
Справа №: 398/3138/17
провадження №: 2-а/398/25/18
РІШЕННЯ
Іменем України
"19" січня 2018 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді – Коліуш Г.В., за участю секретаря судового засідання Замкової Ю.С, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Олександрії адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в м. Кропивницькому Державної патрульної поліції ОСОБА_2 про визнання противоправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження по справі,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії БР №840619 від 06.09.2017 року в зв’язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП та закриття провадження на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Позов обґрунтовує тим, що 06.09.2017 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п.15.9 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.122 КУпАП, та накладено стягнення в розмірі 225,00 грн., за те, що 06.09.2017 року в 10 год. 09 хв. у м. Кропивницькому, керуючи автомобілем ОСОБА_3 Крузер на перехресті вул. Гоголя та ОСОБА_4 здійснив зупинку ближче десяти метрів до перехрестя для висадки пасажирів, чим порушив п. 15.9 ПДР. Вважає постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки, на його думку, відповідач не з’ясував чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи є вина позивача у його вчиненні, позивач ПДР не порушував, оскільки здійснив зупинку на заборонений (червоний) сигнал світлофору, розгляд справи був проведений в порушення вимог КУпАП не за місцем знаходження Управління патрульної поліції, а на місці зупинки, без дотримання вимог ст. 278 КУпАП, також оскаржувана постанова не містить посилань на конкретну норму законодавства.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити. Пояснив, що 06.09.2017 року в м. Кропівницькому зупинився на червоне світло світлофора на перехресті вулиць, назви яких він не знає, та після зміни сигналу світлофора поїхав далі, приблизно через 5-7 хвилин він зупинився навпроти обласної прокуратури Кіровоградської області, до нього підїхала машина патрульної поліції та відповідач склав оскаржуваний протокол, який він вважає незаконним, оскільки Правил дорожнього руху не порушував.
Ухвалою суду від 06.12.2017 року було задоволено клопотання відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, забезпечення якої було доручено Ленінському районному суду м. Кіровограда.
Відповідач в судове засіданні не з’явився, про час, місце та дату судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив, будь-яких заяв, клопотань не надав.
Відповідно до ч.3 ст.205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши докази по справі, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що 06.09.2017 року відповідачем складено постанову серії БР №840619, про те, що відповідач 06.09.2017 року о 10 год. 09 хв. керував транспортним засобом ОСОБА_3 Крузер в м. Кіровоград на перехресті вулиць, назву яких встановити неможливо, враховуючи якість тексту постанови, здійснив зупинку, чим порушив п.15.9 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.122 КУпАП та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 225 грн. Встановити який саме підпункт п. 15.9 ПДР порушено позивачем також неможливо, враховуючи якість тексту постанови, оскільки на вимогу ухвали суду від 14.09.2017 року відповідачем не надана завірена копія постанови та оригінал для огляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КУпАП оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення здійснюється у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.
Відповідно до ч.1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. Учасники дорожнього руху зобов'язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 затверджено Правила дорожнього руху. Пунктом 1.1 зазначених правил встановлено, що ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
За приписами ч.1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Щодо посилання позивача на порушення встановленого КУпАП порядку притягнення до адміністративної відповідальності, суд зазначає наступне.
На думку позивача, такі порушення полягали в тому, що відповідач здійснив розгляд справи на місці вчинення правопорушення, чим порушив вимоги ст.ст. 258, 276 КУпАП.
Обґрунтовуючи свої доводи про те, що розгляд справи повинен був здійснюватися за місцезнаходженням органу Національної поліції позивач посилається на ст. 276 КУпАП, яка визначає місце розгляду справи під час провадження у справі про адміністративне правопорушення. Як раніше зазначалося, у даному випадку провадження у справі про адміністративне правопорушення у порядку та за правилами, встановленими розділом ІV КУпАП, не здійснювалося. Постанова від 06.09.2017 року була складена на місці вчинення правопорушення, як це передбачено ч. 4 ст. 258 КУпАП.
За таких обставин посилання позивача на порушення відповідачем вимог ст. 276 КУпАП є необґрунтованими.
Також суд враховує висновок Конституційного Суду України, який викладений у рішенні від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015, згідно якого скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
На час розгляду конституційного подання і прийняття вказаного рішення, Кодексом України про адміністративні правопорушення не було передбачено застосування скороченого провадження у справах про адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачена ч.1 ст. 122 КУпАП.
Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», що набув чинності з 08 серпня 2015 року були внесені зміни до ст. 258 КУпАП у частині визначення випадків, у яких протокол про адміністративне правопорушення не складається, а накладання адміністративного стягнення на правопорушника відбувається безпосередньо на місці його вчинення.
В той же час, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Ухвалою суду від 14.09.2017 року відповідача було зобов’язано надати письмові заперечення проти позову з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються, копії письмових доказів, на які вони посилаються, для долучення до матеріалів справи, та їх оригінали для огляду та витребувано від Управління патрульної поліції в м. Кропивницький в строк до 27.10.2017 року належним чином завірену копію постанови про накладення адміністративного стягнення на позивача, копію письмових пояснень ОСОБА_1 з приводу правопорушення, якщо вони ним надавались, а також копії всіх відеозаписів правопорушення, які були зроблені за допомогою відеокамер, що розташовані на одязі патрульних поліцейських та в автомобілі патрульних поліцейських, та копії свідоцтв (сертифікатів) про перевірку технічних засобів (приладів), які використовувалися для фіксації правопорушення.
Вимоги ухвали в повному обсязі відповідачем та Управлінням патрульної поліції в м. Кропивницькому не виконані, зокрема, не надані письмові заперечення та копія оскаржуваної постанови.
В судовому досліджений відеозапис від 06.09.2017 року, з камери патрульного ОСОБА_2, який складається з чотирьох відеофайлів з назвами 20170906192141000609, 20170906192144000610, 20170906192206000611, 20170906192223000614. З першого файлу з назвою 20170906192141000609 чітко вбачається, що автомобіль ОСОБА_3 Крузер стоїть перед світлофором з червоним сигналом.
Сигнали світлофора мають такі значення: а) зелений дозволяє рух; б) зелений у вигляді стрілки (стрілок) на чорному фоні дозволяє рух у зазначеному напрямку (напрямках). Таке саме значення має сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій секції світлофора; в) зелений миготливий дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух; ґ) жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів; д) жовтий миготливий сигнал або два жовтих миготливих сигнали дозволяють рух і інформують про наявність небезпечного нерегульованого перехрестя або пішохідного переходу; е) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух; є) поєднання червоного і жовтого сигналів забороняє рух і інформує про наступне вмикання зеленого сигналу (п.п. 8.7.3 п. 8.7 ПДР).
Відповідно до п. 15.9 ПДР зупинка забороняється: а) на залізничних переїздах; б) на трамвайних коліях (крім випадків, обумовлених пунктом 15.8 цих Правил); в) на естакадах, мостах, шляхопроводах і під ними, а також у тунелях; г) на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі; ґ) на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга; д) у місцях, де відстань між суцільною лінією розмітки, розділювальною смугою чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 м; е) ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає - ближче 30 м від дорожнього знака такої зупинки з обох боків; є) ближче 10 м від позначеного місця виконання дорожніх робіт і в зоні їх виконання, де це створить перешкоди технологічним транспортним засобам, що працюють; ж) у місцях, де буде неможливим зустрічний роз'їзд або об'їзд транспортного засобу, що зупинився; з) у місцях, де транспортний засіб закриває від інших водіїв сигнали світлофора або дорожні знаки; и) ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду, але з дослідженої копії постанови неможливо дійти висновку який саме підпункт зазначеного п. 15.9 ПДР, на думку відповідача, порушив позивач.
Згідно з п.10 п.1 Розділу ХІІ «Перехідні положення» КАС України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу;
Частиною 3 ст. 286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Оскільки відповідачем не доведено правомірність прийнятого ним рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, надані докази спростовують наявність адміністративного правопорушення в діях позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до пп.15.5 пп. 15 п.1 Розділу ХІІ «Перехідні положення» КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 242-246, 250, 286, 293, 295 КУпАП, ст.ст. 242-246,250,255,286 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) до інспектора роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в м. Кропивницькому Державної патрульної поліції ОСОБА_2 (місцезнаходження юридичної особи: 25006, м. Кропивницький, вул. Віктора Чміленка, 41, код ЄДРПОУ 40108709) про визнання противоправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження по справі– задовольнити частково.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 06.09.2017 року серії БР №840619 та закрити справу про адміністративне правопорушення.
В іншій частині – відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 19.01.2018 року
Суддя Коліуш Г.В.
Судове рішення № 71679950, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області було прийнято 19.01.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 398/3138/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: