Рішення № 71688146, 18.01.2018, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/7249/17

2/639/519/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2018 року Жовтневий районний суд м. Харкова

у складі: головуючого- судді Єрмоленко В.Б.

при секретарі – Петровій Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Харкові у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованності за кредитним договором , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач – Публічне Акціонерне товариство комерційний банк ( ПАТ КБ) «ПриватБанк» ( далі Банк) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 02.06.2012 р., у зв’язку з невиконанням з її сторони умов кредитного договору. Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що відповідно до укладеного договору ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 8000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Відповідно до умов укладеного договору, договір складається із заяви позичальника, умов надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою. У результаті невиконання умов кредитного договору з боку відповідача, станом на 05.11.2017 року, існує заборгованість - 14949,62 грн, що складається з 364,53 грн – тіло кредиту, 8065,51 грн нараховано відсотків за користування кредитом, 5331,50 грннарахована пеня, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 умов та правил надання банківських послуг, 500.00 грн штраф (фіксована частина), 688,08 – штраф (процентна складова). Також позивач просив стягнути з відповідача понесені ним судові витрати по справі в розмірі 1600 грн.

Представник позивача в судове засіданні не з’явився, надав суду заяву про можливість розгляду справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримав.

Відповідач відзиву на позов не надала, а ле звернулась до суду з заявою, в якій зазначила, що цивільну справу розглядати за її відсутності, заборгованість перед банком визнає, але просить застосувати строк позовної давності 1 рік до вимог щодо стягнення пенсі і розрахувати її (пеню) виходячи з розрахунку 50 грн на місяць, так про збільшення пені до 100 (сто) грн банк її не повідомляв, а також просила відмовити задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу, як подвійну штрафну санкцію.

Справу судом розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження, що відповідає вимогам ст. ст. 274-279 ЦПК України.

Суд, перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, приходить до наступного.

02.06.2012 р. ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг Приватбанк, яка містить посилання на те, що позичальник згодний з тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також тарифами складає між нею та банком договір про надання банківських послуг. Також позичальник підтвердив, що ознайомлений та згоден з Умовами і Правилами надання банківських послуг, тарифами банку.

При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України (договір приєднання), згідно з якою договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Заявою відповідач підтверджує той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в ПАТ КБ «ПриватБанк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.

За умовами вказаного вище договору ОСОБА_1 отримала кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 8000 грн. У вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

За п. 2.1.1.12.2 договору в разі непогашення клієнтом боргових зобов’язань за кредитом ддо 25 числа місяця що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування кредитом клієнт сплачує банку проценти в розмірі, зазначеному в тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті, з розрахунку 365/365 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 договору.

У разі виникнення прострочених зобов’язань за кредитом згідно п. 2.1.1.12.2.1 договору клієнт сплачує банку проценти в подвійному розмірі від зазначених в тарифах, що діють на дату нарахування.

Власник карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7 Договору.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконав, оскільки не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов’язаннями відповідно до умов Договору.

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення боржником зобов’язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Як вбачається з наданого банком розрахунку , заборгованість за договором б/н від 02.06.2012 р. станом на 05.11.2017 р. становить 14949,62 грн, що складається з 364,53 грн – тіло кредиту, 8065,51 грн нараховано відсотків за користування кредитом, 5331,50 грннарахована пеня, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 умов та правил надання банківських послуг, 500.00 грн штраф (фіксована частина), 688,08 – штраф (процентна складова). Також позивач просив стягнути з відповідача понесені ним судові витрати по справі в розмірі 1600 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Дотепер, як випливає з позову, заборгованість за кредитом не погашена.

Банком нарахована пеня за період з 01.12.2016 р. по 05.11.2017 р. в сумі 950 грн.00 коп., при цьому пеня з 01.12.2016 р. по 31.03.2017 р. розрахована за ставкою 50 грн. щомісячно, а з 01.04.2017 р. по 05.11.2017 р. по 100 грн. на місяць. Доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 була ознайомлена з такими змінами ставок суду не надано.

Статтею 258 ЦПК України встановлена спеціальна позовна давність. Частиною другої цієї статті визначено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення пені.

Оскільки ПАТ «КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом 06.12.2017 р., тобто за 11 місяців з розрахунку 50 грн. на місяць у загальній сумі 550 грн.

Умовами договору передбачена відповідальність за одне й те ж порушення договору, прострочення платежів, як у вигляді пені, так і штрафу, який має як фіксовану величину, так і процентну складову від суми заборгованості

За приписами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно положень ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Виходячи з того, що одночасне застосування різних видів неустойки, що передбачені у ст. 549 ЦК України, у якості заходів відповідальності за одне й теж правопорушення в силу прямої заборони Основним Законом України є нікчемними, вони не повинні застосовуватися судом.

Таким чином, вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» в частині стягнення з відповідача штрафу (фіксованої частини) у розмірі 500 грн. та штрафу (процентної складової) у розмірі 688,08 грн. задоволенню не підлягають.

Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду України № 6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 року.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у мінімальному розмірі- 1600 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 19, 81, 133, 141, 264, 265, 274-279 ЦПК України, ст.ст. 258, 526, 549, 610-612, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованності за кредитним договором –задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1), яка проживає ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111, МФО №305299 м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50) заборгованість за кредитним договором б/н від 02.06.2012 р. в сумі 8980,04 грн, з яких 364,53 грн тіло кредиту, 8065,51 грн – відсотки за користування кредитом, 550 грн нарахована пеня, судовий збір 1600 грн., а всього 10580,04 грн (десять тисяч п’ятсот вісімдесят) грн. 04 коп.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ –