Рішення № 71693039, 19.01.2018, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/1033/17-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Малого приватного підприємство фірма "Атлас" (код ЄДРПОУ 21420433, інд.58000 м.Чернівці вул.Руська, 173) до Другого відділу державної виконавчої служби м. Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області (м.Чернівці вул.Руська, 183), про визнання протиправними рішення, дій та бездіяльності,-

В С Т А Н О В И В:

Мале приватне підприємство фірма "Атлас" (далі-позивач), звернувся до суду з адміністративним позовом до Другого відділу державної виконавчої служби м. Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області (далі-відповідач), в якому просив визнати незаконними дії та бездіяльність другого відділу державної виконавчої служби м. Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області та постанову про відкриття виконавчого провадження ВП 55278403 від 01.12.2017 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.12.2017 року позивач отримав лист від відповідача за підписом державного виконавця Юзефовича Едуарда Едуардовича, до якого було додано копію постанови про відкриття виконавчого провадження ВИП 55287403 від 01.12.2017 року на підставі виконавчого напису №1270 від 13.11.2017 року приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1, вчиненого на договорі іпотеки №0001/2007 від 20.09.2007 року (зі змінами та доповненнями).

12.12.2017 року директор МППФ "Атлас" ОСОБА_2 та уповноважений представник МППФ "Атлас" ОСОБА_3 прибули до відповідача де в присутності головного виконавця ОСОБА_4 ознайомились з матеріалами виконавчого провадження.

На думку позивача державним виконавцем при відкритті виконавчого провадження порушено вимоги ч.3 та ч.4 ст.16 Закону України “Про виконавче провадження”, оскільки не було встановлено особу представника стягувача, якою надіслано поштою заяву про відкриття виконавчого провадження разом з ксерокопією довіреності.

Крім цього, позивач посилався також на те, що державний виконавець в порушення норм Закону не звернув увагу, що виконавчий напис вчинено нотаріусом на договорі, що відсутній в переліку документів, затвердженому постановою КМУ № 1172 від 19.06.1999 року (зі змінами та доповненнями) та відкрив виконавче провадження і застосував заходи примусового стягнення.

Наступним аргументом протиправності дій відповідача є те, що оскаржувана постанова про відкриття провадження виконавчого провадження не містить обов'язкової мотивувальної частини, викладеної у відповідності з вимогами законодавства.

Таким чином, на думку позивача, дії та бездіяльність державного виконавця у сукупності, виключають законність постанови про відкриття виконавчого провадження № 55287403.

18.01.2018р. у судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги повністю з підстав викладених в адміністративному позові.

Представник відповідача відзиву на позов не подав. В судовому засіданні позов не визнав та просив суд відмовити у задоволенні в повному обсязі, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що ним під час відкриття виконавчого провадження дотримано вимог Закону України “Про виконавче провадження”, в тому числі і щодо встановлення особи заявника, яким подано разом із заявою належним чином засвічену довіреність. Щодо мотивації спірного рішення відповідач посилався на те, що постанова про відкриття виконавчого провадження формується автоматично при внесенні відповідних відомостей до реєстру, а тому вважає спірне рішення правомірним.

Після заслуховування пояснень сторін та дослідження письмових доказів у справі сторонами заявлено клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Згідно ч. 3 ст. 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити з таких підстав.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

20.09.2007 року між позивачем та ВАТ “Кредобанк” в особі їх представників був укладений договір іпотеки № 0001/2007, який забезпечує виконання за кредитним договором № 001/2007 від 20.09.2007 року. Предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме нежилі приміщення загальною площею 1899,60 кв.м., що складаються з торговельно -офісних приміщень площею 1010,60 кв.м., підвальних приміщень з І по XXVI та XXІX; XXX, площею 889,00 кв.м., що знаходяться в м. Чернівцях, по вул. Кармелюка Устима, під номером сто шістнадцять, посвідчений ОСОБА_5, приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу 20 вересня 2007 року, зареєстрований в реєстрі за № 10036 (а.с.36- 41).

08.04.2011року, 07.11.2012 року, 26.03.2014 року та 27.05.2016 року між позивачем та ПАТ “Кредобанк” в особі їх представників були укладені договори про внесення змін і доповнень до договору іпотеки № 0001/2007 від 20 вересня 2007 року за реєстровим №10035.(а.с. 42-49).

13.11.2017 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1, на підставі ст.34, 87 Закону України "Про нотаріат" вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №1270, відповідно до якого пропоновано звернути стягнення на нежилі приміщення загальною площею 1899,60 кв.м., що складаються з торговельно-офісних приміщень площею 1010,60 кв.м., підвальних приміщень з І по XXVI та XXІX; XXX, площею 889,00 кв.м., що знаходяться в м. Чернівцях, по вул. Кармелюка Устима, № 116 (а.с.50-51).

01.12.2017 року другим відділом державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області зареєстровано заяву ПАТ “Кредобанк” про відкриття виконавчого провадження за підписом представника стягувача ОСОБА_6, яка надійшла на адресу Чернівецького міського відділу ДВС ГТУЮ у Чернівецькій області цінним листом з описом вкладення у цінний лист (заява про відкриття виконавчого провадження, довіреність представника стягувача, договір іпотеки та виконавчий напис) (а.с.31-32, 15).

