Постанова № 71675013, 17.01.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/528/18 Справа № 202/24936/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Варенко О.П.

Категорія 27

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого – Варенко О.П.,

суддів – Городничої В.С., Лаченкової О.В.,

при секретарі - Василенко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»

на рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 15 березня 2017 року

у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2013 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом до відповідачів, посилаючись на те, що відповідно до кредитного договору № 247943 - CRED від 04.09.2008 року ОСОБА_2 отримала кредит у сумі 30 000,00 грн., зі сплатою за користування ними відсотків. Вказаний договір був забезпечений шляхом укладання з відповідачами ОСОБА_3 та ПАТ «Акцент – Банк» договорів поруки № 247943 _cred/ДП від 04 вересня 2008 року та № 167 від 20 жовтня 2010 року. Позичальник належним чином умови договору не виконувала, у звязку з чим станом на 04.04.2013 року утворилась заборгованість в сумі 87 212,25 грн., тому позивач просив суд стягнути з відповідачів солідарно на свою користь заборгованість у розмірі 10 000,00 грн., з ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно на свою користь заборгованість у розмірі 77212,25 грн., а також витрати на юридичну допомогу у розмірі 3 200,00 грн.

Рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 15 березня 2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, позивач просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду – скасуванню з ухваленням нового судового рішення, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позивачем не надано оригінал кредитної справи для огляду в судовому засіданні та деталізований розрахунок заборгованості.

Однак таке судове рішення не відповідає вимогам чинного законодавства з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 04.09.2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 247943 - CRED , за умовами якого відповідач отримала кредит у сумі 30 000,00 грн.

Відповідно п.3.1 Кредитного договору, за користування кредитом позичальник сплачує відсотки в розмірі 32% річних.

Згідно умовам п.2.2.3, п.3.3 Кредитного договору, позичальник зобов’язався здійснювати погашення кредиту в порядку та строки відповідно Графіку погашення кредиту та процентів не пізніше 28 числа кожного місяця.

Зобов’язання позичальника, що випливали зі згаданого кредитного договору, були забезпечені шляхом укладання з відповідачами ОСОБА_3 договору поруки № 247943 _cred/ДП від 04 вересня 2008 року та ПАТ «Акцент – Банк» договору поруки № 167 від 20 жовтня 2010 року.

Позичальник належним чином умови договору не виконувала, у зв’язку з чим станом на 04.04.2013 року утворилась заборгованість, згідно розрахунку банку, в сумі 87212,25 грн., що складається з: 25515,93 грн. – заборгованість за кредитом, 57305,26 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 250.00 грн. – штраф фіксована частина, 4141,06 грн. – штраф (процентна складова), яку позивач просив суд стягнути в примусовому порядку.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Тобто позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено частиною другою статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини від дня, коли відбулося це порушення.

Відповідно до умов кредитного договору від 04 вересня 2008 року погашення заборгованості здійснюється черговими платежами не пізніше 28 числа кожного місяця. Строк повного погашення кредита 19.02.2010 року.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 заявляла про застосування строків позовної давності в суді першої інстанції (а.с. 37).

Разом з тим, банк звернувся до суду з даним позовом лише 29 квітня 2013 року, тобто з пропуском встановленого ЦК України строку позовної давності.

Враховуючи вищенаведене, у задоволенні позовних вимог кредитора до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 необхідно відмовити, згідно вимог ст. 266, ч.4 ст. 267 ЦК України.

Що стосується позовних вимог до ПАТ «Акцент-Банк», колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ст. 20 ЦПК України не допускається об’єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки не допускається об’єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, розгляд яких проводиться за правилами іншого виду судочинства.

Вирішуючи позовні вимоги до ПАТ «Акцент-Банк» про стягнення заборгованості у розмірі 10000 грн., суд першої інстанції зазначених вимог закону не врахував, вирішив спір, що виник між юридичними особами, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, розглянув його разом із вимогами, які вирішуються в порядку цивільного судочинства.

Підсумовуючи вищевикладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та закриття провадження у справі в частині позовних вимог ПАТ «ПриватБанк» до ПАТ «Акцент-Банк», згідно ст.377 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 377, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» – задовольнити частково.

Рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 15 березня 2017 року – скасувати і ухвалити нове.

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості – відмовити.

Провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором- закрити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: О.П.Варенко

Судді: В.С.Городнича

ОСОБА_4