Ухвала суду № 71686410, 15.01.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 539/347/17 Номер провадження 22-ц/786/57/18Головуючий у 1-й інстанції Іващенко Ю. А. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2018 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Панченка О.О.,

Суддів: Бутенко С.Б., Лобова О.А..,

За участю секретаря: Зеленської О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції з Луцьким міськрайонним судом Волинської області цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3

на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 21 вересня 2017 року, ухваленого під головуванням судді Іващенка Ю.А. в м. Лубни Полтавської області із складанням повного тексту рішення 21 вересня 2017 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про захист прав споживача та повернення грошових коштів за депозитними договорами,-

В С Т А Н О В И Л А :

В лютому 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості за договорами банківського вкладу, в якому з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог просив суд стягнути із відповідача :

- суму заборгованості за договором банківського вкладу SAMDNWFD0070083194000 від 26.02.2014 року в розмірі 33728,83 грн., з яких сума основного боргу 17 841,10 грн., відсотки станом на 20.09.2017 року - 15887,73 грн.;

- суму заборгованості за договором банківського вкладу № SAMDNWFD0070083195300 від 26.02.2014 року в розмірі 2273,04 євро, з яких сума основного боргу 1710,71 євро, відсотки станом на 20.09.2017 року - 562,33 євро;

- суму заборгованості за договором банківського вкладу № SAMDNWFD0070083194800 від 26.02.2014 року в розмірі 12361,62 євро, з яких сума основного боргу 9000 євро, відсотки станом на 20.09.2017 року - 3361,62 євро.

Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 21 вересня 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_3 подав на нього апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове по суті позовних вимог.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Як передбачено ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Частиною 1 ст. 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу (в редакції чинній на час ухвалення оскаржуваного рішення).

Звертаючись до суду із даним позовом, ОСОБА_2 зазначав, що 26.02.2014 року між ним та ПАТ «КБ «ПриватБанк» в м. Севастополі було укладено три договори вкладу, які були наслідком завершення строку дії попередніх договорів, укладених ним з ПАТ КБ «ПриватБанк» 25.11.2013 року строком на 3 місяці.

На підтвердження факту укладення зазначених договорів позивачем ОСОБА_2 надано до суду ксерокопії наступних договорів банківського вкладу із ПАТ КБ «Приватбанк»:

- договір № SAMDNWFD0070083194800 від 26.02.2014 року на суму 9000 євро, мінімальний строк вкладу 3 місяці, з відсотковою ставкою щомісячно 9% річних;

- договір № SAMDNWFD0070083194000 від 26.02.2014 року на суму 17 841,10 грн., мінімальний строк вкладу 3 місяці, з відсотковою ставкою щомісячно 18 % річних;

- договір № SAMDNWFD0070083195300 від 26.02.2014 року на суму 1710,71 євро, мінімальний строк вкладу 1 місяць, з відсотковою ставкою щомісячно 8 % річних. (а.с. 10-12).

Також позивачем по справі ОСОБА_2 надано до суду світлокопії довідок від 13.05.2014 р. та 01.08.2014 р. Кримського регіонального відділення ПАТ КБ «Приватбанк» , згідно яких у нього у ПАТ КБ «Приватбанк» маються три особові рахунки «Стандарт» із зазначенням залишків коштів на цих рахунках, а саме: від 26.02.2014 р. - 9062,13 євро, від 26.02.2014 р. - 1721,20 євро, від 26.02.2014 р. - 18087,45 грн. (а.с. 13,14).

Пунктом 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03 грудня 2003 року № 516передбачено, що залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Пунктом 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 01 червня 2011 року № 174 передбачено, що банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп «вечірні» чи «післяопераційний час»), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

Виходячи з положень ст. 1059 ЦК України, п. 1.4 Положення, п. 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. При цьому квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі.

Виходячи з наведених вимог закону та обставин справи, суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів внесення грошових коштів за договорами вкладів №SAMDNWFD0070083194000 від 26.02.2014 року, № SAMDNWFD0070083195300 26.02.2014 року, № SAMDNWFD0070083194800 від 26.02.2014 року до Кримського регіонального відділення ПАТ КБ «Приватбанк», згідно яких у нього у ПАТ КБ "Приватбанк" маються три особових рахунки "Стандарт".

Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого суду та вважає його вірним та обґрунтованим, оскільки належні та допустимі докази, які б підтверджували факт наявності між позивачем і банком правовідносини щодо банківського вкладу, із внесенням грошових сум на зазначені ним рахунки матеріали справи не містять.

Оригінали або належним чином завірені копії договорів, квитанцій або інших документів, на підтвердження того факту, що між позивачем і банком існують правовідносини щодо банківського вкладу та наявність на час звернення до суду грошових сум на рахунках позивача, відкритих на підставі зазначених позивачем договорів, не надані суду першої та апеляційної інстанції.

При цьому, на ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 05 грудня 2017 року про витребування з ПАТ КБ «Приватбанк» банківських виписок з рахунків, відкритих на ім’я ОСОБА_2 та оригіналів або належно завірених копій договорів банківських вкладів, ПАТ КБ «Приватбанк» повідомлено, що доступ Банку до первинних документів., у тому числі договорів банківських вкладів, касових документів, регістрів доступу до рахунків клієнтів Кримського РУ ПАТ КБ «Приватбанк», у зв’язку з окупацією території Автономної Республіки Крим, є обмеженим, а відповідно й задоволення вимог суду є неможливим з цих причин.

Також, судом першої інстанції вірно надано оцінку оригіналам договору вкладу № SAMDN80000738639610 від 16.10.2013 року на суму 10350 євро, квитанції від 16.10.2013 року про внесення коштів по даному договору на суму 10350 євро та договору вкладу № SAMDN26000738641294 від 16.10.2013 року на суму 17000 грн., квитанції від 16.10.2013 року про внесення коштів по даному договору на суму 17000 грн., які знаходяться поза межами позовних вимог.

За таких обставин, місцевий суд, перевіривши зібрані у справі докази, на які посилалися сторони на підтвердження своїх вимог і заперечень дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність позову та відсутність правових підстав для його задоволення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

При вирішенні даної справи місцевим судом правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Керуючись п.1 ч. 1 ст. 374, п. 1 ч.1 ст.375, п. 1 ч. 1 ст. ст. 381 - 384 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 21 вересня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : /підпис/ ОСОБА_1

Судді: /підпис/ ОСОБА_4 /підпис/ ОСОБА_5

КОПІЯ

ВІРНО: суддя Апеляційного суду

Полтавської області __ ОСОБА_1

Повний текст судового рішення складено 18 січня 2018 року.