01.12.2017 року державним виконавцем Юзефович Е.Е. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису №1270, виданого 13.11.2017 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального кругу ОСОБА_1 (а.с.9).

До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення нормативно-правових актів, та робить висновки по суті спору.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.1 Закону України "Про виконавче провадження " Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.3 Закону "Про виконавче провадження" виконавчі написи нотаріусів підлягають примусовому виконанню.

За приписами п.1 ч.1 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч.3 та ч.4 ст.16 Закону України "Про виконавче провадження", представництво юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють у межах повноважень, наданих їм законом чи установчими документами юридичної особи, або через представників юридичної особи.

Представником юридичної особи у виконавчому провадженні може бути особа, яка відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань має право вчиняти дії від імені такої юридичної особи без довіреності. Повноваження представника юридичної особи у виконавчому провадженні можуть бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до закону. Представник може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти така особа. Дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи у виконавчому провадженні можуть міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або у виданій довіреності.

Відповідно до п.10 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень (далі Інструкція), повноваження представників сторін, які беруть участь у виконавчому провадженні, мають бути посвідченні (окрім іншого) довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують право представництва юридичної особи (документом про призначення керівником юридичної особи тощо).

В ході розгляду справи судом було досліджено матеріали виконавчого провадження №ВП55287403, в яких (окрім іншого) міститься засвідчена належним чином копія довіреності від 09.08.2017 року. Згідно вказаної довіреності ПАТ «Кредобанк» в особі голови правління уповноважив ОСОБА_6 на вчинення від імені банку, в тому числі – подавати, підписувати та одержувати заяви, листи…у зв’язку з відкриттям виконавчою службою провадження про звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) на підставі виконавчого напису нотаріуса (а.с.34-35).

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про те, що наведені представником позивача аргументи в частині відсутності належним чином засвідчено довіреності представника стягувача – не відповідають дійсним обставинам справи.

Судом достовірно встановлено, що відкриваючи виконавче провадження за заявою стягувача, державний виконавець мав достовірні докази того, що представник юридичної особи (стягувача) ОСОБА_7, мала право підписати та подати (надіслати поштою) до органу державної виконавчої служби заяву про відкриття виконавчого провадження, а саме належним чином посвідчену копію довіреності від 19.08.2017 року.

Слід також зазначити, що жодним нормативно-правовим актом не зобов’язано державного виконавця встановлювати особу заявника особисто, за наявності належним чином засвідченої довіреності на вчинення від імені стягувача конкретних дій.

Суд вважає неприйнятними доводи позивача про те, що головний державний виконавець не звернув увагу на те, що виконавчий напис «вчинено нотаріусом на договорі». З дослідженого в судовому засіданні оригіналу вказаного документа встановлено, що він відповідає всім критеріям виконавчого документа, а відтак відповідач в силу Закону України «Про виконавче провадження» зобов’язаний відкривати провадження за таким документом.

Щодо обґрунтувань про зміст спірного рішення, а саме мотивувальної частини постанови, суд зазначає наступне.

Пунктом 7 розділу І Інструкції визначено чіткий перелік обов’язкових складових і реквізитів постанови державного виконавця. Постанова як окремий документ містить такі обов'язкові реквізити: номер виконавчого провадження; вступну частину із зазначенням: назви постанови, дати видачі постанови та місця її винесення; найменування органу державної виконавчої служби, прізвища, імені та по батькові державного виконавця, який виніс постанову або прізвища, імені та по батькові приватного виконавця, який виніс постанову, найменування виконавчого округу, в якому він здійснює діяльність; назви виконавчого документа, коли та ким виданий, резолютивної частини документа (далі - реквізити виконавчого документа); за зведеним виконавчим провадженням - прізвища, імені та по батькові боржника - фізичної особи, повного найменування боржника - юридичної особи та дати об'єднання виконавчих проваджень у зведене; мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на норму закону, на підставі якого винесено постанову; резолютивну частину із зазначенням: прийнятого виконавцем рішення; строку і порядку оскарження постанови.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов висновку, що відповідачем дотримано всіх обов’язкових критеріїв при оформлені відповідного документа, в тому числі і в частині мотивації спірного рішення, оскільки в спірному рішенні визначено мотив, з яких виконавець прийняв відповідне рішення – вступу в законну силу документа – виконавчого напису, і посилання на норму закону, на підставі якого винесено постанову.

Враховуючи встановлені обставини справи, та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що відповідач приймаючи спірне рішення діяв у відповідності до вимог ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України, оскільки його дії повністю узгоджуються з вимогами наведених вище норм Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги або заперечення. Разом з тим, позивач не довів суду того, що відповідачем прийнято протиправне рішення, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Оскільки в задоволенні адміністративного позову відмовлено, суд не вирішує питання про понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 241, 250, 263 КАС України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (з урахуванням вимог пп. 15.5 п. 15 Розділу 7 Перехідних положень КАС України). Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Боднарюк О.В.