Ухвала суду № 71691439, 17.01.2018, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2018 року м. Чернівці

справа №727/9426/13-ц

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області в складі:

головуючого Міцнея В.Ф.

суддів: Владичана А.І., Лисака І.Н.

секретар Андрушків С.П.

за участю: ОСОБА_1 та її представника - ОСОБА_2,

розглянувши справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку ,,Надра" до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21 січня 2014 року, головуючий у І-й інстанції - суддя Кирилюк Л.К.,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2013 року публічне акціонерне товариство комерційний банк ,,Надра" (далі ПАТ КБ ,,Надра") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 83816,82 доларів США, що еквівалентно 669947 грн 85 коп.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21 січня 2014 року позов задоволено: стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ ,,Надра" заборгованість за кредитним договором №836142 від 13 червня 2008 року в розмірі 83816,82 доларів США, що еквівалентно 669947 грн 85 коп; стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ ,,Надра" заборгованість за кредитним договором №836142 від 13 червня 2008 року в розмірі 83816,82 доларів США, що еквівалентно 669947 грн 85 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

----------------------------------------------------------------------------------------------------

провадження 22-ц/794/76/18 категорія: 19/27

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду в частині солідарного стягнення з неї вказаної заборгованості, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Вказує на те, що прострочення сплати позичальником платежів почалося у квітні 2012 року, а позов банком пред'явлено 21 жовтня 2013 року, тому договір поруки на день подання позову був припинений.

Судова колегія, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено судом, 13 червня 2008 року між ПАТ КБ ,,Надра" та відповідачкою ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 836142, відповідно до умов якого остання отримала кредитні кошти в розмірі 55944 доларів США для придбання квартири АДРЕСА_1 зі сплатою 14,49 % річних за користування кредитом (а.с.7-9).

Пунктом 1.4 цього договору встановлено, що банк надає позичальнику кредит строком до 12 червня 2028 року.

Відповідно до п.п. 3.3.1.- 3.3.3 кредитного договору погашення кредиту позичальник повинен був здійснювати до 10 числа поточного місяця шляхом здійснення перерахування мінімально необхідного платежу в сумі 724,03 доларів США.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 13 червня 2008 року між ПАТ КБ ,,Надра" та відповідачами ОСОБА_1 і ОСОБА_4 було укладено окремі договори поруки, відповідно до яких поручителі відповідають перед кредитором як солідарні боржники (а.с.10-11).

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Внаслідок неналежного виконання умов кредитного договору станом на 29 серпня 2013 року утворилась заборгованість в розмірі 83816,82 доларів США, , яка складається з непогашеної суми кредиту - 54572,95 доларів США, заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом - 20916,26 доларів США, пені - 2733,21 доларів США, штрафу - 5594,4 доларів США.

За правилами ч.1 ст.543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Частиною 1 ст.553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення заборгованості з позичальника та поручителів в солідарному порядку.

Відповідачка ОСОБА_1, заперечуючи проти стягнення з неї заборгованості за кредитним договором, посилається на припинення договору поруки.

Згідно з ч.2 ст.1054 та ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Пунктом 4.2.4. кредитного договору передбачено право банку вимагати дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом та інших платежів, встановлених цим договором.

Внаслідок порушення позичальником виконання зобов'язання за кредитним договором банк відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України використав право достроково вимагати з боржника та поручителів стягнення заборгованості за кредитним договором, пред'явивши у жовтні 2013 року позов про дострокове повернення кредиту, сплати відсотків та інших платежів.

У ч.4 ст.559 ЦК України зазначено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Договором поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється.

Отже, банк пред'явив позов до поручителів про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату відсотків за його користування та неустойки в межах шестимісячного строку, встановленого ч.4 ст.559 ЦК України.

Враховуючи наведене, колегія вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21 січня 2014 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 19 січня 2018 року.

Головуючий В.Ф. Міцней

Судді: А.І. Владичан

І.Н. Лисак