Постанова № 71683620, 13.11.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2017 року о/об 12 год. 19 хв.

Справа № 808/2364/17

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Гудименко Я.А., розглянувши у місті Запоріжжі адміністративну справу

за позовом Головного управління ДФС у Запорізькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПГС»

про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДФС у Запорізькій області (надалі - позивач, ГУ ДФС у Запорізькій області) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПГС» (надалі – відповідач, ТОВ «ПГС») про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу у розмірі 97604 грн. 05 коп. за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

У позові зазначено, що ТОВ «ПГС» має узгоджений податковий борг перед бюджетом у сумі 97604 грн. 05 коп. На виконання постанов Запорізького окружного адміністративного суду від 08.12.2014 по справі №808/7240/14, від 19.11.2015 по справі №808/7426/15, від 19.07.2016 по справі №808/1427/16, від 25.05.2015 по справі №808/2308/15 позивачем надсилались інкасові доручення до банків, які повернуті без виконання. Позов обґрунтовується приписами ст.95 Податкового кодексу України.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.

Відповідачем подано до суду письмові заперечення (а.с.79-80), в яких зазначено, що інкасові доручення для стягнення коштів направлялись позивачем до подання позову лише раз у листопаді 2016 року. Після подання позову позивач ще раз направив інкасові доручення на стягнення коштів 01.09.2017, на підставі яких було списано 3248 грн. 03 коп. Це свідчить про те, що грошові кошти на рахунках відповідача є і наразі існує можливість стягнути борг у спосіб, передбачений судовими рішеннями про стягнення коштів з рахунків платника податків. На підставі вище викладеного, відповідач вважає, що позивач не виконав всі приписи Податкового кодексу України щодо процедури погашення податкового боргу в примусовому порядку, а тому у задоволенні позову про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, просить відмовити.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з’ясував наступне.

Наявність податкового боргу ТОВ «ПГС» підтверджується наданими позивачем до суду: податковою звітністю відповідача, податковими повідомленнями-рішеннями, винесеними за результатами камеральних перевірок, корінцем податкової вимоги №15-11 від 05.02.2014, інтегрованою карткою відповідача, згідно якої за ТОВ «ПГС» обліковується податкова заборгованість у сумі 97604 грн. 05 коп. з орендної плати з юридичних осіб.

Доказів погашення вказаного податкового боргу на день судового розгляду справи ТОВ «ПГС» до суду не надало.

Для реалізації повноважень контролюючого органу, передбачених п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України, за постановами Запорізького окружного адміністративного суду від 08.12.2014 по справі №808/7240/14, від 19.11.2015 по справі №808/7426/15, від 19.07.2016 по справі №808/1427/16, від 25.05.2015 по справі №808/2308/15 позивачем стягуються кошти у рахунок погашення податкового боргу.

У п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України зазначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Суми податкового боргу ТОВ «ПГС» не є предметом спору в адміністративній справі №808/2364/17, розгляду підлягають підстави та приводи для подальшого виконання контролюючим органом своїх обов’язків щодо стягнення з ТОВ «ПГС» податкового боргу шляхом його погашення за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Згідно з пп.19-1.1.22 п.19-1.1 ст.19 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.

Як зазначено у п.89.1 ст.89 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає: 89.1.1. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; 89.1.2. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; 89.1.3. у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису (п.89.3 ст.89 Податкового кодексу України).

За матеріалами справи, 05.02.2014 позивачем прийнято Рішення №7 про опис майна відповідача у податкову заставу.

29.04.2016 позивачем складений Акт №4 опису майна, відповідно до якого проведений опис нерухомого майна відповідача: нежитлового приміщення літ.А-3, реєстраційний номер майна 35697814, м.Запоріжжя, вул.Дудикіна, 28, прим.3, загальною площею 1365,9 кв.м. Частка власності 41/50.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження майно платника податків відповідно до Акту опису майна №4 від 29.04.2016 є об’єктом обтяження.

У п.69.2 ст.69 Податкового кодексу України зазначено, що банки та інші фінансові установи зобов'язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунка платника податків - юридичної особи, у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття/закриття рахунка. У разі відкриття або закриття рахунка платника податків - банку, у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, повідомлення надсилається в порядку, визначеному цим пунктом, лише в разі відкриття або закриття кореспондентського рахунка. У разі відкриття або закриття власного кореспондентського рахунка банки зобов'язані надіслати повідомлення до контролюючого органу, в якому обліковуються, в строки, визначені цим пунктом.

Судом досліджені інкасові доручення (розпорядження), направлені позивачем для стягнення податкового боргу до банку, в якому є рахунки платника податків – ТОВ «ПГС», а саме: інкасові доручення (розпорядження) №365 від 17.11.2016 на суму 194185 грн. 73 коп., №366 від 17.11.2016 на суму 2180 грн. 50 коп., направлені до ПАТ «Неос Банк» (а.с.12); інкасові доручення (розпорядження) №372 від 17.11.2016 на суму 2180 грн. 50 коп., №369 від 17.11.2016 на суму 7541,20 дол.США, №371 від 17.11.2016 на суму 194185 грн. 73 коп., №370 від 17.11.2016 на суму 84,68 дол.США, №1907_28 від 19.08.2017 на суму 7618 грн. 11 коп., №1908_28 від 19.08.2017 на суму 194185 грн. 73 коп., направлені до АТ «Єврогазбанк» (а.с.13-14, 68-69); інкасові доручення (розпорядження) №367 від 17.11.2016 на суму 194185 грн. 73 коп., №368 від 17.11.2016 на суму 2180 грн. 50 коп., №1906_28 від 19.08.2017 на суму 194185 грн. 73 коп., направлені до Запорізького РУ ПАТ КБ «Приватбанк» м.Запоріжжя (а.с.15, 67); інкасові доручення (розпорядження) №373 від 17.11.2016 на суму 194185 грн. 73 коп., №374 від 17.11.2016 на суму 2180 грн. 50 коп., №1909_28 від 19.08.2017 на суму 194185 грн. 73 коп., направлені до ПАТ «ВТБ БАНК» (а.с.16, 70); інкасове доручення (розпорядження) №1905_28 від 19.08.2017 на суму 194185 грн. 73 коп., направлене до АТ «АЛЬТБАНК» (а.с.66), інкасове доручення (розпорядження) №1910_28 від 19.08.2017 на суму 194185 грн. 73 коп., направлене до ПАТ «АБ «Радабанк» (а.с.71).

Надані до суду інкасові доручення (розпорядження) повернуті банками позивачу без виконання.

За матеріалами справи, інкасові доручення (розпорядження) надсилались позивачем на всі відкриті у банках рахунки ТОВ «ПГС».

Судом досліджено: виписку по рахунку ПАТ «ВТБ БАНК» про списання 01.09.2017 на користь позивача у рахунок погашення податкового боргу 2048 грн. 03 коп. (а.с.81); виписку по рахунку ПАТ «АБ «Радабанк» про списання 01.09.2017 на користь позивача у рахунок погашення податкового боргу 1200 грн. 00 коп. (а.с.82).

Таким чином, не погашена сума податкового боргу складає 94356 грн. 02 коп. (94356 грн. 02 коп. = 97604 грн. 05 коп. – 3248 грн. 03 коп.).

Суд не приймає до уваги доводи відповідача, оскільки коштів на рахунках відповідача у банках недостатньо для погашення податкового боргу, що згідно з п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України дозволяє контролюючому органу погасити податковий борг платника податків шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Заперечуючи проти позову, відповідач, водночас, не надав до суду доказів погашення податкового боргу у добровільному порядку з метою уникнення негативних для нього наслідків за результатами розгляду судом данної справи.

Отже, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, як спосіб примусового виконання податкових зобов’язань відповідача – не є ефективним і не надає можливості погашення всієї заборгованості.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України).

При вирішенні спору по суті судом прийнято до уваги приписи пп.14.1.137, пп.14.1.155 п.14.1 ст.14, п.41.2 ст.41, п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України.

Судом досліджено корінець податкової вимоги від 05.02.2014 за №15-11.

У ч.1 ст.1 Закону України «Про заставу» зазначено, що застава – це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.

Судом з’ясовано, що майно боржника перебуває у податковій заставі. Вартість цього майна надає можливість погасити наявний податковий борг ТОВ «ПГС».

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначено у ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Контролюючим органом, який звернувся з позовом, доведено наявність підстав для погашення податкового боргу ТОВ «ПГС» у сумі 94356 грн. 02 коп. за рахунок майна боржника, яке перебуває у податковій заставі, визначеного Актом опису майна №4 від 29.04.2016.

Звідси, позов підлягає задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги через викладене вище.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 17, 71, 94, 158-163, КАС України, ст.19 Конституції України, ст.95 Податкового кодексу України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Надати Головному управлінню ДФС у Запорізькій області дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу у розмірі 94356 грн. 02 коп. за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ПГС» (69015, Запорізька область, м.Запоріжжя, вул.Таганська, буд.16; ідентифікаційний код 31637822), що перебуває у податковій заставі, згідно з Актом опису майна №4 від 29.04.2016.

Стягнення заборгованості здійснювати в порядку та у спосіб, встановлений ст.95 Податкового кодексу України.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.ст.167, 186, 254 КАС України.

Постанова суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.167, 186 КАС України.

Постанова виготовлена у повному обсязі 13.11.2017.

Суддя О.О. Прасов