
Справа № 344/14122/17 Головуючий у 1 інстанції: Руденко Д.М.
Провадження № 11-кп/783/25/18 Доповідач: Белена А. В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2018 року м. Львів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого судді - Белени А.В.,
суддів – Головатого В.Я., Маліновської-Микич О.В.,
секретаря судового засідання - Проворної Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальне провадження № №42015140400000158 за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні прокуратури Івано-Франківської області юриста 1 класу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03.11.2017 року відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_5, командира роти №1 Управління патрульної поліції в м.Івано-Франківську Департамент патрульної поліції національної поліції України, раніше не судимого,
якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42017090000000096 про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України повернуто прокурору,
за участю:
прокурора Івано-Франківської прокуратури - ОСОБА_1,
захисника – адвоката ОСОБА_3,
обвинуваченого - ОСОБА_2,
встановила:
Прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_1Б, подав апеляційну скаргу на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03.11.2017 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42017090000000096, про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України, повернуто прокурору.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу скасувати та направити справу в суд першої інстанції на новий судовий розгляд .
Апелянт покликається на те, що ухвала підготовчого судового засідання суду першої інстанції є незаконною та такою, що підлягає скасуванню у зв’язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що суд першої інстанції повертаючи обвинувальний акт прокурору, не дослідивши докази, не надавши стороні обвинувачення можливість обґрунтувати свою правову позицію порушив принцип змагальності сторін, що передбачає самостійне обстоювання свобод і законних інтересів засобами передбаченими КПК.
Апелянт покликається, що суд порушив принцип розумності строків так, як приймаючи дане рішення безпідставно сприяє затягуванню кримінального провадження. Щодо суті ухвали, то зміст формування обвинувачення, як складової частини обвинувального акту, яке лише буде підлягати доведенню під час судового розгляду і в аспекті ст. 338 КПК України не завжди може бути остаточним на момент його надходження до суду та має містити формулювання вчиненого особою діяння, передбаченого КК, із зазначенням місця, часу, способу вчинення, наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів його вчинення.
Апелянт зазначає, що повернення обвинувального акту прокурору передбачає наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд. По даному кримінальному провадженню при складені обвинувального акту вимоги закону щодо викладу фактичних обставин та правової кваліфікації дотримано. Обставини, які відповідно до ч.1 ст.291 КПК України підлягають доказуванню викладені чітко і конкретно. Наведені в обвинувальному акті фактичні дані в своїй сукупності дають повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що в свою чергу, дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.
На думку апелянта додатки до обвинувального акту, визначені ч.4 ст. 291 КПК України, не є і не можуть бути предметом судового контролю під час підготовчого судового засідання. КПК не визначає наявність недоліків у реєстрі матеріалів досудового розслідування як підставу для повернення обвинувального акту.
Апелянт наполягає, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а тому його повернення прокурору є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Щодо порушення прав на захист, то упродовж досудового слідства ОСОБА_2 користувався правовою допомогою захисника, а тому це не дає підстав ствердження про порушення його прав на захист.
На дану апеляційну скаргу подав свої заперечення захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_3, який просить апеляційну скаргу прокурора відхилити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
В суді першої інстанції дослідивши наданий прокурором обвинувальний акт, встановлено, що органом досудового слідства 17 жовтня 2017 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру в перевищенні службових повноважень, тобто в умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, що завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян та супроводжувалися насильством, болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого діями, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 Кримінального кодексу України.
Проте, в обвинувальному акті зазначається в якості кваліфікуючої ознаки кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_2, окрім вищенаведених, також застосування спеціальних засобів.
Таким чином, обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_2 не містить формулювання обвинувачення з посиланням на фактичні обставини, які прокурор вважає встановленими і які відносяться до предмету доказування у кримінальному провадженні у відповідності до частини першої статті 91 Кримінального процесуального кодексу України, що суперечить пункту 5 частини другої статті 291 Кримінального процесуального кодексу України та практиці Європейського суду з прав людини.
При цьому, формулювання обвинувачення, окрім зазначення статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2, обов'язково має містити зазначення способу вчинення в частині такої кваліфікуючої ознаки як застосування спеціальних засобів, форми вини і його мотивів, тобто обвинувачення слід формулювати так, щоб не було упущено жодну із вказаних істотних обставин вчинення злочину і водночас без зазначення фактів, які не мають правового значення у справі та є зайвими подробицями.
Отже, фактичні обставини кримінального правопорушення в частині застосування спеціальних засобів жодним чином не зазначені в обвинувальному акті, що суттєво суперечить вказаній правовій кваліфікації. Обвинувачення повинно бути конкретним, обвинувачена особа реалізує своє право на захист від пред’явленого їй конкретного обвинувачення.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який просив задоволити апеляційну скаргу, захисника-адвоката ОСОБА_3, підтриману обвинуваченим ОСОБА_2, які просили залишити ухвалу суду першої інстанції без змін та відмовити в задоволені апеляційної скарги, вивчивши матеріали кримінального провадження, переглянувши судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадженні підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з п.3 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Відповідно до п.13 ч.1 ст.3 КПК України обвинувачення - твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно з ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
За ст.109 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити: номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.
Вичерпні вимоги до обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування викладені в ст. 291 КПК України.
Частиною 2 статті 291 КПК України передбачено перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт, зокрема, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Колегія суддів аналізуючи вимоги кримінального процесуального законодавства, що стосуються складення обвинувального акту у кримінальному провадженні, органом досудового розслідування вважає, що викладені в обвинувальному акті слідчим формулювання не можуть бути підставами для його повернення прокурору.
Разом з тим прокурор в апеляційній скарзі слушно зазначив, що обвинувальний акт не є доказом у кримінальному провадженні, викладені в обвинувальному акті твердження органу досудового розслідування мають бути доведені в судовому засіданні стороною обвинувачення чи спростовані стороною захисту, тим самим реалізувати принцип змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Більше того, це не звільняє суд від обов’язку всебічно, повно та неупереджено дослідити всі обставини кримінального провадження, оцінити кожен доказ, що поданий як стороною обвинувачення, так і стороною захисту, в порядку передбаченому кримінальним процесуальним законом, та за наслідком цього постановити законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Щодо покликань в ухвалі суду першої інстанції про не зазначення в обвинувальному акті фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_2, зокрема застосування спеціальних засобів, то така кваліфікуюча ознака, як застосування спеціальних засобів - не є підставою для повернення обвинувального акту прокурору, оскільки суд першої інстанції повинен під час судового розгляду справи по суті дослідити всі обставини справи, дати їм юридичну оцінку та при необхідності виключити з пред’явленого обвинувачення кваліфікуючу ознаку - застосування спеціальних засобів.
По реєстру матеріалів досудового розслідування, який є додатком до обвинувального акту, то прокурор в апеляційній скарзі та в суді апеляційної інстанції пояснив, що в справі є два висновки експерта №413 та № 414 проведені ОСОБА_4 та його дружині ОСОБА_5 а в п.21 помилково в ініціалах потерпілого вказали не його ініціали, що стосується дати висновку експерта №413 09 чи 19 серпня 2017 року то всі розбіжності в даних обставинах по суті суд першої інстанції має можливість дослідити в судовому засіданні, а сторона обвинувачення виправити недоліки, які на думку колегії суддів не є підставою для повернення обвинувального акту прокурору.
Покликання в ухвалі суду першої інстанції на порушення прав обвинуваченого на захист жодним чином в матеріалах справи письмово не відображені. Будь-яких істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону судом апеляційної інстанції не виявлено.
Таким чином, колегія суддів вважає, апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні обґрунтованою та приходить до переконання, що ухвалу суду першої інстанції про повернення обвинувального акту прокурору слід скасувати, оскільки така постановлення з порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів, -
постановила :
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні прокурора у кримінальному провадженні прокуратури Івано-Франківської області юриста 1 класу ОСОБА_1 – задоволити.
Ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03.11.2017 року відносно ОСОБА_2, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42017090000000096 про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України повернуто прокурору - скасувати
Призначити новий розгляд даного кримінального провадженні в Івано-Франківському міському суді Івано-Франківської області.
Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя:
Судді:
ми
Судове рішення № 71677233, Апеляційний суд Львівської області було прийнято 18.01.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 344/14122/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: