Постанова № 71674204, 15.01.2018, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2018 року м.Дніпро Справа № 904/7042/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів Широбокової Л.П., Подобєда І.М.,

секретар судового засідання: Мацекос І.М.,

представники сторін:

від позивача: Іванова Т.В., адвокат, посвідчення № 048, ордер серії ДП №000044 від 15.01.2018;

від відповідача: представник не з'явився;

від третьої особи: представник не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр охорони здоров'я" Структурного підрозділу "Дніпропетровська клінічна лікарня на залізничному транспорті" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2017 у справі №904/7042/17 (суддя Рудовська І.А.), (повний текст рішення складено 18.09.2017)

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр охорони здоров'я" Структурного підрозділу "Дніпропетровська клінічна лікарня на залізничному транспорті", м. Дніпро

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Ковальської Вікторії Генріховни, м.Дніпро

за участю третьої особи: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м.Дніпро

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр охорони здоров'я" Структурного підрозділу "Дніпропетровська клінічна лікарня на залізничному транспорті" (надалі - ПАТ "Українська залізниця") звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Ковальської Вікторії Генріховни (надалі - ФОП Ковальська В.Г.) на свою користь 37 775 грн. 38 коп. заборгованості, 2 451 грн. 75 коп. пені, 2 477 грн. 97 коп. інфляційних витрат, 485 грн. 99 коп. 3 % річних та 1 600 грн. витрат, понесених по сплаті судового збору.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2017 у справі №904/7042/17 (суддя Рудовська І.А.) в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд його скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.

Апелянт зазначає, що:

- місцевий господарський суд в порушення п.2 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України вийшов за межі заявлених позивачем вимог відносно предмету спору, відмовивши в позові позивачу з підстав відсутності повноважень на укладення договору оренди, та помилково зазначив, що позивач не є власником орендованого майна;

- в матеріалах справи міститься витяг з Уставу ПАТ "Українська залізниця", п.п. 21.32, 33, 34 якого передбачені повноваження позивача відносно переданого йому в господарське відання державного майна, у тому числі здача його в оренду, а також Постанова Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №735 із змінами від 02.11.2016 №783 та від 18.01.2017 №52, якими затверджено Устав ПАТ "Українська залізниця", однак, суд першої інстанції в своєму рішенні не надав оцінки цим документам, тим самим допустив неповне дослідження обставин, які мають значення для справи;

- місцевий господарський суд в своєму рішення вказав, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували надання позивачем пропозицій відносно зміни орендодавця, однак цей висновок суду спростовується матеріалами справи, а саме листами, адресованими ФОП Кавальській В.Г. про зміну орендодавця. Окрім того, в матеріалах справи міститься заява ФОП Ковальської В.Г., направлена ПАТ "Українська залізниця", в якій вона просить про встановлення договірної ціни на орендоване майно - нежитлове приміщення за адресою: пров. Калініна, 1-а, м.Дніпро із розрахунку 173 грн. 65 коп. за 1 кв.м., що свідчить про виконання сторонами умов договору.

Відповідач та третя особа проти доводів апеляційної скарги заперечили, вважають їх необґрунтованими та безпідставними, просять Дніпропетровський апеляційний господарський суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.

Враховуючи, що неявка представників відповідача та третьої особи в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні, колегія суддів вважала за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

За результатами перегляду справи в судовому засіданні 15.01.2018 оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що між Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Дніпропетровській області (орендодавець) та ФОП Ковальською В.Г. (орендар) укладений договір оренди №12/02-3622-0Д від 16.09.2009 нерухомого майна, що належить до державної власності, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме нерухому майно: нежитлове вбудоване приміщення площею 17,6 кв.м, розміщене за адресою: м.Дніпропетровськ, пров.Калініна, 1-а, на 1 поверсі 2-х поверхового будинку, що перебуває на балансі ДЗ «ДКЛ ст. Дн-вськ ДП «Придніпровська залізниця», вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 31.07.2009 і становить за незалежною оцінкою 113 688 грн. Майно передається в оренду з метою торгівлі непродовольчими товарами строком на 2 роки.

Власником орендованого майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди (п.2.2 договору).

Орендна плата визначається на підставі методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (зі змінами), або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) - серпень 2009 року 2 257 грн. 50 коп. Орендна плата за перший місяць оренди - вересень 2009 визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за вересень (п.3.1. договору).

Згідно п.3.6 договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні:

- 50% до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки, відкриті відділенням казначейства у розмірі 1 128 грн. 75 коп.;

- 50% балансоутримувачу у розмірі 1 128 грн. 75 коп.

щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Орендар зобов'язується своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату у співвідношенні, визначеному у п.3.6 договору (п.5.2. договору).

Актом приймання-передачі від 16.09.2009 підтверджено передачу об'єкту оренди за договором третьою особою відповідачу.

Сторонами договору укладались додаткові угоди до нього.

Додатковою угодою від 30.06.2015 договір пролонговано з 16.09.2015 до моменту створення (реєстрації) ПАТ "Українська залізниця", але не більш ніж по 31.12.2015.

За доводами позивача, між ним та відповідачем укладено додатковий договір №1 від 29.03.2016 до договору, яким змінено такі істотні умови основного договору, як сторону за договором (орендодавця) та орендну плату.

Пунктом 1 додаткового договору №1 від 29.03.2016 до договору встановлено, що орендодавцем майна, визначеного договором, є ПАТ "Українська залізниця".

Згідно п.3.1 додаткового договору №1 від 29.03.2016 до договору орендна плата встановлюється на основі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету міністрів України від 04.10.1995 №786 за базовий місяць розрахунку - листопад 2015 становить 1 953 грн. 77 коп. без ПДВ. Орендна плата встановлюється за домовленістю сторін, перший місяць оренди - грудень 2015 становить 3 130 грн. 09 коп. без ПДВ.

Орендна плата 100% перераховується на розрахунковий рахунок орендодавця. Отримувач коштів - Структурний підрозділ "Дніпропетровська клінічна лікарня на залізничному транспорті" філія «Центр охорони здоров'я» ПАТ "Українська залізниця" не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним (п.3.6 додаткового договору №1 від 29.03.2016 до договору).

Згідно п. 7 додаткового договору №1 від 29.03.2016 до договору він діє з дня підписання сторонами, а у відношенні строку дії та розрахунків - з 01.12.2015.

Актом приймання-передачі в оренду нерухомого майна від 29.03.2016 (додаток до додаткового договору від 29.03.2016) ПАТ "Українська залізниця" передало, а ФОП Ковальська В.Г. прийняла нежитлове вбудоване приміщення на 1-му поверсі двухповерхової будівлі, який розташований за адресою: м.Дніпро, пров. Калініна, 1-а площею 17,9 кв.м.

Об'єкт оренди знаходиться на балансі Структурного підрозділу "Дніпропетровська клінічна лікарня на залізничному транспорті" філія «Центр охорони здоров'я» ПАТ "Українська залізниця" (п.2 додатку до додаткового договору від 29.03.2016).

Позивач вказує, що в зв'язку з порушенням зобов'язань зі сторони відповідача з оплати за використання предметом оренди, утворилась заборгованість станом на 01.12.2016 в сумі 12 983 грн. 44 коп., яка останнім позивачу не сплачена, що і є причиною виникнення спору.

Згідно ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують права та обов'язки.

Відповідно до п. 1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (частина 3 статті 11 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу положень ст. 525 та ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Розглядаючи даний спір місцевий господарський суд, врахувавши норму ч.1 ст.651 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміна та розірвання договору допускається лише за згодою сторін, з якою також кореспондується положення пункту 10.3 договору, та виходячи із того, що матеріали справи свідчать, що орендоване майно не вибувало з державної власності дійшов висновку, що внесення змін до договору згідно додаткового договору №1, який укладений ФОП Ковальською В.Г. з ПАТ "Українська залізниця", яке не є стороною договору, протирічить умовам договору та положенням Цивільного кодексу України, зокрема ст. 651 цього Кодексу.

Однак колегія суддів господарського суду апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Згідно витягу з протоколу № 1 засідання ПАТ "Укрзалізниця" від 21.10.2015, датою початку фінансово-господарської діяльності ПАТ "Укрзалізниця" було визначено 01.12.2015.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" та пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 "Про утворення публічного акціонерного товариства Українська залізниця" утворено публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту (далі - Укрзалізниця), підприємств та установ залізничного транспорту загального користування (далі - підприємства), які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1.

Пунктом 2 вказаної Постанови встановлено, що статутний капітал товариства формується шляхом внесення до нього, зокрема майна Укрзалізниці, підприємств, зазначених у додатку 1, крім майна, яке закріплюється за товариством на праві господарського відання згідно із Законом України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", та іншого майна, яке відповідно до законодавства не може бути включене до статутного капіталу.

До Переліку підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, на базі яких утворюється Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", внесено Державне підприємство "Придніпровська залізниця".

Частиною 3 ст.4 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" передбачено, що внесення нерухомого майна залізничного транспорту до статутного капіталу товариства може здійснюватися на підставі обліку майна на балансах Державної адміністрації залізничного транспорту України, підприємств залізничного транспорту відповідно до законодавства без попередньої державної реєстрації права власності на таке майно.

Відповідно до ч. 2 ст.5 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", переоформлення правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна, внесені до статутного капіталу товариства, здійснюється протягом двох років з дня державної реєстрації товариства.

Державна реєстрація прав на нерухоме майно, внесене до статутного капіталу товариства, здійснюється на підставі передавального акта та акта оцінки майна залізничного транспорту, внесеного до статутного капіталу товариства. Передавальний акт та/або акт оцінки майна залізничного транспорту є документами, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на майно, внесене до статутного капіталу товариства.

