Постанова № 71688975, 10.01.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: C.О. Бондар

Суддя-доповідач: Донець Л.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2018 р. м. ХарківСправа № 818/1523/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Донець Л.О.

суддів: Бенедик А.П. , Мельнікової Л.В.

за участю секретаря судового засідання Багмет А.В.

головного спеціаліста Гречко О.О.

розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Державної міграційної служби України в Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.11.2017, суддя С.О. Бондар, повний текст складено 06.11.17 по справі № 818/1523/17

за позовом ОСОБА_3

до Управління Державної міграційної служби України в Сумській області

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

17.10.2017 року ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Державної міграційної служби в Сумській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 05.10.2017 року № 66 про скасування дозволу на імміграцію в Україну видане громадянину Узбекистану - позивачу.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 01.11.2017 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Управління Державної міграційної служби України в Сумській області від 05.10.2017 №66 про скасування дозволу на імміграцію в Україну, виданого позивачу.

Стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України в Сумській області суму судового збору в розмірі 640 грн. (шістсот сорок грн.).

Відповідач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення, та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги, посилається на неповне встановлення судом першої інстанції обставин справи, та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги доводи суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач прибув в Україну в 2007 році.

Позивач 13.04.2007 року звернувся до відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ковпаківського ВМ СМВ УМВС України в Сумській області щодо отримання дозволу на імміграцію в Україну, на підставі вимог пункту 1 частини 3 статті 4 Закону України «Про імміграцію»

Позивачу видано безстрокову посвідку на постійне проживання серії НОМЕР_1 від 25.06.2007 року.

24.09.2013 року позивач звернувся до Ковпаківського районного відділу у м. Суми Управління ДМС України в Сумській області із заявою про обмін посвідки на постійне проживання в Україні, у звязку з непридатністю до користування.

Позивачем отримано нову посвідку на постійне проживання ІН №017224 від 26.09.2013 року.

Рішенням відповідача від 05.10.2017 №66 позивачу було скасовано дозвіл на імміграцію в Україну, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про імміграцію".

Задовольнивши позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення, оскільки відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, передбачений законодавством України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Процедура провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію іноземцям та особам без громадянства, які іммігрують в Україну (далі - іммігранти), поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень (далі - провадження у справах з питань імміграції), а також компетенцію центральних органів виконавчої влади та підпорядкованих їм органів, які забезпечують виконання законодавства про імміграцію, визначено Порядком провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2002 р. №1983 (далі - Порядок).

Відповідно до пп. 2 п. 2 цього вказаного Порядку (в редакції, чинній на час надання посвідки), рішення за заявами про надання дозволу на імміграцію залежно від категорії іммігрантів приймають територіальні органи Департаменту в головних управліннях, управліннях МВС в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) - стосовно іммігрантів, які підпадають під квоту імміграції (крім іммігрантів, стосовно яких рішення приймає Департамент), а саме: висококваліфікованих спеціалістів і робітників, гостра потреба в яких є відчутною для економіки України; осіб, які є повнорідними братом чи сестрою, дідом чи бабою, онуком чи онукою громадян України; осіб, які раніше перебували в громадянстві України; батьків, чоловіка (дружини) іммігранта та його неповнолітніх дітей; осіб, які безперервно прожили на території України протягом трьох років від дня надання їм статусу біженця чи притулку в Україні, а також їх батьків, чоловіків (дружин) та неповнолітніх дітей, які проживають разом з ними.

У разі необхідності територіальні органи можуть приймати рішення стосовно іммігрантів позаквотової категорії (крім іммігрантів, стосовно яких рішення приймає Департамент).

Рішення про надання дозволу на імміграцію є підставою для отримання посвідки на постійне проживання.

Згідно з п. 1 абз. 3 ст. 4 Закону України «Про імміграцію», дозвіл на імміграцію поза квотою імміграції надається одному з подружжя, якщо другий з подружжя, з яким він перебуває у шлюбі понад два роки, є громадянином України, дітям і батькам громадян України.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем 25.06.2007 року було надано дозвіл на імміграцію в Україну, та видано безстрокову посвідку на постійне проживання серії НОМЕР_2, на підставі п. 1 абз. 3 ст. 4 Закону України "Про імміграцію".

У відповідності до ст. 12 Закону України «Про імміграцію», дозвіл на імміграцію може бути скасовано, якщо: з'ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність; іммігранта засуджено в Україні до позбавлення волі на строк більше одного року і вирок суду набрав законної сили; дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні; це є необхідним для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України; іммігрант порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства; в інших випадках, передбачених законами України.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що Закон України "Про імміграцію" встановлює перелік підстав для скасування дозволу на імміграцію в Україну, та вказано про винні дії іммігранта, як підстави для скасування дозволу на імміграцію.

Підставою для скасування позивачу дозволу на імміграцію стало те, що це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України.

В підтвердження даних доводів відповідачем надані лист Департаменту Національної поліції м. Суми від 21.07.2017 року № 6397 з копіями постанов про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Наведені вище постанови та лист не містять посилань щодо необхідності для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України, у зв'язку з перебуванням позивача в статусі особи, що має право на імміграцію в Україні.

В своїй апеляційній скарзі відповідач не спростовує висновків суду, а лише наполягає на своїй правовій позиції, викладеній в суді першої інстанції.

За таких підстав, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою, та не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, питання про скасування дозволу на імміграцію розглядалось без запрошення позивача для надання пояснень, та при винесенні оскаржуваного рішення не вивчались обставини.

Судом першої інстанції було обґрунтовано зроблено висновок, що відповідач, під час прийняття рішення від 05.10.2017 року про скасування дозволу на імміграцію в Україну позивача, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачений законодавством, необґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому судове рішення не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Згідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.11.2017 по справі № 818/1523/17 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

.

Головуючий суддя Л.О. ДонецьСудді А.П. Бенедик Л.В. Мельнікова

Повний текст постанови складено 19.01.2018.