Постанова № 71697089, 22.01.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2366/18

Номер справи місцевого суду: 492/990/16-ц

Головуючий у першій інстанції Гусєва Н. Д.

Доповідач Комлева О. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого-судді Комлевої О.С.

суддів Журавльова О.Г., Кравця Ю.І.

при секретарі Ліснік Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договоромза апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» на рішення Арцизького районного суду Одеської області від 25 жовтня 2017 року, ухваленого суддею Гусєвою Н.Д.,

в с т а н о в и л а:

У липні 2016 року ПАТ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що між позивачем і відповідачкою 28.10.2008р. був укладений кредитний договір б/н на загальну суму 4000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідно до умов зазначеного договору позивач надав, а відповідачка отримала кредит в сумі 4000,00 грн. Позивач повністю та в строки виконав свої зобов'язання за вищевказаним кредитним договором, однак відповідачка зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконувала, внаслідок чого станом на 05.07.2016р. перед позивачем виникла заборгованість, яка складає загальну суму за кредитом, процентами, пенею, комісією, штрафами 16635,18 грн., яку позивач просить стягнути з відповідачки, оскільки остання ухиляється від добровільного погашення заборгованості.

На підставі вищевикладеного, позивач просив суд стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором на загальну суму 16635,18 грн., а також судові витрати.

Сторони в судове засідання не з'явилися, надали заяви, в яких просили розглядати справу за їх відсутністю.

Рішенням Арцизького районного суду Одеської області від 25 жовтня 2017 року у задоволені позову ПАТ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ПАТ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, а також, що судом порушені норми матеріального та процесуального права.

В судове засідання, призначене на 17 січня 2017 року, сторони не з'явилися, про розгляд справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

У зв'язку із цим справа підлягає розгляду в порядку п.8 розділу Х111 Перехідних положень Цивільно-процесуального кодексу України.

15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 18.03.2004 до 15.12.2017), відповідно до п.9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Справа розглядається апеляційним судом Одеської області, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий суд, який ухвалив рішення, що оскаржується, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, відповідно до вимог п. 8 ст. 1 Перехідних положень.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст.. 367ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст. 375ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Статтею 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що між ЗАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 відповідно до Заяви та Умов та Правил надання банківських послуг 28.10.2008р. був укладений договір про надання банківських послуг, відповідно до якого позивач передав кредит відповідачці у розмірі 1000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом. Згідно Заяви відповідачка погодилася з тим, що дана заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають між нею та Банком Договір про надання банківських послуг та зобов'язалася дотримуватись умов та правил надання банківських послуг. Щодо зміни кредитного ліміту позивач керувався п. 3.2 Умов та правил надання банківських послуг згідно якого клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 3.3 Умов та правил надання банківських послуг. Згідно з п. 5.3 Умов та Правил надання банківських послуг право зміни розміру наданого на платіжну картку кредиту (кредитного ліміту) Банк залишає за собою в односторонньому порядку, за власним рішенням Банку і без попереднього повідомлення Клієнта. Відповідно до п. 6.5 Умов та Правил надання банківських послуг позичальник зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором. Згідно з п. 6.6 Умов та Правил надання банківських послуг у разі невиконання зобов'язань за договором, на вимогу банку позичальник зобов'язався виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку. Відповідно до п. 8.6 Умов та Правил надання банківських послуг при порушенні відповідачкою строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених наявним договором більш ніж на 120 днів, позичальник зобов'язався сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5 % від суми позову. Відповідно до п. 9.12 Умов та правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонгується на такий же термін. Відповідно до п. 5.4 Правил користування платіжною карткою строк погашення процентів за кредитом здійснюється щомісячно за попередній місяць, строк погашення Кредиту - в повному обсязі, не пізніше останнього дня місяця, вказаного на платіжній картці (в полі MONTH).

В порушення умов зазначеного кредитного договору відповідачка взяті на себе зобов'язання не виконувала, внаслідок чого в неї виникла заборгованість перед позивачем, яка, згідно розрахунку, наданого позивачем станом на 05.07.2016р., з урахуванням заборгованості за кредитом, процентами, комісією, штрафами склала загальну суму 16635,18 грн.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, що був наданий позивачем, відповідачка почала не виконувати свої зобов'язання перед позивачем з листопада 2008 року, однак останнє погашення заборгованості за наданим кредитом відбулося у грудні 2013 року (а.с. 4-10). Крім того, заперечень проти суми позову відповідачка не надала суду, заявою про застосування строків позовної давності фактично визнала позовні вимоги.

Крім того, відповідно до п. 9.12 Умов та правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонгується на такий самий строк (а.с. 16).

Відомості про звернення відповідачки до позивача із заявою про припинення договору в матеріалах справи відсутні.

Відмовляючи в задоволені позову ПАТ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції виходив з того, що судом не встановлено, що позивачем був наданий кредит в розмірі та на умовах, передбачених вищезазначеним кредитним договором, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачці був наданий кредит у розмірі 4000,00 грн. (у Заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг зазначено, що бажаний кредитний ліміт складає 1000,00 грн.), що саме вищезазначені Умови та Правила надання банківських послуг є складовою частиною укладеного між сторонами договору і що саме зазначені Умови та Правила надання банківських послуг мала на увазі відповідачка, підписуючи Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, та відповідно, чи брала на себе зобов'язання відповідачка з повернення кредиту, зі сплати винагороди та неустойки в разі порушення зобов'язання з повернення кредиту, чи в межах позовної давності позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

В силу п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік.

Згідно ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Згідно ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Суд прийшов до обґрунтованого висновку, що оскільки відповідно до п. 5.4. Умов та правил надання банківських послуг сторони встановили наступний порядок погашення суми основної заборгованості: щомісячно за попередній місяць, строк погашення Кредиту - в повному обсязі, не пізніше останнього дня місяця, вказаного на платіжній картці (в полі MONTH), тому строк позовної давності необхідно обчислювати з 31 грудня 2013 року, а відповідно до вхідного штампу на позовній заяві ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду за захистом своїх порушених прав 27 липня 2016 року, тобто в межах строку позовної давності, встановленої ст. 257 ЦК України.

Враховуючи, що на час пред'явлення позивачем позову договір продовжував діяти, підстав для відмови в задоволенні позовних вимог за пропуском строку позовної давності у суду не було. Крім того, судом встановлено, що відповідачка продовжувала сплачувати заборгованість за кредитом до грудня 2013 року, чим переривала строк позовної давності, у зв'язку з чим перебіг позовної давності почався заново.

Суд не бере до уваги Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 06.03.2010р. № СП-2010-256 (а.с. 98-121), у тому числі п.п. 1.1.7.31 щодо збільшення позовної давності відносно вимог позивача з повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, винагород, неустойки - пені, штрафів, витрат позивача до 50 років, оскільки зазначені Умови та правила надання банківських послуг не підписані відповідачкою та не були чинні в момент укладення вищезазначеного договору про надання банківських послуг від 28.10.2008р.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Так, позивачем надано Умови та правила надання банківських послуг (а.с. 12-17), які не підписані відповідачкою, тобто суд був позбавлений можливості з'ясувати, що саме зазначені Умови та Правила надання банківських послуг мала на увазі відповідачка, підписуючи Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.

Суд звертає увагу, що за даними виписки по рахунку заборгованість по кредитному договору становить 16635,18 грн., однак позивачем не надано доказів, а судом не встановлено, що вказана заборгованість виникла саме по кредитному договору б/н від 28 жовтня 2008 року, а саме вказаний договір є підставою позову так як у Заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг зазначено, що бажаний кредитний ліміт складає 1000,00 грн. (а.с. 11 зв.б.).

На підставі вищевикладеного, суд на законних підставах відмовив в задоволені позову ПАТ КБ «Приватбанк», оскільки судом не встановлено, що відповідачка 28 жовтня 2008 року дійсно отримала кредит у розмірі 4000,00 грн., та ОСОБА_2 має заборгованість за кредитом в загальному розмірі 16635,18 грн.

З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.

Доводи апеляційної скарги ПАТ «ПриватБанк» про те, що суд відмовляючи в задоволені позову виходив з того, що банком пропущено загальний строк позовної давності на звернення до суду з вимогами до відповідача, однак такий висновок суду не відповідає обставинам справи, оскільки суд не належним чином дослідив матеріали справи, а саме строк дії кредитної карти, не приймаються судом до уваги, оскільки суд прийшов до обґрунтованого висновку, що строк позовної давності необхідно обчислювати з 31 грудня 2013 року, а оскільки ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду за захистом своїх порушених прав 27 липня 2016 року, тобто в межах строку позовної давності, встановленої ст. 257 ЦК України, позивачем строк позовної давності пропущений не був.

Також не приймаються до уваги доводи апелянта про те, що судом не було досліджено чи було здійснено перепуск карт за договором та строк їх дії, а також не було досліджено розрахунок заборгованості, долучений до позову, на предмет здійснення відповідачем погашень заборгованості, крім того, судом першої інстанції належним чином не досліджено право позивача на отримання відсотків за користування кредитними коштами та покладення на відповідача відповідальності за порушення умов строків виконання зобов'язання, оскільки суд приймаючи рішення та надаючи оцінку зібраним у справі доказам всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, дослідивши надані сторонами докази, та не порушуючи при розгляді справи норми матеріального і процесуального права.

Інші доводи апеляційної скарги також не приймаються до уваги, оскільки вони також спростовуються матеріалами справи, а письмових доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги до суду надано не було.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги на момент винесення рішення суду, вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційної скарги доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги на увагу не заслуговують, та задоволенню не підлягають, підстав для ухвалення нового рішення - не має.

Судова колегія, розглянувши справу прийшла до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим апеляційний суд залишає без задоволення апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» - залишити без задоволення.

Рішення Арцизького районного суду Одеської області від 25 жовтня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий ________ О.С. Комлева

Судді ________ О.Г. Журавльов

________ Ю.І. Кравець

Повний текст постанови складено 22 січня 2018 року.