Постанова № 71712073, 17.01.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний № 329/983/17 Головуючий у 1 інстанції: Ломейко В.В.

Провадження № 22-ц/778/651/18 Суддя-доповідач: Кримська О.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2018 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Кримської О.М.,

суддів: Дашковської А.В.,

Подліянової Г.С.,

секретаря Путій Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Запорізький сталепрокатний завод» на ухвалу Чернігівського районного суду Запорізької області від 17 жовтня 2017 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Запорізький сталепрокатний завод» до ОСОБА_3 про витребування з володіння частки в розмірі 30% прав у статутному фонді,

В С Т А Н О В И Л А :

В жовтні 2017 арбітражний керуючий - ліквідатор ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод» Нагіх Л.К. звернувся до суду з позовом доОСОБА_3, в якому просила суд витребувати з володіння ОСОБА_3 частку в розмірі 30% прав у статутному фонді ТОВ ВБ «Славутич» на користь ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод» та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Ухвалою Чернігівського районного суду Запорізької області від 17 жовтня 2017 року відмовлено у відкритті провадження, роз'яснено позивачу, що його позовні вимоги підлягають розгляду в порядку господарського судочинства. Вирішено питання про повернення судового збору.

Не погоджуюсь із зазначеною ухвалою арбітражний керуючий - ліквідатор ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод» Л.К. Нагіх подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Чернігівського районного суду Запорізької області від 17 жовтня 2017 року і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції зробив поспішний та неправильний висновок про наявність між учасниками процесу спору, який виник із корпоративних відносин, а також, що цей спір підлягає розгляду у порядку господарського судочинства. В обґрунтування зазначає, що ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод» звернувся з позовом про витребування з особистого володіння у Відповідача фізичної особи майна, яке, на його думку, незаконно утримується Відповідачем та вважає, що в цьому спорі розглядається питання щодо права власності, а не щодо корпоративних прав та інтересів сторін, як учасників товариства з обмеженою відповідальністю.

На зазначену апеляційну скаргу відзив (заперечення) до Апеляційного суду Запорізької області не надходив.

ОСОБА_3 до суду апеляційної інстанції не з'явився, повідомлявся про місце та час розгляду справи відповідно до п.19 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, який набрав чинності з 15.12.2017 року шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті судової влади України ( а.с.77,78).

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення арбітражного керуючого - ліквідатора ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод» Л.К. Нагіх, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відмовляючи у відкритті провадження суд першої інстанції виходив із того, що спір виник з господарських відносин між юридичною особою ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод» та керівником юридичної особи ТОВ «БВ «Славутич» - ОСОБА_3 та повинен розглядатися не судом загальної юрисдикції, а господарським судом відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України, п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України (в редакціях, чинних на момент постановлення оскаржуваної ухвали).

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду з огляду на таке.

Суд першої інстанції керувався редакціями ЦПК України та ГПК України, чинними на момент постановлення оскаржуваної ухвали.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів, підвідомчі господарським судам.

Згідно з ч. 1 ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

У п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" роз'яснено, що в разі, якщо суб'єктний склад осіб, які беруть участь у справі, або предмет позову не відповідають визначеним п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України справам, що виникають із корпоративних відносин, суди повинні мати на увазі, що відповідно до ст. 1 ГПК України господарським судам підвідомчі спори щодо захисту порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб (у тому числі іноземних), громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи.

В узагальненнях Верховним Судом України практики розгляду судами корпоративних спорів від 08 січня 2008 року зазначено, що пiдвiдомчiсть (пiдсуднiсть) справ загальним i господарським судам визначається законодавством. У разi вiдсутностi прямої вказiвки у законi застосовується принцип розмежування пiдвiдомчостi (пiдсудностi) за суб'єктним складом. Зокрема, на пiдставi ст. 1 Господарського процесуального кодексу України (далi - ГПК) господарським судам пiдвiдомчi спори щодо захисту порушених або оспорюваних прав i охоронюваних законом iнтересiв пiдприємств, установ, органiзацiй, iнших юридичних осiб (у тому числi iноземних), громадян, якi здiйснюють пiдприємницьку дiяльнiсть без створення юридичної особи. При цьому справи, що виникають з корпоративних вiдносин, на пiдставi п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК пiдвiдомчi (пiдсуднi) господарським судам незалежно вiд того, якi особи - юридичнi чи фiзичнi - є учасниками корпоративних вiдносин, з яких виник спiр. Тому, якщо стороною у справi є фiзична особа, вирiшального значення при розмежуваннi юрисдикцiй набуває питання, чи є ця справа такою, що виникає з корпоративних вiдносин.

Витребування частки у статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю означає відчуження сукупності корпоративних прав та обов'язків, пов'язаних з участю особи в товаристві, серед яких, зокрема, право на управління товариством, на отримання частини прибутку від діяльності товариства, особа, яка набула право власності на частку у статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю у встановленому законом порядку, одночасно отримує право на участь у вказаному товаристві.

Оскільки позовні вимоги пов'язані з витребуванням частки у статутному фонді ТОВ «БВ «Славутич», то спір пов'язаний з розпорядженням корпоративними правами,оскільки визначає право учасника на ту чи іншу частку в статутному фонді і підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Отже, правильним є висновок суду першої інстанції, що даний спір повинен розглядатися господарським судом.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, судова колегія

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Запорізький сталепрокатний завод» залишити без задоволення.

Ухвалу Чернігівського районного суду Запорізької області від 17 жовтня 2017 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Головуючий О.М. Кримська

Судді: А.В. Дашковська

Г.С. Подліянова