Постанова № 71691214, 17.01.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 3/221/18

760/24703/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2018 року суддя Солом'янського районного суд м. Києва Криворот О.О., розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли з Національного агентства з питань запобігання корупції, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, працюючого Директором Національного антикорупційного бюро України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

за ч. 1 ст. 188-46 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

13.11.2017 заступником керівника Департаменту - керівником Першого відділу (м. Київ) Департаменту моніторингу дотримання законодавства про конфлікт інтересів та інших обмежень щодо запобігання корупції Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_6. було складено адміністративний протокол № 41-03/135 відносно ОСОБА_2 відповідно до якого останній, перебуваючи на посаді Директора Національного антикорупційного бюро України, в порушення ч. 4 ст. 12 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон), не виконав законні вимоги Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) та надав з порушенням встановленого цим Законом строку запитувані у листі НАЗК від 18.09.2017 № 41-10/33202/17 копії документів та інформації, а також надав їх не в повному обсязі, чим вчинив адміністративне правопорушення, що посягає на встановлений порядок управління, тобто вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 188-46 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В судове засідання ОСОБА_2 не з'явився та подав клопотання про розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно нього у його відсутність. Крім того, надав свої письмові пояснення в яких, зокрема, наголосив на відсутність законних вимог НАЗК та обмежень, встановлених в Законі України «Про Національне антикорупційне бюро України». Вважає дії працівників НАЗК незаконними, а складений відносно нього протокол про адміністративне правопорушення безпідставним.

Особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення № 41-03/135 - заступник керівника Департаменту - керівник Першого відділу (м. Київ) Департаменту моніторингу дотримання законодавства про конфлікт інтересів та інших обмежень щодо запобігання корупції НАЗК - ОСОБА_6. в судовому засіданні надав пояснення та просив визнати винуватим ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.188-46 Кодексу України про адміністративні правопорушення і притягнути до адміністративної відповідальності з підстав, зазначених у протоколі.

Вислухавши особу, яка склала протокол, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного.

Як встановлено в судовому засіданні 07.07.2017 НАЗК отримано повідомлення про можливі порушення окремими посадовими особами Національного антикорупційного бюро України вимог ст.28 Закону України «Про запобігання корупції».

За наявною у повідомленні інформацією Директор Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_2 видав довіреність на представлення його особистих/приватних інтересів, як Директора Національного антикорупційного бюро України, у окремих адміністративних справах керівнику юридичного управління Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 Водночас ОСОБА_4, як особа уповноважена на виконання функцій держави в розумінні Закону, здійснив представництво інтересів фізичної особи (ОСОБА_2.) у суді. У зв'язку з цим в діях ОСОБА_2 та ОСОБА_4 можуть вбачатися ознаки реального конфлікту інтересів, що є адміністративним правопорушенням, пов'язаним з корупцією, передбаченим ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.12 Закону, НАЗК з метою виконання покладених на нього повноважень має право отримувати заяви фізичних та юридичних осіб про порушення вимог Закону, проводити за власною ініціативою перевірку можливих фактів порушення вимог цього Закону. Зазначене право НАЗК реалізовано через уповноважених осіб (абзац 3 ч.2 ст.13 Закону), якими є члени НАЗК та інші посадові особи, визначені рішенням НАЗК.

Частиною 1 ст.13 Закону та ст.ст.251,255 Кодексу України про адміністративні правопорушення надано право уповноваженим особам вимагати необхідні документи та іншу інформацію у зв'язку з реалізацією своїх повноважень з урахуванням обмежень, встановлених законом; отримувати в межах своєї компетенції письмові пояснення від посадових осіб та службових осіб державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування; відповідно до розподілу обов'язків складати протоколи про адміністративні правопорушення у справах, що належать до компетенції НАЗК, зокрема, передбачені ст.ст.172-4 - 172-9 зазначеного Кодексу.

Відповідно до вимог ч.4 ст.12 Закону державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи зобов'язані надавати запитувані Національним агентством документи чи інформацію упродовж десяти робочих днів з дня одержання запиту.

Статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначена стаття обов'язок щодо збирання доказів покладає на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.13 Закону уповноваженими особами НАЗК є Голова та члени НАЗК, а також уповноважені НАЗК посадові особи.

Рішенням НАЗК від 11.08.2016 «Про визначення уповноважених осіб Національного агентства з питань запобігання корупції» (із змінами) визначено уповноважених осіб НАЗК.

З метою всебічного, повного та об'єктивного з'ясування вказаних обставин, керуючись законодавством України у сфері запобігання корупції, про адміністративні правопорушення, а також наданими правами та повноваженнями, що визначені Законом та Положенням про Департамент моніторингу дотримання законодавства про конфлікт інтересів та інших обмежень щодо запобігання корупції, затвердженим рішенням НАЗК від 19.05.2016, за підписом керівника Департаменту ОСОБА_5 - уповноваженої особи НАЗК надіслано відповідний запит від 18.09.2017 № 41-10/33202/17 до Національного антикорупційного бюро України з вимогою надати інформацію та засвідчені в установленому порядку копії документів щодо надходження та подальшого опрацювання в Національному антикорупційному бюро України матеріалів адміністративної справи № 826/10323/16, зокрема:

- реєстраційно-контрольні картки та резолюції керівництва Національного антикорупційного бюро України щодо визначення відповідальних виконавців та виконання ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.08.2016 про закінчення підготовчого провадження та залучення у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (Державної фіскальної служби України), директора Національного антикорупційного бюро України;

- реєстраційно-контрольні картки та резолюції керівництва Національного антикорупційного бюро України щодо визначення відповідальних виконавців та підготовки правової позиції у зв'язку з надходженням позовної заяви ТОВ «Юридична компанія «Студія права»;

- резолюції керівництва Національного антикорупційного бюро України щодо визначення представників у вказаній справі у суді;

- копії довіреностей представників у суді;

- письмові пояснення посадових осіб Національного антикорупційного бюро України та всі надані до суду докази на їх підтвердження;

- подані представниками клопотання, інші процесуальні документи щодо розгляду справи;

- реєстраційно-контрольні картки та резолюції керівництва Національного антикорупційного бюро України щодо визначення відповідальних виконавців та забезпечення представництва інтересів у суді у вказаній справі за отриманими повістками про виклик;

- листування посадових осіб Національного антикорупційного бюро України з Окружним адміністративним судом міста Києва у цій справі;

- реєстраційно-контрольні картки та резолюції керівництва Національного антикорупційного бюро України щодо визначення відповідальних виконавців та виконання інших судових рішень у цій справі;

-положення про юридичне управління;

-посадову інструкцію та автобіографічну довідку керівника юридичного управління;

-матеріали конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття вакантної посади керівника юридичного управління Національного антикорупційного бюро України (протоколи конкурсної комісії, порядки денні конкурсної комісії, в тому числі щодо визначення кандидата ОСОБА_4 переможцем конкурсу на зазначену посаду).

У примітці до запиту НАЗК було також звернуто увагу Національного антикорупційного бюро України на встановлені Законом строки надання запитуваної інформації, а також попереджено про адміністративну відповідальність, встановлену ст.188-46 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за ненадання НАЗК інформації, документів, а також порушення встановлених законодавством строків їх надання, надання завідомо недостовірної інформації або не у повному обсязі.

Національне антикорупційне бюро України листом від 05.10.2017

№ 01-221/35542 за підписом Директора ОСОБА_2 відмовило у наданні запитуваних НАЗК інформації та копій документів.

НАЗК у своєму повторному запиті від 25.10.2017

№ 41-10/38071/17 до Національного антикорупційного бюро України було звернуто увагу на те, що наведені у листі-відмові, зокрема, доводи щодо визначення наявності/відсутності приватного інтересу як обов'язкової складової конфлікту інтересів не властиві для повноважень Національного антикорупційного бюро України.

Також у запиті до Національного антикорупційного бюро України було звернуто увагу на встановлені законодавством у сфері запобігання корупції повноваження та права НАЗК, у тому числі уповноважених осіб.

Крім того, у запиті вимагалось надати інформацію та засвідчені в установленому порядку копії документів, що запитувались у першому запиті НАЗК від 18.09.2017 № 41-10/33202/17.

Не зважаючи на вимоги ч.4 ст.12 Закону Національне антикорупційне бюро України листом від 27.10.2017 № 01-221/39070 за підписом Директора ОСОБА_2 повторно відмовило у наданні запитуваних НАЗК інформації та копій документів з мотивів, що Директором Національного антикорупційного бюро України не вбачається можливості виникнення конфлікту інтересів у службовій діяльності.

Так, доводи, що викладені у листі за підписом Директора Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_2 від 27.10.2017 № 01-221/39070, не можуть бути визнані як відповідні і достатні для відмови у наданні запитуваних НАЗК документів та інформації, виходячи з наступного.

Приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях (абзац 12 ч.1 ст.1 Закону).

Визначення поняття «приватний інтерес» повністю відповідає міжнародним стандартам у цій сфері, зокрема, позиції Організації економічного співробітництва та розвитку, сформованій у Посібнику зазначеної організації з питань врегулювання конфліктів інтересів на державній службі. Конфлікт інтересів - це конфлікт між публічно-правовим обов'язком та приватними інтересами державної посадової особи. В такому конфлікті державна посадова особа має інтереси, котрі випливають з її положення як приватної особи і які здатні неправомірним чином вплинути на виконання цією державною посадовою особою її офіційних обов'язків або функцій.

У цьому визначенні «приватні» інтереси не обмежуються фінансовими чи матеріальними вигодами або тими інтересами, котрі забезпечують одержання державною посадовою особою безпосередньої персональної вигоди. Конфлікт інтересів може бути пов'язаним з правомірними (в інших ситуаціях) діями цього чиновника як приватної особи, її належністю до інших організацій або зв'язками з ними, родинними інтересами, якщо ці інтереси можна розглядати як такі, що з певною вірогідністю реально здатні спричинити неналежний вплив на офіційне виконання цією посадовою особою своїх функціональних обов'язків.

Тобто, Закон не пов'язує виникнення конфлікту виключно з позаслужбовими стосунками. При цьому вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів є адміністративним правопорушенням, пов'язаним з корупцією. Наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення, в тому числі передбаченого ч.2 ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, встановлюється уповноваженим органом (судом) на підставі доказів, якими згідно зі ст.251 вказаного Кодексу є, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновок експерта, речові докази, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, а також інші документи.

Проте, Директор Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_2, не будучи особою, уповноваженою на складання протоколів про адміністративні правопорушення, передбачених ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також особою, уповноваженою розглядати відповідні справи про адміністративні правопорушення, необґрунтовано зробив висновок про відсутність в діях посадових осіб Національного антикорупційного бюро України складу адміністративного правопорушення, зокрема, поняття «приватний інтерес».

Щодо посилання у листі Національного антикорупційного бюро України від 27.10.2017 № 01-221/39070 на окремі норми ст.27 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» встановлено наступне.

Нормою цієї статті зазначеного Закону передбачено обов'язок підрозділів внутрішнього контролю Національного бюро здійснювати «контроль за дотриманням працівниками Національного бюро правил етичної поведінки, конфлікту інтересів».

