Постанова № 71689143, 17.01.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: С.С. Бойко

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/1581/17Харківський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Яковенка М.М.

суддів: Лях О.П., Старосуда М.І.

секретарі судового засідання: Жданюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року по справі № 816/1581/17 за позовом Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області до Приватного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій призначених за списком № 1 в сумі 100364,66 грн..

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року задоволено позов.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" (код ЄДРПОУ 05808735) на користь Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (код ЄДРПОУ 40367050) заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 1, за серпень 2017 року у розмірі 100 364, 66 грн..

Відповідач посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, прийняття з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Апелянт наголошує на тому, що положеннями ст..64 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058, на Положеннями про Песійний фонд України від 01.03.2011 року №121, не надає право територіальним органам Пенсійного фонду звертатись з таким позовом до суду. Також зазначає, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що вказані ним громадяни працювали на посадах, які передбачені Списком № 2, і мають право на отримання пільгових пенсій, а також не надав жодних доказів на підтвердження того, що відповідні громадяни фактично отримували пільгові пенсії.

З урахуванням приписів ч.4 ст.229, ч.2 ст.313 КАС України, розгляд справи здійснюється за відсутності сторін, які були повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в зв'язку з чим, колегія суддів вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати. Від сторони позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій просить у задоволенні скарги відмовити, а постанову залишити без змін, як законну та обґрунтовану. Наполягають на наявності підстав для відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, що ПрАТ "АвтоКрАЗ" у встановленому законом порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 05808735 (а.с. 18).

За особовим рахунком відповідача відображено заборгованість перед Пенсійним фондом України з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених окремим громадянам за Списком № 1, що за серпень 2017 року становить 100 364, 66 грн.

Посилаючись на те, що ПрАТ "АвтоКрАЗ" у добровільному порядку не відшкодувало фактичні витрати за спірний період, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в порушення вимог законодавства Відповідач не відшкодував Кременчуцькому об'єднаному ОУПУ Полтавської області зазначену в розрахунках місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, та не сплатив існуючу заборгованість за серпень 2017 року.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів виходить з наступного.

За змістом пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за Списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями.

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Так, в абзаці п'ятому підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Тобто витрати на виплату та доставку пільгових пенсій вказаній категорії громадян покриваються за рахунок Пенсійного фонду та Державного бюджету України.

Аналогічну правову позицію щодо застосування положень пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" наведено у постанові Верховного Суду України від 29 травня 2012 року у справі № 21-68а12, що відповідно до абзацу другого частини першої статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України ( в редакції на час прийняття судом рішення) має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Порядок відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі - Інструкція).

В абзацах першому та другому підпункту 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники - роботодавці: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Колективні та орендні підприємства, сільськогосподарські кооперативи, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок).

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.12.2015 № 27-1 "Про затвердження Змін до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" пункт 6.1 Інструкції викладено в наступній редакції: відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пункт 6.4 Інструкції передбачає, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до пункту 6.5 Інструкції розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

За приписами пункту 6.7 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування, органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Отже, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. При цьому, в силу наведених вище положень Інструкції, розрахунок таких витрат на рік надсилається страхувальнику одноразово, у строк до 20 січня поточного року. Нові розрахунки протягом року надсилаються лише стосовно та у разі виникнення нових випадків або ж зміни розміру сум до відшкодування.

В даному випадку, аналіз норм свідчить про те, що суб'єкти підприємницької діяльності не залежно від форм власності мають обов'язок, а не право відшкодовувати органам пенсійного фонду суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, передбачених пільгових умовах.

Як було встановлено судами, що підтверджено матеріалами справи, що нарахована відповідачу за серпень 2017 року до відшкодування сума витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 1 визначена у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій окремим громадянам, і загалом складає 100 364, 66 грн. (а.с. 10-17).

Зазначені розрахунки надіслані відповідачу разом з повідомленням від 18 серпня 2017 року вих. № 19738/10.1-09. Доказів скасування відповідних розрахунків органу Пенсійного фонду фактичних витрат на виплату та доставку пенсій у передбачений законом спосіб матеріали справи не містять.

Крім того, доводи про неотримання таких розрахунків є безпідставними, а надані до апеляційної скарги журнал регистрації вх..кореспонденції, яка має відмінність дат та є не повним, жодним чином не спростовують суть спірного питання щодо обов'язку відшкодування таких витрат, проти яких взагалі заперечує відповідач. Відповідачем доказів, що свідчили б про погашення вказаної суми заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на день розгляду справи або ж спростовували доводи позивача, суду не надано.

На підставі викладеного, оскільки у порушення вищезазначених вимог законодавства відповідачем у визначений строк не внесено до Кременчуцького об'єднаного ОУПФУ зазначену в розрахунку суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах та не сплатив існуючу заборгованість, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

При цьому колегія суддів відхиляє посилання апелянта на те, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що вказані ним громадяни працювали на посадах, які передбачені Списком № 2, і мають право на отримання пільгових пенсій, а також не надав жодних доказів на підтвердження того, що відповідні громадяни фактично отримували пільгові пенсії, оскільки вказані доводи апеляційної скарги спростовуються наявними в матеріалах справи доказами - відповідними розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які позивачем не оскаржені, копіями виплатних відомостей про понесені Пенсійним фондом України витрати на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах за Списком № 1 по колишнім працівникам ПрАТ "АвтоКраз" за період з 01.08.2017 по 31.08.2017 р.

Крім того, при вирішенні цієї справи, колегія суддів з урахуванням положень ч.4 ст.78 КАС України враховує також встановлені фактичні обставини справи стосовно Відповідача та працівників які працювали та отримують пільгові пенсії, судовим рішенням в адміністративній справі №816/1374/17 Постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 11.09.2017 року, залишеного без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017 року (спірний період липень 2017 року, а в даному випадку серпень 2017 року). Зазначені судові рішення є в загальному доступі та знаходять в Єдиному держаному реєстрі судових рішень.

Стосовно доводів Апелянта щодо відсутності права територіальних органів Пенсійного фонду України звертатися з позовом до суду, колегія суддів зазначає, щовідповідно до Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 року № 28-2 (зі змінами). Основними завданнями управління Фонду є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення; ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; виконання інших завдань, визначених законом.

Отже враховуючи, що Апелянтом не виконано обов'язок щодо відшкодування витрат Пенсійного фонду та з метою реалізації покладених повноважень, визначених законом, управлінням цілком правомірно подано позов до суду про стягнення понесених витрат з Апелянта.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Жодні доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 23, 31, 33, 90, 292, 308, 309, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" - залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року по справі № 816/1581/17 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до касаційної інстанції в адміністративних справах Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів - з дня складення повного судового рішення.

У повному обсязі складена 19 січня 2018 року.

Головуючий суддя (підпис)М.М. ЯковенкоСудді(підпис) (підпис) О.П. Лях М.І. Старосуд