Рішення № 71671845, 18.01.2018, Селидівський міський суд Донецької області

Справа №242/5329/17

Провадження №2-а/242/70/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2018 року Селидівський міський суд Донецької області в складі: головуючого судді Пирогової Л. В., при секретарі Клименко А.В., за участю представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидове в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2, в інтересах якої діє ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Військово-цивільної адміністрації м. Авдіївка Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинення певних дій,-

ВСТАНОВИВ:

28.11.2017 року ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, звернувся до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Військово-цивільної адміністрації м. Авдіївка Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинення певних дій. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 19.05.2017 р. ОСОБА_2 звернулася до відповідача з заявою про взяття її на облік, як внутрішньо-переміщеної особи. Відповідач листом від 02.06.2017 року відмовив їй у призначенні відповідних виплат. Просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні щомісячної адресної допомоги, як внутрішньо-переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за заявою від 19.05.2017р. та зобов’язати здійснити призначення та виплату щомісячної адресної допомоги, як внутрішньо-переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за заявою від 19.05.2017р., розподілити судові витрати та подати звіт у місячний строк про виконання рішення суду.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, який дієна підставі угоди № 8805 від 17.01.2018 року, підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача - Управління соціального захисту населення Військово-цивільної адміністрації м. Авдіївка Донецької області, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з,явився.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що відповідно копії довідки від 17.05.2017 року № НОМЕР_1, виданою Управлінням соціального захисту населення Військово-цивільної адміністрації м. Авдіївка Донецької області,ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, взято на облік як внутрішньо переміщену особу з зареєстрованого місця: км. 449,б. 5, кв. , м. Авдіївка Донецької області. Фактичне місце проживання: вул. Комунальна, б. 12АДРЕСА_1. (а.с. 9)

19.05.2017 року ОСОБА_2 звернулася до відповідача з заявою щодо надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Листом № 2749 від 02.06.2017 року Управлінням соціального захисту населення Військово-цивільної адміністрації м. Авдіївка Донецької областіОСОБА_2 надано інформацію за наслідками її звернення з заявою від 19.05.2017 року.

Перевіривши доводи позову, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази з позиції відповідності їх вимогам щодо належності та допустимості, з’ясувавши всі обставини у справі, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги необхідно задовольнити частково з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядком, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг».

Відповідно до п.8 Порядку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» уповноважені органи протяго м 10 днів після подання уповноваженим представником сім’ї заяви та документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, призначають грошову допомогу або відмовляють у її призначенні, про що надають відповідне повідомлення уповноваженому представнику сім’ї.

Рішення Управління СЗН є наслідком належного виконання суб,єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій. Саме відповідне рішення про призначення або про відмову у призначені щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, і створює правові наслідки для позивача.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 р., кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб,єктів публічно-правових відносин з боку суб,єктів владних повноважень.

Судом встановлено, що за наслідками заяви ОСОБА_2 від 19.05.2017 р. відповідачем, у порушення до п. 8 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 р. № 505, не було прийнято вмотивованого рішення щодо призначення чи відмови у призначенні допомоги.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд, виходячи за межі позовних вимог, дійшов висновку, що в даному випадку належним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправною бездіяльності Управління соціального захисту населення Військово-цивільної адміністрації м. Авдіївка Донецької області, щодо неприйняття вмотивованого рішення за наслідками заяви ОСОБА_2 В від 19.05.2017 р. та зобов’язання відповідача прийняти рішення за результатами розгляду її заяви відповідно до п. 8 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 р. № 505, відмовивши у задоволенні решти позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне судові витрати покласти на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, стягнувшина користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача частину суми сплаченого ним судового збору в розмірі 320 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 139, 241-246 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_2, в інтересах якої діє ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Військово-цивільної адміністрації м. Авдіївка Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинення певних дійзадовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Військово-цивільної адміністрації м. Авдіївка Донецької області, щодо неприйняття вмотивованого рішення за наслідками заяви ОСОБА_2від 19.05.2017 р. щодо надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Зобов’язати Управління соціального захисту населення Військово-цивільної адміністрації м. Авдіївка Донецької областіприйняти рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_2від 19.05.2017 р. відповідно до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2– відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_2за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Військово-цивільної адміністрації м. Авдіївка Донецької областісудові витрати по справі в розмірі 320 (триста двадцять) грн.

? Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу, рішення, його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а після її функціонування, безпосередньо до Донецького апеляційного адміністративного суду Донецької області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Повний текст рішення складено 18.01.2018 року.

Суддя Л.В. Пирогова