Постанова № 71693248, 17.01.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 761/20313/17 Суддя суду першої інстанції: Юзькова О.Л.

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 січня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сорочка Є.О.,

суддів Земляної Г.В.,

Ісаєнко Ю.А.,

за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 21 вересня 2017 року, що прийнята у місті Києві, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у нарахуванні пенсії із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2014-2016 роки протиправними;

- зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві зробити перерахунок пенсії з дня звернення позивача із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2014-2016 роки у розмірі 3764 грн.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 21 вересня 2017 року позов задоволено:

- визнано дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві протиправними щодо відмови у нарахуванні пенсії ОСОБА_4 із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2014-2016 роки протиправними;

- зобов'язано Центральне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зробити перерахунок ОСОБА_4 пенсії за віком з дати його звернення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2014-2016 роки.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що позивач не перебуває на обліку в Центральному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, жодних заяв про переведення з одного виду пенсії на інший у встановленому законом порядку позивачем не подавалося, а відповідь із розрахунком пенсії, надана відповідачем, є виключно відповіддю на звернення позивача, у якому останній просив здійснити йому умовний розрахунок пенсії.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 08.09.2016 позивач подав до відповідача заяву від 06.09.2016, у якій просив зробити умовний розрахунок пенсії щодо переведення з пенсії МВС на пенсію за віком. Відповідь просив надати йому особисто «на руки» (а.с. 57).

На вказану заяву відповідачем надано відповідь від 27.09.2016 №24521/09 (а.с. 5), яка отримана позивачем особисто 29.09.2016 (а.с. 58). У вказаній відповіді відповідач навів позивачу умовний розрахунок його пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) за 2007 рік.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні встановив, що позивач перебуває на обліку Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пославшись на те, що дана обставина не заперечується відповідачем. З урахуванням цього, суд дійшов висновків про неправомірність відмови Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_4

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Відповідно до пункту 4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 № 13-1) (далі Порядок) орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

Заява про призначення або перерахунок пенсії має відповідати вимогам та формі, що передбачена цим Порядком.

Поряд із цим, як вбачається з матеріалів справи, позивачем було подано до відповідача заяву у довільній формі, яка не відповідає вимогам Порядку. Окрім того, у цій заяві позивач не просив призначити, перерахувати пенсію чи перевести його з одного виду пенсії на інший. ОСОБА_4 просив виключно навести йому умовний розрахунок пенсії. У зв'язку із цим, вказану заяву було розглянуто відповідачем та надано відповідь в порядку Закону України «Про звернення громадян».

Не зважаючи на це, позивач звернувся до суду з даним позовом, вважаючи, що відповідач порушив його право на отримання пенсії у відповідному розмірі.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідач у межах спірних правовідносин не приймав жодного управлінського рішення відносно призначення, перерахування чи переведення позивача з одного виду пенсії та не допускав протиправної бездіяльності та не вчиняв протиправних дій з цих питань.

Спірна відповідь відповідача, у даному випадку, є ні чим іншим як довідковим інформуванням позивача з питань, поставлених ним у відповідній заяві. Ця відповідь, як і розрахунок пенсії, здійснений у ній відповідачем, не порушує соціальних (пенсійних) прав позивача.

До адміністративного суду вправі звернутися з позовом особа, яка має суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні її прав чи свобод. Однак обов'язковою умовою надання правового захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду. Таким чином, передумовою для захисту права є його порушення. Якщо ж таке право порушеним не є, то, відповідно, воно не може бути захищеним (поновленим) судом. А тому відсутність порушеного права є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.

У даному випадку суд першої інстанції невірно встановив, що позивач перебуває на обліку Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Доказів цьому матеріали справи не містять. На зазначені обставини не посилався ні відповідач, ні позивач у своїй позовній заяві.

Наведене дає суду апеляційної інстанції підстави для висновку про невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до ухвалення необґрунтованого рішення.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що оскаржувана відповідь відповідача про умовний розрахунок розміру пенсії не порушує прав позивача, відповідачем не приймалося жодних рішень з питань призначення, перерахунку чи нарахування пенсії позивачу, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС).

Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції висновки суду не відповідають обставинам то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а позов залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 34, 243, 317, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві задовольнити.

Скасувати постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 21 вересня 2017 року повністю та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_4 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії повністю.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Є.О. Сорочко

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Ю.А. Ісаєнко

Повний текст постанови складений 18.01.2018.