Ухвала суду № 71689538, 18.01.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 629/335/16-к Головуючий суддя І інстанції Мішуровська С. Т.

Провадження № 11-кп/790/385/18 Суддя доповідач Плетньов В.В.

Категорія: Крадіжка

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - судді Плетньова В.В.,

суддів - Люшні А.І. і ОСОБА_1,

секретар - Чернова І.С.,

за участю: прокурора - Золочевського С.О.,

обвинуваченого – ОСОБА_2

та захисника обвинуваченого адвоката - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові матеріали кримінального провадження № 629/335/16-к за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.3 ст.15 та ч.2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України

за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 17 травня 2017 року,

У С Т А Н О В И Л А:

Вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 17 травня 2017 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований і мешкає за адресою: м. Лозова Харківської області, мікр. 3 АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 03.10.2003 року за ст. 185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України - з випробувальним строком 3 роки,

- 25.05.2004 року за ст. 186 ч. 2 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений на підставі ухвали від 04.10.2007 року умовно достроково на не відбутий строк: 10 місяців 21 день,

- 07.07.2010 року за ст. 186 ч. 2 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 21.10.2014 року з Харківської ВК № 43 по відбуттю покарання,

- 26.11.2015 за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі,

- 15.01.2016 року за ч. 2 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України до 6 років позбавлення волі, ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 10.11.2016 року вирок від 15.01.2016 року змінений, призначено покарання за ч.2 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України - 5 (п’ять) років позбавлення волі,

визнано винуватим у пред’явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі, за ч. 2 ст. 185 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі , остаточно визначено покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів призначене покарання поглинути більш суворим покаранням за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 15.01.2016 року та ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 10.11.2016 року, остаточно призначити покарання у виді 5 (п’яти) років позбавлення волі. Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 залишено незмінним у вигляді тримання під вартою. Зараховано в строк відбування покарання частково відбуте покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 15.01.2016 року. До набрання вироком законної сили засудженого ОСОБА_2 ухвалено утримувати в умовах Харківської установи виконання покарань УДПС України в Харківській області № 27. Стягнуто з засудженого ОСОБА_2 на користь держави судові витрати в сумі 306,90 гривень за проведення товарознавчої експертизи № 4998 від 24.12.2015 року, перерахував на р/р 31419544700005 в УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, код доходів 24060300, МФО 851011, код банку 37999680. Вирішено долю речових доказів.

З цим судовим рішенням не погодився обвинувачений ОСОБА_2 В своїй апеляційній скарзі він просить вирок районного суду змінити в частині зарахування строку попереднього ув’язнення в строк покарання та зарахувати з 15.08.2016 року строк попереднього ув’язнення по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Вислухавши доповідь судді, думку прокурора, обвинуваченого його захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як було встановлено оскаржуваним вироком суду, ОСОБА_2, маючи не зняту та не погашену в законному порядку судимість за скоєння корисливих злочинів, на шлях виправлення не став і вчинив кримінальні правопорушення при наступних обставинах:

Так, 04 грудня 2015 року близько 13 години 30 хвилин ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, прийшов в магазин «Продукти-221» ТОВ «АТБ-Маркет», розташованого за адресою: м. Лозова Харківської області, мікр. 4 буд. 44а. Знаходячись в приміщенні торгового залу вказаного магазину, біля поличок з лососевою ікрою, ОСОБА_2, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді завдання матеріальної шкоди магазину і бажаючи їх настання, повторно, з корисливого мотиву, з метою наживи, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, таємно викрав дві банки ікри «Парамушир лососева Зерниста червона» вагою по 120 г вартістю 97 гривень 95 копійок за банку, банку ікри «Рибний день лососева зерниста червона» вагою 130 г вартістю 97 гривень 95 копійок, дві палки ковбаси «Ситний ряд Салямі Баварська» вагою 0,7 кг по ціні 105 гривень 69 копійок за кг на суму 73 гривні 98 копійок, які сховав в кишені і рукаві своєї куртки. Однак ОСОБА_2 свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки при спробі залишити приміщення даного магазину був затриманий охоронцями. Таким чином ОСОБА_2 намагався викрасти вищевказані продукти харчування на загальну суму 367 гривень 83 копійки, чим міг завдати магазину «Продукти-221» ТОВ «АТБ-Маркет» матеріальний збиток на вказану суму. Крім того, 12 грудня 2015 року близько 22.00 години ОСОБА_2, знаходячись в приміщенні під’їзду № 3 будинку № 1 на мікр. 3 в м. Лозова Харківської області, побачив, що на підлозі, без тями, лежить раніше йому незнайомий ОСОБА_4, а поруч з ним його мобільний телефон марки «Nokia 6303i». Маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою самозбагачення, повторно, скориставшись тим, що ОСОБА_4 не контролює його дій, і ніхто із сторонніх за ним не спостерігає, ОСОБА_2 підняв з підлоги вказаний мобільний телефон та зник з ним з місця події, викраденим розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_4 матеріальний збиток на загальну суму 498 гривень 33 копійки.

Розглядаючи кримінальне провадження в межах апеляційних вимог, колегія суддів приходить до наступного:

Згідно вимог ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону від 26 листопада 2015 року колегія суддів зараховує обвинуваченим попереднє ув’язнення в строк призначеного покарання з розрахунку: один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі. У строк попереднього ув'язнення включається строк: а) затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; б) затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання; в) тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження; г) перебування обвинуваченого у відповідному стаціонарному медичному закладі при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної експертизи; ґ) перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув'язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.

Ця норма кримінального закону є імперативною і відповідної заяви про її застосування не потребує. Колегія суддів ураховує, що Законом України від 18 травня 2017 року «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув’язнення» частину 5 статті 72 Кримінального кодексу України викладено в такій редакції: «Попереднє ув’язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув’язнення, може пом’якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування". ОСОБА_5 набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Оскільки зазначений ОСОБА_5 України був офіційно опублікований 20 червня 2017 року, за правилами ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року має бути зараховане попереднє ув’язнення з моменту затримання обвинувачених і по 20 червня 2017 року. У решті зарахування здійснюється день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При цьому, колегія суддів виходить з вимог ст.5 КК України, згідно якої закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи. Якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи. Ураховуючи зазначене, попереднє ув’язнення з моменту затримання до набрання чинності зазначеним Законом підлягає зарахуванню за правилами ч.5 ст.72 КК України в редакції Законі від 26 листопада 2015 року.

Таке зарахування щодо ОСОБА_2 було здійснено ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області від 10 листопада 2016 року при перегляді вироку Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 15 січня 2016 рокуза період з 15 січня 2016 року по 10 листопада 2016 року з розрахунку: один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Після цього, тобто після 10 листопада 2016 року, ОСОБА_2 має статус засудженої особи, відбуває покарання, а в кримінальному провадженні, у якому ухвалено оскаржуваний вирок, запобіжний захід взагалі не обирався.

Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 17 травня 2017 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту проголошення ухвали, а засудженим у той самий строк з моменту отримання копії ухвали.

Головуючий-суддя суддя суддя

_______ ___ _____

В.В.ОСОБА_6ЛЮШНЯ ОСОБА_1