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна (а. с. 138) обєкт нерухомого майна за адресою: м.Дніпро, пров. Калініна, буд. 1-а зареєстроване на праві державної власності за Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця".

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 735 затверджено Статут Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Статут).

Пунктом 2 Статуту встановлено, що товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту та підприємств залізничного транспорту.

Відповідно до пункту 20 Статуту товариство має у власності майно, що внесене до його статутного капіталу, та/або інше майно, набуте ним на підставах, що не заборонені законодавством. Товариство здійснює володіння, користування та розпорядження таким майном згідно з метою своєї діяльності з урахуванням вимог законодавства та цього Статуту.

Пунктом 33 Статуту передбачено, що товариство здійснюючи право власності, володіє, користується та розпоряджається належним йому майном і вчиняє стосовно нього будь-які дії, що не суперечать законодавству, Статуту та меті діяльності підприємства.

Норма статті 329 Цивільного кодексу України встановлює, що юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Відповідно до статті 85 Господарського кодексу України, статті 115 Цивільного кодексу України, господарське товариство є власником, зокрема, майна, переданого йому у власність засновниками і учасниками як внески, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

Згідно зі статтею 15 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі зміни власника майна, переданого в оренду, до нового власника переходять права і обов'язки за договором оренди.

В пункті 10.7. договору сторони визначили, що реорганізація орендодавця або перехід права власності на орендоване майно третім особам не є підставою для зміни або припинення чинності договору, і він зберігає свою чинність для нового власника орендованого майна (його правонаступників).

Таким чином, у зв'язку зі створенням Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" від 23.02.2014 №4442-VI, постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" від 25.06.2014 № 200, статей 115, 329 Цивільного кодексу України, статті 85 Господарського кодексу України та статті 15 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в зв'язку з переходом права власності на майно, яке є об'єктом оренди за вказаним договором, з 21.10.2015. (моменту державної реєстрації ПАТ "Укрзалізниця") відбулася заміна сторони (орендодавця) у зобов'язанні, а тому усі права та обов'язки орендодавця за спірним договором перейшли до позивача.

Відповідно до ч.1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:

1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

2) правонаступництва;

3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);

4) виконання обов'язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов'язання може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 Цивільного кодексу України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

В матеріалах справи наявні докази, які свідчать про повідомлення позивачем відповідача відносно зміни орендодавця (кредитора у зобов'язанні) (а.с. 35-36).

Відтак матеріалами справи підтверджується, що всупереч умовам договору оренди, а також порушуючи норми діючого законодавства, відповідач свої зобов'язання у повному обсязі не виконав, орендну плату за період з 01.10.2016-01.05.2017 у встановлений договором строк не оплатив, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 37 775 грн. 38 коп.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України уразі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 Цивільного кодексу України).

У пункті 3.8. договору сторони домовились, що на орендну плату, перераховану несвоєчасно або не в повному обсязі, відповідно до чинного законодавства України, нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

За прострочення виконання зобов'язання позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за період прострочення з 10.11.2016 по 22.05.2017 в сумі 2 451 грн. 75 коп., 3% річних за період з 10.10.2016 по 22.05.2017 в сумі 485 грн. 99 коп., інфляційних збитків за період з 10.10.2016 по 22.05.2017 в сумі 2 477 грн. 97 коп.

Колегія суддів вважає, що оскільки відповідачем було порушено умови вказаного договору, а також положення статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, позовні вимоги в частині про стягнення основного боргу в сумі 37 775 грн. 38 коп., 2 451 грн. 75 коп. пені, 485 грн. 99 коп. 3% річних та 2 477 грн. 97 коп. інфляційних збитків є правомірними, доведеними належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, а також має місце неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, що є підставою для повного скасування оскарженого судового рішення та прийняття апеляційним господарським судом нового рішення, яким позовні вимоги у даному спорі слід повністю задовольнити.

Керуючись п.2 ч.1 ст.275, п.3, п.4 ч.1 ст. 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр охорони здоров'я" Структурного підрозділу "Дніпропетровська клінічна лікарня на залізничному транспорті" задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2017 у справі №904/7042/17 (суддя Рудовська І.А.), (повний текст рішення складено 18.09.2017) скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ковальської Вікторії Генріховни на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" 37 775 грн. 38 коп. заборгованості, 2 451 грн. 75 коп. пені, 2 477 грн. 97 коп. інфляційних витрат, 485 грн. 99 коп. 3 % річних, 1 600 грн. судового збору за подання позову до Господарського суду Дніпропетровської області, 1 760 грн. судового збору за перегляд судового рішення апеляційною інстанцією.

Доручити Господарському суду Дніпропетровської області у відповідності до ст. ст. 147, 155 Господарського процесуального кодексу України видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту до Верховного Суду.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя Л.П. Широбокова

Суддя І.М. Подобєд

(Повний текст постанови складено 19.01.2018).