Ухвала суду № 71677191, 15.01.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/146/18 Головуючий у 1 інстанції: О.Р.Юрків

Провадження № 11-сс/783/38/18 Доповідач: Стельмах І. О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2018 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді Стельмаха І.О.,

суддів Урдюк Т.М., Калиняк О.М.,

з участю секретаря Мазур-Іванько Ж.В.,

прокурора Пайтри А.Г.,

захисника - адвоката ОСОБА_1,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 05 січня 2018 року про застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 05 січня 2018 року задоволено клопотання старшого слідчого Слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 та застосовано щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, тобто до 04 березня 2018 року включно із визначенням застави у розмірі 88 100 грн.

Не погоджуючись з рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, а в задоволенні клопотання слідчого відмовити.

В обґрунтування апеляційних вимог захисник покликається на те, що слідчий суддя в порушення ч.1 ст. 194 КПК України не встановив чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обгрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя не взяв до уваги доказів та заперечень, які стосуються відсутності обгрунтованої підозри у доержанні ОСОБА_2 неправомірної вигоди. Матеріалами кримінального провадження не підтверджується факт одержання та вимагання неправомірної вигоди ОСОБА_2 Слідчий суддя не врахував твердження сторони захисту про те, що до службових повноважень ОСОБА_2 не входить вчинення дій, за які він нібито отримав неправомірну вигоду. Слідчий суддя при прийнятті рішення не дав належної оцінки характеризуючим даним ОСОБА_2, який характеризується позитивно, що свідчить про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Слідчий суддя не взяв до уваги наявність 15 заяв щодо взяття ОСОБА_2 на поруки, що свідчить про можливість застосування більш м’якого запобіжного заходу. Слідчий в клопотанні не довів, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не може запобігти визначеним ризикам, слідчим та прокурором не доведено, що такі ризики взагалі існують, обмежившись при цьому цитуванням статей КПК України. Такими діями слідчий суддя порушив вимоги ст. 194 КПК України та права ОСОБА_2 на справедливий суд, свободу, особисту гарантованість, які гарантовані статтями 5, 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод. В порушення вимог ст. 23, ч.4 ст. 95 КПК України слідчий суддя як доказ обгрунтованості підозри взяв до уваги письмову заяву та показання ОСОБА_4, однак свідок безпосередньо слідчим суддею не допитувався. Висновки слідчого судді про обгрунтованість підозри не підтверджені відповідними доказами. Оскаржуване судове рішення не відповідає критерію «підтвердження фактичними даними», обгрунтування такого рішення не є «переконливо продемонстрованим» та є «абстрактним». Крім того, слідчий суддя проігнорував клопотання про взяття на поруки від 15 поручителів. Таким чином, ухвала слідчого судді є немотивованою чим порушено вимоги ст. ст. 196, 370 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора про залишення судового рішення без зміни, а апеляційної скарги без задоволення, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи й перевіривши матеріали кримінального та судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Клопотання слідчий обґрунтував тим, що підозрюваний ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, тобто в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої йому влади та службового становища, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди. Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_2 кримінального правопорушення, особу підозрюваного та вчинене ним кримінальне правопорушення, враховуючи тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також те, що на даний час у кримінальному провадженні ще не допитано свідків та не вилучено документів, які є необхідними для встановлення усіх обставин вчинення кримінального правопорушення, а також наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків, що підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності та призначення покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідка у даному кримінальному провадженні, знищити, сховати або підробити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий та прокурор вважають за необхідне застосувати до підозрюваного тримання під вартою

Приймаючи рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2, слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, особу підозрюваного, який одружений, раніше не судимй, має міцні соціальні зв’язки, позитивно характеризується, а також те, що він підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного кримінального правопорушення, санкція якого передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк до 10 років, слідчий суддя дійшов до висновку, що у випадку обрання м’якшого запобіжного заходу підозрюваний, виходячи з обраної позиції захисту, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідка у даному кримінальному провадженні, знищити, сховати або підробити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Судом встановлено, що 12 грудня 2017 року до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

04 січня 2018 року ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

04 січня 2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

На виконання вимог ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При прийнятті рішення слідчим суддею не перевірено й в ухвалі не зазначено, чи існують заявлені у клопотанні слідчого ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а також недостатньо з'ясовані обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу (ст. 178 КПК України).

Слідчим суддею не взято до уваги, що заявлені у клопотанні слідчого ризики, передбачені п.1, п.4, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_2, перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчим не обґрунтовані, прокурором ні в суді першої інстанції, ні в апеляційному суді не доведені та матеріалами провадження не підтверджені.

З урахуванням матеріалів провадження колегія суддів дійшла висновку про відсутність обставин, які б підтвердили наявність ризиків, визначених п.1, п.4, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя повинен зазначити обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Між тим слідчий суддя зробив висновок про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, не вказуючи жодного з ризиків та обґрунтовуючи свій висновок такими обставинами, які жодним чином не свідчать про недостатність застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів.

Ухвала слідчого судді постановлена без дотримання вимог ст.ст. 178, 194, 196 КПК України і підлягає скасуванню.

Разом з тим надані стороною обвинувачення докази та обставини злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, а також про наявність передбаченого п.3 ст. 177 КПК України ризику – незаконно впливати на свідка. Щодо обставин, які б свідчили про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризиків, то наявність їх прокурором не доведена й доказами не підтверджується.

Відповідно до ч.4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п.1, п.2 ч.1 ст. 194 КПК України, але не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м’який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні.

Оскільки прокурором доведено обгрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення; наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, однак не доведена недостатність застосування більш м’якого запобіжного заходу, колегія суддів вважає за необхідне застосувати до підозрюваного більш м’який запобіжний захід.

При цьому колегія суддів враховує обставини, визначені ст. 178 КПК України. ОСОБА_2 працює, за місцем проживання характеризується позитивно, вперше притягується до кримінальної відповідальності.

Колегія суддів приходить до переконання, що запобіжний захід у вигляді застави, із покладенням на підозрюваного відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України обов'язків, буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігатиме спробам вчинення дій, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.

З огляду на викладене ухвалу слідчого судді слід скасувати, клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу задоволити частково й обрати підозрюваному ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді застави.

Керуючись ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 05 січня 2018 року щодо ОСОБА_2 скасувати.

Клопотання слідчого слідчого управління України у Львівській області ОСОБА_3 від 04 січня 2018 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 50 (п’ятдесяти) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 85 000 грн.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_2 такі обов’язки:

- прибувати до слідчого, прокурора чи суду на вимогу;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти), інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування зі свідком ОСОБА_4

Підозрюваний не пізніше п’яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов’язаний внести кошти на розрахунковий рахунок Апеляційного суду Львівської області (ЄРДПОУ 02892356, ДКС України, м. Київ, МФО 820172, рахунок № 37310002000749) або забезпечити їх внесення заставодавцем.

У разі невиконання заставодавцем обов’язків із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений не з’явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов’язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Заставу, внесену заставодавцем – ОСОБА_6 на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 05 січня 2018 року в розмірі 88100 грн (квитанції № ПН 719 від 05.01.2018) на депозитний рахунок Галицького районного суду м. Львова № 37315022000757, банк ДКС України, м. Київ, МФО 820172, ЄРДПОУ 26306742, одержувач ТУ ДСА у Львівській області повернути заставодавцю ОСОБА_6.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

С у д д і :

І.О.ОСОБА_7 ОСОБА_8 Урдюк