким погодився й суд першої інстанції, щодо місця нещасного випадку, яким є приміщення складу ФОП ОСОБА_1, є законним та обгрунтованим.

Що стосується доводів апеляційної скарги ФОП ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_2 перебував у стані алкогольного сп"яніння, про що було складено відповідний акт та його відсторонено від роботи, він покинув територію підприємства, а його повернення у приміщення складу відбулось без відому роботодавця, колегія суддів вважає, що такі доводи не спростовують висновків спеціальної комісії, висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог, виходячи з наступних мотивів.

Щодо перебування ОСОБА_2 у стані алкогольного сп"яніння слід зазначити, що відповідно до п.п.4 п.16 Порядку проведення розслідувань та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, однією із обставин, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов"язані із виробництвом, є алкогольне сп"яніння, не зумовлене виробничим процесом, що стало основною причиною нещасного випадку за відсутності технічних та організаційних причин його настання, що підтверджено відповідним медичним висновком.

Однак, у матеріалах справи відсутній медичний висновок, який би підтверджував, що алкогольне сп"яніння ОСОБА_2 стало основною причиною нещасного випадку.

Крім цього, згідно п.9 зазначеного Порядку, лікувально-профілактичний заклад обов"язково проводить у порядку, встановленому МОЗ, необхідні дослідження і складає протокол про наявність в організмі потерпілого алкоголю та визначає ступінь його сп"яніння.

Однак, ступінь сп"яніння ОСОБА_2 визначений не був, лише констатовано факт алкогольного сп"яніння.

Спеціальною комісією, окрім вини самого ОСОБА_2, встановлено також й організаційні причини нещасного випадку.

За таких обставин сам факт алкогольного сп"яніння ОСОБА_2 не може слугувати підставою для визнання нещасного випадку таким, що не пов"язаний із виробництвом.

Цей факт врахований комісією і зазначений поряд з іншими, як одна із причин нещасного випадку.

Що стосується відсторонення ОСОБА_2 від роботи у зв"язку з перебуванням його у стані алкогольного сп"яніння, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що таке відсторонення не було проведено у встановленому законом порядку, і колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Так, відповідно до ст. 46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі появи на роботі в нетверезому стані.

Порядок відсторонення від роботи встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку, однак у ФОП ОСОБА_1 такий порядок не встановлений.

Виявиши працівника ОСОБА_2 з ознаками алкогольного сп"яніння, за наказом ОСОБА_1 №1-Г від 10.02.2016 року було створено робочу групу у складі 3 осіб - ФОП ОСОБА_1, вантажник ОСОБА_5, менеджер по роботі з клієнтами ОСОБА_6, для здійснення відповідних дій щодо фіксації факту виявлення у нетверезому стані працівника ОСОБА_2

Зазначена комісія 10.02.2016 року склала Акт фіксації перебування на роботі у нетверезому стані, із змісту якого вбачається, що 10.02.2016 року о 12 год. 45 хв. вантажник ОСОБА_2 перебував на роботі у нетверезому стані, що виражалось в таких ознаках: різкий характерний запах алкоголю, не зовсім рівна хода, погано вимовляв деякі слова, вживав ненормативну лексику. Вантажника ОСОБА_2 попереджено про негайне залишення робочого місця з призупиненням виконання ним трудових обов"язків з підстав порушення вимог трудового законодавства. Час відсторонення не зазначено. Даний акт засвідчений підписами членів комісії.

Підпис ОСОБА_2 про ознайомлення з даним актом відсутній, як і відсутня вказівка про його відмову від підписання цього акту. Пояснення у нього не відбиралися.

Наказ чи розпорядження про відсторонення ОСОБА_2 не видавався.

Згідно норм трудового законодавства, час відсторонення працівника від роботи у зв"язку з перебування у нетверезому стані, не підлягає оплаті.

Відсторонення працівника повинно знайти своє відображення у табелі обліку робочого часу.

Однак, табель обліку робочого часу у ФОП ОСОБА_1 не ведеться, що підтвердив у суді апеляційної інстанції представник ФОП ОСОБА_1

Відповідно, відомості про відсторонення, окрім зазначеного акту, не знайшли відображення в жодних інших документах, зокрема, у документах щодо обліку робочого часу, нарахування оплати за відпрацьований час.

