
Справа № 266/164/18
Провадженя№ 1-кс/266/63/18
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 січня 2018 року м.Маріуполь
Суддя Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області ОСОБА_1, розглянувши заяву судді Приморського районного суду м. Маріуполя Федотової Вікторії Миколаївни про самовідвід -
В С Т А Н О В И В:
09.01.2018 р. до Приморського районного суду м. Маріуполя надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП.
Того ж дня дану справу через автоматизовану систему документообігу суду було розподілено у провадження судді Приморського районного суду м. Маріуполя Митрофановій Є.Г.
У зв’язку із виходом судді Митрофанової Є.Г. у відпустку за розпорядженням керівника апарату суду від 11.01.2018 р. через автоматизовану систему документообігу суду справу було повторно розподілено у провадження судді Федотовій В.М.
11.01.2018 р. суддя Федотова В.М. подала заяву про самовідвід, вважаючи, що підстав для перерозподілу справи немає, оскільки відпустка судді Митрофанової Є.Г. не є тривалою, та заява про відпустку подана суддею 9 січня 2018 р. після 12-ї години, а не заздалегідь.
Розглянувши заяву про самовідвід, суддя дійшов наступного висновку.
Кодекс України про адміністративні правопорушення фактично не передбачає процесуальних норм, які регламентують порядок розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення і не містить спеціальних норм, що передбачають порядок розгляду заяви про відвід.
Між тим, згідно з ч.1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 04 листопада 1950 року, кожна людина має право при визначенні її громадянських прав і обов'язків або будь-якого кримінального обвинувачення проти неї на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного терміну незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
17 липня 1997 року Україна ратифікувала зазначену Конвенцію і Протоколи 1,2,4,7,11, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського суду з прав людини, які стосуються тлумачення та застосування норм Конвенції.
Згідно практики Європейського Суду з прав людини, деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п. 21-22 рішення у справі Надточій проти України». П.33 рішення у справі «Гурепка проти України»).
Враховуючи наявність прогалин в праві стосовно процесуального врегулювання розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення, зокрема, врегулювання права на відвід і порядку заяви про відвід, приходжу до висновку, що в даному випадку правомірним і доцільним буде застосування аналогії процесуального закону і прийняття та розгляд заяви про самовідвід судді за правилами, закріпленими в КПК України.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Як встановлено, матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП були зареєстровані в канцелярії суду 09.01.2018 р.
Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 09.01.2018 р. дана справа була розподілена судді Митрофановій Є.Г.
Згідно ч. 3 ст. 35 КПК України визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом вірогідності, який враховує кількість проваджень, що знаходяться на розгляді у суддів, заборону брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну їх повноважень.
Відповідно до п.п. 3.4.3., 3.7 Засад використання автоматизованої системи документообігу Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області, не розподіляються щодо конкретного судді судові справи, що надійшли до початку відпустки судді: за 3 робочих дні - якщо її тривалість не перевищує 14 днів; за половину строку відпустки - якщо її тривалість перевищує 14 днів. У разі відсутності судді на роботі (відпустка, відрядження, тимчасова непрацездатність тощо) матеріали про адміністративні правопорушення, розподілені на суддю завчасно передавати до канцелярії суду для повторного автоматичного розподілу з метою недопущення пропущення строків притягнення особи до відповідальності.
09.01.2018 р. суддя Митрофанова Є.Г. подала заяву про відпустку з 10.01.2018 р. до 07.02.2018 р. та була відключена від автоматичного розподілу справ.
У зв’язку із цим, з метою недопущення пропущення строків притягнення особи до адміністративної відповідальності, керівником апарату суду було винесено розпорядження про повторний автоматичний розподіл справи між суддями, що відповідає вимогам наведених вище нормативних актів, оскільки відпустка судді Митрофанової Є.Г. є тривалою.
За вказаних обставин заява судді Федотової В.М. про самовідвід задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 81 КПК України, суддя -
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні заяви судді Приморського районного суду м. Маріуполя Федотової Вікторії Миколаївни про самовідвід у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Пантелєєв Д. Г.
Судове рішення № 71671551, Приморський районний суд м. Маріуполя було прийнято 19.01.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 266/164/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: