Вирок № 71713100, 22.01.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.01.2018 Справа №607/6215/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі:

головуючого судді Кунцьо С.В.

при секретарі Ліщинському О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1201720000000114 від ІНФОРМАЦІЯ_2 про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тернопіль, українця, громадянина України, неодруженого,

із середньою спеціальною освітою, непрацюючого, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1, несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

за участю прокурорів Єдинак І.В., Пащенко В.В.

потерпілої ОСОБА_2

представника потерпілої адвоката Петровець Л.Р.

цивільного позивача ОСОБА_4,

захисника адвоката Бакалець І.Г.,

обвинуваченого ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 12.00 год. обвинувачений ОСОБА_1 керував, в порушення вимог пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, технічно-справним автомобілем «ВАЗ-21099», реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухався по вул. Тарнавського, лівою смугою транспортного потоку в напрямку вул. Київської від просп. Злуки м. Тернополя. ОСОБА_1, в порушення вимог пунктів 1.5 ч. 1 та 2.3 «б», «д» Правил дорожнього руху України, внаслідок алкогольного сп'яніння, не був достатньо уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, щоб в разі її зміни своєчасно відреагувати і в такий спосіб своїми діями не створювати загрозу безпеці дорожнього руху, життю і здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Під час руху зі швидкістю близько 50-60 км/год., в порушення п. 12.9 та дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 40 км/год.» ПДР України, обвинувачений ОСОБА_1, керованим автомобілем НОМЕР_2 наблизився до регульованого пішохідного переходу, влаштованого навпроти будинку №4 по вул. Тарнавського, на світлофорі якого горів червоний в поєднанні із жовтим сигнали для автомобілів, що забороняють рух, де транспортні засоби стояли в правій сусідній смузі та в зустрічній перед даним пішохідним переходом. У цей час проїзну частину дороги в межах вищевказаного регульованого пішохідного переходу перебігав пішохід ОСОБА_6, в напрямку з права наліво, відносно руху автомобіля НОМЕР_2. Порушуючи вимоги п. 8.7.3 «є» ПДР України, обвинувачений ОСОБА_1, не зупинив керований автомобіль на стоп-лінії (розділ 34-дорожня розмітка, 1. Горизонтальна розмітка, 1.12 ПДР України) на сигнал світлофора, що забороняє рух, а продовжив рухатися на сигнали світлофора, які забороняли йому рух та не надав дорогу пішоходу ОСОБА_6

Унаслідок порушення зазначених вимог пунктів Правил дорожнього руху України, обвинувачений ОСОБА_1 створив такі умови, внаслідок яких не зміг забезпечити безпеку дорожнього руху та передньою частиною автомобіля НОМЕР_2 скоїв наїзд на ОСОБА_6 в межах регульованого пішохідного переходу, хоча мав технічну можливість уникнути наїзду на даного пішохода.

У результаті вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді масивної травми тулуба з численними переломами ребер, ушкодженням плеври та тканини лівої легені, розривом зчленування між грудними хребцями та ушкодженням спинного мозку аорти на цьому рівні, від яких у цей же день настала його смерть.

Дорожньо-транспортна пригода перебуває у прямому причинному зв'язку із порушенням водієм ОСОБА_1 вище перелічених вимог ПДР України.

Обвинувачений ОСОБА_1в судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, визнав повністю і вказав, що в ніч з 25 березня на ІНФОРМАЦІЯ_2 він вживав алкоголь, зокрема випив близько 250-300 грам коньяку. ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 12.00 год. він перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керував автомобілем «ВАЗ-21099», реєстраційний номер НОМЕР_3 (автомобіль таксі) та рухався по вул. Тарнавського, лівою смугою транспортного потоку в напрямку вул. Київської від просп. Злуки м. Тернополя. Максимальна швидкість руху на даній ділянці дороги становить 40 км/год, що регулюється відповідним дорожнім знаком, однак швидкість керованого ним транспортного засобу становила близько 60 км/год Наближаючись до регульованого пішохідного переходу, що поблизу ЗОШ №11, за 50 метрів до світлофору він помітив, що для транспортних засобів горів червоний сигнал, що забороняє рух. Вважаючи, що до моменту перетину пішохідного переходу сигнал зміниться на зелений, він швидкість руху не зменшив, оскільки здійснював рух на підйом та в'їхав на регульований пішохідний перехід на поєднання червоного та жовтого сигналу світлофору. В цей час він бачив, що в правій смузі руху стояв інший транспортний засіб, який як він зрозумів чекав на ввімкнення зеленого сигналу світлофора. Пересікаючи пішохідний перехід він відчув удар та побачив, що з його автомобіля сповзає тіло чоловіка. Зупинившись за 10 метрів, він вийшов з автомобіля, підійшов до пішохода якого він збив, як він дізнався пізніше ОСОБА_6, та побачив що останній хрипить та дивиться в небо. Після цього він дочекався швидкої допомоги та працівників поліції, які забрали його для допиту. Він розкаюється у вчиненому, просить суд його суворо не карати та не позбавляти волі, заявлені цивільні позови ОСОБА_2 про відшкодування 150000 грн. моральної шкоди та ОСОБА_4 про відшкодування 150000 грн. моральної шкоди визнає повністю.

Окрім повного визнання вини обвинуваченим ОСОБА_1, його винуватість в скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, повністю доведена зібраними в ході досудового розслідування доказами, що були предметом аналізу під час судового розгляду:

Показаннями допитаної в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_2, яка вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 13.00 год. їй зателефонував знайомий її чоловіка ОСОБА_6 - ОСОБА_7 та повідомив, що ОСОБА_6 збив автомобіль. Після цього він заїхав за нею та привіз на місце ДТП. Коли вона прибула туди, там вже нікого не було, а лише залишились порозкидані речі. Зазначає, що в цей день її чоловік не вживав алкогольні напої. Прибувши у лікарню їй повідомили, що чоловік вже помер. Сестра обвинуваченого ОСОБА_1 дала їм 500 доларів США на витрати для похорону. Просить суд призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі. Заявлений нею до обвинуваченого цивільний позов щодо відшкодування моральної шкоди на суму 150 000 грн. підтримує повністю, оскільки вона втратила раптово близьку людину, пережила нервовий стрес в наслідок цього, в неї погіршився стан здоров'я, виникла необхідність вживати медикаменти, порушився сон та звичний спосіб життя. Також просить врахувати те, що обвинувачений з моменту вчинення злочину не вжив жодних заходів щодо відшкодування заподіяної шкоди. Від заявлених позовних вимог в частині відшкодування матеріальної шкоди на суму 15530 грн. відмовляється.

Цивільний позивач ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримує заявлений нею цивільний позов про відшкодування моральної шкоди на суму 150 000 грн., мотивує його тим, що отримала стрес, негативні емоції через незаконні дії обвинуваченого ОСОБА_1, що спричинили раптову смерть її батька ОСОБА_6 З часу похорону вона перебувала весь час поряд з матір'ю ОСОБА_2, порушився її звичний спосіб та ритм життя, батько був їй надзвичайно близьким, тому порушена її душевна рівновага та вона позбавлена хорошого настрою, отримані душевні переживання спричинили погіршення стану здоров'я, необхідності лікування та прийому медичних препаратів. Вважає позов обґрунтованим та просить суд його задовольнити.

Крім наведених показань потерпілої, винуватість ОСОБА_1у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, доводиться також дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження, зокрема:

оголошеними в судовому засіданні:

- протоколом огляду місця дорожньо - транспортної події від ІНФОРМАЦІЯ_2 із схемою ДТП та таблицею ілюстрацій до вказаного протоколу, та додатковим протоколом огляду місця ДТП (із фототаблицею), яка мала місце ІНФОРМАЦІЯ_2, згідно якого ДТП відбулася на вул. Тарнавського навпроти будинку № 4 в м. Тернопіль на проїзній частині дороги, що має дві смуги для руху. У місці ДТП влаштований регульований світлофорами пішохідний перехід. Під час огляду виявлено сліди осипу лакофарбового покриття дрібних частинок червоного кольору як і колір автомобіля НОМЕР_2, дрібних частинок скла булого кольору та декількох дрібних частинок помаранчевого кольору. В межах осипу знаходиться чорна спортивна шапка.Осип частин матеріалу, схожі на які відсутні на рамці реєстраційного номера автомобіля «ВАЗ-21099» і в межах даного осипу знаходиться поліетиленовий пакет чорного кольору. Також виявлено правий чорний чоловічий черевик в межах осипу № 1. Осип більш масивних частин скла, лівий чорний чоловічий черевик, слід з нашаруванням ґрунту та дзеркало заднього виду, яке відсутнє на автомобілі «ВАЗ-21099», а також в'язка з п'яти ключів, з магнітним носієм, вітрове скло, яке відсутнє на вказаному автомобілі знаходиться в місці закінчення осипу № 4. З лівої сторони від даного скла є плями речовини бурого кольору, схожої на кров. Автомобіль «ВАЗ-21099» р.н. НОМЕР_4 червоного кольору розташований передньою частиною в напрямку вул. Київська в м. Тернопіль і на ньому наявні механічні пошкодження, зокрема на передній його частині. Речові докази вилучено згідно протоколу. Також проведено додатковий огляд регульованого пішохідного переходу по вул. Тарнавського навпроти будинку № 4 в м. Тернопіль з метою встановлення режиму роботи світлофора для транспортних засобів, зокрема що червоний сигнал світлофора вмикається для пішоходів одночасно із ввімкненням поєднання червоного та жовтого сигналів для транспортних засобів.

(а.м.к.п. 58-73, 74-75);

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26 березня 2017 року, згідно якого ОСОБА_1 в супроводі працівника поліції доставлений у КУТОР «Тернопільський обласний наркологічний диспансер» та о 15.05 год. 26 березня 2017 року проведено його огляд та встановлено, що він перебував у стані алкогольного сп'яніння. За результатами лабораторного дослідження крові на наявність алкоголю від 26 березня 2017 року, при дослідженні взірця крові газохроматографічним методом, етилового спирту знайдено в кількості 1, 74 о/оо (проміллє).

(а.м.к.п. 76,77);

- лікарським свідоцтвом про смерть № 224 від 27 березня 2017 року виданим Тернопільським обласним бюро СМЕ, згідно якого ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у кареті швидкої допомоги при транспортуванні до лікувального закладу та причиною смерті є масивна кровотеча, внутрішня кровотеча, розрив зчленування між грудними хребцями з ушкодженням аорти на цьому рівні. Вказані обставини також підтверджуються свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 актовий запис № 459 від 29 березня 2017 року Тернопільського міського відділу ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області.

(а.м.к.п. 79, 84);

- висновком експерта № 427 від 28 березня 2017 року судово-медичної експертизи, згідно якого на підставі даних судово-медичної експертизи взірця крові гр-на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, враховуючи повідомлені обставини справи та згідно запропонованих запитань, підсумовано, що при газохроматографічному дослідженні взірця крові гр-на ОСОБА_1, відібраної 26.03.2017 року о 15 год. 30 хв в приміщенні КУТОР "ТОНД", знайдено етиловий спирт в кількості - 1,67 о/оо (проміле). Метилового, пропілового, бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів не виявлено. Дана концентрація етилового спирту в крові гр-на ОСОБА_1 може відповідати показникам алкогольного сп'яніння середнього ступеня.

Враховуючи швидкість зниження концентрації алкоголю в крові живих осіб у зв'язку з окисленням, виведенням його тощо (в середньому цей показник становить 0,15 о/оо (проміллє) за 1 годину), можна припустити, що на момент ДТП - 26.03.2017 року біля 12.00 год., концентрація етилового спирту в крові гр-на ОСОБА_1, із врахуванням часу забору взірця крові (26.03.2017 року о 15 год. 30 хв.), могла становити приблизно - 2,19 о/оо (проміллє), що за функціональною оцінкою концентрації алкоголю в крові може відповідати показникам алкогольного сп'яніння середнього ступеня.

(а.м.к.п. 86-88);

- висновком експерта № 221 від 20 квітня 2017 року, відповідно до якого на підставі судово - медичної експертизи трупа громадянина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 встановлено травматичні зміни: закрита черепно-мозкова травма з крововиливами у речовину та під оболонки головного мозку; закрита травма грудей, у вигляді повних поперечних переломів правих (7,8-го) і лівих (2,3,4,5,6-го) ребер з ушкодженням плеври та тканини лівої легені; поширеним крововиливом у м'які тканини лівої бокової поверхні грудей; закрита травма грудного відділу хребта, уламковий переломом тіла 10-го хребця, з крововиливами під оболонки та у речовину спинного мозку на цьому рівні; ушкодження зчленувань між 10-м та 11-м хребцями та повний розрив стінки грудного відділу аорти на цьому рівні; закриті уламкові переломи кісток обох гомілок у середніх третинах; численні синці, крововиливи, садна та рани - голови, тулуба та кінцівок. Види ушкоджень (крововиливи, садна, синці, переломи, розриви зчленувань), властивості рани потилиці (нерівні краї, заокруглені кінці, наявність між краями тканинних перетинок, горбкуваті стінки тощо), свідчать, що всі вони спричинені значною за силою дією тупих предметів.

Рани лівої половини обличчя та лобно-тім'яної ділянки волосистої частини голови, зважаючи на їх форму, рівні незсаднені краї, гострі кінці спричинені ріжучою дією гострих предметів, в даному випадку дією скла, що підтверджується виявленням дрібних часток останнього у їх просвіті.

Вищевказані ушкодження утворились незадовго до настання смерті потерпілого, що підтверджується станом ушкоджень на момент проведення розтину його трупа (крововиливи - темно-червоні, без набряку м'яких тканин; переломи - ознаки зрощення відсутні, при наявності просторих крововиливів у оточуючі тканини; рани - ознаки загоєння відсутні; синці - багряно-синюшного забарвлення; садна з запалими рожево-коричневими поверхнями).

Смерть rpомадянина ОСОБА_6, настала внаслідок масивної травми тулуба з численними переломами ребер ушкодженням плеври та тканини лівої легені, розривом зчленування між грудними хребцями та ушкодженням спинного мозку і аорти на цьому рівні. Травма тіла супроводжувалася внутрішньо-тканинною та внутрішньо-грудною кровотечею, масивною крововтратою, яка і послужила безпосередньою причиною смерті.

Таким чином, між спричиненням потерпілому, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, тілесних ушкоджень і настанням його смерті існує прямий причинно-наслідковий зв'язок. (а.м.к.п. 89-94);

- висновком експерта № 216 від 29 березня 2017 року судово-медичної експертизи, згідно якого кров від трупа ОСОБА_6 належить до трупи А(ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0

(а.м.к.п. 97-98);

- висновком експерта № 5-145 від 22 квітня 2017 року судової інженерно - транспортної експертизи, згідно якого на момент експертного дослідження рульове керування автомобіля «ВАЗ-21099», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, знаходиться в працездатному стані, та вимогам п. 31.4.2. ПДР України відповідає. Технічних несправностей (невідповідностей) вимогам п. 31.4.1. ПДР України (Гальмові системи) робочої гальмової системи автомобіля «ВАЗ-21099», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, не виявлено - робоча гальмова система знаходиться в працездатному стані. Шини коліс наданого на дослідження автомобіля «ВАЗ-21099», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, вимогам ПДР України відповідають. На момент експертного дослідження технічних несправностей систем автомобіля «ВАЗ-21099», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, що досліджувались не виявлено. Системи перебувають у працездатному стані і можуть виконувати свої функції.

(а.м.к.п.99-104);

- висновком експерта № 5-144 від 24 квітня 2017 року судової інженерно - транспортної експертизи, згідно якого первинний контакт при наїзді на пішохода відбувся передньою центральною частиною автомобіля ВАЗ-21099, р. н. НОМЕР_1, на відстані наближено 11 вліво та 46 см вправо від повздовжньої осі автомобіля (переднім номерним знаком, облицювальною решіткою радіатора, правою блок-фарою, капотом моторного відсіку, переднім вітровим склом та передньою кромкою даху). Наїзд автомобіля ВАЗ-21099, р. н. ВО1907ВІ, на пішохода відбувся у поперечному напрямку по відношенню до елементів дороги - на лівій смузі руху транспортного потоку до вул. Київської, у повздовжньому напрямку - безпосередньо передує розміщенню зафіксованої ділянки «осипу лакофарбового покриття дрібних частинок червоного кольору», ближня границя еліпса розсіювання частинок розміщується від місця наїзду на відстань, близьку до переміщення їх в повздовжньому напрямку за час вільного падіння. Встановити в абсолютних величинах місце наїзду автомобілем на пішохода не надається можливим в зв'язку з відсутністю уточнюючої слідової інформації, зафіксованої під час огляду місця пригоди.

(а.м.к.п.105-110);

- висновком експерта судової комп»ютерно-технічної експертизи № 7-85/16 від 26 квітня 2017 року з таблицею ілюстрацій, оптичного диску з відеозаписом обставин ДТП, згідно якої відеозапис з часом в період з 10:41:30 до 10:41:32 зафіксований у файлі «VТS_01_1. VОВ», має частоту кадрів 25 кадрів/с. Фрагмент відео у період з 10:41:30 до 10:41:32 у файлі «VTS_0l_l.VOB» містить 75 кадрів. Кадри з відеофайлу «VТS_01_1. VОВ» з часом від 10:41:30 до 10:41:32 відображені в додатку 2, що додається до висновку експерта,

(а.м.к.п.112-127);

- висновком експерта № 5-212 від 15.05.2017 року судової інженерно - транспортної експертизи згідно якого, при заданому слідством комплексі вихідних даних, водій автомобіля «ВАЗ-21099», з моменту виникнення небезпеки для руху (виходу пішохода ОСОБА_6 на проїзну частину дороги регульованого пішохідного переходу на червоний сигнал світлофора), під час руху з фактичною швидкістю не мав технічної можливості шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування зупинити керований ним автомобіль до місця наїзду на пішохода і тим самим уникнути наїзду, однак мав таку можливість при умові руху транспортного засобу з дозволеною швидкістю руху.

При заданому слідством комплексі вихідних даних, якщо б водій автомобіля «ВАЗ-21099» з моменту виникнення небезпеки для руху, діяв так, як це викладено у дослідницькій частині висновку, то у цьому випадку його дії можна було б вважати такими, які б відповідали технічним вимогам п. 12.9 б) ПДР України, і такі його дії, з технічної точки зору, не повинні були б призвести до скоєння наїзду на пішохода. Враховуючи фактичні обставини розвитку дорожньо-транспортної ситуації, технічна можливість у водія автомобіля «ВАЗ-21099» уникнути наїзду на пішохода полягала у виконанні ним технічних вимог 12.9 б) ПДР України. При заданому слідством комплексі вихідних даних, на момент проведення експертизи не відомі причини технічного характеру, які б завадили водію транспортного засобу діяти відповідно до вимог п. 12.9 б) ПДР України, отже його дії в умовах виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди не відповідали вимогам зазначеного пункту Правил. В даній дорожньо-транспортній ситуації, невідповідність дій водія автомобіля «ВАЗ-21099» вимогам п. 12.9 б) ПДР України, з технічної точки зору знаходиться в причинному зв'язку з настанням даної ДТП. При встановлених обставинах розвитку дорожньо-транспортної пригоди і заданому слідством комплексі вихідних даних, невідповідність дій водія автомобіля «ВАЗ-21099» вимогам п. 12.9 б) Правил дорожнього руху України привела до виникнення даної ДТП, тобто причиною настання даної ДТП - наїзд транспортного засобу на пішохода, з технічної точки зору були обставини, які пов'язані із невідповідністю дій водія автомобіля «ВАЗ-21099» зазначеним вимогам пункту ПДР України.

(а.м.к.п. 129-133);

- посвідченням водія серії НОМЕР_6 від 23.03.1999 року згідно якого ОСОБА_1 має право на керування транспортними засобами категорій А,В,С.

(а.м.к.п. 144);

- свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 10.12.2016 року серії НОМЕР_7 згідно якого власником автомобіля ВАЗ-21099, р. н. НОМЕР_1 є ОСОБА_8.

(а.м.к.п. 150).

Таким чином, проаналізувавши наведені обставини, суд, об'єктивно дослідивши та оцінивши всі зібрані та перевірені у судовому засіданні докази в їх повній сукупності, прийшов до переконання про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_1та кваліфікує його дії за ч.2 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, його вік, а також те, що він раніше несудимий, позитивно характеризується за місцем проживання, думку потерпілої, яка просить суд призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі. До обставин які пом'якшують покарання обвинуваченому, суд відносить повне визнання обвинуваченим своєї вини та щире каяття у вчиненому. Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого суд вважає вчинення злочину ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи наведене, керуючись принципами гуманності, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого та запобігання новим злочинам, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства і вважає за можливе призначити ОСОБА_1 реальне покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті обвинувачення із позбавленням права керування транспортними засобами.

Суд не знаходить підстав для застосування ст. 75 КК України, оскільки внаслідок дій обвинуваченого ОСОБА_1 настали тяжкі наслідки, потерпіла наполягає на суворій мірі покарання, обвинувачений не відшкодував потерпілій ОСОБА_2 та цивільному позивачу ОСОБА_4 завдану внаслідок вчинення кримінального правопорушення шкоду.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 слід рахувати з моменту його виконання та фактичного відбування покарання.

На підставі ст.72 КК України (в редакції Закону від 26.11.2015 року) в строк призначеного судом покарання ОСОБА_1 слід зарахувати час його попереднього ув'язнення з 26 березня 2017 року по 27 березня 2017 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

У ході розгляду кримінального провадження потерпілою ОСОБА_2 заявлений цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди на суму 15 530 грн. та моральної шкоди на суму 150 000 грн., однак потерпіла відмовилася від позову в частині відшкодування майнової шкоди на суму 15 530 грн. За вказаних обставин, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають залишенню без розгляду.

При вирішенні позову заявленого потерпілою судом враховуються наступні вимоги закону.

Зокрема у відповідності до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Також за змістом ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" визначено, що під моральною шкодою, слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Вирішуючи питання моральної шкоди, суд також виходить із вимог ст. 1168 ЦК України, яка передбачає, що моральна шкода завдана смертю фізичної особи відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди на суму 150000 грн., то потерпіла ОСОБА_2 мотивує їх тим, що вона втратила раптово близьку їй людину, чоловіка, переживання та нервовий стрес в наслідок цього, погіршення стану здоров'я, необхідності вживати медикаменти, порушення сну та звичного способу життя. З врахуванням характеру та обсягу заподіяних потерпілій моральних страждань, суд вважає, що позовні вимоги потерпілої ОСОБА_2 на суму 150 000 грн. підлягають до задоволення в повному обсязі.

Окрім цього, суд вважає, що з врахуванням наведених норм законодавства підлягає вирішенню і заявлений цивільним позивачем ОСОБА_4 позов до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди на суму 150 000 грн., який мотивує його тим, що незаконними діями обвинуваченого їй спричинено стрес та негативні емоції через раптову смерть її батька ОСОБА_6 З часу похорону вона перебувала весь час поряд з матір'ю ОСОБА_2, порушився її звичний спосіб та ритм життя, батько був їй надзвичайно близьким, тому порушена її душевна рівновага та вона перебуває в гнітючому настрої, отримані душевні переживання спричинили погіршення стану здоров'я, необхідності лікування та прийому медичних препаратів. Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди підлягають до задоволення в повному обсязі на суму 150 000 грн.

В ході розгляду кримінального провадження цивільним позивачем ОСОБА_9 заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди на суму 150 000 грн. Однак ОСОБА_9 23 листопада 2017 року звернулася в суд із заявою про залишення її позову без розгляду. За вказаних обставин, суд вважає, що позов ОСОБА_9 про відшкодування моральної шкоди підлягає залишенню без розгляду.

Суд вважає, що речовий доказ - оптичний диск з відеозаписом обставин ДТП, після вступу вироку в законну силу, слід залишити при матеріалах кримінального провадження.

У кримінальному провадженні є процесуальні витрати за проведення авто-технічної експертизи № 5-145/17 від 22 квітня 2017 року в сумі 770, 35 грн., а також судової транспортно-трасологічної експертизи № 5-144/17 від 24.04.2017 року в сумі 880, 40 грн., комп»ютерно- технічної експертизи № 7-85/16 від 26.04.2017 року в сумі 742, 20 грн., авто технічної експертизи № 5-212/17 від 15.05.2017 року в сумі 989, 60 грн., а всього на зальну суму 3382,55 грн., які суд вважає слід стягнути з ОСОБА_1 в користь держави, оскільки вони виникли у зв'язку із проведенням експертиз в межах даного кримінального провадження.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту його виконання та фактичного відбування покарання.

На підставі ст.72 КК України (в редакції Закону від 26.11.2015 року) в строк призначеного судом покарання ОСОБА_1 зарахувати термін його попереднього ув'язнення - з 26 березня 2017 року по 27 березня 2017 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 150 000 /сто п'ятдесят тисяч/ гривень.

Позов ОСОБА_2до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 15 530 грн. залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_4 моральну шкоду в сумі 150 000 /сто п'ятдесят тисяч/ гривень.

Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, залишити без розгляду.

Речовий доказ - оптичний диск з відеозаписом обставин ДТП, після вступу вироку в законну силу, залишити при матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведення авто-технічної експертизи № 5-145/17 від 22 квітня 2017 року в сумі 770, 35 грн., судової транспортно-трасологічної експертизи № 5-144/17 від 24.04.2017 року в сумі 880, 40 грн., комп»ютерно- технічної експертизи № 7-85/16 від 26.04.2017 року в сумі 742, 20 грн., авто технічної експертизи № 5-212/17 від 15.05.2017 року в сумі 989, 60 грн., а всього на загальну суму 3382, 55 грн. (три тисячі триста вісімдесят дві гривні п'ятдесят п'ять копійок/ в користь держави (УК у м. Тернополі, м. Тернопіль, 24060300, р/р31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддяС. В. Кунцьо