Оцінивши докази у їх сукупності, суд прийшов до вірного висновку про те, що зазначені в акті від 10.02.2016 року відомості про відсторонення ОСОБА_2 є виключно формальними, за відсутності реалізації відсторонення та контролю за його виконанням.

Доводи апеляційної скарги ФОП ОСОБА_1 про те, що суд першої інстанції не врахував пояснення свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про те, що акт фіксації перебування ОСОБА_2 на роботі у нетверезому стані оголошувався останньому, проте він від підпису відмовився; в цьому акті чітко зазначена вимога, адресована ОСОБА_2 - негайно залишити робоче місце та призупинити виконання трудових обов"язків, фактично ОСОБА_2 біля 13 год. покинув територію складу, а повернувся після 14 год. без відому роботодавця, що підтверджується записом із камер відеоспостереження, колегія суддів також оцінює критично.

Щодо залишення ОСОБА_2 території складу у вказаний час - близько 13 год. та його повернення біля 14 год., слід зазначити, що згідно трудового договору ОСОБА_2 встановлений робочий час з 09.00 год. до 18 год., обідня перерва - з 13 год. до 14 год. Тому за відсутності належних та достатніх доказів про відсторонення у встановленому законом порядку ОСОБА_2 від роботи сам факт залишення ним території складу та повернення в години, що приблизно співпадають із часом обідньої перерви, не може слугувати беззаперечним доказом того, що територію складу ОСОБА_2 покинув саме у зв"язку із оголошенням йому вимоги негайно залишити робоче місце та призупинити виконання трудових обов"язків.

Щодо показань свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_14 про те, що ОСОБА_2 було оголошено акт фіксації перебування його у стані алкогольного сп"яніння, із тексту якого чітко вбачається вимога негайного залишення робочого місця та призупинення виконання трудових обов"язків, однак від підпису цього акту ОСОБА_2 відмовився, колегія суддів зазначає, що свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні не був допитаний.

Представник позивачки дійсно подавав суду письмове клопотання про допит свідка ОСОБА_5, однак, як вбачається із журналу судового засідання, у судовому засіданні 31.05.2016 року представник позивачки відмовився від клопотання про допит вказаного свідка, так як він виїхав за межі України. Суд прийняв відмову від вказаного клопотання.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснювала обставини щодо складення акту фіксації перебування ОСОБА_2 у нетверезому стані та зазначила, що цей акт був зачитаний ОСОБА_2, останній сказав "мені нічого не треба". Однак з пояснень цього свідка не вбачається, що ОСОБА_2 пропонували підписати акт, що він відмовився від підпису.

Таким чином, в апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_1 не спростовано висновків суду про те, що офіційно ОСОБА_2 не був відсторонений від роботи.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги ФОП ОСОБА_1 про те, що застосований судом Закон України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів і зловживання ними" та Інструкція про порядок виявлення та постановки на облік осіб, які незаконно вживають наркотичні засоби або психотропні речовини, не регулюють правовідносин, що виникли у даному випадку. Застосування зазначеного Закону та Інструкції є зайвим, однак на правильність вирішення позовних вимог ФОП ОСОБА_1 не впливає, тому не може бути підставою для скасування рішення та задоволення позовних вимог.

Щодо апеляційної скарги Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області колегія суддів зазначає, що Фонд та його робочі органи не належать до переліку осіб, яким надано право оспорювати зміст актів форми Н-1 та Н-5. Такий перелік встановлений п.59 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, він є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 31 травня 2017 року (справа №6-1767цс16). А тому колегія суддів критично оцінює доводи апеляційної скарги Фонду. Акти Н-1 та Н-5 не можуть бути скасовані за вимогами Фонду соціального страхування України.

Крім цього, доводи апеляційної скарги є майже ідентичними доводам апеляційної скарги ФОП ОСОБА_1, і мотиви їх відхилення зазначено колегією суддів.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційні скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області - залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 8 листопада 2017 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 22 січня 2018 року.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області М.В. Хома