Натомість, до виключної компетенції НАЗК належить здійснення моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, до яких, в тому числі, належать і посадові та службові особи Національного антикорупційного бюро України; складання протоколів про адміністративні правопорушення у справах, що належать до компетенції НАЗК, в тому числі за ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Враховуючи положення ч.7 ст.53 Закону, у разі виявлення підрозділом внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України за результатами проведеного контролю за дотриманням працівниками Національного антикорупційного бюро України, зокрема, правил конфлікту інтересів ознак адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, Національне антикорупційне бюро України зобов'язане негайно письмово повідомити спеціально уповноважений суб'єкт у сфері протидії корупції, тобто Національну поліцію України або НАЗК.

Повноваження здійснювати відповідні заходи, передбачені ст.27 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України», не виключає повноваження НАЗК здійснювати моніторинг та контроль за виконанням актів законодавства, зокрема, з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави та, у разі виявлення адміністративного правопорушення, складати відповідні протоколи про адміністративні правопорушення.

Таким чином суд вважає, що наведені у листі Національного антикорупційного бюро України аргументи та позиція щодо відмови НАЗК у наданні запитуваних ним інформації та копій документів не містить належного обгрунтування.

НАЗК листом від 01.11.2017 № 41-10/39453/17 втретє звернулось до Національного антикорупційного бюро України з вимогою надати інформацію та засвідчені в установленому порядку копії документів, що запитувались, зокрема, у запиті НАЗК від 18.09.2017 № 41-10/33202/17.

Також, на думку суду, НАЗК листом від 02.11.2017

№ 41-10/39563/17 було обґрунтовано висловлено позицію щодо посилань у листі Національного антикорупційного бюро України від 27.10.2017

№ 01-221/39070.

Однак лише 03.11.2017 з порушенням строку, визначеного ч.4 ст.12 Закону Національне антикорупційне бюро України листом від 03.11.2017 № 01-221/39866 за підписом Директора ОСОБА_2 надало не засвідчені в установленому порядку копії документів, що запитувались у першому запиті НАЗК від 18.09.2017 № 41-10/33202/17.

Судом також встановлено і що підтвердила в судовому засіданні особа, яка склала адміністративний протокол, що на запит НАЗК не було надано копії довіреностей представників у суді та реєстраційно-контрольної картки у зв'язку з надходженням позовної заяви ТОВ «Юридична компанія «Студія права».

У зв'язку з тим, що надані Національним антикорупційним бюро України копії документів не були засвідчені в установленому порядку, НАЗК у своєму запиті від 08.11.2017 № 41-10/40310/17 до Національного антикорупційного бюро було звернуто увагу на відповідний порядок засвідчення копій документів, що передбачений п.п. 5.26 та 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55).

У вказаному запиті вимагалось надати копії запитуваних НАЗК документів, що засвідчені в установленому порядку.

Однак Національне антикорупційне бюро України листом від 08.11.2017 № 01-221/40594 за підписом Директора ОСОБА_2 відмовило у наданні копії запитуваних НАЗК документів, що засвідчені в установленому порядку, а також зазначило про те, що вимоги, висловлені у листі НАЗК від 08.11.2017 № 41-10/40310/17 суперечать вимогам законодавства та не підлягають виконанню.

У листі-відмові Національного антикорупційного бюро України також міститься твердження про те, що: «Відповідно до ч.2 ст.23 Закону України «Про стандартизацію» національні стандарти та кодекси усталеної практики застосовуються на добровільній основі, крім випадків, якщо обов'язковість їх застосування встановлена нормативно-правовими актами».

Водночас, на даний час жодним нормативно-правовим актом обов'язковість застосування Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України

від 07.04.2003 № 55), не передбачено».

Вказані твердження та пояснення ОСОБА_2 не можуть братись судом до уваги, оскільки засвідчення вірності копій документів потребує додержання певних умов, за яких копія документа матиме юридичну силу.

Так, відповідно до п.14 розділу ІІ Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1242, одним із класів управлінської документації, що забезпечує організацію процесів управління, є організаційно-розпорядча документація. Реквізити організаційно-розпорядчої документації та порядок їх розташування визначаються ДСТУ 4163-2003 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів».

Так, Наказом Директора Національного антикорупційного бюро України від 18.05.2017 № 115-0 затверджено Інструкцію з діловодства у Національному антикорупційному бюро України.

Пунктом 1 вказаної Інструкції передбачено, що ця Інструкція підготовлена на підставі Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1242, Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55), Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції

України 22.06.2015 за № 736/27181.

Таким чином, Інструкція з діловодства у Національному антикорупційному бюро України встановлює загальні вимоги до документування управлінської інформації, організації роботи з документами, а також засвідчення копій документів з урахуванням вищевказаного Національного стандарту України.

Тобто, для органів державної влади України, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та їх об'єднань усіх форм власності такі умови визначені ДСТУ 4163-2003 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів».

У пункті 1.1 ДСТУ 4163-2003 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» визначено, що цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи - постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо створювані в результаті діяльності органів державної влади України, органів місцевого самоврядування; підприємств, установ, організацій та їх об'єднань усіх форм власності.

З цього вбачається, що вказаним пунктом не наводиться вичерпний перелік документів, до яких застосовуються вимоги цього стандарту.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України», якою визначено статус Національного антикорупційного бюро України, Національне антикорупційне бюро України є державним правоохоронним органом, на який покладається попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних правопорушень, віднесених до його підслідності, а також запобігання вчиненню нових.

При цьому, відповідно до ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» посадові та службові особи Національного антикорупційного бюро України є особами, уповноваженими на виконання функцій держави.

Отже, з цього вбачається, що Національне антикорупційне бюро України є правоохоронним органом держави, наділений відповідними повноваженнями, на якого поширюється дія ДСТУ 4163-2003 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів».

У зв'язку з цим відповідні доводи ОСОБА_2 щодо відсутності підстав для застосування зазначеного Національного стандарту України є необгрунтованими.

Також суд не враховує доводи ОСОБА_2 зазначені у його поясненнях про те, що запити НАЗК не містили жодної вимоги про надання документів, а лише їх копії, оскільки документ - це матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі (ст.1 Закону України «Про інформації»).

Оригінал - це основний вид документа, перший і єдиний його примірник. Він має підпис керівника установи й, у разі потреби, завірений штампом і печаткою. Оригінал першим набуває юридичної сили. Копія - це точне відтворення змісту оригіналу чи іншого документа.

Тобто саме ОСОБА_2, як Директор Національного антикорупційного бюро України, уповноважений був прийняти рішення про надання запитуваних НАЗК документів та інформації.

Диспозиція ч.1 ст.188-46 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за невиконання законних вимог (приписів) НАЗК щодо усунення порушень законодавства про запобігання і протидію корупції, ненадання інформації, документів, а також порушення встановлених законодавством строків їх надання, надання завідомо недостовірної інформації або не у повному обсязі.

Таким чином за даних обставин суд вважає, що перебуваючи на посаді Директора Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_2, в порушення ч.4 ст.12 Закону не виконав законні вимоги НАЗК та надав з порушенням встановленого Законом строку запитувані у їх листі від 18.09.2017 № 41-10/33202/17 копії документів та інформації, а також надав їх не у повному обсязі, чим вчинив адміністративне правопорушення, що посягає на встановлений порядок управління, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.188-46 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Керуючись ч.1 ст.188-46 та на підставі ст.ст. 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.188-46 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн. в доход держави та підлягає сплаті на р/р 31117149700001, МФО 820019, інд. код 37993783 Код платежу: 21081300 Одержувач ГУК у м. Києві.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 352 грн. 40 коп., що підлягає сплаті на р/р 312 122 067 000 10,одержувач УДК СУ Солом'янського району м. Києва, ЄДРПОУ 38050812, банк одержувача: ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Строк пред'явлення постанови до виконання 3 місяці.

Суддя О.О. Криворот