Постанова № 71687421, 18.01.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2018 року справа №266/1994/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Геращенка І.В., суддів Сіваченка І.В., Шишова О.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області на постанову Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 08 листопада 2017 року у справі № 266/1994/17 (головуючий І інстанції Д’яченко Д.О., складену в повному обсязі 08 листопада 2017 року в м. Маріуполь Донецької області) за позовом ОСОБА_1 до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області, треті особи – Приватне акціонерне товариство «Азовзагальмаш», Приватне акціонерне товариство «Азовелектросталь», Маріупольська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області з позовом до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області (далі – відповідач), треті особи – Приватне акціонерне товариство «Азовзагальмаш», Приватне акціонерне товариство «Азовелектросталь», Маріупольська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії.

Постановою Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 08 листопада 2017 року у справі № 266/1994/17 позовні вимоги було задоволено, внаслідок чого: визнано дії Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з 10.01.2017 року протиправними; зобов'язано Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області зробити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням страхового стажу з 01.05.2015 року по 31.03.2016 року включно і заробітної плати з травня 2015 року по грудень 2016 року включно, починаючи з 10.01.2017 року; зобов’язано Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області сплатити ОСОБА_1 різницю між пенсією після перерахунку з урахуванням страхового стажу з 01.05.2015 року по 31.03.2016 року включно і заробітної плати з травня 2015 року по грудень 2016 року включно та фактично сплаченою пенсією починаючи з 10.01.2017 року.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю – доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, встановила наступне.

Позивач 10.01.2017 року звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком.

Згідно листа Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області від 20.04.2017 року № 1859/02 за даними персоніфікованого обліку позивача, починаючи з 01.05.2015 року по 31.03.2016 року нарахування заробітної плати та відповідно сплата страхових внесків відсутні, тому цей період взагалі не враховано до страхового стажу.

Таким чином, підставою не зарахування періоду роботи позивача на ПрАТ «Азовелектросталь» та ПАТ «Азовзагальмаш» з 01.05.2015 року по 31.03.2016 року є несплата страхових внесків підприємством до Пенсійного фонду України.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки згідно форми ОК-5 в період з 01.05.2015 року по 31.03.2016 року ОСОБА_1 нараховувалась заробітна плата, але не сплачувались страхові внески позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов’язків підприємством, на якому він працює.

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058-ІV) введено поняття «страховий стаж», та саме наявність страхового, а не трудового стажу пов’язується з набуттям особою певних прав, в тому числі на призначення пенсії.

Згідно зі статтею 24 Закону № 1058-ІV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Система персоніфікованого обліку введена з 01.07.2000 року.

Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 (арк. справи 38-40), за період його роботи з 01.05.2015 року по 31.03.2016 року страхові внески не були сплачені взагалі, що обумовлює неможливість включення цього періоду до страхового стажу.

Відтак, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Позовні вимоги ОСОБА_1 щодо включення у розрахунок пенсії заробітної плати за період з травня 2015 року по грудень 2016 року є безпідставними, оскільки згідно розрахунку заробітної плати позивача (арк. справи 41-43) йому було враховано для розрахунку пенсії період з 01.04.2016 року по 31.12.2016 року.

Колегія суддів зазначає, що суми заробітку, отримані позивачем до 01.04.2016 року не враховуються, оскільки це суперечитиме ст. 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 4 частини 1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції при ухваленні судового рішення неправильно застосував норми матеріального права, тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області на постанову Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 08 листопада 2017 року у справі № 266/1994/17 – задовольнити.

Постанову Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 08 листопада 2017 року у справі № 266/1994/17 – скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області, треті особи – Приватне акціонерне товариство «Азовзагальмаш», Приватне акціонерне товариство «Азовелектросталь», Маріупольська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії – відмовити.

Повне судове рішення складено 18 січня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Геращенко

Судді І.В. Сіваченко

ОСОБА_2