Постанова № 71693425, 19.12.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Є.У. № 0818/4171/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Рибалко Н.І.

Провадження № 22-ц/778/1953/17 Суддя-доповідач: Трофимова Д.А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Трофимової Д.А.,

Суддів: Крилової О.В.,

Бєлки В.Ю.,

За участю секретаря: Семенчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02 березня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2012 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначав, що відповідно до укладеного договору № б/н від 12 серпня 2008 року ОСОБА_3 12 серпня 2008 року отримав кредит у розмірі 7 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідно до умов укладеного договору він складається з Заяви позичальника, Умов надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою.

Відповідач зобов'язання за договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 29 лютого 2012 року має заборгованість в сумі 27 367,72 грн., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом - 9 218,56 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 14 494,74 грн., заборгованість по комісії та пені за користування кредитом - 1 875 грн., а також штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) - 500 грн., штраф (процентна складова) - 1 279,42 грн.

Посилаючись на зазначені обставини, Банк просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № б/н від12 серпня 2008 року в розмірі 27 367,72 грн. та судовий збір у сумі 273,68 грн.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02 березня 2017 року в задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду, представник ПАТ КБ «ПриватБанк» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із положень ст.ст. 257, 267 ЦК України, визнав заявлені позовні вимоги обґрунтованими та вважав за необхідне відмовити у їх задоволенні у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Проте, повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції не можна з наступних підстав.

За змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 611, 623, 625 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, за укладеним між сторонами по справі договором № б/н від 12 серпня 2008 року ОСОБА_3 отримав картку кредитка «Універсальна» № НОМЕР_1, термін дії (місяць/рік) - 09/10, зі встановленим первісно кредитним лімітом у сумі 7 000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5 % на місяць із розрахунку 360 днів у році (а.с. 5, 70).

Згідно з пунктом 5.3 Правил користування платіжною карткою, що є складовими Умов та правил надання банківських послуг, строки і порядок погашення по кредиту (кредитний ліміт, кредитна лінія) по платіжним карткам з установленим мінімальним обов'язковим платежем приведено в пам'ятці клієнта, що є невід'ємною частиною договору. Платіж включає плату за користування кредитом, передбачену Тарифами, і частину заборгованості за кредитом.

Пунктом 5.4 Правил користування платіжною карткою визначено, що строк погашення по кредиту (кредитний ліміт, кредитна лінія) по платіжним карткам без установленого мінімального обов'язкового платежу, проводиться в наступному порядку: строк погашення процентів по кредиту - щомісячно за попередній місяць; строк погашення кредиту в повному обсязі - не пізніше останнього дня місяця, зазначеного на платіжній картці (в полі month).

Отже, сторони кредитного договору встановили строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі цього договору.

За укладеним між сторонами договором було видано дві картки. Так, з довідки ПАТ КБ «ПриватБанк» про видані картки та строк їх дії вбачається, що крім кредитної картки № НОМЕР_1, дата відкриття - 02.09.2008р., термін дії (місяць/рік) - 09/10, було видано кредитну картку № НОМЕР_2, дата відкриття - 12.09.2008р., термін дії (місяць/рік) - 09/10 (а.с. 70).

Як встановлено судом, останній платіж, який вніс відповідач в рахунок погашення заборгованості за вказаним договором, був здійснений у жовтні 2008 року, після чого зобов'язання за договором не виконувались.

Банк звернувся до суду з позовом 02.04.2012р. (а.с. 2).

За змістом частини третьої статті 254 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю (ч. 1 ст. 258 ЦК України).

Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку (частина п'ята статті 261 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться в статтях 252 - 255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Як зазначалося вище, позичальник здійснював платежі в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором до жовтня 2008 року. В подальшому відповідач припинив оплату чергових платежів. За укладеним між сторонами договором було видано дві картки: термін дії картки № НОМЕР_1 встановлений до 09/10 (місяць/рік), картки № НОМЕР_2 - 09/10 (місяць/рік). Кредитор звернувся до суду з вимогами про стягнення заборгованості за кредитом 02.04.2012р.

Оскільки умовами укладеного між сторонами договору встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Отже, аналізуючи умови кредитного договору та зміст зазначених правових норм, колегія суддів дійшла висновку про те, що у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів і процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Вказана правова позиція викладена постановах Верховного Суду України від 29 жовтня 2014 року у справі № 6-169цс14, від 19 листопада 2014 року у справі № 6-160цс14.

Відповідачем зроблено заяву про застосування наслідків спливу позовної давності (а.с. 61).

Зважаючи на заяву відповідача про застосування позовної давності, колегія приходить до висновку про наявність підстав для застосування строку позовної давності відповідно до положень ст.ст. 257, 258, 261 ЦК України.

Таким чином, у задоволенні вимог Банку про стягнення заборгованості за кредитом, процентами за користування кредитом, комісії за користування кредитом за період до02.04.2009 року, а також пені до 02.04.2011 року слід відмовити за пропуском строку позовної давності.

Крім того, за змістом частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки кошти за кредитним договором в належному розмірі повернуто не було, проценти за кредитом та пеня за процентами підлягає стягненню з відповідача у межах строку позовної давності.

Відповідна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 02.12.2015 року у справі № 6-249цс15 та від 29.06.2016 року у справі № 6-1188цс16.

У зв'язку з чим, з відповідача підлягає стягненню заборгованість в межах строку загальної позовної давності - за період з 02.04.2009 року по 29.02.2012 року (в межах заявлених позовних вимог) за відсотками - 13 971,83 грн., за період з 02.04.2009 року по 30.09.2010 року за комісією - 1 000 грн., в межах строку спеціальної позовної давності - за період з 02.04.2011 року по 29.02.2012 року (в межах заявлених позовних вимог) за пенею - 500 грн., а всього - 15 471,83 грн., відповідно до наданого представником Банку апеляційному суду розрахунку, який є обґрунтованим та таким, що підтверджується матеріалами справи, оформлений належним чином у відповідності до законодавства та умов кредитного договору.

Крім того, Банк просить стягнути з відповідача штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) - 500 грн., штраф (процентна складова) - 1 279,42 грн.

За змістом ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України)

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Такого висновку дійшов Верховний Суд України, виклавши правову позицію із цього питання, зокрема у постанові від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15.

Враховуючи, що за умовами укладеного між сторонами договору штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

За таких обставин позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з відповідача грошових коштів за договором кредиту підлягають задоволенню частково, підлягає стягненню заборгованість, яка складається з наступного: за відсотками - 13 971,83 грн., за комісією - 1 000 грн., за пенею - 500 грн., а всього - 15 471,83 грн.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позовних вимог.

Встановлено, що ПАТ КБ «ПриватБанк» сплачено судовий збір при поданні позову в сумі 273,68 грн. (а.с. 1) та апеляційної скарги в розмірі 301,05 грн. (а.с. 91).

Апеляційним судом позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задовольняється частково, що становить 56,53 відсотки.

За таких обставин відповідно до ч.ч. 2, 13 ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судовий збір в загальній сумі 324,89 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02 березня 2017 року у цій справі скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 15 471 (п'ятнадцять тисяч чотириста сімдесят одна) грн. 83 коп. та судовий збір в сумі 324 (триста двадцять чотири) грн. 89 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий:

Судді: