Рішення № 71713787, 19.01.2018, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/777/17

Провадження №2/603/40/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" січня 2018 р. Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Іванчука В. М.

секретар Пшеничняк В.Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Монастириська справу за позовом ОСОБА_1 до Бертниківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Бертниківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_5 року помер його батько ОСОБА_3. Після його смерті відкрилася спадщина нажитловий будинок з надвірними будівлями, розташований по АДРЕСА_1, яку прийняв позивач, оскільки на час відкриття спадщини проживав із спадкодавцем, проте у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом йому було відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на будинковолодіння, що підлягає спадкуванню.

Просить визнати за ним право власності на вказане вище спадкове майно.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, у поданій позовній заяві просить розглянути справу у його відсутності.

Відповідач Бертниківська сільська рада Монастириського району Тернопільської області не забезпечила в судове засідання явку представника, однак подала суду заяву, в якій просить розглядати справу за відсутності їхнього представника.

Дослідивши матеріали справи, суд знаходить, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи із таких підстав.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 19.06.1963 року батьками позивача ОСОБА_1 вказано: ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 11.09.1999 року.

Судом встановлено, що у актовому записі про народження позивача ОСОБА_1 (свідоцтво серія НОМЕР_2 від 19.06.1963 року) його мати зазначена як «ОСОБА_4», а в актовому записі про смерть (свідоцтво серії НОМЕР_3 від 11.09.1999 року) - «ОСОБА_4 довідки №02-12/222, виданої 15.11.2017 року виконавчим комітетом Бертниківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, ОСОБА_3 належав житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 перейменована згідно рішення виконавчого комітету Бертниківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області №14 від 26.02.2004 року) с.Бертники Монастириського району Тернопільської області.

Зі змісту архівної довідки Державного архіву Тернопільської області №338/04-11 від 09.10.2017 року вбачається, що Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 18.03.1991 року №848-ХІІ було відновлено населеним пунктам Тернопільської області колишні їх найменування: у Монастириському районі селу Лісове - село Бертники.

Належність спірного будинковолодіння ОСОБА_3 підтверджується даними технічного паспорта на житловий будинок індивідуального житлового фонду виготовленого 03 - 24.11.1988 року, згідно яких житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 у цілому належить ОСОБА_3

Відповідно до довідки комунального підприємства «Монастириське районне бюро технічної інвентаризації» №313 від 05.09.2017 року, виданої ОСОБА_1, за адресою: АДРЕСА_1 одноповерховий житловий будинок загальною площею 73,8 кв.м, житловою - 54,0 кв.м під літерою «А», стайня «Б», стодола «В», погріб «ПГ», огорожа №1, ворота №2, замощення №3.

На даний житловий будинок 07.09.2017 року комунальне підприємство «Монастириське районне бюро технічної інвентаризації» виготовлено технічний паспорт (ксерокопія технічного паспорта додана до матеріалів справи).

Згідно довідки №378, виданої 26.10.2017 року виконавчим комітетом Бертниківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, станом на 15.04.1991 року згідно із записами в погосподарській книзі №8, до членів господарства належали: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, - голова домогосподарства, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, - дружина голови (померла ІНФОРМАЦІЯ_6 року), ОСОБА_1 (позивач), ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, - син, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, - син.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 25.01.2006 року.

Згідно інформаційної відповіді №133/01-12 від 11.12.2017 року приватного нотаріуса Монастириського нотаріального округу Садівського М.А. після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 року ОСОБА_3 25.11.2016 року заведено спадкову справу за №208/2016 за заявою позивача ОСОБА_1 29.11.2016 року по заведеній спадковій справі видано два свідоцтва про право на спадщину за законом - на земельні ділянки площею 1.1108 га, площею 0.2807 га, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Бертниківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області (свідоцтво про право на спадщину за законом від 26.11.2016 року) (ксерокопія витягу спадкової справи додана до матеріалів справи).

Згідно довідки №380, виданої 26.10.2017 року виконавчим комітетом Бертниківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, на час смерті ОСОБА_3 разом з ним був зареєстрований та проживав його син (позивач) ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом першої черги, відмови від прийняття спадщини не заявляв, прийнявши спадщину, оскільки на час відкриття спадщини проживав разом із спадкодавцем. У зв'язку з тим, що відсутній правовстановлюючий документ на будинковолодіння, що підлягає спадкуванню, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про прийняття спадщини за законом (лист приватного нотаріуса Монастириського районного нотаріального округу №116/02-14 від 03.11.2017 року).

Згідно даних по господарської книги за 1991 - 1995 роки спірне будинковолодіння належить до суспільної групи - колгоспний двір, у якому проживали ОСОБА_3 - голова, ОСОБА_5 - дружина голови, ОСОБА_1 (позивач) - син, ОСОБА_6 - син (вибув 22.08.1991 року), ОСОБА_7 - син (вибув 02.09.1992 року).

Згідно з п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору. Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглось після припинення його існування, мають члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Відповідно до ст.ст.120-121, ст.123 ЦК УРСР ( в ред.1963 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Володіння, користування та розпорядження майном колгоспного двору здійснюється тільки за згодою всіх членів двору. При поділі майна колгоспного двору розмір часток членів колгоспного двору визнається рівними.

На витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15 квітня 1991 року, поширюється загальний трирічний строк позовної давності. Розгляд позову про право на майно колишнього колгоспного двору не залежить від вирішення питань землекористування.

ОСОБА_7 згідно письмової заяви від 11.10.2017 року, посвідченої головою Велеснівської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, зареєстрованої в реєстрі за №44, ОСОБА_6 згідно письмової заяви від 27.10.2017 року, посвідченої секретарем виконавчого комітету Бертниківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, зареєстрованої в реєстрі за №28, не прийняли спадщину, що залишилась після смерті ОСОБА_3, відмовились від свого права на частку у майні колишнього колгоспного двору на користь ОСОБА_1

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст.ст. 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як вбачається зі ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, його відсутність не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд приходить до переконання, що позивачем доведено обставини, викладені у позовній заяві, а отже, він, як спадкоємець за законом, який прийняв спадщину, має право на житловий будинок з надвірними будівлями, а тому позов підлягає до задоволення шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на вищевказане майно, в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 року ОСОБА_3

Керуючись ст. ст. 259, 263 - 265, 268, 273, 354ЦПК України, ст. 328, 392, 1222, 1225, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст.120-121, ст.123 ЦК УРСР (в ред.1963 року), суд,-

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1, місце проживання: с.Бертники Монастириського району Тернопільської області, реєстраційний номер облікової картки платника податківНОМЕР_1 до Бертниківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, місцезнаходження: вул.Шевченка, 69 с.Бертники Тернопільської області, 48301, Код ЄДРПОУ 23587829, про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, право власності на спадкове майно, а саме на:

- житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по АДРЕСА_1 Тернопільської області, до якого входить: одноповерховий житловий будинок загальною площею 73,8 кв.м, житловою - 54,0 кв.м під літерою «А», стайня «Б», стодола «В», погріб «ПГ», огорожа №1, ворота №2, замощення №3.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Тернопільської області через Монастириський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючийсуддя: В. М. Іванчук