Постанова № 71689081, 18.01.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: Зоріна Д.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2018 р. м. ХарківСправа № 537/1474/17

Харківський апеляційний адміністративний суд

колегія суддів у складі:

Головуючого судді Бартош Н.С.,

Суддів: Курило Л.В., Русанової В.Б.

за участю секретаря судового засідання Дудка О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14.06.2017р. по справі № 537/1474/17

за позовом ОСОБА_1

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області

про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернулася до Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову серії АВ №916174 від 29.06.2016 р. про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 165-1 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2550,00 грн.

Постановою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14.06.2017р. по справі № 537/1474/17 позовні вимоги задоволено.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14.06.2017р. по справі № 537/1474/17 по справі та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подала відзив на апеляційну скаргу, де наполягає на законності рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Розгляд справи просила проводити за її відсутності.

Колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно постанови заступника начальника Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області Години І.І. серії АВ № 916174 від 29.06.2016 р. ОСОБА_1, керівника ПП «Консалтгруп», притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення останньою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 1651 КУпАП, згідно якої позивачем порушено п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме несвоєчасно сплачено ЄСВ за квітень - травень 2016 року по строку сплати не пізніше 20.05.2016 р. та 21.06.2016 р. в розмірі 99,72 грн. та 317,42 грн. за кожний період, та накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2550,00 грн. Зі змісту постанови заступника начальника Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області Години І.І. серії АВ № 916174 від 29.06.2016 р. вбачається, що ОСОБА_1 не була присутня під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно неї.

Не погодившись з прийнятою контролюючим органом постановою про притягнення до адміністративної відповідальності, позивач звернулася до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що оскільки позивачем за квітень та травень 2016 року здійснені необхідні платежі, що вбачається з платіжних доручень № № 131, 149, в яких чітко зазначено призначення платежу, приймаючи до уваги порушення процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності, в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, а тому постанова про притягнення її до адміністративної відповідальності є неправомірною.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Судовим розглядом встановлено, що згідно долучених до матеріалів справи платіжних доручень, суми нарахованого ПП «Консалтгруп», керівником якого є позивач по справі, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за квітень 2016 року було сплачено 17.05.2016 р., згідно платіжного доручення № 131 в розмірі 667,86 грн., а за травень 2016 року сплачено згідно платіжного доручення № 149 від 17.06.2016 р. в розмірі 667,60 грн. (а.с. 18-19).

За визначенням п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VІ (далі по тексту - Закон № 2464-VІ) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VІ страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Згідно з абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

За приписами п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VІ платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з ч. 7 ст. 9 Закону № 2464-VІ єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця (ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VІ).

Як встановлено п. 26.1 ст. 26 Закону № 2464-VІ посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску.

Відповідно до ч.ч. 3-5 ст. 165-1 КУпАП несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною третьою або четвертою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від ста п'ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 165-1 КУпАП.

Разом з тим, в оскаржуваній постанові відповідачем не обґрунтовано належним чином застосування до позивача заходів відповідальності саме за ч. 5 ст. 165-1 КУпАП, оскільки суми нарахованого ПП «Консалтгруп», керівником якого є позивач по справі, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за квітень 2016 року було сплачено 17.05.2016 р., згідно платіжного доручення № 131 в розмірі 667,86 грн., а за травень 2016 року сплачено згідно платіжного доручення № 149 від 17.06.2016 р. в розмірі 667,60 грн. (а.с. 18-19).

Згідно із ч. 5 ст. 45 БК України податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Положеннями п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.

Крім того, в оскаржуваній постанові відсутні посилання на матеріали перевірки, в ході яких відповідачем встановлено несвоєчасну сплату позивачкою ЄСВ за травень-червень 2016 року, та не наведено фактичних обставин, які свідчать про порушення позивачкою вимог п. 8 ст. 9 Закону № 2464-VІ.

У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Як встановлено статтею 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів зазначає, що відповідач при винесенні оскаржуваної постанови не проаналізував належним чином обставин притягнення до адміністративної відповідальності, не встановив, якими доказами підтверджується факт вчинення позивачем порушення п. 8 ст. 9 Закону № 2464-VІ, а отже, оскаржувана постанова про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності не може вважатися такою, що прийнята відповідачем на підставі належних, достатніх та необхідних доказів.

Надаючи оцінку дотриманню відповідачем процедури притягнення позивачки до адміністративної відповідальності, колегія суддів зазначає наступне.

Положеннями ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно зі ст. 234-2 КУпАП органи доходів і зборів розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням порядку приймання готівки для подальшого її переказу (стаття 163-13), порушенням порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги) (стаття 163-15), ухиленням від подання декларації про доходи (стаття 164-1), порушенням законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (стаття 165-1), порушенням порядку припинення юридичної особи (частини третя - шоста статті 166-6), перешкоджанням уповноваженим особам органів доходів і зборів у проведенні перевірок (стаття 188-23).

Від імені органів доходів і зборів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники органів доходів і зборів та їх заступники.

Відповідно до ч. 1 ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України (ч.1 ст.246 КУпАП).

За приписами ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

Згідно з ч. 1 ст. 257 КУпАП протокол надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення.

У відповідності до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Як встановлено ч. 1 ст. 277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Згідно зі ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до ст. 279 КУпАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.

Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Відповідно до п. 2.7. Інструкції з оформлення органами державної податкової служби матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом ДПА України від 28.10.2009 р. № 585, зареєстрованої в Мінюсті 29.12.2009 р. за № 1262/17278, чинної на час винесення оскаржуваної постанови (далі - Інструкція № 585) особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право дати пояснення і висловити зауваження щодо змісту протоколу, а також письмово викласти мотиви своєї відмови від підписання протоколу. Власноручно викладені цією особою пояснення та зауваження додаються до протоколу, про що до нього вноситься відповідний запис із зазначенням кількості аркушів, на яких подано такі пояснення та/або зауваження.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дати пояснення і підписати протокол у ньому робиться запис про це.

Відмова особи від підписання протоколу не є підставою для припинення провадження у справі про адміністративне правопорушення (п.2.8. Інструкції № 585).

Протокол не пізніше наступного дня після його складання реєструється уповноваженою особою органу державної податкової служби України в Журналі реєстрації протоколів та постанов про адміністративні правопорушення (додаток 2 до Інструкції) (п.2.9 Інструкції № 585).

При складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права і обов'язки, передбачені статтею 63 Конституції України (254к/96-ВР) та статтею 268 КУпАП (80732-10), про що робиться відмітка у протоколі (п. 2.10 Інструкції № 585).

Якщо справу уповноважений розглядати орган державної податкової служби України, протокол з іншими матеріалами справи після його підписання (відмови від підписання) протоколу та реєстрації в Журналі реєстрації протоколів та постанов про адміністративні правопорушення передається керівнику (заступнику керівника) органу державної податкової служби, який буде розглядати справу про адміністративне правопорушення (п. 2.13 Інструкції № 585).

Пунктом 3.1. Інструкції № 585 передбачено, що відповідно до статті 234-2 КУпАП керівником або заступником керівника органу державної податкової служби України розглядаються справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з ухиленням від подання декларації про доходи (стаття 164-1 КУпАП), порушенням порядку подання фінансової звітності та веденням бухгалтерського обліку при ліквідації юридичної особи (стаття 166-6 КУпАП).

Від імені органів державної податкової служби України розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник (заступник керівника згідно з розподілом обов'язків) відповідного органу державної податкової служби України.

Як встановлено пунктом 3.3 Інструкції № 585, відповідно до статей 276, 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Судовим розглядом встановлено, що позивач не була ознайомлена у встановлений чинним законодавством спосіб про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Доводи апелянта про те, що рекомендованим листом на адресу підприємства надіслані запрошення до Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області від 21.04.2016 р. № 36401/10/16-03-13-03, яким керівника запрошено на 15 год. 00 хв., 26.09.2016 р. (слід розуміти 29.06.2016 р.) для вирішення питання про ознайомлення, підписання, отримання протоколу, розгляд справи про адміністративне правопорушення по суті та винесення постанови про адміністративне правопорушення колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки, як зазначив сам апелянт, згідно реєстру офіційного сайту ПАТ «Укрпошта», 02.08.2016 р. лише сплинув строк зберігання рекомендованого відправлення, що свідчить про те, що на момент винесення спірної постанови та складення протоколу, позивачу не було відомо про розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно неї.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення та оспорювана позивачем постанова у справі про адміністративне правопорушення винесені в один і той же день, в той час, як і КУпАП, так і Інструкцією № 585 не передбачено одночасне складення протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Так, за приписами ст.ст. 256, 257 КУпАП, пунктами 2.7, 2.9. 2.10 Інструкції № 585 винесенню постанови про адміністративне правопорушення передує складення протоколу, роз'яснення прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про що робиться відповідна відмітка у протоколі, підписання протоколу особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, надання їй можливості подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, викласти мотиви відмови від його підписання, реєстрація протоколу у відповідному журналі, а також надіслання протоколу посадовій особі, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення.

При цьому, ст. 254 КУпАП передбачено складення протоколу у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Положеннями ч. 1 ст. 277 КУпАП та пунктом 3.3 Інструкції № 585 прямо передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Однак, постанова у справі про адміністративне правопорушення винесена того ж дня, що й складено протоколи про адміністративне правопорушення, при цьому відсутні відомості про дату отримання посадовою особою, правомочною розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

З приводу доводів відповідача про пропущення позивачем строку оскарження постанови про адміністративне правопорушення колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Скарга подається в орган (посадовій особі), який виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України. Скарга, що надійшла, протягом трьох діб надсилається разом із справою органу (посадовій особі), правомочному відповідно до цієї статті її розглядати.

Згідно з ч. 3 ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Колегія суддів зазначає, що позивачка не була присутня під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно неї, та копію оскаржуваної постанови не отримувала. Про існування спірної постанови вона дізналася лише з постанови про відкриття виконавчого провадження, яке нею отримано 07.04.2017 р., у зв'язку з чим, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду, як такого, що був пропущений з поважних причин.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки доводи апеляційної скарги його не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи те, що постанова Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14.06.2017р. по справі № 537/1474/17 прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 229, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14.06.2017р. по справі № 537/1474/17 - залишити без задоволення.

Постанову Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14.06.2017р. по справі № 537/1474/17 за позовом ОСОБА_1 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)Н.С. БартошСудді(підпис) (підпис) Л.В. Курило В.Б. Русанова